Ухвала

від 29.03.2017 по справі 812/525/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року справа №812/525/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., за участю секретаря судового засідання - Челахової О.О., позивача- Павленка М.М., представника позивача - ОСОБА_2, діючої за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника позивача - ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року у справі № 812/525/16 про залишення без розгляду частини позовних вимог ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про визнання звільнення незаконним, скасування наказу, змінення дати та формулювання причин звільнення, -

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративний позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (з урахуванням уточнень) про:

- визнання звільнення за ст. 66 (за дискредитацію) незаконним;

- скасування наказу ГУ МВС України в Луганській області від 05 серпня 2014 року № 222 о/с "По особовому складу" в частині звільнення позивача;

- змінення дати звільнення на дату винесення рішення по справі;

- змінення формулювання причини звільнення зі статті 66 (за дискредитацію) на статтю 64 "б" (через хворобу).

- визнання протиправним наказу Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України у Луганській області від 05 серпня 2014 року № 185 Про покарання співробітника батальйону ДПС ДАІ ГУМВСУ ;

- стягнення з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України у Луганській області 1 779,56 грн., з яких невиплаченого грошового забезпечення у сумі - 372,40 грн., компенсації втрати частини доходів за невиплату грошового забезпечення у сумі - 249,50 грн., компенсації втрати частини доходів за невиплачену грошову компенсацію за невикористану відпустку у сумі - 1 147,66 грн.;

- стягнення з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України у Луганській області середній заробіток за весь час затримки починаючи з 06 серпня 2014 року по день фактичного розрахунку при звільненні, враховуючи, що середньоденна заробітна плата дорівнює - 74,48 грн.;

- стягнення з відповідачів в солідарному порядку витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн. (а.с.3-7 т. 1, а.с. 18-27 т.2).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії в частині позовних вимог про скасування наказу ГУ МВС України в Луганській області від 05 серпня 2014 року № 222 о/с "По особовому складу" в частині звільнення Позивача; визнання звільнення за ст. 66 (за дискредитацію) від 05 серпня 2014 року незаконним; змінення дати звільнення на дату винесення рішення по справі; змінення формулювання причини звільнення зі статті 66 (за дискредитацію) на статтю 64 "б" (через хворобу) залишено без розгляду (а.с. 81-83 т. 2).

Не погодившись з судовим рішенням, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року у справі № 812/525/16 у зв'язку з порушенням судом норм процесуального права.

Крім того, апелянт просив суд задовольнити позовні вимоги в частині визнання звільнення за ст. 66 (за дискредитацію) незаконним; скасування наказу ГУ МВС України в Луганській області від 05 серпня 2014 року № 222 о/с По особовому складу в частині звільнення позивача; змінення дати звільнення на дату винесення рішення по справі; змінення формулювання причини звільнення зі статті 66 (за дискредитацію) на статтю 64 "б" (через хворобу).

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що адміністративний позов подано в межах строку, встановленого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 11).

Позивач та представник апелянта в судовому засіданні наполягала на задоволені апеляційної скарги, надала пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову та матеріалів справи, 11 лютого 2015 року після отримання постанови від 18 грудня 2014 року про закриття кримінального провадження позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вимогами визнати незаконним наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 05 серпня 2015 року № 222 о/с про звільнення з органів внутрішніх справ по ст. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та зобов'язати поновити на посаді.

03 березня 2015 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду у справі № 820/1341/15 адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання наказу незаконним та поновлення на посаді - залишено без розгляду. Судом не визнано поважними причини, зазначені позивачем, за яких було пропущено встановлений законом строк для звернення з відповідним позовом до адміністративного суду, а саме: розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014130000000334 від 02 серпня 2014 року та постанови Прокуратури Луганської області про закриття кримінального провадження від 18 грудня 2014 року, оскільки, позивачем не було зазначено, як вказаний факт пов'язаний з пропуском встановленого законом строку для звернення з відповідним позовом до адміністративного суду (а.с. 21-22 т.1).

Звертаючись до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом позивач просить визнати звільнення за ст. 66 (за дискредитацію) незаконним та скасувати наказ від 05 серпня 2014 року № 222 о/с з підстав не підтвердження та спростування обставин постановою Прокуратури Луганської області про закриття кримінального провадження від 18 грудня 2014 року через відсутність в діях позивача складу кримінального правопорушення, які слугували для прийняття даного наказу.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що однієї з позовних вимог та предметом оскарження даної справи є наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 05 серпня 2014 року № 222 о/с, який на погляд позивача має бути скасований з підстав наявності постанови Прокуратури Луганської області про закриття кримінального провадження від 18 грудня 2014 року, та думку позивача, спростовує факт скоєння ним вчинку, що дискредитує звання, та таким чином визначає незаконним звільнення позивача Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області за ст. 66 (за дискредитацію).

Відтак предметом оскарження в Харківському окружному адміністративному суді (справа № 820/1341/15) та в Донецькому окружному адміністративному суді (дана справа) є наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 05 серпня 2014 року № 222 о/с, який має бути скасований з підстав наявності постанови Прокуратури Луганської області про закриття кримінального провадження від 18 грудня 2014 року.

Однак, як зазначено вище, ухвалою від 03 березня 2015 року Харківським окружним адміністративним судом у справі № 820/1341/15 адміністративний позов позивача залишено без розгляду з підстав не визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду (а.с. 21-22 т. 1), яка набрала законної сили.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Таким чином, позивач пропустив визначений законодавством місячний строк на звернення до адміністративного суду щодо оскарження наказу про його звільнення .

Згідно з приписами ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

При вирішенні питання про поважність причин пропущення строку звернення до суду з даним позовом суд виходить з того, що поважними визнаються лише такі причини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами.

Позивачем не наведено жодних обставин, які б об'єктивно істотно перешкоджали зверненню до суду та не залежали від його волевиявлення.

Відповідно до п. 9 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду зокрема, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до Донецького окружного адміністративного суду із позовом про визнання звільнення за ст. 66 (за дискредитацію) незаконним та скасування наказу від 05 серпня 2014 року № 222 о/с, обґрунтовуючи його закриттям кримінального провадження від 18 грудня 2014 року через відсутність в діях позивача складу кримінального правопорушення, які слугували для прийняття даного наказу не навів інших обґрунтованих причин пропуску строку для звернення до суду ніж він навів, звертаючись до Харківського окружного адміністративного суду.

Позовні вимоги про скасування спірного наказу в частині звільнення позивачем фактично не змінено її змісту, а лише стилістично викладено по іншому.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність залишення адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії в частині скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 05 серпня 2014 року № 222 о/с "По особовому складу" в частині звільнення позивача без розгляду.

Доводи апелянта про те, що предметом даної справи є зміна формулювання причин звільнення позивача зі ст..66 ( за дискредитацію) на ст..64 б ( через хворобу) на підставі ч.3 ст. 235 КЗпП України, тобто щодо інших позовних вимог щодо скасування спірного наказу, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки зазначені вимоги не відповідають нормам чинного законодавства з підстав того, що позивач по-перше просить скасувати наказ, як незаконний на час його прийняття 05.08.2014 року за недоведеністю дискредитації, по - друге: визнати відповідачем інші підстави та час звільнення ( на момент прийняття рішення суду), звільнивши позивача з посади з підстав встановлення йому третьої групи інвалідності в березні 2016 року, тобто через півтора року після його фактичного звільнення .

При цьому апелянт помилково вважає, що строк звернення до суду ним не пропущено, оскільки він посилається на лист відповідача від 22.04.2016 року за № 1037/111/19-2016 про відмову зміни підстав звільнення та можливість його оскарження в місячний строк. Судом апеляційної інстанції зазначений довід апелянта до уваги не приймається, оскільки вимоги ч.4 ст.99 КАС України, щодо можливості досудового порядку вирішення спору ,- на дані відносини не розповсюджуються.

Що стосується застосування ст.235 КЗпП України щодо зміни причин звільнення, суд апеляційної інстанції зазначає, що питання звільнення позивача були урегульовані спеціальним законодавством : Законом України Про міліцію , Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою КМУ України № 114 від 29.07.1991 року ( діючих на час звільнення позивача), які втратили чинність на час встановлення позивачу групи інвалідності та звернення до суду з зазначеним позовом. Норми КЗпП України щодо підстав звільнення позивача не застосовуються.

Оскільки позовні вимоги про визнання звільнення за ст. 66 (за дискредитацію) від 05 серпня 2014 року незаконним; змінення дати звільнення на дату винесення рішення по справі; змінення формулювання причини звільнення зі ст. 66 (за дискредитацію) на ст. 64 "б" (через хворобу) є похідними від вимоги про скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 05 серпня 2014 року № 222 о/с "По особовому складу" в частині звільнення позивача, то вони є такими, що також мають бути залишені без розгляду.

Таким чином, суд вважає, що доводи апелянта є недопустимими та суперечать нормам Кодексу адміністративного судочинства України і які суд не приймає з огляду на положення ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до цієї норми кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм процесуального права.

Керуючись статтями 99, 100, 155, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача - ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року у справі № 812/525/16 - залишити без задоволення.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року у справі № 812/525/16 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про визнання звільнення незаконним, скасування наказу, змінення дати та формулювання причин звільнення - залишити без змін.

Вступну та резолютивну частини ухвали прийнято в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 29 березня 2017 року.

Повний текст ухвали виготовлено 03 квітня 2017 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі

Судді Т.Г.Арабей

І.В. Геращенко

Г.М. Міронова