Постанова

від 30.03.2017 по справі 910/12163/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 року Справа № 910/12163/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Барицької Т.Л., Гольцової Л.А., розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Промбудспортіндустрія" на рішення та постанову Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 у справі№ 910/12163/16 Господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Промбудспортіндустрія" простягнення грошових коштів за участю представників сторін:

позивача: Хлабистін Д.М.

відповідача: Шапіро Г.А.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 у справі № 910/12163/16 (суддя Борисенко І.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шапран В.В., судді Буравльов С.І., Андрієнко В.В.), позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудспортіндустрія" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" штраф сумі 77499,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбудспортіндустрія" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 у справі № 910/12163/16, направити справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 548, 549 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України, статті 83 Господарського процесуального кодексу України, зазначає також про неправильне застосування судами вимог Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на касаційну скаргу, в якому позивач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони та учасники процесу згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що зі станції Олевськ Південно-Західної залізниці Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбудспортіндустрія" (відправник) відправлено до станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці вантаж - пиломатеріали.

У накладній № 34856724 зазначено вантаж пиломатеріали, не зазначені в алфавіті 3 штабеля по 4 м. 3 штабеля в шапці, ув'язка дротом, вагон № 67863134, маса вантажу визначена відправником становить 66000 кг, спосіб визначення маси на електронних вагах заводський номер 10ВК-РК641.

При проходженні вагону через станцію П'ятихатки Придніпровської залізниці залізницею проведено контрольну перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що вона не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що складено комерційний акт АА № 010564/2/04 від 02.01.2016.

Комерційним актом АА № 010564/2/04 від 02.01.2016 засвідчено, що в перевізному документі зазначено: брутто не вказано, тара 22200 кг, нетто 66000 кг. При контрольному зважуванні вагону на справних 150 тонних вагонних вагах ст. П'ятихатки, повірені 22.10.2015, виявилось брутто 70800 кг, тара з документу 22200 кг, нетто 48600 кг, тобто маса нетто менше від маси нетто вказаної в перевізному документі на 17400 кг. Вантаж навантажений у 3 штабелі по довжині вагону. Ув'язки цілі не порушені. Вагон у технічному відношенні справний. Зважування вагону проводив приймальник поїздів Горловий в присутності комерційного агента Клименко. При повторному зважуванні недостача 17400 кг вантажу підтвердилась.

У зв'язку з виявленням факту неправильного зазначення у накладній № 348556724 маси вантажу залізницею нарахований штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати в сумі 86110,00 грн.

Судами попередніх інстанцій, з позицією яких погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, частково задоволено позовні вимоги позивача з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України та пункту 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтею 23 Статуту залізниць України визначено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Статтею 37 Статуту залізниць України передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Згідно із п. 2.3. Правил оформлення перевізних документів представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.

Як визначено пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об'єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом - виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.10.2012 № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 2.1. Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України засоби ваговимірювальної техніки, які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці, підлягають обліку залізницями.

Згідно з пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно із статтею 129 Статуту залізниць України та частиною 1 статті 26 Закону "Про залізничний транспорт" обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Пунктом 8 Правил складання актів визначено, що комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу. Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів.

Відповідно до пункту 9 Правил приймання вантажів до перевезення маса лісоматеріалів і дров визначається відправником зважуванням та в окремих випадках умовно. Лісоматеріали й дрова, маса яких визначається умовно, повинні пред'являтися до перевезення із зазначенням у накладній таких відомостей: у разі перевезення в спеціальних контейнерах або в пакетах - кількості контейнерів або пакетів; у разі перевезення з використанням верхньої звуженої частини обрису навантаження ("шапки") - кількості основних штабелів, їх висоти і кількості штабелів, укладених у "шапці"; у разі перевезення лісоматеріалів і дров у критих вагонах - кількості штабелів; в інших випадках - кількості штабелів і їх висоти.

У пункті 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вказано, що перевірка маси вантажу на станції призначення проводиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, станцією П'ятихатки Придніпровської залізниці виявлено факт невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у накладній № 34856724 та вказаною станцією складено комерційний акт, про що зазначено у залізничній накладній.

Відповідно до частин 1, 2 статті 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача, з відправника, порту стягується штраф у розмірі п'ятикратної плати згідно зі статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Як встановлено судами, на станції Олевськ відповідач визначив масу вантажу способом зважування на електронних вагах (заводський номер 10ВК-РК641), про що вказав у накладній. На станції П'ятихатки зважування вагону здійснювалось на 150-тонних вагонних вагах.

Відповідно до пункту 12 Правил складання актів, якщо при перевірці вантажу, що прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція призначення в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено"; така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Комерційний акт АА № 010564/2/04 від 02.01.2016 містить заповнений розділ "Є", який засвідчений штемпелем кінцевої станції Маріуполь-Сортувальний та підписами осіб де зазначено, що під час перевірки вантажу різниці проти цього акту не виявлено.

Як свідчать матеріали справи, вартість перевезення складає 17222,00 грн., різниця у масі, визначена на станції відправлення порівняно з масою, що виявилась на станції П'ятихатки, в даному випадку перевищує норму природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто, тому відповідно до статті 122 Статуту залізниць України позивачем правомірно нараховано відповідачеві штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, у зв'язку з чим позовні вимоги правомірно визнані судами попередніх інстанцій обґрунтованими.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбудспортіндустрія" в ході розгляду справи звернулося до суду з заявою про зменшення розміру штрафу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені ), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Виходячи з того, що штраф був застосований у зв'язку з невірно зазначеною відповідачем маси вантажу (зазначена була маса вантажу в більшому розмірі ніж виявлено під час перевірки), мало місце саме недовантаження, а не перевантаження, вагону, що це призводить до більшого зношення рухомого складу або можливості руйнації чи пошкодження вагону, позивачу в даному випадку не завдано жодних збитків і ним не доведено, що недовантаження (в тому числі у встановленому розмірі) могло з великою ймовірністю створити загрозу безпеці руху поїздів, враховуючи, що сума штрафу є надмірно великою, оскільки у п'ять разів перевищує суму коштів, сплачених відповідачем по тарифу, суд першої інстанції, з позицією якого погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, дійшов висновку про можливість зменшення розміру неустойки (штрафу) на 10%, присудивши до стягнення з відповідача штраф у розмірі 77499,00 грн.

Колегією суддів не приймаються до уваги доводи скаржника про відсутність належних доказів справності вагонних ваг, на яких проводилось зважування вагону, оскільки вказані ваги пройшли повірку у строки визначені Інструкцією про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, що підтверджується витягом із технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (зввт) № 12 вагонних ваг заводський № 1155, станції П'ятихатки Придніпровської залізниці.

Крім того, скаржник у касаційній скарзі посилається на вагу вантажу у вагоні № 64743123, що не стосується предмета вказаного спору.

Також колегією суддів відхиляються доводи скаржника про відсутність у регіональної філії "Придніпровська залізниця" повноважень подавати позов від ПАТ "Українська залізниця" про стягнення штрафу, оскільки позовна заява від імені позивача була підписана представниками Борецьким А.С. та Кучеруком А.В., які діяли на підставі довіреностей від 27.04.2016 та від 19.04.2016 (з урахуванням довіреності від 13.04.2016), згідно з якими останні мали право від імені позивача, зокрема, представляти довірителя у господарських судах з усіма правами, що надані позивачу, а саме підписувати і подавати позовні заяви.

Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, враховуючи, що господарські суди у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудспортіндустрія" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 у справі № 910/12163/16 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Т. Барицька

Л. Гольцова