Ухвала

від 09.03.2017 по справі 495/8607/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/2223/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря - Гарбуз В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю АЛКАЛІЯ до ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю Бессарабія Агро , відділ держгеокадастру Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання недійсним договорів оренди земельних ділянок, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 грудня 2016 року,

встановила:

У листопаді 2015 р. товариство з додатковою відповідальністю АЛКАЛІЯ (далі - ТДВ) звернулося до суду із вищезазначеним уточненим у березні місяці позовом, в якому остаточно просило: 1) визнати недійсними договори оренди земельних ділянок площею - 4,52 га., кадастровий № 5120883200:01:002:0174, та площею - 1,65 га., кадастровий № 51220883200:01:002:0174, укладені між ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю Бессарабія Агро (далі - ТОВ); 2) стягнути з ОСОБА_4 на користь ТДВ сплачений судовий збір у сумі - 1 218,00 грн.

Позовні вимоги ТДВ обґрунтовувало тим, що 01.12.2010 р. між ТДВ та ОСОБА_4 були укладені договори оренди вищевказаних земельних ділянок за №№ 116, 117, строком - 10 років. Державна реєстрація вказаних договорів проведена - 18.05.2012 р. у Відділі держземкадастру Білгород-Дністровського району Одеської області. За актами прийому-передачі земельні ділянки були передані ОСОБА_4 у користування ТДВ.

Після укладення договорів оренди земельних ділянок, передачі земельних ділянок у користування, за рахунок коштів ТДВ земельним ділянкам були присвоєні кадастрові номери.

З відповіді нотаріуса, який проводить реєстрації договорів оренди земельних ділянок, ТДВ стало відомо, що ОСОБА_4 до спливу строку дії вищевказаних договорів оренди земельних ділянок уклав з ТОВ спірні договори оренди тих самих земельних ділянок, та проведено державну реєстрацію цих договорів.

Таким чином, ОСОБА_4, не розірвавши договори оренди земельних ділянок з ТДВ, незаконно уклав договори оренди тих самих земельних ділянок з ТОВ.

Проведені ТДВ витрати на правову допомогу підтверджуються копією договору з надання юридичних послуг та актами виконаних робіт.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити за викладених у ньому підстав.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися. Про час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Причини неявки не повідомили. Заяв та клопотань не надали.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.12.2016 р. позов товариства з додатковою відповідальністю АЛКАЛІЯ задоволено частково.

Визнано недійсними договір оренди К-023 від 31.05.2015 р. земельної ділянки масив 27, ділянка 12, кадастровий № 51220883200:01:002:0260, площею - 4,52 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений між ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю Бессарабія Агро .

Визнано недійсним договір оренди К-024 від 31.05.2015 р. земельної ділянки масив 23, ділянка 49, кадастровий № 5120883200:01:002:0174, площею - 1,65 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений між ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю Бессарабія Агро .

В решті позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове рішення про повну відмову в задоволенні позову. Посилається на те, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В частині відмови в задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу рішення не оскаржено, тому відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України в цій частині його законність та обґрунтованість не перевіряється.

Сторони у судове засідання сторони не з'явилися. Про час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Причини неявки не повідомили. Письмових заперечень на апеляційну скаргу, заяв та клопотань не надали.

Згідно із ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін, або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Ухвалюючи рішення про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладених між ОСОБА_4 та ТОВ Бессарабія Агро , суд першої інстанції виходив з того, що спірні договори оренди земельних ділянок були укладені під час дії попередніх договорів оренди тих самих земельних ділянок, укладених між ОСОБА_4 та ТДВ АЛКАЛІЯ , які пройшли державну реєстрацію, не є припиненими чи розірваними у встановленому законом порядку (а. с. 198 - 203).

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції, на підставі наданих сторонами і досліджених судом доказів, дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог про визнання недійсними спірних договорів оренди земельних ділянок. Висновки суду відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального (ст. ст. 203, 215, 625, 629, 651, 792 ЦК України, ст. ст. 93, 141 ЗК України, ст. ст. 1, 6, 13, 14, 15, 16, 18, 20, 24, 27, 31, 32 Закону України Про оренду землі ) та процесуального (ст. ст. 10, 11, 60, 179, 213 ЦПК України) права. Доводи апеляційної скарги не спростовують вказаних висновків суду.

Встановлено, що 01.12.2010 р. між ОСОБА_4 та ТДВ укладено договір оренди землі № 116, за яким в оренду передано земельну ділянку, площею - 4,52 га., та договір оренди землі № 117, за яким в оренду передано земельну ділянку, площею - 1,65 га.. Вказані договори оренди зареєстровані Відділом Держкомзему у Білгород-Дністровському районі Одеської області 18.05.2012 р. (а. с. 11 - 14). Строк дії вказаних договорів оренди землі - 10 років (п. 4). Згідно актів приймання-передачі вказані земельні ділянки передані орендодавцем у користування орендарю (а. с. 12 зворотня сторона, 14 зворотня сторона).

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 15 - 16) 02.09.2015 р. державним реєстратором були зареєстровані договір оренди землі К-023 від 31.05.2015 р., укладений між ТОВ Бессарабія Агро та ОСОБА_4, земельної ділянки, площею - 4,5175 га., та договір оренди землі К-024 від 31.05.2015 р., укладений між ТОВ Бессарабія Агро та ОСОБА_4, земельної ділянки, площею - 1,6506 га.. Строк дії договорів - 7 років.

Між сторонами виникли правовідносини оренди земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди землі.

Статтею 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно із ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідної орендареві для провадження підприємницької діяльності та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду юридичним особам. Орендодавцями земельних ділянок їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

За правилами, передбаченими ст. ст. 1, 6, 13, 14, 16, 18, 20, 24, 27, 31, 32 Закону України Про оренду землі , чинного станом на 18.05.2012 р., оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендарі набувають право на оренду земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельні ділянку.

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставах цивільно-правового договору.

Договір оренди набуває чинності після його державної реєстрації.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права на земельну ділянку відповідно до закону.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частиною 2 ст. 15 Закону України Про оренду землі окремо передбачено, що порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

На час проведення державної реєстрації договорів оренди землі, укладених 01.12.2010 р. ОСОБА_4 з ТДВ, діяв Типовий договір оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.04 р. № 220, із змінами внесеними постановами КМУ № 1724 від 13.12.06 р. та № 780 від 03.09.08 р.. Відповідно до п. 43 Прикінцевих положень Типового договору оренди землі, договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір оренди землі повинен містити назву органу державної реєстрації за місцем розташування земельної ділянки, дату державної реєстрації та відповідний номер запису в Державному реєстрі земель, ініціали та прізвище посадової особи, яка провела державну реєстрацію. Підпис посадової особи, яка провела державну реєстрацію, засвідчується печаткою за її наявності.

Відповідно до постанови КМУ від 20.07.2011 р. № 791 Про внесення змін до постанов КМУ від 09.09.2009 р. № 1021 і від 18.08.2010 р. № 749 та визнання такою, що втратила чинність, постанова КМУ від 25.12.1998 р. № 2073 , чинною на час державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, укладених 01.12.2010 р. ОСОБА_4 з ТДВ, державна реєстрація договору оренди земельної ділянки здійснюється територіальним органом Держземагенства за її місцезнаходженням.

Оскільки судом першої інстанції беззаперечно встановлено, що спірні договори оренди земельних ділянок було укладено з ТОВ Бесарабія Агро під час дії попередніх договорів оренди тих самих земельних ділянок, укладених між ОСОБА_4 та ТДВ АЛКАЛІЯ , які пройшли у встановленому порядку державну реєстрацію, не є припиненими чи розірваними у встановленому законом порядку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про визнання недійсними договору оренди К-023 від 31.05.2015 р. та договору оренди К-024 від 31.05.2015 р., укладених між ОСОБА_4 та ТОВ Бессарабія Агро .

Доводи апелянта про те, що в укладених з ТДВ договорах оренди земельних ділянок не вказані істотні умови договору не приймаються до уваги, оскільки питання про недійсність цих договорів не розглядалося судом першої інстанції.

Доводи апелянта про те, що державна реєстрація договорів оренди з ТДВ була проведена неповноважним органом, не приймаються до уваги, оскільки вони суперечать вищевказаним положенням діючого на час проведення державної реєстрації цих договорів оренди та встановленим по справі обставинам.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_4 є необґрунтованою, її треба відхилити.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307, ч 1 ст. 308 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_4, а також для прийняття доводів апеляційної скарги останнього у суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: А. А. Калараш

ОСОБА_3