Ухвала

від 31.03.2017 по справі 824/992/16-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

31 березня 2017 р. м. Чернівці Справа № 824/992/16-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дембіцького П.Д.,

за участю:

секретаря судового засідання: Антонюк О.В.,

представника позивача: Мелещук В.В.,

представника відповідача: Ротарь Г.А.,

представника відповідача: Дюлофолві Л.Г., Василик І.С., Тісногуз А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архіваріус ЛТД" до Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області, Управління Державної казначейської служби у м. Чернівцях про стягнення боргу з урахуванням пені, трьох процентів річних, інфляційних витрат, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архіваріус ЛТД" до Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області, Управління Державної казначейської служби у м. Чернівцях про стягнення боргу з урахуванням пені, трьох процентів річних, інфляційних витрат.

Від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області надійшло клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування позовних вимог відповідач зазначив, що спори з приводу виконання грошових зобов'язань підвідомчі місцевому господарському суду.

Представники відповідачів в судовому засіданні підтримали заявлене клопотання про закриття провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти закриття провадження у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у даній справі необхідно закрити виходячи з наступного.

Згідно зі статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється, на всі правовідносини, що виникають у державі.

Разом з тим, суди повинні дотримуватися встановлених процесуальними законами правил підсудності та підвідомчості спорів, враховувати, що тільки права, свободи та законні інтереси учасників правовідносин, які виникають із визначених законом підстав та інших юридичних фактів, підлягають судовому захисту в передбачений законом та/або договором спосіб.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов'язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978 р. вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Пунктом 14 частини 1 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються: судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань; основи організації та діяльності адвокатури.

Статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму (ст. 17 КАС України).

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивачем пред'явлено вимоги до Головного управління пенсійного фонду України в чернівецькій області про стягнення штрафних санкцій (пені) за порушення грошових зобов'язань, а також стягнення суми боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від прострочення.

Таким чином, виходячи із суб'єктного складу сторін та предмету спору, суд приходить до висновку, що даний спір не підсудній Чернівецькому окружному адміністративному суду.

Суд звертає увагу на те, що таке порушення правил предметної підсудності є підставою для висновку про розгляд справи неповноважним складом суду, що у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України тягне за собою скасування судового рішення судом апеляційної інстанції та ухвалення нового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що юрисдикція адміністративного суду не поширюється на справи стосовно стягнення штрафних санкцій (пені) за порушення грошових зобов'язань, а також стягнення суми боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від прострочення та має вирішуватися у порядку господарської юрисдикції.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 92 Конституції України, ст. ст. 4, 17, 18, 22, 158-159, 160 - 167 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання Головного управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області, задовольнити.

2. Закрити провадження у даній адміністративній справі.

У відповідності до ст.ст. 185, 186 КАС України ухвала може бути оскаржена повністю або частково в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Згідно статті 254 КАС України ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя П.Д. Дембіцький

Ухвала в повному обсязі складена 31 березня 2017 р.