Постанова

від 28.03.2017 по справі 806/111/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року м. Житомир справа № 806/111/17

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Ясинська К.В.,

за участю:

представника позивача Ейсмонт С.В.,

представника відповідача Домарацької В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ємільчино-льон" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001831401 від 20.12.2016 р.,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ємільчино-льон" звернулося до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 20 грудня 2016 року № 0001831401. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що контролюючим органом з 07.11.2016 по 25.11.2016 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Ємільчино-льон" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.09.2016. Вказує, що за результатами перевірки відповідачем складено акт № 80/06-30-14-01/31981059 від 02 грудня 2016 року. На підставі вказаного акту Головним управлінням ДФС у Житомирській області винесено податкове повідомлення-рішення від 20 грудня 2016 року № 0001831401, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на загальну суму - 382 615,00 грн. ( у т.ч. за основним платежем - 306 092,00 грн., 76 523, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями). Позивач з висновком, викладеному в акті перевірки не згодний, а податкове повідомлення-рішення від 20 грудня 2016 року № 0001831401 вважає юридично необґрунтованим, незаконним, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та порушує законні права та інтереси ТОВ "Ємільчино-льон". Зазначає, що контролюючий орган безпідставно дійшов висновку про заниження податку на додану вартість за вересень 2016 року в суми 152 665,00 грн., оскільки дебіторська заборгованість ПСП "Восток" не є безнадійною. Наголошує, що контролюючим органом не було досліджено належним чином усіх документів та не наведено належних та достатніх доказів на підтвердження заниження підприємством ПДВ за січень 2014 року в сумі 153 427,00 грн. Враховуючи вищевикладене, на думку позивача, податкове повідомлення-рішення від 20 грудня 2016 року № 0001831401 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, фактичних даних та суперечить наявним первинним документам.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та у додаткових письмових пояснень (том 1, а.с. 220-224).

Представники відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов. Зазначили, що позивачем не наведено жодних належних та достатніх доказів, які б спростовували наявність виявлених порушень, зазначених в акті перевірки № 80/06-30-14-01/31981059 від 02 грудня 2016 року. У зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку із безпідставністю. (том 1, а. с. 179- 181).

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.12.2016, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ємільчино-льон", код ЄДРПОУ 31981059, 02.09.2012 зареєстроване як юридична особа Головним управлінням регіональної статистики. З 31.08.2012 узято на облік в Новоград-Волинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (Ємільчинське відділення) як платника податків. З 09.09.2002 узято на облік в Новоград-Волинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (Ємільчинське відділення) як платника єдиного внеску. Види діяльності: 47.30 роздрібна торгівля пальним, 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля. (том 1, а.с. 17-20).

Судом встановлено, що на підставі направлень від 03.11.2016 №1558, №1559, №1561, №1562, №1563, №1564, від 16.11.2016 №1654 та від 17.11.2016 №1655 та №1656 виданих Головним управлінням ДФС у Житомирській області працівниками контролюючого органу було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Ємільчино-льон" (код ЄДРПОУ 31981059) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 квітня 2014 року по 30 вересня 2016 року. Перевірка проводилася з 07 листопада 2016 року по 25 листопада 2016 року.

За результатами перевірки Головним управлінням ДФС у Житомирській області було складено акт перевірки № 80/06-30-14-01/31981059 від 02 грудня 2016 року. (том 1, а.с. 23-79).

Відповідно до змісту розділу 4 акту перевірки № 80/06-30-14-01/31981059 від 02 грудня 2016 року перевіркою, зокрема, встановлено порушення п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 306 092 грн., в т.ч. за січень 2014 року - на 153 427 грн., за вересень 2016 року - на 152 665 грн. (том 1, зворот а.с. 76).

Згідно пп. 3.2.1 п. 3.2 розд. 3 акту перевірки № 80/06-30-14-01/31981059 від 02 грудня 2016 року, перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 встановлено їх заниження в розмірі 306 092 грн., в т.ч. за січень 2014 року - на 153 427 грн., за вересень 2016 року - на 152 665 грн. Так, ТОВ "Ємільчино-льон" станом на 01.01.2014 відкоригувало дебіторську заборгованість по взаємовідносинах з ПСП "Восток-Запад" на суму 347 412 грн. (в т.ч. ПДВ 57 902 грн.) лише по бухгалтерському обліку, то відповідно суми ПДВ включені до складу податкового кредиту залишилися не відкориговані в січні 2014 року в розмірі 57 902 грн. ТОВ "Ємільчино-льон" фактично не отримав товару на суми наданої попередньої оплати ПСП "Восток-Запад" понад 3 роки, а ПСП "Восток-Запад" не має реальної можливості поставити сільськогосподарську продукцію 2009, 2010, 2011, 2012, 2013 року за відсутності даної на залишках. Поточна дебіторська заборгованість щодо якої існує впевненість у її неповерненні боржником або за якою минув строк позовної давності є безнадійною кредиторською заборгованістю. Згідно діючого законодавства, у разі коли покупцем на дату перерахування попередньої (авансової) оплати за товари/послуги був сформований податковий кредит, але протягом терміну позовної давності такі товари/послуги від постачальника так і не отримані, то такий покупець у зв'язку із невикористанням товарів/послуг у межах господарської діяльності втрачає право на нарахування податкового кредиту та повинен на дату списання дебіторської заборгованості збільшити податкові зобов'язання, де база оподаткування визначається виходячи з вартості придбання таких товарів-послуг. Враховуючи вищевикладене та в порушення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України товариство не нарахувало податкові зобов'язання на суми податку, які були включені до складу податкового кредиту та стали використовуватись у операціях, що не є господарською діяльністю платника податків в розмірі 57 902 грн. (том 1, а.с. 36-37).

Крім того, ТОВ "Ємільчино-льон" збільшило суму дебіторської заборгованості по рахунку 361, вказавши, що дана розбіжність виникла за рахунок виправлення помилок в 2014 році при складанні звітності та надано пояснення, що до 01.01.2014 на рахунку 63 відображалися розрахунки як з покупцями, так і з постачальниками, зокрема, по взаємовідносинах з ПСП "Восток-Запад". Оскільки ТОВ "Ємільчино-льон" під час проведення перевірки не надало первинних документів, які б засвідчували включення у 2013 році до складу доходів та до складу податкових зобов'язань суму по взаємовідносинах з ТОВ "Восток-Запад" на суму розбіжність в розмірі 573 153 грн., в тому числі ПДВ 95 525,50 грн.

В порушення п. 185.1, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) товариство нарахувало податкові зобов'язання на суми реалізації, попередньо відображені на рахунку "розрахунки з вітчизняними постачальниками" в січні 2014 року в розмірі 95 525 грн.

Також, при проведеному аналізі взаємовідносин ТОВ "Ємільчино-льон" з ПСП "Восток-Запад", відображених у матеріалах попередніх перевірок та матеріалів останньої перевірки було встановлено, що ТОВ "Ємільчино-льон" з 2011 року по 30.09.2016, в основному, перераховувало попередню оплату ПСП "Восток-Запад" на закупівлю сільськогосподарської продукції, яка фактично не надходила. По рахунку 631 рахується позитивне дебетове сальдо по розрахунках з ПСП "Восток-Запад" у наступному розмірі: станом на 01.04.2011 - 1142 тис. грн. (як попередня оплата), станом на 01.01.2013 - 1491 тис. грн. (як попередня оплата), станом на 01.01.2014 - 915,99 тис. грн. (як попередня оплата), станом на 01.01.2015 - 4136,99 тис. грн. (як попередня оплата), станом на 01.01.2016 - 6956,40 тис. грн. (як попередня оплата), станом на 30.09.2016 - 9588,40 тис. грн. (як попередня оплата).

ТОВ "Ємільчино-льон" фактично не отримав товари на суми наданої попередньої оплати ПСП "Восток-Запад" понад 3 роки, а ПСП "Восток-Запад" не має реальної можливості поставити сільськогосподарську продукцію 2009, 2010, 2011, 2012, 2013 року за відсутності даної на залишках. Крім того, суми попередньої оплати, отримані ПСП "Восток-Запад" понад 1095 днів та не повернуті є сумнівним боргом. Поточна дебіторська заборгованість щодо якої існує впевненість у її неповерненні боржником або за якою минув строк позовної давності є безнадійною кредиторською заборгованістю. Згідно діючого законодавства, у разі коли покупцем на дату перерахування попередньої (авансової) оплати за товари/послуги був сформований податковий кредит, але протягом терміну позовної давності такі товари/послуги від постачальника так і не отримані, то такий покупець у зв'язку із невикористанням товарів/послуг у межах господарської діяльності втрачає право на нарахування податкового кредиту та повинен на дату списання дебіторської заборгованості збільшити податкові зобов'язання, де база оподаткування визначається виходячи з вартості придбання таких товарів-послуг. Враховуючи вищевикладене та в порушення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України товариство не нарахувало податкові зобов'язання на суми податку, які були включені до складу податкового кредиту та стали використовуватись у операціях, що не є господарською діяльністю платника податків за вересень 2016 року в розмірі 152 664,65 грн. (том 1, а.с. 38-39).

Позивачем на ім'я в.о. начальника Головного управління ДФС у Житомирській області Лаврова О.С. були направлені письмові заперечення на акт перевірки від 02.12.2016 №80/06-30-14-01/31981059 за вих. №112 від 08 грудня 2016 року (том 1, а.с. 105-109).

Головним управлінням ДФС у Житомирській області було сформовано та направлено на ім'я керівника ТОВ "Ємільчино-льон" відповідь на заперечення від 15.12.2016 №1177/6/06-30-14-01, в якій вказано, що висновки в акті документальної планової перевірки від 02 грудня 2016 року № 80/06-30-14-01/31981059 здійснені перевіряючими правомірно та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. (том 1, а.с. 110-118).

На підставі акту перевірки №80/06-30-14-01/31981059 від 02 грудня 2016 року Головним управлінням ДФС у Житомирській області було винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001831401 від 20 грудня 2016 року, відповідно до якого за порушення п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання податку на додану вартість у розмірі 382 615 грн., в тому числі 306 092 грн. за податковими зобов'язаннями та 76 523 грн. за штрафними санкціями. (том 1, а.с. 21).

Не погоджуючись із висновками про наявність порушень, викладених в акті перевірки №80/06-30-14-01/31981059 від 02 грудня 2016 року та вважаючи податкове повідомлення-рішення №0001831401 від 20 грудня 2016 року протиправним позивач звернувся із позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України проголошено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р.визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

У відповідності до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає, зокрема, такій ознаці: заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Підпунктом 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 року №237, безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності. Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума. Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

- постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

- ввезення товарів на митну територію України;

- вивезення товарів за межі митної території України;

- постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Положеннями п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 врегульовано, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

У відповідності до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Надаючи правову оцінку правомірності винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення №0001831401 від 20 грудня 2016 року суд погоджується із доводами позивача та зазначає наступне.

Як встановлено зі змісту акту перевірки №80/06-30-14-01/31981059 від 02 грудня 2016 року та наданих представником відповідача пояснень, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є безнадійна дебіторська заборгованість у взаємовідносинах ТОВ "Ємільчино-льон" з ПСП "Восток-Запад", яка не була списана, що призвело до помилкового не нарахування податкові зобов'язання на суми податку, які були включені до складу податкового кредиту та стали використовуватись у операціях, що не є господарською діяльністю платника податків у січні 2014 року та вересні 2016 року.

В акті перевірки №80/06-30-14-01/31981059 від 02 грудня 2016 року контролюючим органом неодноразово наголошується на відсутності реальних господарських операцій з ПСП "Восток-Запад" та відсутності у даного контрагента реальної можливості виконати свої зобов'язання за надану йому попередню оплату.

Суд не погоджується із даними висновками відповідача та зазначає, що реальність договірних відносин підтверджується наявними у матеріалах справи:

- договором поставки товару від 20.11.2013 (том 1, а.с. 119-120);

- додатковою угодою від 29 грудня 2015 року до договору поставки товару від 20.11.2013, відповідно до змісту якого вказано, що термін дії даного договору закінчується виконанням сторонами прийнятих на себе зобов'язань, але не пізніше 31.12.2016. (том 1, а.с. 121);

- додатковою угодою від 01 червня 2016 року до договору поставки товару від 20.11.2013 (том 1, а.с. 122);

- угодою про зарахування попередньої оплати між договорами від 30 листопада 2013 року (том 1, а.с. 125).

Здійснивши системний аналіз наявних у матеріалах справи доказів суд зазначає, що кінцевим терміном виконання ПСП "Восток-Запад" зобов'язань по договору поставки товару від 20.11.2013 становить 31 грудня 2016 року, а тому висновки контролюючого органу про неможливість виконання контрагентом узятих на себе зобов'язань та наявність безнадійної дебіторської заборгованості є необґрунтованими.

Крім того, відповідно до наявних у матеріалах справи видаткових накладних №120 від 03.11.2016 та № 126 від 24.11.2016 ПСП "Восток-Запад" було поставлено ТОВ "Ємільчино-льон" кукурудзу врожаю 2016 року, 229 т., на загальну суму 915 999,08 грн., що є підтвердженням фактичного виконання умов договору поставки товару від 20.11.2013 відповідно до додаткової угоди від 01 червня 2016 року до договору поставки товару від 20.11.2013. (том 1, а.с. 126-127).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що наявними у матеріалах справи первинними документами підтверджено реальність господарських операцій та спростовано доводи відповідача про відсутність у ПСП "Восток-Запад" можливості виконати свої зобов'язання із поставки товару відповідно до договору про поставку товару від 20.11.2013, а тому в діях ТОВ "Ємільчино-льон" відсутні порушення щодо не нарахування податкових зобов'язань на суми податку, які були включені до складу податкового кредиту та стали використовуватись у операціях, що не є господарською діяльністю платника податків за січень 2014 року та вересень 2016 року.

Суд також погоджується із доводами позивача, викладеними у письмових поясненнях від 09.03.2017 та вказує, що перенесення сальдо дебіторської заборгованості по розрахункам з контрагентом ПСП "Восток-Запад" між рахунками бухгалтерського обліку не спричиняє встановлені відповідачем податкові наслідки, оскільки за відсутності фактичної операції з постачання товарів (послуг) виправлення сальдо не може розглядатися як база оподаткування ПДВ в розумінні норм Податкового кодексу України.

Правомірність коригування позивачем бухгалтерських записів підтверджується актами звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2013-31.12.2013 (том 1, а.с. 236-237), наказом №4-а "Про виправлення виявлених помилок та внесення виправних бухгалтерських засобів" від 17.01.2014 (том 1, а.с. 235), бухгалтерською довідкою №1 від 16.01.2014 (том 1, а.с. 237), розшифровкою оборотів за операціями між ПСП "Восток-Запад" та ТОВ "Ємільчино-льон" (рахунок 631) за період 01.01.2013 по 31.12.2013 (том 1, а.с. 238).

Крім того, відповідачем не надано суду жодних первинних документів, підтверджуючих порушення, визначені в пп. 3.1.1. п. 3.1 розд. 3 акту перевірки №80/06-30-14-01/31981059 від 02 грудня 2016 року.

Враховуючи вищевикладене, доводи відповідача про наявність порушення позивачем п. 185.1, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) в частині нарахування податкових зобов'язань на суми реалізації, попередньо відображених на рахунку "розрахунки з вітчизняними постачальниками" в січні 2014 року в розмірі 95 525 грн. не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 86 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем належним чином доведено, наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, а відповідачем не спростовано протиправність дій Головного управління ДФС у Житомирській області при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0001831401 від 20 грудня 2016 року, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ємільчино-льон" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 94 КАС України встановлено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення №526 від 26 грудня 2016 року, позивачем понесено судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 739,22 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 94 КАС України, суд вважає за необхідне присудити ТОВ "Ємільчино-льон" 5 739,22 грн. понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 71, 86, 94, 153 167, 186, 254 КАС України,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001831401 від 20 грудня 2016 року.

Стягнути з Головного управління ДФС у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ємільчино-льон" 5 739,22 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 03 квітня 2017 р.