Ухвала

від 23.03.2017 по справі 804/6292/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 березня 2017 рокусправа № 804/6292/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2017 року у справі № 804/6292/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Інтер Трейдінг Плюс" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Інтер Трейдінг Плюс" (далі - позивач) звернулося суду з позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням клопотання про зміну позовних вимог від 29.09.2016 р., просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0002792203 від 05.09.2016 р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 10 194 018 грн., в тому числі, за податковими зобов'язаннями - на 8 155 214 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 2 038 804 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002772203 від 05.09.2016 р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 11 770 150 грн., в тому числі, за податковими зобов'язаннями - на 9 416 120 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 2 354 030 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2017 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0002792203 від 05.09.2016 р.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0002772203 від 05.09.2016 р.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати вищезазначену постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Торговий Дім Інтер Трейдінг Плюс" здійснює діяльність, пов'язану з оптовою торгівлею фарфором, скляним посудом і засобами чищення, а також здійснює неспеціалізовану оптову торгівлю (т.2 а.с. 8).

На підставі наказу № 767 від 04.08.2016 р. та направлень № 442/1402, № 443/1402 від 05.08.2016 р., виданих ДПІ у Жовтневому районі ГУ ДФС у Дніпропетровській області, посадовими особами відповідача в період з 05.08.2016 р. по 11.08.2016 р., а також з 12.08.2015 р. по 15.08.2016 р. (згідно наказу № 788 від 11.08.2016 р. про продовження терміну проведення перевірки), проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "Торговий Дім Інтер Трейдінг Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при документальному підтвердженні господарських відносин при придбанні товарів у ПП "Вуглемашкомплект" за період з 01.07.2012 р. по 28.02.2014 р., ТОВ "Ле Гран" за період з 01.01.2014 р. по 31.05.2014 р., ПП "Фірма "Промторгопт" за період з 01.07.2012 р. по 31.01.2014 р., ТОВ "Іншаат-Інвест за період з 01.07.2012 р. по 30.04.2014 р., ПП "Техно-промбуд" за період з 01.10.2012 р. по 30.04.2013 р. та подальшої реалізації їх на адресу контрагентів-покупців, їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено акт перевірки № 2550/04-63-14-02/33249235 від 22.08.2016 р. (т.2 а.с. 5-51).

Згідно висновків вказаного акту, перевіркою встановлено порушення позивачем п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.3 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвели до завищення ТОВ "Торговий Дім Інтер Трейдінг Плюс" витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, в результаті чого, встановлено заниження податку на прибуток, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на суму 13 180 001 грн., в тому числі за 2012 рік - в сумі 3 763 881 грн., за 2013 рік - в сумі 6 777 066 грн., за 2014 рік - в сумі 2 639 054. Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до безпідставного включення ТОВ "Торговий Дім Інтер Трейдінг Плюс" до складу податкового кредиту сум ПДВ, не підтверджених первинними документами, та, як наслідок, до заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету, на суму 13 650 685 грн. Також, в акті перевірки зазначено, що за результатами перевірки платник податків вважається звільненим від сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 3 763 881 грн., а також від сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4 973 310 грн. (т. 2 а.с. 49-50).

Позивачем на зазначений акт перевірки подані письмові заперечення, направлені на адресу відповідача за вих. № 2 від 29.08.2016 р. (т. 2 а.с. 54-62).

За результатом розгляду заперечень відповідачем підтверджені висновки, викладені в акті перевірки № 2550/04-63-14-02/33249235 від 22.08.2016 р., та зазначено про відсутність підстав для їх перегляду (т.14 а.с. 207-208).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки № 2550/04-63-14-02/33249235 від 22.08.2016 р., ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення: № 0002792203 від 05.09.2016 р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 10 194 018 грн., в тому числі, за податковими зобов'язаннями - на 8 155 214 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 2 038 804 грн., а також № 0002772203 від 05.09.2016 р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 11 770 150 грн., в тому числі, за податковими зобов'язаннями - на 9 416 120 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 2 354 030 грн. (т.2 а.с. 4).

Визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем первинні документи в повній мірі підтверджують реальність вчинюваних господарських відносин, докази підробки вказаних документів чи їх фіктивності відсутні, контрагенти позивача на час вчинення господарських операцій були зареєстровані як платники ПДВ, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. При цьому обставини, встановлені вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у кримінальній справі № 185/10511/14-к від 21.01.2015 року не стосуються спірних правовідносин щодо господарської діяльності позивача та ПП Вуглемашкомплект , ТОВ Ле Гран , ТОВ Іншаат-Інвест , а тому не мають преюдиційного значення для вирішення даної справи.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Фактично висновки податкового органу щодо нереальності здійснення господарських відносин між позивачем та вказаним контрагентом були, зокрема здійснені на підставі ненадання документів під час перевірки, фактичних даних, встановлених вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.01.2015 р. по справі № 185/10511/14к, а також з урахуванням даних податкового обліку про відсутність у ПП "Вуглемашкомплект", ТОВ "Ле Гран" та ТОВ "Іншаат-Інвест" основних засобів та трудових ресурсів, неподання ними податкової звітності, та перебування на обліку зі станом " 8" (внесено запис про відсутність за місцезнаходженням).

Так, позиція відповідача щодо ненадання первинних документів ґрунтується на положеннях п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, однак, колегія суддів зазначає, що на виконання вимог, визначених п.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, суд повинен дослідити та надати належну оцінку долученим до матеріалів справи доказам, які містять інформацію, що стосується предмету спору.

Пункт 44.6 ст. 44 ПК України визначає виключно порядок дій саме посадових осіб податкового органу під час проведення перевірки при виникненні певних обставин, проте, вказаний пункт не обмежує право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, шляхом подання первинних документів, які є єдиним та безумовним підтвердженням реальності вчинення господарських операцій.

Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на усіх стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів, а отже суд першої інстанції правомірно вдався до аналізу первинних документів щодо підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами за період, що підлягав перевірці, наданих останнім до суду. При цьому факт сплати позивачем штрафу в розмірі 510 грн. за ненадання документів до перевірки не нівелює зазначеного обов'язку суду визначеного ст.ст. 69, 86 КАС України.

Вказаної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України у постанові від 08 квітня 2015 року (справа № 2а-2916/11/2170) та ухвалах від 28.01.2016 року (справа № К/800/40037/15), від 28.01.2016 року (справа № К/800/4214/14).

Також, згідно висновків відповідача, викладених в акті перевірки № 2550/04-63-14-02/33249235 від 22.08.2016 р., вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.01.2015 р. по справі № 185/10511/14-к у кримінальному провадженні за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, було встановлено обставини, які свідчать про відсутність здійснення реальної господарської діяльності між ТОВ "Торговий Дім Інтер Трейдінг Плюс" та ТОВ "Ле Гран", ТОВ "Іншаат-Інвест", ПП "Вуглемашкомплект" у період спірних правовідносин, зважаючи на встановлення ознак фіктивності при здійсненні підприємницької діяльності зазначеними контрагентами-постачальниками товарів (робіт, послуг).

За правовою позицією Верховного Суду України, що викладена в постанові від 17.11.2015 р. (справа № 2а/3264/11/1070) первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Частиною 1 ст. 244-2 КАС України визначено, що висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Відступаючи від зазначеної правової позиції, колегія суддів апеляційного суду виходить зі ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер та практики ЄСПЛ, викладеної в рішеннях останнього від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України , від 22.01.2009 року у справі "Булвес" АД проти Болгарії , від 18.05.2010 року у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії , згідно якої платник податків не повинен відповідати за податкові порушення своїх контрагентів, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Крім того, згідно ПК України платник податків (покупець товарів) не має обов'язку, повноважень та можливості здійснювати контроль за дотриманням продавцем вимог законодавства щодо створення підприємства, ведення його господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені продавцем або його посадовими особами порушення.

Єдиним передбаченим законом (ч. 1 ст. 551 ГК України) наслідком фіктивності суб'єкта господарювання є припинення юридичної особи та визнання недійсними її установчих документів. Питання про недійсність інших юридичних дій, учинених таким суб'єктом господарювання, в законі не ставиться. Так само законом не передбачено, що діяльність суб'єкта господарювання з ознаками фіктивності, не породжує будь-яких наслідків його діяльності, а всі вчинені від імені суб'єкта юридичні дії є нікчемними.

Отже, допущені постачальником порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) ПДВ та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику ПДВ, а відповідно сам лише висновок податкового органу про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами з посиланням на фіктивність господарської діяльності, встановленої вироком суду без доведення в даному випадку відповідачем, як то передбачено ч. 2 ст. 71 КАС України, обізнаності позивача щодо порушення та зловживання своїх контрагентів, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю відбулись - є протиправним. При цьому в даному випадку, на переконання колегії суддів, відносно позивача не може бути застосовано принцип належної податкової обачності з огляду на те, що спірні господарські операції відбувались в період з липня 2012 року по квітень 2014 року, при тому що вирок суду було винесено 21.01.2015 року та до цього часу діяльність ПП "Вуглемашкомплект", ТОВ "Ле Гран", ТОВ "Іншаат-Інвест" не була припинена, усі вони зареєстровані як юридичні особи та продовжують перебувати на податковому обліку як платники податків.

До того ж, при здійсненні аналізу даного вироку суду, з останнього слідує, що громадянина ОСОБА_1 визнано винним у придбанні у квітні 2011 року декількох суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, ПП "Вуглемашкомплект", ТОВ "Ле Гран" та ТОВ "Іншаат-Інвест", з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у незаконному формуванні сум податкового кредиту з податку на додану вартість для інших суб'єктів господарювання реального сектору економіки, а також підробленні і використанні підроблених документів у своїй злочинній діяльності. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 28.01.2013 року підробив податкову накладну № 19 від 28.01.2013 р., шляхом внесення в її зміст відомості про здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ "Іншаат-Інвест" та ПАТ "Укрспецреконструкція", які фактично не проводились. Після чого, використав цей завідомо підроблений документ для відображення у звітності підприємства з податку на додану вартість за січень 2013 року. Крім того, діючи повторно, ОСОБА_1 з тією самою метою 24.06.2014 року підробив податкову накладну № 44 від 24.06.2014 р., шляхом внесення в її зміст відомостей про здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ "Ле Гран" та ПАТ "Оболонь", після чого використав цей завідомо підроблений документ для відображення у звітності підприємства з податку на додану вартість за червень 2014 року.

Інших обставин вказаним вироком не встановлено.

Отже, Павлоградським міськрайонним судом були встановлені обставини вчиненого кримінального правопорушення, що виразилось, в тому числі, у підробленні винною особою податкової накладної з ПДВ по взаємовідносинам між ТОВ "Іншаат-Інвест" з ПАТ "Укрспецреконструкція" у січні 2013 року, та повторного епізоду - підробленні винною особою податкової накладної з ПДВ по взаємовідносинам між ТОВ "Ле Гран" та ПАТ "Оболонь" у червні 2014 року, а також реєстрації зазначених податкових накладних у складі податкової звітності з податку на додану вартість за відповідний період.

При цьому, визнана вироком суду винною у цих злочинах особа - ОСОБА_1, не є посадовою особою ТОВ "Іншаат-Інвест", ПП "Вуглемашкомплект" або ТОВ "Ле Гран", та не укладала від імені зазначених суб'єктів господарювання жодних договорів про поставку товарів (виконання робіт та послуг), зокрема, з ТОВ "Торговий Дім Інтер Трейдінг Плюс", у зв'язку з чим, зазначений вирок суду не містить будь-яких встановлених обставин, пов'язаних саме з фінансово-господарськими операціями ТОВ "Торговий Дім Інтер Трейдінг Плюс".

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку суду в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, стосовно часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Таким чином, обставини, встановлені вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у кримінальному провадженні № 32014040000000044 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, не стосуються спірних правовідносин щодо господарської діяльності ТОВ "Торговий Дім Інтер Трейдінг Плюс" з контрагентами-постачальниками ПП "Вуглемашкомплект" за період з 01.07.2012 р. по 28.02.2014 р., ТОВ "Ле Гран" за період з 01.01.2014 р. по 31.05.2014 р., ТОВ "Іншаат-Інвест" за період з 01.07.2012 р. по 30.04.2014 р.

При цьому, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що після винесення відносно ОСОБА_1 вироку суду за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), діяльність ПП "Вуглемашкомплект", ТОВ "Ле Гран", ТОВ "Іншаат-Інвест" не була припинена, всі вони зареєстровані як юридичні особи та продовжують перебувати на податковому обліку як платники податків.

За наведених вище обставин у їх сукупності, суд першої інстанції вірно не прийняв висновки податкового органу, викладені в акті перевірки № 2550/04-63-14-02/33249235 від 22.08.2016 р., щодо встановлення вироком Павлоградського міськрайонного суду від 21.01.2015 р. по справі № 185/10511/14-к обставин, які свідчать про відсутність здійснення спірної господарської діяльності між зазначеними суб'єктами господарювання та позивачем.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що надаючи оцінку господарським операціям між позивачем та його контрагентами, суд першої інстанції вірно виходив з того, що пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Отже, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини з ПП Вуглемашкомплект , ТОВ Ле Гран , ТОВ Іншаат-Інвест .

Між ТОВ "Торговий Дім Інтер Трейдінг Плюс" та ПП "Вуглемашкомплект" було укладено договір постачання № 4 від 02.07.2012 р., згідно умов якого, ПП "Вуглемашкомплект" (постачальник) зобов'язувалось передати у власність ТОВ "Торговий Дім Інтер Трейдінг Плюс" (замовник) товар згідно специфікацій (т. 7 а.с. 138-142).

Договір постачання видаткові та податкові накладні підписано з боку ПП "Вуглемашкомплект" директором ОСОБА_2 (займає відповідну посаду з 07.11.2011 по теперішній час), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.7 а.с.138-142, 143-151, т.8 а.с.10-108).

На виконання умов договору, ПП "Вуглемашкомплект" поставило на адресу ТОВ "Торговий Дім Інтер Трейдінг Плюс" за період з 01.07.2012 р. по 28.02.2014 р. товар (посуд, кухонні вироби) на загальну суму 7 255 167, 42 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 1 209 194, 57 грн., що підтверджено податковими накладними на товар № 39 від 31.07.12, № 15 від 10.08.12, № 26 від 31.08.12, № 12 від 10.12.12, № 16 від 12.12.12, № 19 від 17.12.12, № 20 від 19.12.12, № 27 від 24.12.12, № 31 від 26.12.12, № 2 від 02.01.13, № 23 від 16.01.13, № 33 від 21.01.13, № 47 від 28.01.13, № 1 від 01.02.13, № 8 від 06.02.13, № 19 від 13.02.13, № 24 від 18.02.13, № 25 від 24.02.13, наданими позивачем (т. 7 а.с. 143-251).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, податкові накладні відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, який відповідає даним додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ.

На підтвердження здійснення поставки товару, позивачем надано до суду видаткові накладні № 020101 від 02.01.13, № 160101 від 16.01.13, № 210104 від 21.01.13, № 280103 від 28.01.13, № 130201 від 13.02.13, № 180202 від 18.02.13, № 020704 від 02.07.12, № 090703 від 09.07.12, № 110705 від 11.07.12, № 160703 від 16.07.12, № 230701 від 23.07.12, № 010802 від 01.08.12, № 100801 від 10.08.12, № 130804 від 13.08.12, № 101203 від 10.12.12, № 121201 від 12.12.12, № 171202 від 17.12.12, № 191201 від 19.12.12, № 241201 від 24.12.12, № 261201 від 26.12.12 (т. 8 а.с. 10-101).

Крім того, між ТОВ "Торговий Дім Інтер Трейдінг Плюс" та ТОВ "Іншаат-Інвест" було укладено договір постачання № 7 від 02.07.2012 р., згідно умов якого, ТОВ "Іншаат-Інвест" (постачальник) зобов'язувалось передати у власність ТОВ "Торговий Дім Інтер Трейдінг Плюс" (замовник) товар згідно специфікацій (т. 8 а.с. 110-114).

Вказаний договір, податкові та видаткові накладні з боку ТОВ "Іншаат-Інвест" підписано діючим до 10.10.2012 року директором підприємства ОСОБА_3, яка перебувала на посаді директора у період з 07.11.2011 року по 10.10.2012 року, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.8 а.с.110-114, 115-127, т.11 а.с.133-252, т.12 а.с. 1-41).

В подальшому податкові та видаткові накладні було підписано ОСОБА_4, який є директором ТОВ "Іншаат-Інвест" з 11.10.2012 року по теперішній день згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На виконання умов цього договору, ТОВ "Іншаат-Інвест" на адресу ТОВ "Торговий Дім Інтер Трейдінг Плюс" за період з 01.07.2012 р. по 30.04.2014 р. поставило товар (посуд, кухонні вироби) на загальну суму 68 412 841, 27 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 11 402 140, 21 грн., що підтверджено податковими накладними № 14 від 10.08.12, № 27 від 31.08.12, № 24 від 31.07.12, № 1 від 01.11.12, № 16 від 08.10.12, № 28 від 15.10.12, № 34 від 22.10.12, № 39 від 29.10.12, № 13 від 12.11.12, № 20 від 19.11.12, № 3 від 05.11.12, № 23 від 21.11.13, № 21 від 19.11.12, № 24 від 21.11.12, № 27 від 26.11.12, № 26 від 26.11.12, № 31 від 28.11.12, № 15 від 10.12.12, № 38 від 26.12.12, № 2 від 02.01.13, № 14 від 14.01.13, № 17 від 16.01.13, № 23 від 21.01.13, № 27 від 23.01.13, № 2 від 03.12.13, № 14 від 10.12.13, № 29 від 17.12.12, № 37 від 24.12.12, № 35 від 30.01.13, № 1 від 01.02.13, № 10 від 06.02.13, № 14 від 11.02.13, № 19 від 13.02.13, № 6 від 18.03.13, № 7 від 20.03.13, № 3 від 03.04.13, № 6 від 08.04.13, № 7 від 10.04.13, № 9 від 15.04.13, № 10 від 17.04.13, № 12 від 22.04.13, № 13 від 24.04.13, № 15 від 29.04.13, № 29 від 28.11.12, № 4 від 11.03.13, № 1 від 01.04.13, № 1 від 06.05.13, № 5 від 13.05.13, № 10 від 20.05.13, № 18 від 29.05.13, № 7 від 05.12.13, № 18 від 12.12.12, № 36 від 19.12.12, № 40 від 26.12.12, № 1 від 02.01.13, № 3 від 01.03.13, № 13 від 27.03.13, № 32 від 28.01.13, № 22 від 29.05.13, № 12 від 25.03.13, № 25 від 24.06.13, № 13 від 17.06.13, № 10 від 12.06.13, № 18 від 19.06.13, № 1 від 01.07.13, № 28 від 26.06.13, № 1 від 03.06.13, № 19 від 08.07.13, № 33 від 15.07.13, № 45 від 24.07.13, № 51 від 29.07.13, № 52 від 29.07.13, № 55 від 31.07.13, № 12 від 05.08.13, № 22 від 14.08.13, № 26 від 19.08.13, № 32 від 21.08.13, № 38 від 27.08.13, № 9 від 04.09.13, № 10 від 04.09.13, № 20 від 11.09.13, № 28 від 18.09.13, № 36 від 23.09.13, № 40 від 25.09.13, № 48 від 30.09.13, № 8 від 02.10.13, № 18 від 07.10.13, № 24 від 09.10.13, № 39 від 16.10.13, № 53 від 21.10.13, № 60 від 23.10.13, № 70 від 28.10.13, № 69 від 28.10.13, № 73 від 30.10.13, № 74 від 30.10.13, № 15 від 06.11.13, № 20 від 11.11.13, № 26 від 13.11.13, № 37 від 18.11.13, № 40 від 20.11.13, № 47 від 25.11.13, № 52 від 27.11.13, № 8 від 04.12.13, № 21 від 11.12.13, № 28 від 16.12.13, № 33 від 18.12.13, № 40 від 23.12.13, № 41 від 23.12.13, № 46 від 25.12.13, № 47 від 25.12.13, № 2 від 03.01.14, № 38 від 20.12.13, № 22 від 15.01.14, № 39 від 27.01.14, № 37 від 27.01.14, № 43 від 29.01.14, № 31 від 22.01.14, № 27 від 20.01.14, № 32 від 22.01.14, № 38 від 27.01.14, № 9 від 05.02.14, № 17 від 10.02.14, № 25 від 12.02.14, № 34 від 17.02.14, № 45 від 24.02.14, № 49 від 26.02.14, № 8 від 05.02.14, № 27 від 11.03.14, № 31 від 12.03.14, № 41 від 17.03.14, № 37 від 19.02.14, № 46 від 24.02.14, № 66 від 26.03.14, № 31 від 14.04.14, № 37 від 16.04.14, № 44 від 21.04.14, № 48 від 23.04.14, № 55 від 29.04.14, № 58 від 30.04.14, № 10 від 05.03.14, № 30 від 12.03.14, № 26 від 11.03.14, № 21 від 09.04.14, № 58 від 24.03.14, № 15 від 07.04.14, № 82 від 31.03.14, № 1 від 01.04.14, № 45 від 19.03.14, № 1 від 03.03.14, № 16 від 10.02.14, № 1 від 03.02.14, виписаними позивачем (т. 8 а.с. 115-248, т. 9 а.с. 1-249, т. 10 а.с. 1-250, т. 11 а.с. 1-98).

На підтвердження здійснення господарських відносин з поставки товару, позивачем надано до суду видаткові накладні № 020705 від 02.07.12, № 090705 від 09.07.12, № 110705 від 11.07.12, № 160704 від 16.07.12, № 230703 від 23.07.12, № 010804 від 01.08.12, № 060802 від 06.08.12, № 100801 від 10.08.12, № 130802 від 13.08.12, № 081001 від 08.10.12, № 151001 від 15.10.12, № 221001 від 22.10.12, № 291001 від 29.10.12, № 11101 від 01.11.12, № 51101 від 05.11.12, № 121102 від 12.11.12, № 191101 від 19.11.12, № 211101 від 21.11.12, № 211102 від 21.11.12, № 261102 від 26.11.12, № 261101 від 26.11.12, № 281103 від 28.11.12, № 281102 від 28.11.12, № 031202 від 03.12.12, № 051201 від 05.12.12, № 101202 від 10.12.12, № 101201 від 10.12.12, № 121201 від 12.12.12, № 171207 від 17.12.12, № 191201 від 19.12.12, № 241202 від 24.12.12, № 261203 від 26.12.12, № 261202 від 26.12.12, № 020101 від 02.01.13, № 020102 від 02.01.13, № 140101 від 14.01.13, № 160101 від 16.01.13, № 210101 від 21.01.13, № 230101 від 23.01.13, № 280103 від 28.01.13, № 300101 від 30.01.13, № 1 від 01.02.13, № 010201 від 01.02.13, № 10 від 06.02.13, № 14 від 11.02.13, № 19 від 13.02.13, № 010303 від 01.03.13, № 110301 від 11.03.13, № 110301 від 11.03.13, № 180301 від 18.03.13, № 200301 від 20.03.13, № 250302 від 25.03.13, № 270301 від 27.03.13, № 010401 від 01.04.13, № 030401 від 03.04.13, № 080401 від 08.04.13, № 100401 від 10.04.13, № 150401 від 15.04.13, № 170401 від 17.04.13, № 220401 від 22.04.13, № 240401 від 24.04.13, № 290401 від 29.04.13, № 010501 від 06.05.13, № 130502 від 13.05.13, № 200501 від 20.05.13, № 290502 від 29.05.13, № 290504 від 29.05.13, № 030601 від 03.06.13, № 120601 від 12.06.13, № 170601 від 17.06.13, № 190601 від 19.06.13, № 240602 від 24.06.13, № 250601 від 25.06.13, № 010701 від 01.07.13, № 080702 від 08.07.13, № 150701 від 15.07.13, № 240701 від 24.07.13, № 290702 від 29.07.13, № 310702 від 31.07.13, № 050801 від 05.08.13, № 140801 від 14.08.13, № 190801 від 19.08.13, № 210801 від 21.08.13, № 270801 від 27.08.13, № 040902 від 04.09.13, № 040903 від 04.09.13, № 110901 від 11.09.13, № 180901 від 18.09.13, № 230903 від 23.09.13, № 250901 від 25.09.13, № 300901 від 30.09.13, № 021001 від 02.10.13, № 071001 від 07.10.13, № 091001 від 09.10.13, № 161002 від 16.10.13, № 211001 від 21.10.13, № 231004 від 23.10.13, № 281001 від 28.10.13, № 281002 від 28.10.13, № 301001 від 30.10.13, № 301002 від 30.10.13, № 061101 від 06.11.13, № 111103 від 11.11.13, № 131101 від 13.11.13, № 181101 від 18.11.13, № 201102 від 20.11.13, № 251102 від 25.11.13, № 271102 від 27.11.13, № 041201 від 04.12.13, № 111201 від 11.12.13, № 161201 від 16.12.13, № 181201 від 18.12.13, № 201201 від 20.12.13, № 231202 від 23.12.13, № 231201 від 23.12.13, № 251202 від 25.12.13, № 251203 від 25.12.13, № 030101 від 03.01.14, № 150101 від 15.01.14, № 200102 від 20.01.14, № 220101 від 22.01.14, № 220102 від 22.01.14, № 270102 від 27.01.14, № 270101 від 27.01.14, № 270104 від 27.01.14, № 290102 від 29.01.14, № 030201 від 03.02.14, № 050201 від 05.02.14, № 050202 від 05.02.14, № 100203 від 10.02.14, № 100202 від 10.02.14, № 120201 від 12.02.14, № 170203 від 17.02.14, № 190201 від 19.02.14, № 240201 від 24.02.14, № 240204 від 24.02.14, № 240203 від 24.02.14, № 260202 від 26.02.14, № 030301 від 03.03.14, № 050301 від 05.03.14, № 110302 від 11.03.14, № 110301 від 11.03.14, № 120302 від 12.03.14, № 120301 від 12.03.14, № 170303 від 17.03.14, № 190301 від 19.03.14, № 240301 від 24.03.14, № 260301 від 26.03.14, № 310301 від 31.03.14, № 010401 від 01.04.14, № 070401 від 07.04.14, № 090401 від 09.04.14, № 140401 від 14.04.14, № 160401 від 16.04.14, № 210401 від 21.04.14, № 290401 від 29.04.14, № 300401 від 30.04.14 (т.11 а.с. 127-252, т. 12 а.с. 1-250, т. 13 а.с. 1-250, т. 14 а.с. 1-125).

Також, між ТОВ "Торговий Дім Інтер Трейдінг Плюс" та ТОВ "Ле Гран" було укладено договір постачання № 7 від 02.07.2012 р., згідно якого, ТОВ "Ле Гран" (постачальник) зобов'язувалось передати у власність ТОВ "Торговий Дім Інтер Трейдінг Плюс" (замовник) товар згідно специфікацій (т. 7 а.с. 1-3).

Договір постачання, видаткові та податкові накладні від імені контрагента позивача було підписано ОСОБА_5, яка займає посаду директора з 28.04.2011 року по теперішній час, що підтверджено даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На виконання умов цього договору, ТОВ "Ле Гран" на адресу ТОВ "Торговий Дім Інтер Трейдінг Плюс" за період з 01.01.2014 р. по 31.05.2014 р. поставлено товар (посуд, кухонні вироби) на загальну суму 6 236 098, 80 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 1 039 349, 80 грн., що підтверджено податковими накладними № 19 від 22.01.14, № 20 від 22.01.14, № 23 від 27.01.14, № 5 від 05.02.14, № 6 від 05.02.14, № 12 від 10.02.14, № 13 від 10.02.14, № 16 від 12.02.14, № 21 від 17.02.14, № 22 від 17.02.14, № 25 від 19.02.14, № 32 від 24.02.14, № 2 від 03.03.14, № 1 від 03.03.14, № 7 від 05.03.14, № 20 від 11.03.14, № 21 від 11.03.14, № 22 від 12.03.14, № 25 від 12.03.14, № 35 від 17.03.14, № 43 від 19.03.14, № 54 від 24.03.14, № 62 від 26.03.14, № 74 від 31.03.14, № 1 від 01.04.14, від 02.04.14, № 26 від 09.04.14, № 57 від 21.04.14, № 62 від 23.04.14, № 86 від 28.04.14, № 92 від 29.04.14, № 93 від 30.04.14, від 02.04.14, № 7 від 02.04.14, № 80 від 30.05.14 наданими позивачем (т. 8 а.с. 115-248, т. 9 а.с. 1-249, т. 10 а.с. 1-250, т. 11 а.с. 1-98).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, податкові накладні відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, який відповідає даним додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ.

На підтвердження здійснення господарських відносин з поставки товару, позивачем надано прибуткові накладні: № 32 від 22.01.14, № 34 від 22.01.14, № 40 від 27.01.14, № 46 від 05.02.14, № 50 від 05.02.14, № 54 від 10.02.14, № 56 від 10.02.14, № 55 від 12.02.14, № 76 від 17.02.14, № 80 від 17.02.14, № 77 від 19.02.14, № 92 від 24.02.14, № 105 від 03.03.14, № 106 від 03.03.14, № 107 від 05.03.14, № 111 від 11.03.14, № 118 від 11.03.14, № 136 від 12.03.14, № 112 від 12.03.14, № 134 від 17.03.14, № 135 від 19.03.14, № 153 від 24.03.14, № 154 від 26.03.14, № 157 від 31.03.14 (т.7 а.с. 4-66).

Транспортування вищезазначеного товару, що постачався на адресу позивача контрагентами-постачальниками ПП "Вуглемашкомплект", ТОВ "Ле Гран", ТОВ "Іншаат-Інвест", здійснено на підставі договору на надання логістичних послуг № 17у від 01.09.2008 р., укладеного між ТОВ "Лізар" (виконавець) та ТОВ "Торговий Дім Інтер Трейдінг Плюс" (замовник), згідно якого, виконавець зобов'язується здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування з доставки товару на користь замовника (т.2 а.с. 161-163).

На підтвердження реальності здійснення господарський відносин з доставки товару ТОВ "Лізар" від контрагентів-постачальників (ПП "Вуглемашкомплект", ТОВ "Ле Гран" та ТОВ "Іншаат-Інвест) на адресу ТОВ "Торговий Дім Інтер Трейдінг Плюс" в період спірних правовідносин, позивачем надано податкові накладні, акти про надання послуг, акти приймання продукції на відповідальне зберігання (т.2 а.с. 164-250, т. 3 а.с. 1-244, т.4 а.с. 1-250, т.5 а.с. 1-250, т.6 а.с. 1-251).

Використання зазначеного товару у власній господарській діяльності ТОВ "Торговий Дім Інтер Трейдінг Плюс" шляхом його подальшої реалізації не суперечить виду господарської діяльності позивача, яка пов'язана з оптовою торгівлею фарфором, скляним посудом і засобами чищення, а також здійсненням неспеціалізованої оптової торгівлі.

З метою встановлення ланцюгу постачання вказаного товару на території України, за клопотанням позивача судом першої інстанції було витребувано від Дніпропетровської митниці ДФС копії вантажно-митних декларацій, якими підтверджено ввезення ТОВ "Дніпро-Транс-Шиппінг" на митну території України імпортного товару, який в подальшому через контрагентів-постачальників ПП "Вуглемашкомплект", ТОВ "Ле Гран" та ТОВ "Іншаат-Інвест" був поставлений на адресу ТОВ "Торговий Дім Інтер Трейдінг Плюс", зокрема, згідно кодів УКТЗЕД: 3924 10 00 00 00; 4419 00 90 00; 6911 10 00 00; 6911 90 00 00; 6912 00 30 00; 7013 10 00 00; 7013 28 90 00; 7013 37 10 00; 7013 37 91 00; 7013 37 99 00; 7013 42 00 00; 7013 49 10 00; 7013 49 99 00; 7013 99 00 00; 7013 10 00 00; 7323 93 00 00; 7323 93 90 00; 7323 94 10 00; 7323 94 90 00; 7323 99 00 00; 7615 10 10 00; 7615 19 10 00; 7615 19 90 00; 8201 50 00 00; 8205 20 00 00; 8205 51 00 00; 8210 00 00 00; 8211 10 00 00; 8211 91 80 00; 8211 92 00 00; 8215 20 10 00; 8215 99 10 00; 8306 29 90 00; 8423 10 10 00; 8423 10 90 00; 8505 11 00 00; 8508 19 00 00; 8509 40 00 00; 8509 80 00 00; 8510 10 00 00; 8510 20 00 00; 8516 29 91 00; 8516 31 90 00; 8516 32 00 00; 8516 40 00 00; 8516 50 00 00; 8516 60 50 00; 8516 71 00 00; 8516 72 00 00; 8516 79 20 00; 8516 7970 00; 9405 50 00 00; 9617 00 00 00 за період з січня 2012 року по грудень 2014 року (т.14 а.с. 233-250, т. 15 а.с.1-181).

Також, за клопотанням сторони позивача судом першої інстанції було витребувано у відповідача та долучено до матеріалів справи копії декларацій з податку на додану вартість з додатком № 5 по взаємовідносинам з поставки імпортного товару ТОВ "Дніпро-Транс-Шиппінг" на адресу ПП "Вуглемашкомплект", ТОВ "Ле Гран" та ТОВ "Іншаат-Інвест" за період з 2012 по 2014 роки, в яких містяться відомості щодо найменування поставленого товару, артикулів, опису, кількості та коду УКТЗЕД (т.15 а.с. 203-250, т. 16 а.с. 1-250, т. 17 а.с. 1-202).

Зазначені документи підтверджують ввезення ТОВ "Дніпро-Транс-Шиппінг" на митну територію України товару, який в подальшому реалізовувався на користь контрагентів-постачальників позивача ПП "Вуглемашкомплект", ТОВ "Ле Гран" та ТОВ "Іншаат-Інвест", що дає змогу встановити ланцюг постачання цього товару на адресу ТОВ "Торговий Дім Інтер Трейдінг Плюс", та свідчить про реальність господарських операцій, які є предметом спірних правовідносин у цій справі.

Оплата придбаного товару також підтверджується банківськими виписками по рахункам (Т.2 а.с. 82-160).

Стосовно відсутності основних засобів та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності у контрагентів ТОВ Ле Гран , ТОВ Іншаат-Інвест , ПП Вуглемашкомплект слід зазначити, що доводи, викладені в акті перевірки, не містять жодних позначень про виявлені порушення з боку позивача.

При цьому чинним законодавством України не передбачено обов'язку платника податків, а також не надано йому права перевіряти достовірність даних, які вказуються контрагентом в його первинних документах, перевіряти наявність трудових ресурсів, матеріально-технічної бази, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах. Це саме стосується і перевірки платником податків намірів контрагентів щодо сплати ними державі податків.

Відповідної правової позиції дотримується і ВАСУ, який в постанові від 28.01.2016 р. (справі № 2-а-2413/12/2070) вказав, що безпідставними є посилання контролюючого органу на відсутність реального настання правових наслідків, обумовлених договорами, з підстав відсутності необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб'єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами, як не має такого значення і наявність чи відсутність суб'єктів за юридичною адресою.

Крім того, всі контрагенти на момент вчинення господарських операцій були належним чином зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були платниками податку на додану вартість, мали всі необхідні установчі документи, печатки, відкриті в банківських установах рахунки. Ні установчі документи контрагентів позивача, ні їх свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість в період вчинення перевіряємих господарських операцій не визнані в установленому порядку недійсними. Вказані обставини відповідачем не спростовані.

Також у якості додаткового підтвердження реального вчинення господарських операцій та існування вказаних документів як на момент проведення перевірки, так і на момент їх складання, представником позивача надавалась до суду довідка № 1567/04-63-22-03/33249235 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Торговий Дім Інтер Трейдінг Плюс (код ЄДРПОУ 33249235) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість при здійсненні господарських взаємовідносин з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ Іншаат-Інвест (контрагент-постачальник, код ЄДРПОУ 33370819), ТОВ Ле Гран (контрагент-постачальник, код ЄДРПОУ 24990728), ПП Фірма Промторгопт (контрагент-постачальник, код ЄДРПОУ30938684) за період січень 2014 року та подальшої реалізації, їх реальності та повноти відображення в обліку , датована ще 30 квітня 2014 року. Вказана довідка містить в собі детальний опис господарських операцій, що підлягали перевірці, а також аналіз змісту долучених до матеріалів справи первинних документів.

За результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено документальне підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ТОВ Іншаат-Інвест, ТОВ Ле Гран та ПП Фірма Промторгопт , їх вид, обсяг, якість, розрахунки та відображення вказаних операцій і розрахунків у податковому обліку.

Отже, вказані обставини додатково свідчать про існування на момент проведення перевірки необхідних первинних документів у позивача.

Виходячи зі змісту перелічених вище документів в їх сукупності, якими позивач підтверджує виконання договору з контрагентами, вбачається, що вони містять усі обов'язкові реквізити, що передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що в повній мірі підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з надання послуг, фактичний рух активів та зміни у майновому стані позивача.

При цьому колегія суддів наголошує, що до вказаних первинних документів у податкового органу претензій не виникало .

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2017 року у справі № 804/6292/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Інтер Трейдінг Плюс" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко