Ухвала

від 29.03.2017 по справі 559/1336/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

29 березня 2017 року м. Київ К/800/9276/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання виплатити пенсію,

встановив:

Ухвалою судді Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року апеляційну скаргу відповідача на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 14 квітня 2016 року залишено без руху та надано тридцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - для подання заяви про поновлення строку з обґрунтуванням інших причин поважності його пропуску.

Судове рішення мотивовано тим, що відповідач вперше звернувся з апеляційною скаргою 14 квітня 2016 року, однак ухвалою судді Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху через несплату судового збору, в подальшому, ухвалою цього ж суду від 02 червня 2016 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, так як відповідач у встановлений строк недоліки не усунув. Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області 23 січня 2017 року повторно звернулось до суду з апеляційною скаргою на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 14 квітня 2016 року та одночасно заявило клопотання про поновлення строку звернення до апеляційного суду, обґрунтовуючи його тим, що пенсійний орган є бюджетною установою та не мав можливості своєчасно оскаржити судове рішення у зв'язку з відсутністю фінансування витрат зі сплати судового збору в 2016 році. Також відповідач посилався на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII, яким внесено зміни, зокрема, до статті 5 Закону України "Про судовий збір", відповідно до яких з 01.01.2017 р. Пенсійний фонд України та його органи звільнені від сплати судового збору. Зазначені причини пропуску строку визнані судом неповажними, оскільки пенсійним органом не надані докази наявності вказаних в клопотанні обставин, а саме: доказів звернення до відповідних органів щодо вирішення питання про виділення додаткових асигнувань для оплати судового збору в 2016 році, доказів відмови у виділенні грошових коштів на відповідні видатки.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвала про залишення апеляційної скарги без руху отримана представником управління ПФУ 02 лютого 2017 року.

Ухвалою судді Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Апеляційний суд виходив з необґрунтованості заявленого відповідачем 13 лютого 2017 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (подано копії звітності управління по юридичній роботі, інформації про стягнення з органів Пенсійного фонду України в Рівненській області судових витрат, проекту кошторису видатків на 2016 рік з додатками), так як надані відповідачем документи не є належними доказами, які б підтверджували звернення відповідача до відповідних органів щодо вирішення питання про виділення додаткових асигнувань для оплати судового збору в 2016 році, оскільки стосуються лише звітності відповідача по юридичній роботі та стягненню судових витрат. Відповідачем не подано додаткових доказів про використання всіх інших можливостей для сплати судового збору у справі, що розглядається (перерозподіл коштів, виділення додаткових коштів, оплата готівкою). Крім того, судом зазначено, що невмотивоване задоволення клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду суб'єкта владних повноважень утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб.

У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції. Зазначає, що оскільки з 01.01.2017 р. органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати судового збору, то це дає можливість повторного звернення до суду та визнання поважними причини пропуску строку.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання виплатити пенсію.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак