Ухвала

від 23.03.2017 по справі 352/1396/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/1396/16-ц

Провадження № 22-ц/779/521/2017

Категорія 34

Головуючий у 1 інстанції Хоминець М. М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Беркій О.Ю.,

суддів: Пнівчук О.В., Мелінишин Г.П.,

секретаря Турів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з додатковою відповідальністю Івано-Франківський хлібокомбінат , ОСОБА_3 про стягнення інфляційних збитків та трьох відсотків річних, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тисменицького районного суду від 15 лютого 2017 року, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ТДВ Івано-Франківський хлібокомбінат , ОСОБА_3 про стягнення інфляційних збитків та трьох відсотків річних.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 29 вересня 2014 року о 10 год. 00 хв. по вул. С.Петлюри, 17 у місті Івано-Франківську ОСОБА_3, який перебував у трудових відносинах з ТДВ Івано-Франківський хлібокомбінат , керуючи транспортним засобом марки ГАЗ 33021, д.н.з. НОМЕР_1, під час зміни напряму руху не переконався в безпеці та допустив зіткнення з транспортним засобом марки Peugeot д.н.з. НОМЕР_2 під його керуванням, внаслідок чого останній транспортний засіб отримав механічні ушкодження.

Зазначав, що за власні кошти ним було проведено відновлювальний ремонт автомобіля на загальну суму 20 520,00 грн., з яких 10 670,00 грн. згідно товарного чека від 24 жовтня 2014 року та 9 850,00 грн. згідно товарного чека від 11 листопада 2014 року.

Вказував, що постановою Івано-Франківського міського суду від 10 листопада 2014 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Також рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2016 року його позов було задоволено частково та стягнуто з ТОВ Івано-Франківський хлібокомбінат на його користь 20 520,00 грн. матеріальної шкоди та 243,60 грн. судового збору.

Позивач в процесі розгляду справи збільшив позовні вимоги та посилався на те, що рішення апеляційного суду від 07 вересня 2016 року було виконане ТОВ Івано-Франківський хлібокомбінат 17 жовтня 2016 року, однак з часу звернення до суду в 2014 році по 2016 рік відбувся значний ріст інфляції.

Посилаючись на те, що інфляційні збитки повинні обраховуватись з моменту виникнення грошового зобов'язання, яке виникло 24 жовтня 2014 року на суму 10 670,00 грн. та 11 листопада 2014 року на суму 9 850,00 грн. по день виконання судового рішення - 17 жовтня 2016 року та у випадку порушення грошового зобов'язання, він має право на стягнення 3% річних, просив на підставі статті 625 ЦК України стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ТДВ Івано-Франківський хлібокомбінат на його користь за період з 24 жовтня 2014 року по 17 жовтня 2016 року інфляційні збитки на суму 6 886,57 грн., за період з 11 листопада 2014 року по 17 жовтня 2016 року інфляційні збитки на суму 6 055,14 грн., а також 3% річних за період з 24 жовтня 2014 року по 17 жовтня 2016 року в розмірі 635,82 грн. та за період з 11 листопада 2014 року по 17 жовтня 2016 року в розмірі 572,38 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Рішенням Тисменицького районного суду від 15 лютого 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі на дане рішення ОСОБА_2 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що грошові кошти, які він витратив для проведення ремонтних робіт пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу були йому відшкодовані тільки через два роки після здійснення ним витрат на проведення ремонтних робіт, однак сплачені відповідачем кошти не забезпечили йому відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

Висновок суду про відсутність грошового зобов'язання між сторонами, на думку апелянта, є не вірним, оскільки він звернувся в суд не про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у порядку ст.ст. 1166, 1187, 1192 ЦК України, а про стягнення збитків понесених на ремонт пошкодженого автомобіля, оскільки на момент звернення до суду він провів ремонт пошкодженого транспортного засобу за власні кошти, а тому між сторонами виникли не деліктні відносини, а грошове зобов'язання.

Вважає, що до відносин, що виникли між сторонами слід застосовувати норми законодавства, що регулюють відшкодування матеріальних збитків, а не шкоди.

Крім того, судом не було застосовано норму ст. 22 ЦК України, яка чітко передбачає, що збитками є витрати, які особа уже понесла для відновлення її порушеного права.

Зазначає, що для проведення ремонту йому довелося позичити грошові кошти у іноземній валюті - доларах США, однак в Україні відбулися події, які призвели до різкого знецінення національної валюти та значної інфляції у період з 2014 по 2016 роки, а тому його права є порушеними, оскільки йому не було відшкодовано завдані збитки у повному розмірі.

У зв'язку з вищенаведеним, просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали з вищенаведених підстав.

Представники ОСОБА_3 - ОСОБА_5 та ТДВ Івано-Франківський хлібокомбінат - ОСОБА_6 апеляційну скаргу заперечили, посилаючись на її безпідставність.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виникли деліктні правовідносини, а положення статті 625 ЦК України до даних правовідносин не застосовуються.

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів.

Судом встановлено, що 29 вересня 2014 року о 10 год. 00 хв. по вул. С.Петлюри, 17 у місті Івано-Франківську ОСОБА_3, який перебував у трудових відносинах з ТДВ Івано-Франківський хлібокомбінат , керуючи транспортним засобом марки ГАЗ 33021, д.н.з. НОМЕР_1, під час зміни напряму руху не переконався в безпеці та допустив зіткнення з транспортним засобом марки Peugeot д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого останній транспортний засіб отримав механічні ушкодження.

Постановою Івано-Франківського міського суду від 10 листопада 2014 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності y вигляді штрафу.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2016 року рішення Тисменицького районного суду від 25 лютого 2016 року в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування матеріальної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з ТОВ Івано-Франківський хлібокомбінат на користь ОСОБА_2 20 520,00 грн. матеріальної шкоди та 243,60 грн. витрат по оплаті судового збору.

17 жовтня 2016 року на виконання вищевказаного рішення ТДВ Івано-Франківський хлібокомбінат перерахувало на рахунок ОСОБА_2 20 763,60 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, статтею 625 ЦК регулюються зобов'язальні правовідносини, тобто її дія поширюється на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду. При цьому ч. 5 ст. 11 ЦК, в якій ідеться про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень ст. 625 ЦК у разі наявності між сторонами деліктних, а не договірних зобов'язань. Крім того, з рішення суду зобов'язальні правовідносини не виникають, так як вони виникають з актів цивільного законодавства, про що й зазначено в ст. 11 ЦК, адже рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність.

Крім того, відшкодування шкоди - це відповідальність, а не боргове (грошове) зобов'язання, на шкоду не повинні нараховуватись проценти за користування чужими грошовими коштами, що теж є відповідальністю. Отже, нарахування процентів на суму шкоди є фактично подвійною мірою відповідальності.

Отже дія ч. 2 ст. 625 ЦК не поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди.

Враховуючи, що між сторонами виникли деліктні правовідносини, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення інфляційних збитків та трьох процентів річних.

У даній справі між сторонами виникли деліктні правовідносини, оскільки зобов'язання ТДВ Івано-Франківський хлібокомбінат з відшкодування шкоди є безпосереднім наслідком порушення його працівником Правил дорожнього руху України, внаслідок чого транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження

За своїм характером таке зобов'язання ТДВ Івано-Франківський хлібокомбінат належить до роду не договірних, тобто таке, що виникає поза межами існуючих між сторонами у справі договірних чи інших правомірних зобов'язальних відносин.

А тому, враховуючи вищенаведене, не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що між сторонами виникли не деліктні відносини, а грошове зобов'язання.

Інші, наведені у апеляційній скарзі доводи також на увагу не заслуговують, оскільки висновків суду не спростовують.

Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Тисменицького районного суду від 15 лютого 2017 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча О.Ю. Беркій

Судді: О.В. Пнівчук

ОСОБА_7