Ухвала

від 21.03.2017 по справі 337/139/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 337/139/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Нещеретна Л.М.

Провадження № 22-ц/778/614/17 Суддя-доповідач: Дзярук М.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Дзярука М.П.

Крилової О.В.

суддів: Трофимової Д.А.

за участі секретаря с/з: Волчановій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Запорожградтранс на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Запорожградтранс , Приватного акціонерного товариства Страхова група ТАС , ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2016 року ОСОБА_6 звернувся до суд з позовом до ТОВ Запорожградтранс , ПрАТ Страхова група ТАС , ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В позові зазначав, що 29.07.2015 року з вини відповідача ОСОБА_5, який керував транспортним засобом Богдан А-09212 держномер НОМЕР_3, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль Шкода держномер НОМЕР_2, під його керуванням. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 була застрахована у ПрАТ Страхова група ТАС відповідно до полісу № АІ7629916. Страхувальником у договорі страхування виступав ТОВ Запорожградтранс , як власник автомобіля та роботодавець водія ОСОБА_5, який під час ДТП виконував свої трудові обов'язки. Визначені страховиком матеріальні збитки, завдані внаслідок пошкодження автомобіля Шкода , держномер НОМЕР_2 склали 16842,14 гривень. Розмір франшизи за страховим полюсом складає 950 гривень. Після ДТП 27.08.2015 року страховою компанією було виплачено страхове відшкодування у сумі 15892,14 гривень (16842,14 грн. - 950 грн.) Однак згідно акту виконаних робіт від 14.08.2015 року та квитанції до прибуткового ордеру №1 від 14.08.2015 року на ремонт автомобіля Шкода , держномер НОМЕР_2 було витрачено 27692,00 гривень. Вважає, що страховик встановив суму страхового відшкодування, яка підлягає виплаті, зменшивши її на розмір податку на додану вартість, яка повинна була складати 21052,67 гривень. Таким чином сума недоплаченого страховою компанією страхового відшкодування в розмірі 20% ПДВ складає: 21052,67 грн. - 16842,14 грн. = 4210,53 гривень, відповідно до п. 36.2ст. 36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , яку просить стягнути з ПрАТ Страхова група ТАС . Крім того, оскільки водій транспортного засобу Богдан А-09212 держномер НОМЕР_3 ОСОБА_5 на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ Запоріжгражтранс , просить стягнути з ТОВ Запоріжгражтранс грошову суму, яка є різницею між витратами, здійсненими для повного відновлення пошкодженого автомобіля (27692,00 грн.) та визначеним страховиком загальним розміром завданої шкоди із врахуванням фізичного зносу автомобілю (21052,67 грн.) яка складає 6639,33 гривень, та несплачену страховиком франшизу у розмірі 950,00 гривень, а всього 7589,33 гривень.

Просив суд стягнути з ТОВ Запорожгражтранс грошову суму, яка є різницею між витратами, здійсненими для повного відновлення пошкодженого автомобіля та визначеним страховиком загальним розміром завданої шкоди із врахуванням фізичного зносу автомобілю в сумі 6639,33 гривень (27692,00-21052,67=6639,33 грн.) та несплачену страховиком франшизу у розмірі 950,00 гривень, а всього 7589,33 гривень. Стягнути з приватного акціонерного товариства Страхова група ТАС суму завданої матеріальної шкоди із врахуванням фізичного зносу автомобілю у розмірі 4210,53 гривень. Крім того просить стягнути з ТОВ Запорожгражтранс моральну шкоду у розмірі 5000 гривень, а також судові витрати.

Також позивач просить стягнути з ТОВ Запорожгражтранс моральну шкоду, яку оцінює у 5000,00 гривень. В обґрунтування зазначених вимог в позові зазначив, що в результаті ДТП він був позбавлений в повній мірі реалізувати своє право на користування автомобілем із наявними пошкодженнями, був вимушений змінити свій уклад життя, користуватися для переміщення містом громадським транспортом, вирішувати питання та здійснювати пошук авторемонтних майстерень, для ремонту автомобілю витратив свої кошти, а лише потім частково їх компенсував за рахунок виплати страхової компанії.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ Запорожградтранс на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 7589,33 грн, моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн., а всього - 8589,33 грн.

Стягнуто з ПрАТ Страхова група ТАС на користь ОСОБА_6 суму завданої матеріальної шкоди із врахуванням фізичного зносу автомобілю у розмірі 4210,53 грн.

Стягнуто з ТОВ Запорожградтранс , ПрАТ Страхова група ТАС на користь ОСОБА_4 судовий збір по 243,60 грн. з кожного, а всього 487,20 грн. В іншій частині позову - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ТОВ Запорожградтранс звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У відповідності до ч.1 ст. 303 ЦПК України межі розгляду даної справи апеляційним судом є рішення суду першої інстанції в частині щодо задоволення позову відносно ТОВ Запорожградтранс , в іншій частині рішення суду не оскаржено та не є предметом апеляційного перегляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29 липня 2015 року о 10 годині 25 хвилин на вул. Новгородській в м. Запоріжжі, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Богдан А-09212, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 та Шкода, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_6

Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10 серпня 2015 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КупАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340грн.

Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АІ/7629916 від 18.02.2015р. транспортний засіб Богдан А09212, який належить ТОВ Запорожградтранс застрахований у приватному акціонерному товаристві Страхова група ТАС .

Вартість відновлювального ремонту автомобіля Шкода, визначена страховою компанією становить 16 842,14 грн., що підтверджується страховим актом від 19.08.2015р. та розрахунком суми страхового відшкодування (а.с. 110-111). ПрАТ Страхова група ТАС виплачено позивачу страхове відшкодування у сумі 15 892,14 грн. з відрахуванням франшизи у розмірі 950 грн.

В момент ДТП водій ОСОБА_5 користувався транспортним засобом Богдан А-09212, перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ Запорожградтранс , а тому остання повинна відповідати за шкоду, заподіяну їхнім працівником згідно вимог ст. 1172 ЦК України.

Зі змісту ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно п.3 ч.1 ст.988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Задовольняючи частково вимоги позивача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо стягнення з відповідача1 (ТОВ Запорожградтранс ) завданої майнової шкоди у розмірі 7 589,33 грн.

Відповідно до ст.29 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-691 цс 15 від 02 грудня 2015 року, правильним є стягнення із винного особи різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Відповідно до п. 2.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів , затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 145/5/2092 - вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ.

Згідно з п 1.6 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Складова частина КТЗ (складник) деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, які відповідають вимогам конструкторської документації (пункт 1.6 Методики).

В Аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування Верховного суду України від 19 липня 2011 року зазначено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

В Аналізі також наведений висновок, що у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди суди на підставі ст. 1194 ЦК постановляють стягнути з винної особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність на користь потерпілої особи, різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної у результаті пошкодження транспортного засобу, у більшості випадків ця різниця утворюється внаслідок того, що страхові компанії вартість відновлювального ремонту обраховують з урахуванням коефіцієнта зносу транспортного засобу, тоді як фактичні витрати на ремонт здебільшого перевищують зазначену суму.

Позивач подав суду докази, що вартість реального ремонту автомобіля Шкода склала 27 692,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 14.08.2015р. та квитанцією про сплату (а.с. 17-18).

Доводи апеляційної скарги про те, що до стягненню підлягає різниця між розміром матеріального збитку і виплаченим страховим відшкодуванням не заслуговує на увагу і спростовується вищенаведеним.

Виходячи з принципу повного відшкодування шкоди потерпілому, суд першої інстанції, з'ясувавши фактичний розмір заподіяної шкоди, дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача1 різниці між заявленою до стягнення фактичною вартістю відновлювального ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, що склала суму у розмірі 6 639,33 грн.

Відповідно до вимог ст.9 Закону України Про страхування франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування, а тому обов'язок на її відшкодування покладається на ТОВ Запорожградтранс , в зв'язку з чим з останнього правомірно стягнуто розмір франшизи у розмірі 950 грн.

Вирішуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача1 моральної шкоди, суд першої інстанції встановив, що дорожньо-транспортна пригода за участі водія відповідача1 завдала позивачеві моральну шкоду, яка виразилась у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього з боку відповідача, та пошкодженням автомобіля, а тому у позивача виникли певні незручності та втрата душевного спокою і рівноваги, чим в свою чергу був порушений звичний спосіб життя позивача.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди зі змінами, внесеними постановою від 25.05.2001 року № 5, за моральну ( немайнову ) шкоду, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визнає залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психологічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин.

Враховуючи встановлені обставини про спричинення позивачу пошкодженням автомобіля моральних страждань, виходячи із засад розумності, виваженості й справедливості, суд правильно прийшов до висновку про стягнення з відповідача1 на користь позивача в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 1 000грн.

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги щодо звернення до суду із позовом як неналежного позивача та помилковості стягнення матеріальної шкоди на користь представника за довіреністю ОСОБА_6, а не власника автомобіля ОСОБА_6 необґрунтованими, оскільки у справі міститься довіреність від 11.05.2010р., яка дійсна до 11.05.2020 року, згідно якої, власник транспортного засобу ОСОБА_6 уповноважує ОСОБА_6 продати транспортний засіб з правом отримання грошей, керувати транспортним засобом, вести цивільні справи в усіх без винятку судах, користуючись усіма правами, які надано законом позивачеві, у тому числі з правом подання позову; отримувати страхові відшкодування у випадку спричинення транспортним засобом пошкодження іншими засобами в результаті дорожньо-транспортної пригоди чи заподіяну шкоду транспортним засобом під час керування транспортним засобом як джерелом підвищеної небезпеки, укладати від її імені правочини про відшкодування заподіяної шкоди, одержувати по таким правочинам грошові суми у розмірах згідно із калькуляціями або за домовленістю, отримувати грошові суми по будь-яким страховим випадкам. (а. с. 9).

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313- 315,317,319 ЦПК України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Запорожградтранс - відхилити.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: