Ухвала

від 28.03.2017 по справі 191/3389/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1872/17 Справа № 191/3389/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Прижигалінська Т. В. Доповідач - Свистунова О.В.

Категорія 2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Свистунової О.В.

суддів Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.

за участю секретаря Гулієва М.І.о

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2016 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства Агропак , Селянського (фермерського) господарства Алгіз , третя особи: Селянське (фермерське) господарство Мисливське , ОСОБА_3 про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2013 року позивачОСОБА_2 звернувся до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства Агропак , Селянського (фермерського) господарства Алгіз , третя особи: Селянське (фермерське) господарство Мисливське , ОСОБА_3 про визнання права власності.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2016 року відмовлено у задоволенні позову.

У апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в межах заявлених вимог та на підставі тих доказів, що надані були сторонами під час розгляду справи по суті, у достатньо повному обсязі з'ясував права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що відповідно до витягу про державну реєстрацію прав, виданого Комунальним підприємством Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації № 33330063 від 29.02.2012 року свиновідгодівельний комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності належить Селянському (фермерському) господарству Мисливське на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2011 року / постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2011 року (т. 1 а.с. 23).

Рішенням Вищого господарського суду України від 11 грудня 2012 року залишені без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2011 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2011 року, яким позовні вимоги задоволено частково: визнано за СФГ Мисливське право власності на об'єкт свиновідгодівельного комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та витребувано вказаний об'єкт від ПП Агропак на користь СФГ Мисливське . Припинено провадження у справі в частині вимог позивача про спонукання КП Синельниківське БТІ зареєструвати право власності на спірний об'єкт (т. 1 а.с. 57-60).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2012 року затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора селянського (фермерського) господарства Мисливське . с. Цигановка Синельниківського району. Ліквідовано юридичну особу селянське (фермерське) господарство Мисливське с. Цигановка Синельниківського району, код ЄДРПОУ 202191172. Згідно п. 6 ст. 31 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом вимоги не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними. Припинено повноваження ліквідатора у справі Б24/2/05 про банкрутство СФГ Мисливське , с Цигановка Синельниківського району арбітражного керуючого Талана Ростислава Григоровича. Провадження у справі припинено. В результаті ліквідаційної процедури загальна сума не погашених кредиторських вимог С(Ф)Г Мисливське становить 6 691 525,74 грн. ( т. 1 а.с 131-137).

26.11.2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис № 12161170004000019 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО "МИСЛИВСЬКЕ", 20219172 на підставі судового рішення про припинення юридичної особи, що пов'язане з банкрутством юридичної особи, запис про яке внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджуються повідомленням державного реєстратора Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Солонини А.Л. про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи вих. № 21 від 26.11.2012 року (т. 1 а.с. 14).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2015 року скасована ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2012 року про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу СФГ Мисливське , код ЄДРПОУ 202191172. Поновлено провадження у справі № Б24/2/05 про банкрутство СФГ Мисливське , с. Цигановка Синельниківського району, код ЄДРПОУ 20219172. Поновлено повноваження арбітражного керуючого Талана Ростислава Григоровича. Продовжено строк ліквідаційної процедури до 05.11.2011 року (т. 1 а.с. 101-102).

25.11.2013 рішенням державного реєстратора № 8299526 було відмовлено ОСОБА_2 у проведенні державної реєстрації свиновідгодівельного комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з тим, що ч.1 ст. 5 Закону України Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі прав реєструються речові права, зокрема на підприємство як єдиний майновий комплекс, будівлі. А відповідно до рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.07.2013 року по справі № 191/3389/13-ц об'єктом, права на який підлягають реєстрації, є не підприємство як єдиний майновий комплекс, а окремі нежитлові будівлі (т.1 а.с. 191).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2015 року строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора продовжено до 03.02.16 року Зобов'язано ліквідатора Селянського фермерського господарства Мисливське с. Циганівка Синельниківського району Дніпропетровської області арбітражного керуючого Талана Р.Г. подати в строк до 03.02.2016 року завершити усі ліквідаційні процедури та представити на затвердження господарському суду звіт та ліквідаційний баланс боржника згідно з вимогами ст.. 32 ЗУ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (а.с. 216-217).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2016 року провадження у справі про банкрутство Селянського фермерського господарства Мисливське , с. Циганівка Синельниківського району Дніпропетровської області поновлено. Продовжено строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора до 18.02.2016 року (т. 2 а.с. 11-12).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2016 року ліквідовано юридичну особу селянське (фермерське) господарство Мисливське с. Цигановка Синельниківського району, код ЄДРПОУ 20219172. Крім того встановлено, що під час проведення ліквідаційної процедури, відповідно до рішення комітету кредиторів банкрута від 20.12.2006 року та вимог чинного законодавства ліквідатором 20.11.2015 року укладено з ОСОБА_3 нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу нерухомого майна - свиногодувального комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 Виявлено майно банкрута належним чином реалізовано, кошти направлені на погашення кредиторської заборгованості відповідно до реєстру вимог кредитора (т.2 а.с. 20-24).

За договорами купівлі-продажу від 20.11.2015 року Селянське фермерське господарство Мисливське в особі ліквідатора Талана Р.Г., як продавець та ОСОБА_3 як покупець придбала майно, а саме свиновідгодівельний комплекс, що знаходиться адресою: АДРЕСА_1 по ? частці об'єкту (т.2 а.с. 124,127).

Витягами № 48090414 від 20.11.2015 року та № 48089147 від 20.11.2015 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності підтверджується, що ОСОБА_3 є власником по ? частці свиновідгодівельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 125-129).

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, підтверджується, що станом на 21.03.2016 року державна реєстрація юридичної особи Селянського (фермерського) господарства Мисливське припинена у зв'язку з визнанням її банкрутом ( т.2 а.с. 161-163).

Враховуючи те, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис припинення Селянського (фермерського) господарства Мисливське з 03.03.2016 року господарський суд припинив провадження за апеляційною скаргою ТОВ Аграрно-виробниче об'єднання Новоолександрівське на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2015 року у справі № Б24/2/05 за позовом Селянського фермерського господарства Мисливське , с. Цигановка Синельниківського району Дніпропетровської області до СФГ Мисливське с. Циганівка Синельниківського району про скасування ухвали від 15.11.2012 року за нововиявленими обставинами (т.2 а.с. 30-32).

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивач звертаючись до суду з позовом, про визнання права власності на належну СФГ Мисливське нежитлову будівлю свиновідгодівельний комплекс, що розташований за адресою : АДРЕСА_1, вказував на те, що згідно ч.2 ст. 36 ЗУ Про фермерські господарства , якою встановлено, що кошти, одержані від продажу майна фермерського господарства, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому ЗУ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, розподіляється між членами фермерського господарства відповідно до його статуту.

Але в результаті ліквідаційної процедури в справі № Б24/2/05 було продано все майно С(Ф)Г Мисливське , а кошти, одержані від продажу майна фермерського господарства були спрямовані на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому ЗУ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , господарським судом Дніпропетровської області була встановлена загальна сума не погашених кредиторських вимог С(Ф)Г Мисливське , яка становила 6 691 525 , 74 грн.

Тобто, повного задоволення вимог кредиторів С(Ф)Г Мисливське у справі Б/24/2/05 не відбулось за недостатністю майна та коштів банкрута, нежитлова будівля свиновідгодівельний комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 - не залишилося як майно, яке могло б бути розподілено між членами фермерського господарства, тому ОСОБА_2 не мав права та не має ніякого права на таке майно, яке було реалізоване в процедурі банкрутства С(Ф)Г Мисливське громадянці ОСОБА_3, що підтверджується договорами купівлі продажу вищевказаного комплексу та Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України, тільки власник має право вільно розпоряджатися своїм майном, і саме він згідно із ст. 319 ЦК України на власний розсуд здійснює право власності, презумпція непорушності якого встановлена ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України.

В даному випадку тільки СФГ Мисливське , як власник даного майна, мав право вільно розпоряджатись своїм майном, на власний розсуд, в межах ЗУ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , тобто ореалізував своє право власності, що було підтверджено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2016 року в межах справи про банкрутство № Б24/2/05, яка є належним та допустимим доказом у справі обставини, які встановлені в ній, та не доказуються при розгляді інших справ ( в т.ч. розгляді даної справи) відповідно до вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивач не довів суду порушення його прав, та його права не підлягають захисту в порядку ст.392 ЦК України, так як позивач не був і не є власником спірного майна.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що суд безпідставно відмовив йому у задоволенні позовних вимог, так як він є дійсним власником спірного майна не можуть бути прийняті до уваги з огляду на наступні вимоги закону.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачем у позові про визнання права власності є особа, яка вже є власником.

У п. 37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав передбачено, що з урахуванням положень ч. 1 ст. 15 ст. 392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, ураховуючи, що відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, чи у який передбачений законом спосіб позивач набув права власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому ст. 392 ЦК України.

На підставі викладеного, вимога про визнання права власності може бути пред'явлена лише власником спірного майна, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові № 6-244 цс14 від 18 лютого 2015 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Відповідно до ч. 1ст 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків у рішенні суду першої інстанції, протирічать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, матеріалам справи, зводяться до переоцінки доказів по справі.

Судом першої інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, судове рішення відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права і тому, колегія апеляційного суду вважає, що згідно до ст. 308 ЦПК України правових підстав для скасування рішення не має, а тому, доводи апеляційної скарги підлягають відхиленню, а рішення суду першої інстанції, у оскаржуваній частині, залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді Т.П.Красвітна

І.А. Єлізаренко