Постанова

від 29.03.2017 по справі 902/606/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року Справа № 902/606/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке", с. Іллінецьке Вінницької області на ухвалу від 31.08.2016 господарського суду Вінницької області та постановувід 06.10.2016 Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 902/606/16 господарського суду Вінницької області за заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "Агросолюшин" до товариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке" про визнання банкрутом в судовому засіданні взяли участь представники:

ТОВ "Іллінецьке" арбітражний керуючий Гребенюк О.В., директор; Гончар О.І., довір.; Галічева В.О., особисто;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 22.07.2016 у справі № 902/606/16 прийнято до розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Агросолюшин" (далі - ТОВ "Агросолюшин", ініціюючий кредитор) про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке" (далі - ТОВ "Іллінецьке", боржник).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 31.08.2016 (суддя Тісецький С.С.) порушено провадження у справі про банкрутство боржника, визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника в сумі 1 204 512,89 грн., введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Галічеву В.О., зобов'язано його вчинити певні дії та інше.

Суд першої інстанції виходив з наявності усіх передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, далі - Закон про банкрутство ) підстав для порушення провадження у справі про банкрутство. При цьому суд зазначив, що грошові вимоги ініціюючого кредитора у розмірі 1 204 512,89 грн. є безспірними грошовими вимогами та підлягають визнанню у підготовчому засіданні.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 (судді: Саврій В.А. - головуючий, Мамченко Ю.А., Савченко Г.І.) вказану ухвалу від 31.08.2016 залишено без змін із тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, боржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення яким провадження у справі припинити.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема ст. ст. 1, 10, 15, 16 Закону про банкрутство, ст.ст. 40, 63, 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) . Скаржник вказує на безпідставне включення до складу безспірних грошових вимог ініціюючого кредитора сум штрафних санкцій в розмірі 340 448,46 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 24 309,77 грн.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Положеннями частини 3 статті 10 Закону про банкрутство чітко визначено правові підстави для порушення справи про банкрутство, а саме: справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Зазначена стаття також містить визначення безспірних вимог кредиторів, як грошових вимог кредиторів, підтверджених судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

При цьому п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про банкрутство встановлює, що до складу грошових зобов'язань боржника не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції , визначенні на дату подання заяви до господарського суду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, заява про порушення цієї справи про банкрутство подана ТОВ "Агросолюшин" 20.07.2016. Грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника у загальній сумі 1 304 512,89 грн. підтверджені судовим рішенням - постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 у справі № 902/1454/15 та невиконаною боржником постановою органу державної виконавчої служби від 11.04.2016 № 50747301 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного судового рішення.

Відповідно постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 у справі № 902/1454/15 з боржника на користь ініціюючого кредитора стягнуто 331 590,29 грн. - 28% річних, 340 448,46 грн. - пені, 608 164,37 грн. - інфляційних витрат та 24 309,77 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви у справі № 902/1454/15.

За приписами ч. 2 ст. 16 Закону про банкрутство, яка регламентує порядок порушення провадження у справі про банкрутство, якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд у підготовчому засіданні перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність , вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Отже, при вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство у підготовчому засіданні предметом розгляду господарського суду є лише безспірні вимоги ініціюючого кредитора до боржника , визначення яких міститься у ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство.

Разом з тим, згідно з постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 у справі № 902/1454/15 окрім основної заборгованості боржника на користь ініціюючого кредитора також стягнуто і пеню в сумі 340 448,46 грн., яка відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про банкрутство не включається до складу грошових вимог кредитора, у т.ч. безспірних.

У той же час не зважаючи на вказані обставини та норми ст. 1, 10, 16 Закону про банкрутство, до суми безспірних вимог ініціюючого кредитора суди попередніх інстанцій включили у тому числі пеню в розмірі 340 448,46 грн., чим припустились порушення норм ст.ст. 4 7 , 43 ГПК України, в зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що судами дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам.

У силу встановлених меж перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноважень останнього (ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України) суд касаційної інстанції позбавлений можливості усунути допущені порушення та прийняти рішення по суті вимог.

За таких обставин оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію підготовчого засідання суду.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, встановити дійсний розрахунок безспірних грошових вимог ініціюючого кредитора та розглянути справу згідно вимог чинного законодавства.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1, 10, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4 7 , 43, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке" задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 31.08.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 у справі № 902/606/16 скасувати.

3. Справу № 902/606/16 передати на новий розгляд до господарського суду Вінницької області на стадію підготовчого засідання в іншому складі суду.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко О.Є. Короткевич