Рішення

від 29.03.2017 по справі 580/1178/13-ц

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 580/1178/13-ц

Номер провадження 2/580/5/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого -судді Стеценка В. А.,

при секретарі - Радковській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Промінь , Управління Держгеокадастру у Лебединському районі Сумської області, Реєстраційного відділу Виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області, треті особи: державний нотаріус Лебединської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_3, Відкрите акціонерне товариство Ощадбанк України , виконавчий комітет Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області, ОСОБА_4 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, договорів оренди земельних ділянок, скасування рішень про їх державну реєстрацію, визнання права власності на майно ОСОБА_5, витребування із чужого незаконного володіння земельних ділянок та грошових вкладів та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди;

В С Т А Н О В И В:

Позивач-відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який мотивував тим, що 04.12.2003 року померла ОСОБА_6 а 13.02.2004 року помер ОСОБА_7, які були батьками ОСОБА_5, померлого 31.05.2005 року і якому вони, відповідно до заповітів, залишили все майно, яке належало їм на час смерті.

ОСОБА_5 за життя не отримав свідоцтва про право на спадкове майно, а після його смерті, на підставі заповіту останнього від 24.03.2004 року, спадщину отримав відповідач-позивач ОСОБА_8, одержавши в Лебединській державній нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину на три земельні ділянки площею по 4.16 га кожна, які розташовані на території Межиріцької сільської ради та належали померлим: ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за № 3093, на грошові вклади померлих з належними процентами, індексацією компенсацією та приватизацією за № 3097 та на неотриману заробітну плату ОСОБА_5 за № 3224.

Крім того, на вищевказані земельні ділянки ОСОБА_8 отримав на своє ім я три державні акти про право власності на землю: серії ЯГ № 032380, серії ЯГ № 032381 та серії ЯГ № 032383 від 10 лютого 2006 року і 02.08.2006 року передав землю в оренду СТОВ «Промінь» строком на п'ять років, відповідно 27.09.2006 року зареєструвавши договори оренди в розділі 4 Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Неотриману заробітну плату ОСОБА_5 він одержав від ліквідатора СТОВ

«Межиріч» - ОСОБА_9 в сумі 5 969 грн. та витратив на свій розсуд.

Грошові вклади в Лебединській філії ВАТ «Державний ощадний банк» переоформив на себе та отримав компенсацію в розмірі 1 000 грн., яку теж використав за своїм розсудом.

22.06.2010 року рішенням Апеляційного суду Сумської області визнано заповіт ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_2, посвідчений 24.03.2004 року виконкомом Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області нікчемним.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 25.02.2011 року , визнано свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_5, видані на ім'я ОСОБА_2 за реєстрованими номерами № 3093, 3097 від 20.12.2005 року та № 3224 від 24.12.2005 року недійсними.

З 22.06.2010 року - після визнання заповіту ОСОБА_5 від 24.03.2004 року нікчемним, спадкоємцями його майна за законом стали його дядько - ОСОБА_10 та тітка - ОСОБА_4

ОСОБА_10 до дня своєї смерті, тобто до 18.04.2012 року, вступити у право на спадщину не зміг, так як постановою державного нотаріуса Лебединської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_3 від 12.05.2011 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 Вказана постанова державного нотаріуса ухвалою колегії суддів з розгляду справ цивільного судочинства апеляційного суду Сумської області від 26.02.2013 року визнана незаконною і скасована.

Другий спадкоємець - ОСОБА_4 09.12.2011 року отримала свідоцтво про право власності на спадкове майно ОСОБА_5 - житловий будинок, розташований по вул. Лебединській - 2 в с. Межиріч Лебединського району та надвірні побудови і земельні ділянки за цією адресою, призначені для будівництва будинку та для його обслуговування, а також для ведення особистого селянського господарства. Але і ці свідоцтва та видані на їх підставі державні акти рішенням Апеляційного суду Сумської області від 01.10.2014 року визнані незаконними та скасовані.

При таких обставинах позивач-відповідач, як спадкоємець за правонаступництвом після смерті свого батька - ОСОБА_10 - вважає незаконним та безпідставним володіння і користування відповідачем ОСОБА_8 спадковим майном ОСОБА_5 та звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯГ № 032380, серії ЯГ № 032381, серії ЯГ № 032383 від 10 лютого 2006 року та скасувати їх державну реєстрацію у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі ; визнати недійсними договори оренди цих земельних ділянок та вилучити їх з державної реєстрації в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №№ 010662101071, 010662101072, 010662101073; визнати за ним право власності на майно померлого ОСОБА_5 у вигляді: трьох земельних ділянок площею кожної по 4.16 га, належних померлим ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, розташованих на території Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області; грошових вкладів з належними процентами, індексацією та приватизацією, що знаходяться в Лебединському відділенні №3233 ВАТ Ощадбанк України та не отриманої ОСОБА_5 заробітної плати на загальну суму 6 248.30 грн.; витребувати спадкове майно ОСОБА_5 із чужого незаконного володіння, а саме: від ОСОБА_2 - у вигляді земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з земельними кадастровими номерами: № 5922986200:03:002:0061+№5922986200:03:001:0359+; № 5922986200:03:002:0060+5922986

200:03:001:0358+; № 5922986200:03:002:0062+№5922986200:03:001:03609+; неотриманої заробітної плати в сумі 6 248.30 грн. та грошових вкладів з належними процентами, індексацією та приватизацією на загальну суму 18 850.97 грн., від СТОВ Промінь - вищевказані земельні ділянки, які передані їм в оренду ОСОБА_8; стягнути з ОСОБА_2 виплачені йому: компенсацію грошових вкладів в сумі 1 000 грн. та нараховану, але не отриману померлим ОСОБА_5 заробітну плату в розмірі 5 969.30 грн.; стягнути з СТОВ Промінь суму не доотриманого доходу у грошовій формі з орендної плати за землю за 2007-2014 роки, що становить 41 808.50 грн., а також стягнути на його користь сплачений ним судовий збір.

В судовому засіданні позивач зменшив та уточнив свої позовні вимоги і просив : визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯГ № 032380, серії ЯГ № 032381, серії ЯГ № 032383 від 10 лютого 2006 року та скасувати рішення про їх державну реєстрацію у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі; застосувавши наслідки недійсності нікчемного правочину та врахувавши закінчення строку дії договорів оренди, визнати недійсними та припиненими з 28.09.2011 року договори оренди цих земельних ділянок та скасувати рішення про їх державну реєстрацію в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі: за №№ 010662101071, 010662101072, 010662101073; визнати за ним право власності на ? частину земельної ділянки площею 4.16 га, яка за життя належала померлому ОСОБА_7 та на дві земельні ділянки площею 4.16 га кожна, які за життя належних померлим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 і розташовані на території Межиріцької сільської ради, ? частину грошових вкладів з належними процентами, індексацією та приватизацією, що знаходяться в Лебединському відділенні № НОМЕР_1 Ощадбанк України та ? частину не отриманої заробітної плати на загальну суму 6 248.30 грн.; витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 три зазначені земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ? частину грошових вкладів з належними процентами, індексацією та приватизацією та ? частину не отриманої заробітної плати на загальну суму 6 248.30 грн.; стягнути з ОСОБА_2 1/2 частину компенсації грошових вкладів в сумі 1 000 грн. та ? частину нарахованої, але не отриманої померлим ОСОБА_5 заробітної плати в розмірі 5 969.30 грн. та понесені судові витрати.

При цьому він підтвердив суду, що звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10, зазначивщи, що спадщина складається із належних померлому особисто земельних ділянок площею 3,49 га та 0,93 га, грошових вкладів, відкритих на його ім я померлого та 18.08.2015 року з заявоюпро прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10, зазначивщи, що вона складається із земельних ділянок площею 4,16 га кожна, які за життя належали померлим ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6

Щодо успадкування іншого майна ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ним теж подавалися заяви в загальному порядку.

Крім того, він просив суд відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 про відшкодування витрат на поховання спадкодавців в зв'язку з пропуском строку позовної давності, мотивуючи це тим, що ОСОБА_8 дізнався про визнання залишеного на його ім'я заповіту ОСОБА_5 нікчемним 22.06.2010 року, тому саме з цього дня слід вираховувати цей строк.

Також позивач-відповідач послався на ту обставину, що в похованні спадкодавців брали участь і інші особи - родичі померлих.

Відповідач - позивач ОСОБА_8 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, в якій зазначив, що отримані ним кошти, які за життя належали ОСОБА_5Ф, він фактично витратив на компенсацію власних витрат на поховання ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, тому просив стягнути з позивача - відповідача на його користь грошові кошти в сумі 4 842 грн. 29 коп., що становить ? частину від всіх понесених ним витрат, які складаються з вартості придбаних продуктів для поминальних обідів під час поховання: ОСОБА_6 03.12.2003 року в сумі 580 грн., ОСОБА_7 13.02.2004 року в сумі 592 грн., ОСОБА_5 31.05.2005 року в сумі 600 грн.; транспортних витрат; витрат на замовлення, придбання, встановлення та утримання трьох надгробних пам'ятників на загальну суму 2 075 грн., з вартості паливно-мастильних матеріалів, витрачених на поїздки до м. Лебедина на власному автомобілі - 200 грн.; придбання мішка цементу на суму 35 грн., трьох пам'ятників на суму 1 840 грн.; оформлення та переоформлення нерухомого майна: у нотаріуса - 852.51 грн., Лебединському БТІ - 1 628 грн., землевпорядних установах - 1 856.42 грн., а також кошти, витрачені у лютому 2010 року на отримання правової допомоги при розгляді справи № 2-8/2010 за його позовом про встановлення факту належності садиби по вул. Лебединській - 2 в с. Межиріч спадкодавцю ОСОБА_5 в сумі 1 500 грн.

Всього ним понесено витрат на загальну суму 9 684.57 грн., але ОСОБА_1

повинен відшкодувати йому половину цих витрат, оскільки спадкоємцем за законом разом з ним є і ОСОБА_4 Вказані кошти він просить зарахувати в рахунок задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення з нього отриманих коштів в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_5, який судом визнаний нікчемним.

В судове засідання відповідач - позивач ОСОБА_8 не з явився, в наданій суду заяві просив справу розглянути у його відсутність, первісний позов ОСОБА_1 не визнав, а вимоги зустрічної позовної заяви підтримав в повному обсязі.

Представник співвідповідача - СТОВ Промінь в судове засідання теж не з явився, в наданій суду заяві просив розглянути справу за його відсутності, а в письмовому відзиві пред'явлений ОСОБА_1 позов не визнав, вважає, що при укладенні договорів оренди з ОСОБА_8 сільгосптовариство не допустило порушень законодавства, оскільки останній надав їм державні акти на право власності на спірні земельні ділянки. Договори були укладені строком на 5 років, в установленому порядку підписані і зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди земліі оскільки через 5 років ОСОБА_8 не звернувся до орендатора з запереченнями проти поновлення строку оренди а СТОВ Промінь фактично і до цього часу використовує спірні земельні ділянки співвідповідач вважає, що договори оренди є поновленим на новий строк.

Крім того, представник співвідповідача послався на ті обставини, що 01.01.2013 року змінився порядок укладання та реєстрації договорів оренди, відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , що позивач-відповідач на даний час не має правовстановлюючих документів на це спадкове майно, а тому не має права витребовувати земельні ділянки від орендатора та заявив про порушення останнім строку позовної давності про визнання припиненими правочинів - договорів оренди земельних ділянок, укладених 02.08.2006 року.

Представник співвідповідача - управління держгеокадастру в судове засідання також не з явився, в наданій суду заяві просив розглянути справу за його відсутності, щодо задоволення позову поклався на розсуд суду.

Представник співвідповідача - відділу реєстрації в судовому засіданні щодо задоволення позову поклався на розсуд суду.

Третя особа - державний нотаріус ОСОБА_3 в судове засідання також не з явилася, в наданій суду заяві просила розглянути справу за її відсутності.

Представник третьої особи - ВАТ Ощадний банк в судовому засіданні підтвердив, що відповідно до свідоцтва, виданого Лебединською державною нотаріальною конторою, 23.01.2006 року на ім'я ОСОБА_2 ТВБВ № 10018/065 філії Сумського обласного управління ВАТ Державний ощадний банк України були переоформлені рахунки, що належали ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Щодо задоволення позову послався на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з явилася, свого представника не направила і причин неявки суду не повідомила, хоча про час, дату і місце розгляду справи була сповіщена належним чином.

З паспорта, картки, посідчення (т.1 а.с.10 т.5 а.с. 8, 207), досліджених в судовому

засіданні вбачається, що позивачем-відповідачем є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, і/н2026310470, батьком якого є ОСОБА_10.

З рішення (т.1 а.с. 11-13,73-75,80-82), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що 26.02.2013 року Апеляційним судом Сумської області визнано незаконною і скасовано постанову державного нотаріуса ОСОБА_3 від 12.05.2011 року в частині висновку про пропуск ОСОБА_10 строку звернення із заявою про прийняття спадщини після племінника ОСОБА_5, який помер 31.05.2005 року та у частині відмови йому у видачі свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки.

З ухвали (т.1 а.с. 14,83,130), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що 27.03.2013 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Лебединської районної державної нотаріальної контори на рішення апеляційного суду Сумської області від 26.02.2013 року було відмовлено.

З свідоцтва (т.1 а.с. 17), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_5 помер 31.05.2005 року, актовий запис №30.

З свідоцтв та витягів (т.1 а.с. 18-23), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2 20.12.2005 року було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 за № 3093; 20.12.2005 року видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на грошові вклади, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 за № 3097; 24.12.2005 року свідоцтво про право на спадщину за заповітом на заробітну плату ОСОБА_5 за № 3224.

З державних актів (т.1 а.с. 24), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2 належать на праві приватної власності за заповітом земельна ділянка площею 4,16 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розміщена на території Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області, актовий запис № 010662101071, земельна ділянка площею 4,16 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розміщена на території Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області, актовий запис № 010662101072 та земельна ділянка площею 4,16 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розміщеня на території Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області, актовий запис № 010662101073.

З рішення (т.1 а.с. 25-26, т.2 а.с. 92-93, 193-194), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що 05.02.2010 року Лебединським райсудом Сумської області задоволено позовну заяву ОСОБА_2 до Межиріцької сільради про встановлення факту належності померлому ОСОБА_5 садиби по вул. Лебединська-2 с. Межирич Лебединського району.

З рішення та ухвали (т.1 а.с. 27-29, 121-123, т.2 а.с. 163-164), досліджених в судовому засіданні вбачається, що 22.06.2010 року Апеляційним судом Сумської області рішення Лебединського райсуду від 31.03.2010 року скасовано, а заповіт ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_2 визнано нікчемним.

17.12.2010 року Верховним Судом України касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відхилено, а рішення Апеляційного Сумської області від 22.06.2010 залишено без змін.

З рішення, заяви (т.1 а.с. 30), досліджених в судовому засіданні вбачається, що 22.09.2010 року Лебединським райсудом задоволено позовну заяву ОСОБА_10 і визначено йому додатковий строк тривалістю в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, після чого 21.10.2010 року ОСОБА_10 подав до нотконтори заяву про прийняття спадщини.

З рішення (т.1 а.с. 31, т.2 а.с 166, т. 3 а.с. 47, т.5 а.с. 11), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що 25.02.2011 року Лебединським райсудом задоволено позовну заяву ОСОБА_10 і свідоцтва ОСОБА_2 про право на спадщину за заповітом за №№ 3093, 3097, 3224 визнано недійсними у зв'язку з визнанням нікчемним заповіту померлого ОСОБА_5 Рішення набрало сили 08.03.2011 р.

З свідоцтва та довідок (т.1 а.с. 38-40), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_4 09.12.2011 року отримала свідоцтво про право на спадщину за № 3058 на майно ОСОБА_5 - садибу по вул. Лебединська с. Межиріч.

З листа та відомостей (т.1 а.с. 89-92), досліджених в судовому засіданні вбачається, що під час ліквідації СТОВ Межиріч ОСОБА_2 як спадкоємцю ОСОБА_5 було виплачено заборгованість по заробітній платі у розмірі 5 969 грн. 00 коп.

З листів (т.1 а.с. 94, т. 2 а.с. 223), досліджених в судовому засіданні вбачається, що вклади, які знаходились у філії - Лебединському відділенні №3233, що належали ОСОБА_5 (рахунки №№010005, 057134, 7106, 915511433, 0571662, 915512073), ОСОБА_7 (рахунки №№5997, 915511044, 01290, 057276, 0571580, 915512216), ОСОБА_6 (рахунки №№3623, 915512007, 0674, 05766, 057716, 91551480) були переоформлені на ОСОБА_2 23.01.2006 року з залишками коштів на рахунках: №915512910 - 1590 грн. 49 коп.; №915512909 - 154 грн. 88 коп.; №901512907 - 4210 грн. 45 коп.; № 915512906 - 4830 грн. 53 коп.; №915512905 - 2702 грн. 44 коп.; №915512904 - 3504 грн. 09 коп.; №91551795 - 10783 грн. 87 коп.(переоформлений 22.05.2003 року). 11.04.2008 року з рахунку №915512909 було отримано 1000 грн.00 коп. Вклади ОСОБА_5 №№ 010005, 057134, 7106, 915511433, 0571662, 915512073 були закриті 23.01.2006 року; вклади ОСОБА_7 рахунок № 5997 був закритий 15.04.2005 року, рахунки №№ 915511044, 01290, 057276, 0571580, 915512216 - закриті 23.01.2006 року; вклади ОСОБА_6 рахунок № 3623 був закритий 15.04.2005 року, рахунки №№ 915512007, 0674, 05766, 057716, 91551480 були закриті 23.01.2006 року.

З постанови (т.1 а.с. 114-115), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що 12.05.2011 року ОСОБА_10 було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

З рішення (т.1 а.с. 127-129, т.2 а.с. 159-161), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що 26.02.2013 року апеляційним судом Сумської обл. рішення Лебединського райсуду від 05.04.2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким постанову державного нотаріуса від 12.05.2011 року визнано незаконною і скасовано в частині висновку про пропуск ОСОБА_10 строку звернення із заявою про прийняття спадщини та у частині відмови йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки.

З чеків та фотографій (т.1 а.с. 208-211, т.2 а.с. 75-77), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_8 встановлено пам ятники ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6

З квитанцій та рахунків (т.1 а.с. 212-214, 219-222, 231, 234-237, 244, т.2 а.с. 74, 80-81, 90), досліджених в судовому засіданні вбачається, що оплату оформлення частини спадщини після смерті ОСОБА_5 було здійснено від імені ОСОБА_4

З квитанцій (т.1 а.с. 215-218, 223-230, 232-233, 238-243, 245, т. 2 а.с. 73, 78-79, 82-89, 91,189), досліджених в судовому засіданні вбачається, що оплату оформлення частини спадщини після смерті ОСОБА_5 було здійснено від імені ОСОБА_2

З рішень(т.2 а.с. 94-97, 216-220, 255-259), досліджених в судовому засіданні вбачається, що Лебединським районним судом 29.07.2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

01.10.2014 року Апеляційним судом Сумської області рішення Лебединського райсуду від 29.07.2014 року змінено та викладено в наступній редакції:

Визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом від 09 грудня 2011 року виданого державним нотаріусом Лебединської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_3 за спадковою справою № 526/2005, зареєстрованого в реєстрі за № 3058 щодо права ОСОБА_4 на цегляний житловий будинок під літ. "А", житловою площею 52,8 кв.м., загальною площею 102,7 кв.м. та надвірних споруд: цегляного сараю під літ. "Б", цегляного погребу під літ. "п/г", цегляної літньої кухні під літ. "В", дерев'яного сараю під літ. "Г", дощатої огорожі під № 1-2, що розташовані по вул. Лебединська, 2 в с. Межиріч Лебединського району Сумської області.

Визнати недійсними та скасувати державні акти серії ЯМ № 655776 та серії ЯМ № 605273 про право власності ОСОБА_4 на земельні ділянки площею 0, 1148 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 5922986200:01:001:1416 та площею 0,4369 га. для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 5922986200:01:001:0416 по вул. Лебединська, 2 в с. Межиріч Лебединського району Сумської області.

Зобов'язати Відділ Держземагенства у Лебединського району Сумської області скасувати державну реєстрацію державних актів серії ЯМ № 655776 та серії ЯМ № 605273 щодо права власності ОСОБА_4 на земельні ділянки площею 0, 1148 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 5922986200:01:001:1416 та площею 0,4369 га. для ведення особистого селянського господарства , кадастровий номер: 5922986200:01:001:0416 по вул. Лебединська, 2 в с. Межиріч Лебединського району Сумської області.

Зобов'язати Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Лебединського міськрайонного управління юстиції та Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Лебединської міської ради" скасувати реєстрацію за ОСОБА_4 речового права на нерухоме майно, а саме: на цегляний житловий будинок під літ. "А", житловою площею 52,8 кв.м., загальною площею 102,7 кв.м. цегляний сарай під літ. "Б", цегляний погреб під літ. "п/г", цегляну літнью кухню під літ. "В", дерев'яний сарай під літ. "Г", дощату огорожу під № 1-2, що розташовані по вул. Лебединська, 2 в с. Межиріч Лебединського району Сумської області.

З квитанції та витягу (т.1 а.с.195-196), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_8 26.11.2010 року сплачено 1 500 грн. за отриману правову допомогу.

З договорів, державних актів (т. 2 а.с. 225-234), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_8 02.08.2006 року за договорами, зареєстрованими у Лебединському РВ Сумської РФ ДП Центр ДЗК 27.09.2006 року передано на 5 років в оренду СТОВ Промінь 3 земельні ділянки площею 4,16 га кожна для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташовані на території Межиріцької сільради Лебединського району.

З постанови (т.2 а.с. 261), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що 20.12.2010 року при зверненні ОСОБА_4 до нотаріуса щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, померлого 31.05.2005 року, їй було відмовлено в зв'язку з пропуском строку для подачі заяви про прийняття спадщини та у зв'язку з оформленням спадкових прав згідно заповіту ОСОБА_8

З довідок, платіжних відомостей, накладної, ордерів (т.3 а.с. 74, 92-100, 104), дослідженихї в судовому засіданні вбачається, що станом на 24.11.2014 року ОСОБА_2 СТОВ Промінь нараховував та виплачував орендну плату за користування трьома земельними паями загальною площею 12,4706 га: виплатив за 2011 рік - 3983 грн. 10 коп., 2012 рік - 5423 грн. 85 коп., 2013 рік - 00,0 грн. грошовими коштами та сільгосппродукцією.

З заяви (т.3 а.с. 227-230), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_10 21.10.2010 року звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини на все майно ОСОБА_5

З заяв (т.3 а.с.237, 240-244), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 31.07.2012 року, 28.08.2012, 16.10.2012 року звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10, зазначив, що спадщина складається із земельних ділянок площею 3,49 га та 0,93 га та грошових вкладів, відкритих на ім я померлого.

З витягів, відомостей, довідки (т. 5 а.с. 9-10, 100-101, 111-113, 165-168, т.6 а.с. 8-11), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 з 02.09.2015 року належить на праві приватної власності ? частина земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,4369 га, кадастровий номер № 5922986200:01:001:0416 а з 03.09.2015 року ? частина земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1148 га, кадастровий номер № 5922986200:01:001:1416 та ? частина житлового будинку з цегли під. літ. А , веранда під літ. а загальною площею 102,7 кв.м., житловою 52,8 кв.м. з надвірними спорудами: сарай під літ. Б , літня кухня під літ. В , сарай під літ. Г , погріб під літ. п/г , огорожа №1-2, розташовані по вул. Лебединська - 2 с. Межиріч Лебединського району.

З рішення, повідомлення, витягів (т. 5 а.с. 11-13, т.6 а.с.3), досліджених в судовому засіданні вбачається, що рішенням Лебединського райсуду від 25.02.2011 року свідоцтва про право на спадщину, видані Лебединською районною державною нотаріальною конторою №№ 3093, 3097, 3224 на ім'я ОСОБА_2 визнані недійсними у зв'язку з визнанням заповіту ОСОБА_5 нікчемним.

З свідоцтва (т.5 а.с. 97), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що після смерті ОСОБА_10 - 25.10.2012 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 3,49 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельну ділянку площею 0,93 на для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Межиріцької сільради. Кадастровий номер не сформований.

З повідомлення, витягу (т. 5 а.с. 98-99,109-110, 160-164, 169-170, т.6 а.с. 4, 12), досліджених в судовому засіданні вбачається, що на підставі рішення Апеляційного суду Сумської області від 01.10.2014 року, 27.08.2015 року у Спадковому реєстрі зареєстровано визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок і надвірні побудови, розташовані по вул. Лебединська - 2 в с. Межирич на ім я ОСОБА_4

З листів (т.6 а.с. 5-6), досліджених в судовому засіданні вбачається, що станом на 16.09.2015 року в державному земельному кадастрі перебувають відомості про земельні ділянки, власником яких є ОСОБА_8:

5922986200:03:002:0062 площею 2,6477 га (державний акт ЯГ №032381), 5922986200:03:001:0360 площею 1,5092 га (державний акт ЯГ №032381), 5922986200:03:002:0061 площею 2,6477 га (державний акт ЯГ №032383), 5922986200:03:001:0359 площею 1,5091 га (державний акт ЯГ №032383), 5922986200:03:002:0060 площею 2,6477 га (державний акт ЯГ №032380), 5922986200:03:001:0358 площею 1,5092 га (державний акт ЯГ №032380).

Державні акти видані на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яке зареєстроване в реєстрі за № 3093 від 20.12.2005 року. Відповідно, державні акти видані на ім я на ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 є недійсними.

Внаслідок зазначеного державним нотаріусом ОСОБА_3 17.09.2015 року рекомендовану ОСОБА_1 з метою визнання права власності на зазначені земельні ділянки звернутися до суду.

З відомостей з реєстру (т.6 а.с. 13-15), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_8 має у приватній власності земельні ділянки, які надає в оренду СТОВ Промінь .

З заяви (т.7 а.с. 19-22), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 18.08.2015 року звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10, зазначив, що спадщина складається із земельних ділянок площею 4,16 га кожна, які за життя належали померлим ОСОБА_5,

ОСОБА_7 та ОСОБА_6

Вислухавши позивача - відповідача, представників відповідача та риетьої особи, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позовна заява обґрунтована, між сторонами мають місце цивільні правовідносини, які витікають із спадкового законодавства і позов підлягає до задоволення частково, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що 04.12.2003 року померла ОСОБА_6 а 13.02.2004 року помер ОСОБА_7, які були батьками ОСОБА_5, померлого 31.05.2005 року і якому вони, відповідно до заповітів, залишили все майно, яке належало їм на час смерті.

ОСОБА_5 за життя не отримав свідоцтва про право на спадкове майно, а після його смерті, на підставі заповіту від 24.03.2004 року, спадщину отримав відповідач-позивач ОСОБА_8, одержавши в Лебединській державній нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину на три земельні ділянки площею кожна по 4.16 га, які розташовані на території Межиріцької сільської ради та належали померлим: ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за № 3093, на грошові вклади померлих з належними процентами, індексацією компенсацією та приватизацією за № 3097 та на неотриману заробітну плату ОСОБА_5 за № 3224.

Крім того, на вищевказані земельні ділянки ОСОБА_8 отримав на своє ім я три державні акти про право власності на землю: серії ЯГ №№ 032380, 032381, 032383 від 10.02.2006 року і 02.08.2006 року передав землю в оренду СТОВ «Промінь» строком на п'ять років, 27.09.2006 року зареєструвавши договори оренди в розділі 4 Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Неотриману заробітну плату ОСОБА_5 він одержав від ліквідатора СТОВ

«Межиріч» - ОСОБА_9 в сумі 5 969 грн. та витратив на свій розсуд, в тому числі на оплату ритуальних послуг та пам яників померлим ОСОБА_7, ОСОБА_5 і ОСОБА_6

Грошові вклади в Лебединській філії ВАТ «Державний ощадний банк» ОСОБА_8 переоформив на своє ім я та отримав компенсацію в розмірі 1 000 грн., яку теж використав за своїм розсудом.

22.06.2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області визнала заповіт ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_2, посвідчений 24.03.2004 року виконкомом Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області нікчемним.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 25.02.2011 року визнано свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.03.2004 року, видані на ім'я ОСОБА_2 за реєстрованими номерами № 3093, 3097 від 20.12.2005 року та № 3224 від 24.12.2005 року недійсними.

З 22.06.2010 року - після визнання заповіту ОСОБА_5 від 24.03.2004 року нікчемним, спадкоємцями його майна за законом стали його дядько ОСОБА_10 та тітка ОСОБА_4

ОСОБА_10 до дня своєї смерті, тобто до 18.04.2012 року, вступити у право на спадщину не зміг, так як постановою державного нотаріуса Лебединської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_3 від 12.05.2011 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 Вказана постанова державного нотаріуса ухвалою колегії суддів з розгляду справ цивільного судочинства апеляційного суду Сумської області від 26.02.2013 року визнана незаконною і скасована.

Другий спадкоємець - ОСОБА_4 - 09.12.2011 року отримала свідоцтво про право власності на спадкове майно ОСОБА_5: житловий будинок, розташований по вул. Лебединській - 2 в с. Межиріч Лебединського району та земельні ділянки за цією адресою для будівництва будинку та для його обслуговування, а також для ведення особистого селянського господарства. Але і ці свідоцтва та, видані на їх підставі державні акти, рішенням судової колегії у цивільних справах апеляційного суду Сумської області від 01.10.2014 року визнані незаконними та скасовані.

При цьому, 21.10.2010 року ОСОБА_10 звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини на все майно ОСОБА_5 (т.3 а.с. 227-230).

ОСОБА_1 31.07.2012 року, 28.08.2012, 16.10.2012 року звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10, зазначив, що спадщина складається із земельних ділянок площею 3,49 га та 0,93 га та грошових вкладів, відкритих на ім я померлого (т.3 а.с.237, 240-244).

18.08.2015 року він звернувся до Лебединської нотаріальної контори з заявоюпро прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10, зазначивщи, що вона складається із земельних ділянок площею 4,16 га кожна, які за життя належали померлим ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (т.7 а.с. 19-22). На дану заяву він отримав листавід 17.09.2015 року, яким йому повідомлено про реєстрацію в держгеокадастрі зазначених ділянок за ОСОБА_8 і рекомендовано з метою визнання права власності на зазначені земельні ділянки звернутися до суду (т. 6 а.с. 6).

Вказані обставини стверджуються поясненнями позивача-відповідача, представників, матеріалами справи.

Згідно вимог ч.ч. 1-3 ст. 203 ЦК України Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків , крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

Згідно вимог ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно вимог ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно до ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у

разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

2. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

3. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Згідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Згідно до ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до ст.1232 ЦК України спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.

Відповідно до ст.2 Закону України Про поховання та похоронну справу , який набрав чинності з 01.01.2004 року, до поховання відносяться як саме поховання, так і надання ритуальних послуг, тобто послуг, пов'язаних з організацією поховання та облаштування місця поховання спадкоємців - виготовлення та встановлення пам'ятників.

Тому тільки такі витрати підлягають відшкодуванню спадкоємцем.

Суд бере до уваги, що згідно вимог ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень та вважає, що в судовому засіданні позивачем було доведено, що він є спадкоємцем свого батька ОСОБА_10, який в свою чергу успадкував за законом ? частину майна, яке належало ОСОБА_5 та відпідно батькам останнього - ОСОБА_7 та ОСОБА_6

Відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З вимогами позивача в частині визнання недійсними трьох державних актів на спірні земельні ділянки суд погоджується з наступних причин:

Факт визнання нікчемним заповіту померлого ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_2 від 24.03.2004 року встановлений рішенням Апеляційного суду Сумської області 22.06.2010 року, яке є чинним на даний час.

Оскільки згідно ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, рішенням Лебединського районного суду від 25.02.2011 року у справі № 2-13/2011 року за позовом ОСОБА_10 у зв'язку з визнанням заповіту нікчемним, визнане недійсним свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом за реєстровим № 3093, на думку суду і видані на підставі недійсного свідоцтва про спадщину державні акти на право власності на земельні

ділянки теж підлягають визнанню їх недійсними.

Крім того, суд бере до уваги ту обставину, що визнання недійсними спірних державних актів тягне за собою і скасування їх державної реєстрації, проведеної Центром ДЗК в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі.

В той же час, суд враховує, що з 01.01.2013 року змінився порядок реєстрації речових прав на нерухоме майно, функції включення до державного реєстру та виключення з нього даних про реєстрацію речових прав на нерухоме майно віднесено до реєстраційного відділу виконавчого комітету Лебединської міськради і спір з цього приводу відсутній, оскільки ОСОБА_1 ще не звертався з цим питанням ні до управління держгеокадастру, ні до реєстраційного відділу.

В разі відмови йому у вирішенні питання він не позбавлений можливості оскаржити дії зазначених відповідачів у судовому порядку, а під час розгляду справи не повідомив суду в чому саме полягає порушення його прав цими відповідачами, в той час як згідно ст.ст. 3, 15 ЦПК України суди в порядку цивільного судочинства розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних чи оспорюваних прав.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними та припиненими договорів оренди земельних ділянок від 02.08.2006 року зареєстрованих в центрі ДЗК 27.09.2006 року та скасування їх державної реєстрації в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

В судовому засіданні встановлено, що орендодавець ОСОБА_8 02.08.2006 року уклав спірні договори оренди трьох земельних ділянок, отриманих ним в спадщину після смерті ОСОБА_5, зі СТОВ Промінь , які 27.09.2006 року, у відповідності з діючим на той час законодавством, були зареєстровані Центром ДЗК в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі під номерами : 6071, 6072 та 6074, що стверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні і не оспорюється особами, які беруть участь в справі. Строк дії цих договорів - 5 років, тобто до 27.09.2011 року. Хоч на момент вчинення угоди ОСОБА_8 мав на праві власності спірні земельні ділянки, проте в період дії вищевказаних угод за рішенням суду від 25.02.2011 року, яке набрало чинності 08.03.2011 року, свідоцтво про право власності на ці ділянки, зареєстроване 20.12.2005 року за № 3093, визнане недійсним (т. 5 а.с. 11), що тягне за собою визнання недійсним і правочину, вчиненого на підставі недійсного правовстановлюючого документу.

Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до п. 8 договору оренди, після закінчення строку оренди, саме орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі він повинен не пізніше ніж за 30 дів до закінчення строку договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію, що передбачено і ст. 33 Закону України Про оренду земельних ділянок , який діяв на той час. Таких дій зі сторони орендаря не вчинялось, нові договори про оренду саме цих земельних ділянок в центрі ДЗК і, зокрема, в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі, не реєструвалось, тому спірні договори від 02.08.2006 року, укладені між ОСОБА_8 та СТОВ Промінь , зареєстровані 27.09.2006 року являються припиненими з 28.09.2011 року і втратили свою чинність на підставі закінчення строку їх дії.

При цьому суд не може погодитись з доводами відповідача СТОВ Промінь про

пропуск ОСОБА_1 строку позовної давності при зверненні до суду з вимогою щодо визнання припиненими договорів оренди, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що зазначена обставина йому стала відома під час судового розгляду даного позову, в межах якого ухвалюється рішення і який був поданий 06.06.2013 року - до спливу строку позовної давності.

Разом з тим, суд вважає, що оскільки дія зазначених договорів припинена, скасуванню їх реєстрації в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі вони на думку суду вони не підлягають.

Тому з цих підстав, а також тому, що з 01.01.2013 року змінився порядок реєстрації речових прав на нерухоме майно, функції включення до державного реєстру та виключення з нього даних про реєстрацію речових прав на нерухоме майно віднесено до реєстраційного відділу виконавчого комітету Лебединської міськради а ОСОБА_1 ще не звертався з цим питанням ні до управління держгеокадастру, ні до реєстраційного відділу, під час розгляду справи не повідомив суду в чому саме полягає порушення його прав відповідачами, в той час як згідно ст.ст. 3, 15 ЦПК України суди в порядку цивільного судочинства розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних чи оспорюваних прав в частині скасування реєстрації договорів оренди позивачеві слід відмовити.

Щодо визнання права власності позивача-відповідача ОСОБА_1 на майно, що залишилось в спадщину після смерті ОСОБА_5 за спадковою справою № 526/2005 року у виді двох цілих та ? частини земельних ділянок площею по 4.16 га кожна, розташованих в с. Межиріч Лебединського району Сумської області, суд вважає, що вимоги позивача в цій частині теж підлягають до задоволення частково, виходячи з наступного:

Після визнання заповіту ОСОБА_5 від 24.03.2004 року на ім'я ОСОБА_2 нікчемним та визнання недійсними отриманих останнім свідоцтв на право власності на спірне майно, в спадщину вступають спадкоємці за законом, якими являються ОСОБА_10 - рідний дядько померлого, правонаступником якого являється позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - тітка померлого.

Той факт, що рішенням апеляційного суду Сумської області від 01.10.2014 року визнане незаконним та скасоване свідоцтво про право на спадщину за законом від 09.12.2011 року, видане державним нотаріусом Лебединської районної державної нотаріальної контори за спадковою справою № 526/2005 року , зареєстроване в реєстрі за № 3058, щодо права ОСОБА_4 на житловий будинок з надвірними будівлями по вул.. Лебединській 2 в с. Межиріч Лебединського району та два державні акти на земельні ділянки площею 0.1148 та 0.4369 га, розташовані за цією ж адресою (т. 2а.с.216, 255-259), не позбавляє останню права власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_5, оскільки судом було встановлене порушення процедури видачі свідоцтв про право власності за законом, а не відсутність самого права ОСОБА_4 на спадкування. Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 своєчасно подала заяву в нотаріальну контору про прийняття спадщини (т.2 а.с. 17, т. 3 а.с. 6, 8-10, 191) і рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 19.05.2014 року, яке набрало чинності 09.07.2014 року, підтверджена правомірність її подачі.

Виходячи з цих позицій, та тієї обставини, що ОСОБА_1 18.08.2015 року звернувся до Лебединської нотаріальної контори з заявоюпро прийняття після смерті ОСОБА_10 спадщини, яка складається із земельних ділянок площею 4,16 га кожна, що за життя належали померлим ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, проте листом нотаріуса від 17.09.2015 року був повідомлений про реєстрацію в держгеокадастрі зазначених ділянок за ОСОБА_8 і йому було рекомендовано з метою визнання права власності на зазначені земельні ділянки звернутися з позовом, суд вважає, що право власності на спірне майно, що залишилось після смерті ОСОБА_5, мають ОСОБА_1 та ОСОБА_4, кожен по ? частині, тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання права власності на земельні ділянки підлягають частковому задоволенню, в розмірі ? частини земельних ділянок, зазначених в свідоцтві про право власності, зареєстрованому під № 3093 від 20.12.2005 року.

Щодо визнання права власності позивача-відповідача ОСОБА_1 на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_5 за спадковою справою № 26/2005 року у виді грошових вкладів у Лебединської філії ВАТ Ощадбанк та заробітної плати в сумі 6 248.30 грн., зазначених в свідоцтвах про право власності, зареєстрованих під номерами 3097 від 20.12.2005 року та 3224 від 24.12.2005 року, суд вважає, що вимоги позивача в цій частині до задоволення не підлягають, так як в судовому засіданні було встановлено, щоОСОБА_1 на час розгляду його позову не звертався до нотконтори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину відносно зазначених коштів, в разі відмови йому у вирішенні питання не позбавлений можливості оскаржити відмову у вчиненні нотаріальних дій в судовому порядку, а під час розгляду справи не повідомив суду в чому саме полягає порушення його прав відповідачами щодо успадкування грошових вкладів та зарплати, хоча згідно ст.ст. 3, 15 ЦПК України суди в порядку цивільного судочинства розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних чи оспорюваних прав.

При цьому суд не може взяти до уваги пояснення ОСОБА_1 в тій частині, що він з метою успадкування грошових вкладів та зароблених коштів звертався з заявами загального характеру, так як доказів подання нотаріусу відповідних звернень, оформлених належним чином не було надано в судове засідання.

Щодо витребування спадкового майна у виді трьох земельних ділянок площею кожної по 4.16 га, розташованих в с. Межиріч Лебединського району, із чужого незаконного володіння, суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсні правочини не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю і в разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути іншій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Разом з тим, суд враховує і ту обставину, що спірні земельні ділянки перебувають в оренді у СТОВ Промінь а позов в цій частині заявлений до відповідача ОСОБА_2, в користуванні якого спірні земельні ділянки не перебувають, внаслідок чого у задоволенні позову ОСОБА_1 про витребування цих земельних ділянок від ОСОБА_2 необхідно відмовити.

Щодо витребування з чужого незаконного володіння грошових вкладів у ТВБВ Лебединської філії ВАТ Ощадбанк та заробітної плати в сумі 6 248.30 грн., успадкованих ОСОБА_8 згідно свідоцтв про право власності, зареєстрованих під номерами 3097 від 20.12.2005 року та 3224 від 24.12.2005 року суд вважає, що вимоги позивача в цій частині до задоволення також не підлягають, так як згідно ст. 388 ЦК України право витребування майна належить його власнику, а в судовому засіданні ОСОБА_1 доказів свого права власності на зазначене майно не надав.

Щодо стягнення на користь ОСОБА_1 ? частини отриманих ОСОБА_8 компенсаційних виплат по грошових вкладах спадкодавців в розмірі 1000 грн., ? частини отриманого доходу у грошовій формі в розмірі 5 969 грн., на думку суду зазначені вимоги теж не підлягають до задоволення, оскільки кошти в сумі 1000 грн. були видані у вигляді компенсації з рахунку, успадкованого ОСОБА_8 згідно свідоцтва № 3097 від 20.12.2005 року, а нарахована зарплата отримана на підставі свідоцтва № 3224 від 24.12.2005 року, проте ОСОБА_1 в судовому засіданні ні доказів свого права власності на зазначене майно, ні доказів звернення за успадкуванням цього майна, ні доказів відмови нотаріуса під час його успадкування в судове засідання не надав.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування завданої йому матеріальної шкоди в сумі 4 842.29 грн., пов'язаної з похованням спадкодавців та оформлення прав на спадщину за заповітом, суд бере до уваги, що спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця, що до поховання відносяться як саме поховання, так і надання ритуальних послуг, тобто послуг, пов'язаних з організацією поховання та облаштування місця поховання спадкоємців - виготовлення та встановлення пам'ятників і вважає, що тільки зазначені витрати підлягають відшкодуванню спадкоємцем.

Відповідачем - позивачем ОСОБА_8 надані письмові докази понесених ним витрат на встановлення пам'ятників померлим спадкодавцям: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 ( т.1 а.с. 208-211, т.2, а.с. 75-77), на загальну суму 1840 грн., які відповідно до ст.57-59, 64 ЦПК України є належними та допустимими письмовими доказами. Вказані ціни на виготовлення пам'ятників є прийнятними для даної місцевості. Інших доказів витрат на поховання ОСОБА_8 не надано.

Враховуючи визнання за ОСОБА_1 права власності на ? частину спадкового майна, стягнення з нього коштів на відшкодування витрат підлягає в половинному розмірі визнаних судом зустрічних позовних вимог, що становить 920 грн. (1840 грн. : 2 = 920 грн.).

Вимоги зустрічного позову ОСОБА_2 в частині відшкодування витрат на правову допомогу при розгляді іншої справи в сумі 1500 грн. та оформлення спадкових прав шляхом оплати послуг БТІ, земельного відділу та нотаріуса, задоволенню не підлягають.

При цьому суд не може погодитись з доводами позивача-відповідача ОСОБА_1 про пропуск ОСОБА_8 строку позовної давності при зверненні до суду з зустрічним позовом з тих підстав, що про існування заявлених вимог про стягнення коштів, отриманих від спадкування за заповітом ОСОБА_5, ОСОБА_8 дізнався з моменту звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1, тобто з 06.06.2013 року, саме з цього строку суд і відраховує строк позовної давності, оскільки відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Посилання позивача ОСОБА_1 на те, що ОСОБА_8 міг дізнатись про порушення своїх прав відразу після набрання чинності рішення Лебединського районного суду Сумської області від 08.03.2011 року про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом , є необґрунтованим, так як, не дивлячись на це рішення, ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_4 не заявляли позов про визнання права власності на успадковане майно по нікчемному заповіту за ними, тому ОСОБА_8 не міг знати коли та які саме вимоги до нього поставлять власники, аж до 06.06.2013 року коли ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. Відповідно до п.15 Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду справ про спадкування на вимоги, передбачені ст. 1232 ЦК України розповсюджуються загальні строки позовної давності, які ст. 257 ЦК України визначені тривалістю у три роки.

Розподіл судових витрат між сторонами проводиться на підставі ст. 88 ЦПК України, відповідно до якої стороні на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволений частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи, що вимоги позивача-відповідача ОСОБА_1 задоволені частково, суд вважає, що і судові витрати також повинні відшкодовуватись частково.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем-відповідачем ОСОБА_1 сплачено судового збору на загальну суму 2 039.60 грн. (06.06.2013 року - 951.49 грн., 22.08.2013 року - 114.71 грн., 02.10.2014 року - 243.60 грн. та 26.11.2014 року - 243.60 грн., 22.12.2015 року - 487.20 грн. (т.1 а.с. 1,157, т.2 а.с. 206, а.с., т.3 а.с. 105, т. 5 а.с.1), виходячи з розрахунку 951.49 + 114.71 + 243.60 + 243.60 грн. + 487.20 = 2039.60.

Заявлені ним позовні вимоги, на думку суду, задоволені в ? частині, тому підлягає поверненню шляхом стягнення з відповідачів 1/2 частини суми сплаченого судового збору, що становить 1019.80 грн. і підлягає стягненню з відповідача-позивача ОСОБА_2

Відповідачем-позивачем ОСОБА_8 за зустрічним позовом сплачено судового збору на суму 246.60 грн., позовні вимоги теж задоволені частково. Пропорційно задоволеному позову відшкодуванню підлягають кошти в сумі 50 грн., шляхом стягнення їх з позивача-відповідача ОСОБА_1

Тому суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 969,80 грн. виходячи з розрахунку 1019.80 - 50 = 969.80.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 15, 58- 60, 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 216, 236, 257, 261, 387, 388, 390, 1212-1216, 1226, 1232 ЦК України;

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково:

Визнати недійсними державні акти, видані на ім'я ОСОБА_2, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3 - 3 на право власності на земельні ділянки площею 4.16 га кожна, розташовані на території Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва:

- серії ЯГ №032383 від 10 лютого 2006 року, зареєстрованого в Книзі записів

реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного

користування землею, договорів оренди землі за №010662101071;

- серії ЯГ №032381 від 10 лютого 2006 року, зареєстрованого в Книзі записів

реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного

користування землею, договорів оренди землі» за №010662101072;

- серії ЯГ №032380 від 10 лютого 2006 року, зареєстрованого в Книзі записів

реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного

користування землею, договорів оренди землі» за №010662101073.

Визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, площею 4.16 га кожна, розташованих на території Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладені між ОСОБА_8 та СТОВ «Промінь» в особі директора ОСОБА_11 від 02.08.2006 року, зареєстровані в Сумській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» Лебединський районний відділ, записи про державну реєстрацію вчинені 27.09.2006 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за номерами: 6071, 6072 та 6074.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за правонаступництвом ОСОБА_10 спадкового майна після смерті ОСОБА_5, померлого 31.05.2005 року, право власності за законом на ? частину:

- земельної ділянки площею 4.16 га, з яких 2.65 га для ведення сільськогосподар-

ського товарного виробництва, а 1.51 га для ведення особистого селянського

господарства, розташованої на території Межиріцької сільської ради

Лебединського району Сумської області, що належала померлому 31.05.2005 року

ОСОБА_5;

- земельної ділянки площею 4.16 га, з яких 2.65 га для ведення сільськогосподар-

ського товарного виробництва, а 1.51 га для ведення особистого селянського

господарства, розташованої на території Межиріцької сільської ради

Лебединського району Сумської області, що належала померлому 13.02.2004 року

ОСОБА_12;

- земельної ділянки площею 4.16 га, з яких 2.65 га для ведення сільськогосподар-

ського товарного виробництва, а 1.51 га для ведення особистого селянського

господарства, розташованої на території Межиріцької сільської ради

Лебединського району Сумської області, що належала померлій 04.12.2003 року

ОСОБА_6.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволити частково:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування витрат по встановленню пам'ятників померлим спадкодавцям в розмірі 920,00 грн. та повернути їх на погашення стягнень з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 969,80 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні під час проголошення рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Стеценко В. А.