Ухвала

від 08.06.2017 по справі 580/1178/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №580/1178/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 22-ц/788/820/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 5

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Кононенко О. Ю.,

суддів - Криворотенка В. І. , Бойка В. Б.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 29 березня 2017 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Промінь , Управління Держгеокадастру у Лебединському районі Сумської області, Реєстраційного відділу Виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області, треті особи: державний нотаріус Лебединської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_5, Відкрите акціонерне товариство Ощадбанк України , виконавчий комітет Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області, ОСОБА_6 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, договорів оренди земельних ділянок, скасування рішень про їх державну реєстрацію, визнання права власності на майно ОСОБА_7, витребування із чужого незаконного володіння земельних ділянок та грошових вкладів та

за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_6, про відшкодування матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

06 червня 2013 року та 22 грудня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до відповідачів з позовними заявами, які ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 04 січня 2016 року були об'єднані в одне провадження (том 5, а.с. 54). Зменшивши та уточнивши свої позовні вимоги, позивач просив визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯГ № 032380, серії ЯГ № 032381, серії ЯГ № 032383 від 10 лютого 2006 року та скасувати рішення про їх державну реєстрацію у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі; застосувавши наслідки недійсності нікчемного правочину та врахувавши закінчення строку дії договорів оренди, визнати недійсними та припиненими з 28 вересня 2011 року договори оренди цих земельних ділянок та скасувати рішення про їх державну реєстрацію в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі: за №№ 010662101071, 010662101072, 010662101073; визнати за ним право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 4,16 га, яка за життя належала померлому ОСОБА_8 та на дві земельні ділянки площею 4,16 га кожна, які за життя належних померлим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і розташовані на території Межиріцької сільської ради, 1/2 частину грошових вкладів з належними процентами, індексацією та приватизацією, що знаходяться в Лебединському відділенні № НОМЕР_1 Ощадбанк України та 1/2 частину не отриманої заробітної плати на загальну суму 6248,30 грн.; витребувати із незаконного володіння ОСОБА_4 три зазначені земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, 1/2 частину грошових вкладів з належними процентами, індексацією та приватизацією та 1/2 частину не отриманої заробітної плати на загальну суму 6248,30 грн.; стягнути з ОСОБА_4 1/2 частину компенсації грошових вкладів в сумі 1000 грн. та 1/2 частину нарахованої, але не отриманої померлим ОСОБА_7 заробітної плати в розмірі 5969,30 грн. та понесені судові витрати.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є спадкоємцем за заповітом після смерті батька, який помер 18 квітня 2012 року, однак не може оформити спадщину, через відсутність правовстановлюючих документів на успадковане його батьком ОСОБА_10 майно його племінника - спадкодавця ОСОБА_7, який помер 31 травня 2005 року. Вказував, що крім нього, спадкоємцем ОСОБА_7 є тітка померлого ОСОБА_6 Натомість відповідач ОСОБА_11 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом отримав спадкове майно ОСОБА_7, до складу якого ввійшли грошові вклади, заробітна плата та три земельні ділянки, на які відповідач отримав державні акти та передав в оренду СТОВ Промінь .

У серпні 2014 року ОСОБА_11 звернувся до суду із зустрічним позовом (том 2, а.с. 65-68), в якому просив стягнути з ОСОБА_3 4842 грн 29 коп., а саме половину коштів, які були витрачені ним на поховання спадкодавців, придбання та встановлення пам'ятників, витрат на нотаріальне переоформлення майна та оформлення в землевпорядних установах, витрат у лютому 2010 року на надання правової допомоги при розгляді справи № 2-8/2010 за його позовом про встановлення факту належності садиби по вул. Лебединська, 2 у с. Межиріч Лебединського району Сумської області спадкодавцю ОСОБА_7, які просив зарахувати в рахунок задоволення позову ОСОБА_3 про стягнення з нього коштів, отриманих в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_7

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 29 березня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнані недійсними державні акти, видані на ім'я ОСОБА_4, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_1 на право власності на земельні ділянки площею 4,16 га кожна, розташовані на території Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва:

- серії ЯГ № 032383 від 10 лютого 2006 року, зареєстрованого в Книзі записів

реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного

користування землею, договорів оренди землі за № 010662101071;

- серії ЯГ № 032381 від 10 лютого 2006 року, зареєстрованого в Книзі записів

реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного

користування землею, договорів оренди землі за № 010662101072;

- серії ЯГ № 032380 від 10 лютого 2006 року, зареєстрованого в Книзі записів

реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного

користування землею, договорів оренди землі за № 010662101073.

Визнані недійсними договори оренди земельних ділянок, площею 4,16 га кожна, розташованих на території Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладені між ОСОБА_11 та СТОВ Промінь в особі директора ОСОБА_12 від 02.08.2006 року, зареєстровані в Сумській регіональній філії ДП Центр ДЗК Лебединський районний відділ, записи про державну реєстрацію вчинені 27.09.2006 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за номерами: 6071, 6072 та 6074.

Визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування за правонаступництвом ОСОБА_10 спадкового майна після смерті ОСОБА_7, померлого 31.05.2005 року, право власності за законом на 1/2 частину:

- земельної ділянки площею 4,16 га, з яких 2,65 га для ведення сільськогосподар-

ського товарного виробництва, а 1,51 га для ведення особистого селянського

господарства, розташованої на території Межиріцької сільської ради

Лебединського району Сумської області, що належала померлому 31.05.2005 року

ОСОБА_7;

- земельної ділянки площею 4,16 га, з яких 2,65 га для ведення сільськогосподар-

ського товарного виробництва, а 1,51 га для ведення особистого селянського

господарства, розташованої на території Межиріцької сільської ради

Лебединського району Сумської області, що належала померлому 13.02.2004 року

ОСОБА_8;

- земельної ділянки площею 4,16 га, з яких 2,65 га для ведення сільськогосподар-

ського товарного виробництва, а 1,51 га для ведення особистого селянського

господарства, розташованої на території Межиріцької сільської ради

Лебединського району Сумської області, що належала померлій 04.12.2003 року

ОСОБА_9.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на відшкодування витрат по встановленню пам'ятників померлим спадкодавцям в розмірі 920,00 грн. та повернуто їх на погашення стягнень з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 969,80 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні його позовних вимог та ухвалити нове рішення про повне задоволення його позову.

При цьому зазначає, що мотивувальна частина рішення не відповідає його резолютивній частині. Посилається на те, що оскільки його батько прийняв та оформив частину спадкового майна, що належало спадкодавцю ОСОБА_7, то вважається, що він прийняв і решту спадщини. Вказує, що ОСОБА_10 звертався до Лебединської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтв про право власності на спадкове майно ОСОБА_7, яке складалось із грошових вкладів та з заробітної плати, однак йому було відмовлено в зв'язку з переоформленням ОСОБА_11 на своє ім'я грошових вкладів банку та отримання ним невиплаченої померлому заробітної плати. Доводить, що має право на отримання у власність повністю всіх земельних ділянок, а не 1/2 їх частини. Вважає, що вони перебувають у володінні ОСОБА_4, тому саме в нього мають бути витребувані. Доводить, що між ним та ОСОБА_11 існує спір про грошові вклади та заробітну плату, які відповідач отримав та відмовляється повертати, тому позовні вимоги в цій частині повинні бути задоволені. Вказує, що судом не вирішено питання компенсації йому судового збору в розмірі 487,20 грн., який був сплачений відповідно до квитанції від 22 грудня 2015 року.

Рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та в частині зустрічного позову не оскаржується, а тому, відповідно до положень ст. 11, ч. 1 ст. 303 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_3, який підтримав доводи апеляційної скарги, представників третьої особи ВАТ Ощадбанк України - ОСОБА_13, ОСОБА_14, які при розгляд апеляційної скарги покладались на розсуд суду, вивчивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 04 грудня 2003 року померла ОСОБА_9, 13лютого 2004 року помер її чоловік - ОСОБА_8, а 31 травня 2005 року помер їх син - ОСОБА_7 (том 1, а.с. 17).

Спадкоємцем після ОСОБА_7 за заповітом був ОСОБА_11, який отримав відповідні свідоцтва про право на спадщину від 20 грудня 2005 року, посвідченні державним нотаріусом Лебединської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 за реєстровими №3093, №3097, №3224, до складу якої увійшли три земельні ділянки, ощадні збереження та заробітна плата (том 1, а.с. 18, 20, 22).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20 грудня 2005 року № 3093 ОСОБА_11 отримав державні акти на право власності від 10 лютого 2006 року № 010662101071, № 010662101072, № 010662101073, на три земельні ділянки площею 4,16 га, розташовані на території Межиріцької сільської ради Лебединського району (том 1, а.с. 24; том 2, а.с. 227, 230, 234).

На підставі цих державних актів ОСОБА_11 уклав з СТОВ Промінь три договори оренди землі від 02 серпня 2006 року строком на 5 років кожен, з орендною платою 368 грн. в рік (том 2, а.с. 225-226, 228-229, 231-233).

Із довідки СТОВ Промінь від 24 листопада 2014 року №143 вбачається, що за користування трьома земельними паями ОСОБА_4 було нараховано та виплачено: 2011 рік - 3983 грн. 10 коп., 2012 рік - 5423 грн. 85 коп., а в 2013 році орендна плата не виплачувалась (том 3, а.с.74).

За довідкою арбітражного керуючого СТОВ Межиріч від 30 червня 2011 року ОСОБА_11, як спадкоємець померлого ОСОБА_7, отримав 5969 грн. заборгованості по заробітній платі (том 1, а.с. 89-92).

Належні ОСОБА_7 рахунки № 01005, № 0571662, № 057134, № 7106, № 915511433, № 915511044, № 5957, № 01290, № 57276, № 0571580, № 915512216 у ВАТ Державний Ощадний банк України були переоформлені 23 січня 2006 року на ОСОБА_4 і він отримав 1000 грн. виплат (том 1, а.с. 94).

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 22 червня 2010 року визнано нікчемним заповіт на ім'я ОСОБА_4, посвідчений 24 березня 2004 року секретарем виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області ОСОБА_15, а рішенням Лебединського районного суду від 25 лютого 2011 року, яке набрало законної сили були визнані недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_4 (том 1, а.с. 31, том 2, а.с. 166, том 3, а.с. 47, том 5, а.с. 11).

Із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_16 до Лебединської районної державної нотаріальної контори звернулися спадкоємці третьої черги: дядько - ОСОБА_10 та тітка - ОСОБА_6 (том 3, а.с. 227 - 234).

ОСОБА_10 21 жовтня 2010 року звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини на все майно ОСОБА_7 (том 3, а.с. 227-230), однак до дня своєї смерті вступити у право на спадщину не зміг, так як постановою державного нотаріуса Лебединської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_5 від 12.05.2011 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 Вказана постанова державного нотаріуса ухвалою колегії суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області від 26.02.2013 року визнана незаконною і скасована.

Позивач ОСОБА_3 вступив у спадкові права після смерті батька ОСОБА_10 в 2012 році, що підтверджується письмовою інформацією нотаріальної контори (том 3, а.с. 227-237).

Також встановлено, що ОСОБА_6 09 грудня 2011 року отримала свідоцтво про право на спадщину за № 3058 на майно ОСОБА_7 - садибу по вул. Лебединська с. Межиріч та приналежні до неї земельні ділянки (том 1, а.с. 38-40). Однак рішенням Апеляційного суду Сумської області від 01 жовтня 2014 року визнане незаконним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом від 09 грудня 2011 року, видане державним нотаріусом Лебединської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_5 щодо права ОСОБА_6 на цегляний житловий будинок під літ. А , житловою площею 52,8 кв.м, загальною площею 102,7 кв.м та надвірних споруд: цегляного сараю під літ. Б , цегляного погребу під літ. п/г , цегляної літньої кухні під літ. В , дерев'яного сараю під літ. Г , дощатої огорожі під № 1-2, що розташовані по вул. Лебединська, 2 в с. Межиріч Лебединського району Сумської області.

Визнані недійсними та скасовані державні акти серії ЯМ № 655776 та серії ЯМ № 605273 про право власності ОСОБА_6 на земельні ділянки площею 0, 1148 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 5922986200:01:001:1416 та площею 0,4369 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 5922986200:01:001:0416 по вул. Лебединська, 2 в с. Межиріч Лебединського району Сумської області.

Зобов'язано відділ Держземагенства у Лебединського району Сумської області скасувати державну реєстрацію державних актів серії ЯМ № 655776 та серії ЯМ № 605273 щодо права власності ОСОБА_6 на земельні ділянки площею 0,1148 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 5922986200:01:001:1416 та площею 0,4369 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 5922986200:01:001:0416 по вул. Лебединська, 2 у с. Межиріч Лебединського району Сумської області.

Зобов'язано Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Лебединського міськрайонного управління юстиції та Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Лебединської міської ради скасувати реєстрацію за ОСОБА_6 речового права на нерухоме майно, а саме: на цегляний житловий будинок під літ. А житловою площею 52,8 кв.м, загальною площею 102,7 кв.м, цегляний сарай під літ. Б , цегляний погреб під літ. п/г , цегляну літнью кухню під літ. Б , дерев'яний сарай під літ. Г дощату огорожу під № 1-2, що розташовані по вул. Лебединська, 2 у с. Межиріч Лебединського району Сумської області (том 2, а.с. 94-97, 216-220, 255-259).

На підставі рішення Апеляційного суду Сумської області від 01 жовтня 2014 року, 27 серпня 2015 року у Спадковому реєстрі зареєстровано визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок і надвірні побудови, розташовані по вул. Лебединська, 2 в с. Межирич на ім'я ОСОБА_6 (том 5, а.с. 98-99,109-110, 160-164, 169-170, том 6, а.с. 4, 12).

18 серпня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10, де зазначив, що спадщина складається із трьох земельних ділянок площею 4,16 га кожна, які за життя належали померлим ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (том 7, а.с. 19-22).

Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1263 ЦК України, рідні дядько та тітка відносяться до третьої черги спадкоємців за законом. За ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців є рівними.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що спадкоємцями після ОСОБА_7, який помер 31 травня 2005 року, є ОСОБА_10 та ОСОБА_6, оскільки судовим рішенням було визнано нікчемним заповіт, складений ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_4 Позивач ОСОБА_3 є спадкоємцем після смерті свого батька ОСОБА_10, який помер 18 квітня 2012 року, а тому має право на 1/2 частину спадкового майна ОСОБА_7

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Доводи апеляційної скарги про те, що за позивачем має бути визнане право власності на все майно, а не 1/2 його частину, не ґрунтуються на законі, оскільки на момент смерті його батька, останньому належало право власності на 1/2 частину земельних ділянок. Позивач не надав доказів того, що ОСОБА_6, відповідно до ст. 1258 ЦК України, не прийняла спадщину чи відмовилась від її прийняття на його користь.

Натомість, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 своєчасно подала заяву в нотаріальну контору про прийняття спадщини (том 2, а.с. 17, том 3, а.с. 6, 8-10, 191) і рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 19 травня 2014 року, яке набрало чинності 09 липня 2014 року, підтверджена правомірність її подачі.

Визнаючи недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, видані на ім'я ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, суд виходив з того, що рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 25.02.2011 року у справі № 2-13/2011 року за позовом ОСОБА_10, свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом за реєстровим № 3093 визнане недійсним.

Відповідно до статті 120 Земельного Кодексу України, право власності, право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відмовляючи в скасуванні рішення про їх державну реєстрацію, суд правильно виходив з того, що з 01 січня 2013 року змінився порядок реєстрації речових прав на нерухоме майно, функції включення до державного реєстру та виключення з нього даних про реєстрацію речових прав на нерухоме майно віднесено до повноважень реєстраційного відділу виконавчого комітету Лебединської міськради, з яким у позивача спір відсутній, оскільки ОСОБА_3 ще не звертався з цим питанням ні до управління держгеокадастру, ні до реєстраційного відділу, порушення цими органами прав позивача не вбачається.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_11 02.08.2006 року уклав договори оренди трьох спірних земельних ділянок, отриманих ним в спадщину після смерті ОСОБА_7, зі СТОВ Промінь , які 27.09.2006 року, відповідно до діючого на той час законодавства, були зареєстровані Центром ДЗК в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі під номерами: 6071, 6072 та 6074. Строк дії цих договорів - 5 років, тобто до 27 вересня 2011 року.

Право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Договір оренди земельної ділянки підлягає припиненню за наявності підстав, перелічених у ст. 141 ЗК України та статтях 31, 32 Закону України Про оренду землі .

Визнаючи недійсними договори оренди земельних ділянок, площею 4,16 га кожна, суд першої інстанції відмовив у визнанні їх припиненими з 27 вересня 2011 року та скасуванні рішення про їх державну реєстрацію в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком місцевого суду, оскільки укладені договори оренди є припиненими з 27 вересня 2011 року в зв'язку з закінченням строку їх дії, оскільки судом встановлено, що договори оренди не поновлювалися на новий строк, відповідно до п. 8 договів оренди, і їх дія не продовжувалася. В зв'язку з припиненням дії зазначених договорів, не підлягає задоволенню і вимога про скасування їх реєстрації в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Крім того, обґрунтованими є висновки суду і про відмову у визнанні права власності позивача на 1/2 частину грошових вкладів з належними процентами, індексацією та приватизацією, що знаходяться в Лебединському відділенні № НОМЕР_1 Ощадбанк України та 1/2 частину не отриманої заробітної плати на загальну суму 6248,30 грн., витребування цих грошових вкладів та заробітної плати у ОСОБА_4

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_3 не звертався за успадкуванням цього майна до нотаріуса та не надав доказів порушення відповідачами свого права щодо успадкування грошових вкладів та зарплати.

Щодо відмови у витребуванні із незаконного володіння ОСОБА_4 спадкового майна у виді трьох земельних ділянок, суд першої інстанції правильно керувався положеннями ч. 1 ст. 216 ЦК України щодо застосування наслідків недійсності правочину та виходив з того, що спірні земельні ділянки фактично перебувають у СТОВ Промінь , а не в ОСОБА_4, до якого заявлені ці вимоги.

Вирішуючи питання відшкодування ОСОБА_3 понесених судових витрат, суд виходив з того, що судові витрати повинні відшкодовуватись йому частково, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, в мотивувальній частині рішення суд навів відповідні розрахунки, з яких вбачається, що 487,20 грн. судового збору, який був сплачений позивачем відповідно до квитанції від 22 грудня 2015 року (том 5, а.с. 1), судом врахований. Доводи апеляційної скарги про протилежне є безпідставними.

Колегія суддів не вбачає невідповідності мотивувальної частини рішення його резолютивній частині.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є законним і обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 29 березня 2017 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді -