Постанова

від 29.03.2017 по справі 907/469/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року Справа № 907/469/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М. суддівБарицької Т.Л. Картере В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магія дерева" на ухвалу відЛьвівського апеляційного господарського суду 18.01.2017 у справі№ 907/469/16 Господарського судуЗакарпатської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Легбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Коваленка Олександра Володимировича доТовариства з обмеженою відповідальністю Деревообробної фабрики "Бескид" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Магія дерева" прозвернення стягнення на предмет іпотеки

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача повідомлений, але не з'явився; - відповідача - третьої особи повідомлений, але не з'явився; Юлдашева К.В.; ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 у справі № 907/469/16 (колегія суддів у складі: Хабіб М.І. - головуючий суддя, судді Зварич О.В., Юрченко Я.О.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Магія дерева" про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги відхилено. Повернуто апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магія дерева" та додані до неї матеріали на рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.08.2016 у справі № 907/469/16.

Не погоджуючись з даною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Магія дерева" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 у справі № 907/469/16 з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судом апеляційної інстанції належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Магія дерева" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/469/16 прийнятим 30.08.2016 та підписаним 31.08.2016 в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Магія дерева" перед Публічним акціонерним товариством "Легбанк" за кредитним договором № 04-11-08КЮ від 06.03.2008 в розмірі 7999502,20 грн. звернуто стягнення за договором іпотеки від 06.03.2008 на предмет іпотеки - комплекс, а саме: цех літ. "Б", загальною площею 1158,10 кв. м.; сушка літ. "В", загальною площею 157,10 кв. м.; пилорама літ "Г", загальною площею 204,90 кв. м.; трансформаторна підстанція літ. "Е", загальною площею 30,6 кв. м.: котельня літ. "И", загальною площею 271,60 кв. м.; цех літ. "З" загальною площею 420,2 кв. м.; адмінкорпус літ. "Ж", загальною площею 423,10 кв. м.; вбиральня літ. "У", загальною площею 29,20 кв. м.; кухня-столова літ. "Л-М", загальною площею 328,50 кв. м., що розташований за адресою: Закарпатська область, Воловецький район, с. Нижні Ворота, вул. Центральна, буд. 82, загальною площею 3023,30 кв. м., що розташований за адресою: Закарпатська область. Воловецький район, с. Нижні Ворота, вул. Центральна, буд. 82, та належить ТОВ "Деревообробна фабрика "Бескид" шляхом проведення прилюдних торгів в межах виконавчого провадження за початковою ціною реалізації 1 850 152,78 грн.

Відповідно до частини першої статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

09.09.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Магія дерева" вперше звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/469/16.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магія дерева" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.08.2016 у справі № 907/469/16 повернуто скаржнику на підставі п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України , оскільки скаржник не надав до апеляційної скарги докази надсилання копії апеляційної скарги сторонам у справі та докази сплати судового збору.

06.01.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Магія дерева" повторно звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.08.2016 у справі № 907/469/16.

Одночасно скаржник звернувся з клопотанням про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на судове рішення, обґрунтовуючи його тим, що: "ТОВ "Магія дерева" вже подавало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.08.2016 у даній справі, однак ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 апеляційна скарга була повернена у зв'язку із несплатою судового збору в розмірі 30527,53 грн. Після 2014 року ТОВ "Магія дерева" має значні фінансові проблеми, що проявляється у великій кількості боргів. Зазначає, що важка фінансова ситуація в Україні не сприяє розвитку бізнесу, тому ТОВ "Магія дерева" першочергово виплачує заробітну плату своїм працівникам. Сума судового збору за подання апеляційної скарги є значною, тому подати апеляційну скаргу ТОВ "Магія дерева" вдалося тільки зараз".

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 у справі № 907/469/16 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Магія дерева" про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги відхилено. Повернуто апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магія дерева" та додані до неї матеріали на рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.08.2016 у справі № 907/469/16.

Суд апеляційної інстанції відхиляючи заявлене клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, дійшов висновку про неповажність причин пропуску процесуального строку, оскільки в обгрунтування заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги, скаржник посилається на важке фінансове становище підприємства, однак, у своїй заяві скаржник не навів доводів та не подав жодних доказів на підтвердження того, що його фінансовий стан більш ніж упродовж трьох місяців (з вересня 2016 року) унеможливлював сплату судового збору за подання апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" за наявності обставин, що унеможливлюють сплату судового збору у встановленому розмірі, скаржник не був позбавлений можливості звернутися до суду з клопотанням про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Вищий господарський суд України погоджується з даним висновком апеляційного господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до прецедентної практики Європейського Суду з прав людини одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, inter alia, який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (див. Рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], № 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Доступ до правосуддя в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні (абз. 6 п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 53 ГПК України Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

При цьому, виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Відповідно до абз. 8 п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах) .

Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Таким чином, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником.

У п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито (див. пункти 19 та 20 вище), таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо яку цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Як вбачається з ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016, попередня апеляційна скарга скаржника була повернута апеляційним господарським судом внаслідок порушення саме скаржником приписів чинного процесуального законодавства щодо оформлення та порядку подання апеляційної скарги. Так, зокрема, вперше подана апеляційна скарга була повернута у зв'язку із тим, що скаржником не додано докази надсилання копії апеляційної скарги сторонам у справі та докази сплати судового збору.

При цьому, як правомірно зазначено апеляційним господарським судом, скаржник посилаючись у клопотанні про поновлення строку на важке фінансове становище підприємства не навів доводів та не подав жодних доказів на підтвердження того, що його фінансовий стан більш ніж упродовж трьох місяців з моменту винесення оскаржуваного рішення суду першої інстанції унеможливлював сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції обгрунтовано зазначив, що відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" за наявності обставин, що унеможливлювали сплату судового збору у встановленому розмірі, скаржник не позбавлений був можливості звернутися до суду із клопотанням про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що відхиляючи заявлене Товариством з обмеженою відповідальністю "Магія дерева" клопотання про поновлення строку, суд апеляційної інстанції підставно дійшов висновку про неповажність викладених у ньому причин пропуску процесуального строку.

Згідно із ст. 111 13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що відхиляючи заявлене клопотання, суд апеляційної інстанції правомірно дійшов висновку про неповажність причин пропуску процесуального строку.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції, з огляду на приписи ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого або постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14).

Таким чином, застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим ним обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятої у справі ухвали апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магія дерева" залишити без задоволення, ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 у справі № 907/469/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ