Постанова

від 22.03.2017 по справі 815/4224/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/4224/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Бєлтранс до Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (правонаступник Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю Бєлтранс (далі ТОВ Бєлтранс ) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області (далі ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 липня 2015 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування позову зазначалось, що з 20 травня по 10 червня 2015 року посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК , ТОВ СИСТЕМ ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ , ТОВ ГЕРМЕС ЛОГІСТИК , ТОВ ЛОРЕНЦО , ТОВ ОБУВСВІТ МАРІУПОЛЬ у січні 2015 року, відображення результатів даних операцій в податковій звітності за відповідний період 2015 року, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності ТОВ Бєлтранс та впливу зазначених операцій на формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за відповідні періоди. За результатами перевірки складено акт від 17 червня 2015 року за № 612/22/37260797, в якому зазначено про порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 та п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за січень 2015 року на 4686387 грн.. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 липня 2015 року № НОМЕР_1, яким ТОВ Бєлтранс збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в 4686387 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2343193 грн. 50 коп.. На думку позивача, висновки акта перевірки не відповідають вимогам Податкового кодексу України, а тому прийняте відповідачем на його підставі податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2015 року позовні вимоги ТОВ Бєлтранс задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 10 липня 2015 року № НОМЕР_1. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ Бєлтранс судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп..

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області в апеляційній скарзі зазначає, що судом при вирішенні справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального права, зокрема ст. 198 та 201 Податкового кодексу України. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представників відповідача в підтримку апеляційної скарги, а також представника позивача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення.

Судом встановлено, що з 20 травня по 10 червня 2015 року посадовими особами ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ Бєлтранс з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК , ТОВ СИСТЕМ ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ , ТОВ ГЕРМЕС ЛОГІСТИК , ТОВ ЛОРЕНЦО , ТОВ ОБУВСВІТ МАРІУПОЛЬ у січні 2015 року, відображення результатів даних операцій в податковій звітності за відповідний період 2015 року, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності ТОВ Бєлтранс та впливу зазначених операцій на формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за відповідні періоди.

За результатами перевірки складено акт від 17 червня 2015 року за № 612/22/37260797, в якому зазначено про порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 та п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за січень 2015 року на 4686387 грн..

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 липня 2015 року № НОМЕР_1, яким ТОВ Бєлтранс збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в 4686387 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2343193 грн. 50 коп..

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ Бєлтранс , суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено фактів порушення позивачем норм Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту протягом перевіреного періоду за господарськими операціями з ТОВ ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК , ТОВ ГЕРМЕС ЛОГІСТИК , ТОВ ЛОРЕНЦО , ТОВ ОБУВСВІТ МАРІУПОЛЬ та ТОВ СИСТЕМ ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ .

Проте, з висновком суду першої інстанції про повне задоволення вимог позивача погодитись не можна.

Так, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 названого Кодексу (у вказаній вище редакції) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі пункту 198.6 статті 198 ПК України (у вказаній вище редакції) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Кодексу (у вказаній вище редакції) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як встановлено матеріалами справи, податковий кредит за січень 2015 року позивач формував, серед іншого, на підставі податкових накладних, виданих його контрагентом ТОВ ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК на загальну суму 13116 грн. 13 коп..

При цьому позивачем серед інших господарських операцій було укладено договір на надання послуг з технічного обслуговування, ремонту автотранспортних засобів, постачання запчастин та агрегатів від 1 вересня 2014 року № 17/18, відповідно до якого Замовник (позивач) доручає Виконавцю (ТОВ ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК ) виконати роботи з технічного обслуговування і (або) ремонту транспортних засобів Замовника. Розрахунки за фактично виконані роботи проводяться за згодою сторін (т. 3 а. с. 87-а - 90).

В акті перевірки ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області зроблено висновок, що позивачем занижено суму податку на додану вартість, внаслідок включення до складу податкового кредиту сум податку, сплаченого у складі вартості товарів (послуг), придбаних, зокрема, у ТОВ ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК протягом перевіреного контролюючим органом періоду. В обґрунтування висновку щодо безпідставності включення до податкового кредиту сум податку за господарськими операціями з названим контрагентом, відповідач зазначає, що у видаткових накладних відсутні реквізити довіреностей та не вказані прізвища отримувача товарів, під час перевірки не надано журнал реєстрації довіреностей за січень 2015 року, в актах надання послуг не зазначені посади та прізвища посадових осіб ТОВ Бєлтранс , якими були отримані послуги від ТОВ ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК , не конкретизовано місця виконання робіт, не вказано адресу їх виконання (т. 1 а. с. 43).

Проте, всупереч висновкам контролюючого органу, витрати позивача по названому вище договору з ТОВ ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК безпосередньо пов'язані з його статутною діяльністю (інша допоміжна діяльність у сфері транспорту) та підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами - договором на надання послуг, актами надання послуг та видатковими накладними (т. 3 а. с. 87-а - 90, т. 1 а. с. 97-135).

Крім того, позивачем надано штатний розпис апарату управління ТОВ Бєлтранс від 2 січня 2015 року, яким підтверджується наявність водіїв транспортних засобів на підприємстві, а також накази, відповідно до яких, згідно актів приймання-передачі, за відповідними водіями закріплені вантажні автотранспортні засоби (т. 3 а. с. 77-87, 113-114).

На підтвердження оплати підприємством отриманих послуг, останнім до суду надано акт звірки з ТОВ ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК за період з 1 по 31 січня 2015 року (т. 3 а. с. 215-216).

Наявність та правильність оформлення податкових накладних, складених протягом січня 2015 року на виконання названого вище договору від 1 вересня 2014 року № 17/18, укладеного позивачем з ТОВ ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК , контролюючим органом під сумнів не ставиться.

При цьому відповідачем не доведено фактів безтоварності операції за спірною угодою та обізнаності позивача щодо можливого порушення податкового законодавства його контрагентом.

Реальність виконання господарських зобов'язань за укладеним позивачем договором підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами, окремі недоліки в оформлені яких не впливають на реальність цих операцій.

За таких обставин, сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК за вказаною вище угодою на суму 13116 грн. 13 коп. була правомірно включена позивачем до складу податкового кредиту за січень 2015 року.

Разом з цим, з висновками суду першої інстанції про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту за січень 2015 року сум податку на додану вартість за господарськими операціями з його контрагентами-постачальниками ТОВ ГЕРМЕС ЛОГІСТИК , ТОВ ЛОРЕНЦО та ТОВ ОБУВСВІТ МАРІУПОЛЬ на загальну суму 4673270 грн. 29 коп. погодитись не можна.

Як встановлено матеріалами справи, ТОВ Бєлтранс серед інших господарських операцій було укладено договори з названими вище контрагентами, а саме:

- договір поставки від 31 січня 2015 року б/н, відповідно до якого Продавець (ТОВ ГЕРМЕС ЛОГІСТИК ) зобов'язується поставити за письмовими або усними заявками Покупця (позивач) Товар (товар в асортименті), а останній - прийняти та оплатити товар. Кількість, асортимент та ціна товару вказується в рахунках-фактурах на кожну партію товару. Поставка здійснюється на протязі трьох робочих днів з моменту виставлення рахунку-фактури Покупцем, якщо інше не передбачено в самому рахунку-фактурі (т. 1 а. с. 137-139);

- договір купівлі-продажу від 26 січня 2015 року за № 26/01/15-1, відповідно до якого Продавець (ТОВ ЛОРЕНЦО ) зобов'язується поставити за письмовими або усними заявками Покупця (позивач) Товар (іграшки в асортименті), а останній - прийняти та оплатити товар. Передача товару по кількості та якості відбувається у відповідності з видатковими документами. Поставка товару здійснюється транспортним засобом Покупця зі складу Продавця (т. 1 а. ч. 164-165);

- договір поставки від 26 січня 2015 року за № 26/01/15, відповідно до якого Продавець (ТОВ ОБУВСВІТ МАРІУПОЛЬ ) зобов'язується поставити за письмовими або усними заявками Покупця (позивач) Товар (взуття в асортименті), а останній - прийняти та оплатити товар. Кількість, асортимент та ціна товару вказується в рахунках-фактурах на кожну партію товару. Поставка здійснюється на протязі двох робочих днів з моменту виставлення рахунку-фактури Покупцем, якщо інше не передбачено в самому рахунку-фактурі (т. 1 а. с. 185-187).

Контролюючим органом в акті перевірки зроблено висновок, що позивачем занижено суму податку на додану вартість, внаслідок включення до складу податкового кредиту сум податку, сплаченого у складі вартості товарів, придбаних протягом перевіреного періоду у ТОВ ГЕРМЕС ЛОГІСТИК , ТОВ ЛОРЕНЦО та ТОВ ОБУВСВІТ МАРІУПОЛЬ . В обґрунтування висновку щодо безпідставності включення до податкового кредиту сум податку за господарськими операціями з названими контрагентами, відповідач зазначає, що позивачем не надано журнал реєстрації довіреностей за січень 2015 року, сертифікати якості на придбані товари, видані виробником, документи, що свідчать про реалізацію або зберігання товарів. Крім того, в акті перевірки зазначено про ненадання позивачем до перевірки податкових накладних за господарськими операціями з ТОВ ОБУВСВІТ МАРІУПОЛЬ та наявність у контролюючого органу податкової інформації про встановлення фактів, які свідчать про залучення названого контрагента позивача до схеми формування штучного податкового кредиту (т. 1 а. с. 55, 60-61, 78-79).

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ Бєлтранс у названій частині, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит був сформований позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних за фактично придбаний товар з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, що, за висновком окружного адміністративного суду, підтверджується відповідними первинними документами.

Проте, на думку апеляційного суду, надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть, серед іншого, свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, докази, на які послався суд першої інстанції на обґрунтування свого рішення, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій (поставки товарів та послуг), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Як вбачається з акта перевірки, під час проведення останньої позивачем на підтвердження товарності угод між ним та контрагентами надано лише договори з підприємствами-постачальниками ТОВ ОБУВСВІТ МАРІУПОЛЬ , ТОВ ГЕРМЕС ЛОГІСТИК та ТОВ ЛОРЕНЦО , видаткові та деякі податкові накладні, а також товарно-транспортні накладні щодо перевезення названого товару.

При цьому зміст окремих первинних документів, наданих позивачем, не відповідає змісту укладених підприємством угод.

Слід зазначити, що матеріалами справи встановлено, що основним видом діяльності ТОВ Бєлтранс є інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (т. 1 а. с. 14).

Аналізуючи зміст наведених вище угод, укладених позивачем з названими підприємствами-постачальниками, апеляційний суд зазначає, що предметом названих договорів є поставка (придбання ТОВ Бєлтранс ) у значних обсягах взуття в асортименті (чоловічі та жіночі мокасини) (ТОВ ОБУВСВІТ МАРІУПОЛЬ ), меблів, запчастин для велосипедів, речей домашнього вжитку, штор для душу та інших товарів (ТОВ ГЕРМЕС ЛОГІСТИК ), а також іграшок дитячих в асортименті (ТОВ ЛОРЕНЦО ).

Як пояснила в суді апеляційної інстанції представник позивача, вказані товари були придбані ТОВ Бєлтранс у названих вище контрагентів з метою подальшого продажу відповідному покупцю, однак останній відмовився від придбання цього товару у позивача, що обумовило необхідність пошуку іншого покупця товару.

На виконання вимог частин 4 та 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, судом апеляційної інстанції було зобов'язано сторону позивача надати до суду відсутні в матеріалах справи податкові накладні по відповідним контрагентам, документи щодо зберігання придбаних товарів та їх обліку, реалізації цих товарів, а також інші докази, що підтверджують використання придбаних товарів у господарській діяльності позивача.

Представником позивача до суду апеляційної інстанції надано договір відповідального зберігання від 2 березня 2015 року, відповідно до якого Поклажодавець (позивач) передає, а ЗАТ Стрілецький степ (Зберігач) приймає на відповідальне зберігання протягом строку майно, зазначене в актах-приймання, які є невід'ємною частиною цього договору (т. 3 а. с. 167-169).

Відповідно до актів приймання-передачі від 23 січня 2015 року № 1 та від 2 березня 2015 року № 2 позивач передав на зберігання ЗАТ Стрілецький степ значну кількість майна, серед якого є назви товарів, придбаних у ТОВ ОБУВСВІТ МАРІУПОЛЬ , ТОВ ГЕРМЕС ЛОГІСТИК та ТОВ ЛОРЕНЦО за спірними господарськими операціями (т. 3 а. с. 170-188, 189-199).

Проте, у наданих стороною позивача актах приймання-передачі міститься посилання на їх складання відповідно до Договору відповідального зберігання № 1 від 15.01.2015 р., копію якого стороною позивача до суду не надано.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача не змогла назвати причину ненадання названих документів під час перевірки, проведеної контролюючим органом.

Крім того, згідно пояснень представника позивача, придбані за названими вище господарськими операціями товари до цього часу зберігаються на складах ЗАТ Стрілецький степ за адресою: Луганська область, смт. Мілове, пров. Заводський, буд. 3.

Названі пояснення узгоджуються з довідкою, виданою директором ТОВ Бєлтранс , відповідно до якої додатково встановлено, що розрахунки за придбані товари з ТОВ ОБУВСВІТ МАРІУПОЛЬ , ТОВ ГЕРМЕС ЛОГІСТИК та ТОВ ЛОРЕНЦО підприємством не здійснені, у зв'язку з чим у позивача існує заборгованість перед названими контрагентами на загальну суму 28039621 грн. 71 коп. (т. 3 а. с. 213).

Оцінюючи наведені вище обставини в їх сукупності, зокрема тривале (більше двох років) зберігання придбаних позивачем товарів на складах ЗАТ Стрілецький степ , ненадання контролюючому органу під час перевірки документів, що підтверджують зберігання товарів, наявність суперечностей в наданих документах, пов'язаних із зберіганням товарів, ненадання сертифікатів якості на придбані товари, а також наявність у ТОВ Бєлтранс заборгованості перед названими вище контрагентами на загальну суму 28039621 грн. 71 коп., апеляційний суд приходить до висновку про наявність ознак обліку позивачем для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, коли для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій, зокрема продаж товарів. При цьому з наданої до суду первинної документації позивача не вбачається підтвердження наявності ділової мети, як основного чинника господарських операцій ТОВ Бєлтранс з підприємствами-контрагентами ТОВ ОБУВСВІТ МАРІУПОЛЬ , ТОВ ГЕРМЕС ЛОГІСТИК та ТОВ ЛОРЕНЦО .

Із врахуванням викладеного, доводи апелянта про правомірність визначення контролюючим органом позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість за господарськими операціями з контрагентами-постачальниками ТОВ ОБУВСВІТ МАРІУПОЛЬ , ТОВ ГЕРМЕС ЛОГІСТИК та ТОВ ЛОРЕНЦО є обґрунтованими, що виключає можливість задоволення позовних вимог ТОВ Бєлтранс у вказаній частині.

Всупереч висновкам суду першої інстанції, визначені позивачу оскарженим податковим повідомленням-рішенням відповідача зобов'язання з податку на додану вартість не пов'язані із господарськими операціями ТОВ Бєлтранс з ТОВ СИСТЕМ ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ , що підтверджується даними акта перевірки позивача (т. 1 а. с. 65) та додатковими поясненнями по справі сторони відповідача (т. 3 а. с. 221), у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції не надає оцінки господарським операціям позивача з названим контрагентом.

Таким чином, враховуючи викладений вище висновок апеляційного суду щодо правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту за січень 2015 року суми податку на додану вартість в розмірі 13116 грн. 13 коп. виключно по взаємовідносинам з ТОВ ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК , позовні вимоги ТОВ Бєлтранс підлягають частковому задоволенню, а саме в частині протиправності визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 13116 грн. за основним платежем та 6558 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині заявлених позовних вимог, постановлене судове рішення на підставі пунктів 1, 3 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про часткове задоволення вимог позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції апелянт повинен сплатити судовий збір у розмірі 5359 грн. 20 коп..

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2016 року було задоволено клопотання відповідача та відстрочено ДПІ у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області сплату судового збору до винесення рішення по суті.

Оскільки на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідачем не надано доказів сплати судового збору, апеляційний суд приходить до висновку про стягнення з Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області, як правонаступника ДПІ у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області, судового збору за подачу апеляційної скарги у названому вище розмірі.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Бєлтранс задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області від 10 липня 2015 року № НОМЕР_1 в частині визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 13116 (тринадцять тисяч сто шістнадцять) грн. за основним платежем та 6558 (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В іншій частині відмовити товариству з обмеженою відповідальністю Бєлтранс у задоволенні позовних вимог.

Стягнути з Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 5359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 20 коп. на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код ЄДРПОУ суду 34380461.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

ОСОБА_5