Ухвала

від 15.04.2019 по справі 352/1396/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

15 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 352/1396/16-ц

провадження № 61-7056ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів: Василишин Л. В., Матківського Р. Й., Максюти І. О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Івано-Франківський хлібокомбінат , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних збитків та трьох процентів річних,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Івано-Франківський хлібокомбінат (далі - ТзДВ Івано-Франківський хлібокомбінат ), ОСОБА_2 про стягнення інфляційних збитків та трьох процентів річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 29 вересня 2014 року о 10 годині по вулиці Петлюри, 17 у м. Івано-Франківськ ОСОБА_2, перебуваючи у трудових відносинах з ТзДВ Івано-Франківський хлібокомбінат , та, керуючи автомобілем марки ГАЗ 33021 д. н. з. НОМЕР_1 під час зміни напрямку руху не переконався в безпечності руху, здійснив зіткнення з належним позивачу транспортним засобом марки Peugeot д. н. з. НОМЕР_2, яким він керував, внаслідок чого його автомобіль отримав механічні пошкодження. Постановою Івано-Франківського міського суду від 10 листопада 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Вартість відновлювального ремонт автомобіля становила 20 520,00 грн. Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 07 вересня

2016 року його позов задоволено частково, стягнуто з ТзДВ Івано-Франківський хлібокомбінат на відшкодування матеріальної шкоди 20 520,00 грн. Зазначене судове рішення виконано ТзДВ Івано-Франківський хлібокомбінат 17 жовтня 2016 року, однак з часу звернення до суду (жовтень 2014 року) по день виконання судового рішення (жовтень 2016 року) відбувся значний ріст інфляції.

З урахуванням наведеного, на підставі статті 625 ЦК України, просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ТзДВ Івано-Франківський хлібокомбінат на його користь інфляційні збитки за період з 24 жовтня 2014 року по 17 жовтня

2016 року у розмірі 6 886,57 грн, за період з 11 листопада 2014 року по 17 жовтня 2016 року - 6 055,14 грн, а також три проценти річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 24 жовтня 2014 року по 17 жовтня 2016 року у розмірі 635,82 грн та за період з 11 листопада 2014 року по 17 жовтня

2016 року - 572,38 грн.

Короткий зміст ухвалених судових рішень

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області

від 15 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 березня 2017 року, в задоволенні позову

ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 05 грудня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франкіської області від 23 березня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Тисменицького районного суду від 15 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТзДВ на користь ОСОБА_1 за період з 07 вересня 2016 року по 17 жовтня 2016 року інфляційні витрати у розмірі 954,18 грн та три проценти річних - 67,46 грн.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1, в якій він просив постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року в частині відмови у задоволенні його позовних вимог скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що судове рішення підлягає касаційному оскарженню, оскільки провадження у справі відкрито до набрання чинності ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII, тобто до обмежень оскарження судових рішень, ухвалених у малозначних справах. Ураховуючи, що Закон не має зворотної дії у часі, він має право оскаржити постанову апеляційного суду від 28 лютого 2019 року відповідно до положень статті 324 ЦПК України 2004 року (у редакції, що була чинна на момент його звернення до суду).

Зазначив, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував правові висновки Верховного Суду у подібних справах, а тому касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, та справа має для нього виняткове значення.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі становить 14 149 грн 91 коп. (6 886,57+6 055,14+635,82+572,38) та станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00*100=

192 100).

Ураховуючи наведене, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Щодо доводів про право на оскарження постанови апеляційного суду у порядку, передбаченому статтею 324 ЦПК України 2004 року

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 324 ЦПК України 2004 року (у редакції, що була чинна на час подання позову) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .

Відповідно до підпункту 14 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 28 лютого 2019 року, тобто після набрання чинності цієї редакції Кодексу, а тому підлягають застосуванню норми ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Щодо доводів касаційної скарги про фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та виняткове значення вирішення спору для заявника

Посилання заявника, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має для заявника виняткове значення є необгрунтованими та зводяться до незгоди заявника із ухваленим судовим рішенням. Заявник не навів обгрунтованих доводів, у чому полягає фундаментальне значення розгляду зазначеної справи для формування єдиної правозастосовної практики, а сама по собі вказівка про це в касаційній скарзі не свідчить про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.

Відпоідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від

07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обгрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Ураховуючи наведене та беручи до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства Верховний Суд не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обгрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З урахуванням того, що касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, відсутні підстави вважати, що справа становить для заявника виняткове значення, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від

28 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Івано-Франківський хлібокомбінат , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних збитків та трьох відсотків річних, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Г. І. Усик