Ухвала

від 28.03.2017 по справі 188/606/13-ц

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/606/13-ц

Провадження № 2/188/14/2017

УХВАЛА

28 березня 2017 року смт.Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Курочкіної О. М.

секретар судового засідання Лукіна Л. Г.

за участю:

позивач ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

представник відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка заяву про забезпечення позову представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 по цивільній справі №188/606/13-ц провадження 2/188/14/2017

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за за позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа Петропавлівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про визнання права власності на врожай вирощений на земельній ділянці площею 77.9259 га та стягнення збитків та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ФОП ОСОБА_1 про визнання права власності на зібраний врожай вирощений на земельній ділянці площею 77.9259 га.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 повторно заявила клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно .

В обгрунтування заяви зазначено, що у зв'язку із уточненням позовних вимог ОСОБА_1, а саме, про визнання права власності на майно, стягнення вартості 148 630 кілограмів зерна озимої пшениці у розмірі 765 444, 50 грн. (сімсот шістдесят п'ять тисяч чотириста сорок чотири грн. 50 копійок), та стягнення витрат на виробництво озимої пшениці у розмірі 215 688, 00 грн. Позивач обґрунтовує задоволення своїх вимог тим, що на момент посіву озимої пшениці та збору врожаю пшениці він був належним землекористувачем земельної ділянки за кадастровим №1223881200:01:003:0002 загальною площею 77, 9306 га, а отже і законним власником даного врожаю, що підтверджується матеріалами справи. Той факт, що 08.11.2012 року між Петропавлівською РДА та ОСОБА_4 було укладено договір оренди у тому числі і на вищевказану земельну ділянку вкотре доводить, що ОСОБА_4 не міг фактично обробити земельну ділянку та засіяти її озимою пшеницею, оскільки посівна даної сільськогосподарської культури закінчується у вересні - жовтні місяці.

Після визнання недійсними рішенням суду розпоряджень голови Петропавлівської районної державної адміністрації від 05 жовтня 2012 року про надання ОСОБА_4 дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок та визнання недійсним розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації від 07 листопада 2012 року про затвердження ОСОБА_4 проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства за позовом прокурора Дніпропетровської області, ОСОБА_4 мав можливість звернутись з позовною заявою не до ОСОБА_1, а до держави в особі Петропавлівської РДА про відшкодування збитків завданих своїми незаконними рішеннями.

Більше того, рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області по справі №175/2717/14-ц (22-ц/774/1901/15) визнано той факт, що а ні ФГ Агрорух , а ні ОСОБА_4 не були користувачами вищевказаних земельних ділянок. Дане рішення ні ФГ Агрорух , ні ОСОБА_4 не оспорювались.

Позивач вважає, що суду було надано ряд належних та допустимих доказів в рахунок підтвердження наявності права власності на озиму пшеницю у кількості 148 630 кілограмів загальною вартістю 765 444, 50 грн. (сімсот шістдесят п'ять тисяч чотириста сорок чотири грн. 50 копійок), витрат на виробництво озимої пшениці у розмірі 215 688, 00 грн. ( двісті п'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім грн. 00 копійок).

Обгрунтовуючи клопотання позивач зазначає, що знає заздалегідь про те, що відповідач не має наміру добровільно повертати вищезазначену суму та може реалізувати своє майно, що може значно ускладнити виконання рішення суду, просить накласти арешт на майно, а саме:

- земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 1223881200:03:001:0609 площею 10 га. (державний акт на право власності на земельну ділянку , серія та номер :ЯД №949049, виданий 31.03.2008 року, видавник: Петропавлівський відділ земельних ресурсів);

- земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 1223881200:03:001:0607 площею 10 га. (державний акт на право власності на земельну ділянку , серія та номер :ЯА №831943, виданий 16.01.2006 року, видавник: Петропавлівський відділ земельних ресурсів);

- будинок, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Петропавлівський район, селище Васильківське, вул. Магістральна, будинок 6.; (загальна вартість даного будинку відповідно до Реєстру права власності на нерухоме майно складає 186432 грн.)

- будинок житловий, загальною площею 88,1 кв.м. з надвірними будівлями розташований за адресою: Рівненська область, Здолбунівський район, м. Здолбунів, вул. Нова, будинок 20, належить ОСОБА_4 на підставі договору дарування, р.1925, 19.12.2003 року; (загальна вартість даного будинку відповідно до Реєстру права власності на нерухоме майно складає 39204 грн.)

- домоволодіння, розташоване за адресою: Дніпропетровська обл. м. Дніпропетровськ, вул. Сташкова, будинок, 29; (загальна вартість даного домоволодіння, відповідно до Реєстру права власності на нерухоме майно складає 60101 грн.)

- домоволодіння, розташоване за адресою: Дніпропетровська обл. м. Дніпропетровськ, вул. Сташкова, будинок, 31а.; (загальна вартість даного домоволодіння відповідно до Реєстру права власності на нерухоме майно складає 727086 грн.)

- квартира, загальною площею 69,2 розташована за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. ТургенєваД.АДРЕСА_1; (загальна вартість даної квартири відповідно до Реєстру права власності на нерухоме майно складає 33735грн.)

- квартира, розташована за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Стефаника, будинок, 19а, квартира 1; (загальна вартість даної квартири відповідно до Реєстру права власності на нерухоме майно складає 26900 грн.)

В судове засідання сторони надали заяви про розгляд заяви про забезпечення позову у їх відсутність.

Представник позивача письмово заяву підтримала.

Представник відповідача письмово проти задоволення заяви заперечила, вважає її не обгрунтованою.

Вивчивши заяву та викладені письмово думки учасників сторін, суд приходить до висновку, заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту.

Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 Постанови № 9 ПВСУ від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заявником зазначено, він заздалегідь знає, що відповідач за первинним позовом не має наміру добровільно повертати суму коштів заявлену у позовних вимогах, але не обгрунтовано наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того, в заяві позивач посилається на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області по справі №175/2717/14-ц визнаючи факт того, що сторони не були користувачами вищевказаних земельних ділянок, що є більше підставою для відмови в задоволенні поданої заяви ніж для її задоволення та забезпечення позову.

Суд погоджується з тим, що відповідач за первинним позовом не має наміру добровільно повертати суму коштів, заявлену у позовних вимогах, він в судовому засіданні не визнав позов, але це його право і не суперечить загальним засадам ЦПК України. Не визнання позову не є безумовною підставою для винесення ухвали про забезпечення позову та умовою вважати, що відповідач не виконає рішення суду. Крім того, суд бере до уваги, що цивільна справа неодноразово розглядалась в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, позов надійшов до суду першої інстанції 01.04.2013 року і за весь час розгляду, а саме, майже 4 роки відповідач не реалізував можливість відчуження належного йому на праві приватної власності не обтяженого нерухомого майна.

Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 10.12.2014 року вже є обтяження у виді арешту на все майно ОСОБА_4, що зазначено в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №82620891.

Забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки , відповідно до заяви, сторона позивача просить здійснити шляхом заборони їх відчуження, що є взагалі недоцільним в зв'язку з законодавчим продовженням мораторію на продаж сільськогосподарських земель до 1 січня 2018 року.

Враховуючи вищезазначене , що обгрунтування та обставини, які дають право вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не обгрунтовано належним чином, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.

Керуючись ст. ст.151-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 по цивільній справі №188/606/13-ц провадження 2/188/14/2017 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_5