Рішення

від 30.03.2017 по справі 181/636/16-ц

МЕЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 181/636/16-ц

Провадження № 2/181/6/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2017 р. с.м.т. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого: судді Гончаренка О.О.,

з участю секретаря судового засідання Яківець А.О.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, який одночасно є представником за довіреністю ОСОБА_6,

представника відповідачів - адвоката ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми Обрій до ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про заборону вчинення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування збитків та за зустрічним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми Обрій про дострокове розірвання договорів оренди землі та стягнення орендної плати, -

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2016 року до Межівського районного суду Дніпропетровської області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма Обрій з окремими позовами до ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про заборону вчинення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування збитків.

Ухвалами суду від 05 вересня 2016 року відкриті провадження у справах та об'єднані між собою у зв'язку з однорідністю позовних вимог за позовами одного й того самого позивача до різних відповідачів.

17 жовтня 2016 року позивач подав уточнену позовну заяву, в якій в обґрунтування позовних вимог зазначив, що ТОВ агрофірма Обрій та ОСОБА_5 уклав договори оренди земельних ділянок, а саме: від 01 серпня 2012 року на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Іванівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області загальною площею 5,471га, кадастровий №1222684400:01:001:0010, строком на 13 років до 31 грудня 2025 року, який 12 листопада 2012 року був зареєстрований у відділі Держкомзему у Межівському районі, про що в книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис №122260004002622, та від 01 серпня 2012 року на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Іванівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області загальною площею 5,792га, кадастровий №1222684400:01:001:0194, строком на 13 років до 31 грудня 2025 року, який 12 листопада 2012 року був зареєстрований у відділі Держкомзему у Межівському районі, про що в книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис №122260004002651.

ТОВ агрофірма Обрій та ОСОБА_6 уклала договори оренди земельних ділянок, а саме: від 31 липня 2012 року на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Іванівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області загальною площею 4,710га, кадастровий №1222684400:01:001:0198, строком на 13 років до 31 грудня 2025 року, який 17 жовтня 2012 року був зареєстрований у відділі Держкомзему у Межівському районі, про що в книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис №122260004002275; від 31 липня 2012 року на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Іванівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області загальною площею 5,4561га, кадастровий №1222684400:01:001:0196, строком на 13 років до 31 грудня 2025 року, який 17 жовтня 2012 року був зареєстрований у відділі Держкомзему у Межівському районі, про що в книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис №122260004002274; та від 31 липня 2012 року на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Іванівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області загальною площею 5,7574га, кадастровий №1222684400:01:001:0321, строком на 13 років, до 31 грудня 2025 року, який 23 жовтня 2012 року був зареєстрований у відділі Держкомзему у Межівському районі, про що в книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис №122260004002205.

ТОВ агрофірма Обрій та ОСОБА_4 уклала договір оренди земельної ділянки від 01 серпня 2012 року на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Іванівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області загальною площею 5,750га, кадастровий №1222684400:01:001:0195, строком на 13 років до 31 грудня 2025 року, який 12 листопада 2012 року був зареєстрований у відділі Держкомзему у Межівському районі, про що в книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис №122260004002652.

В 2016 році всупереч укладеним договорам відповідачі самоправно, тобто самовільно, всупереч установленого законом порядку, за наявності діючих договорів оренди, без погодження з позивачем зайняли земельні ділянки та почали їх самостійний обробіток.

Задля усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, позивач неодноразово звертався з заявами до правоохоронних органів, але в діях відповідачів складу злочину не було встановлено та рекомендовано звернутися до суду для захисту порушених прав.

За зверненням позивача 20 липня 2016 року Іванівською сільською радою Межівського району Дніпропетровської області була створена комісія щодо перевірки факту самозахоплення земельних ділянок, що перебувають у використанні позивача на правах оренди. За результатом роботи комісії було складено акт від 20 липня 2016 року, яким було встановлено факт самозахоплення вище наведених земельних ділянок відповідачами.

28 липня 2016 року позивач звернувся з заявою щодо дотримання вимог земельного законодавства відповідачами до Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області. Згідно відповіді за №06.1/06.1-10/5046 від 19 серпня 2016 року, Державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області встановила порушення чинного земельного законодавства України, а саме статті 27 Закону України Про оренду землі , що фактично суперечить умовам укладених договорів оренди землі та призводить до порушення прав і інтересів позивача.

Своїми діями щодо самовільного обробітку земельних ділянок, що перебувають у позивача в користуванні на правах оренди, відповідачі нанесли позивачу збитки, як реальні, так і у вигляді упущеної вигоди, згідно наведеного нижче розрахунку.

На земельних ділянках, які відповідачі самовільно почали обробляти, а саме: на полі №4.11, ними було засіяно насіння соняшнику. На цьому ж полі позивач також засіяв насіння соняшнику, оскільки, згідно планів сівозмін по ТОВ агрофірмі Обрій на 2016 рік, на цьому полі планувалося засіяти та зібрати врожай насіння соняшнику, що і було зроблено. Згідно довідки за №61 від 13 жовтня 2016 року, середня врожайність соняшнику в 2016 році, зібраного ТОВ агрофірма Обрій на земельних ділянках, розташованих на території Іванівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області на полі №4.11, де розташовані спірні земельні ділянки, склала 27,5 центнерів (2 тони 750 кілограмів) з одного гектару. Згідно довідки, наданої Дніпропетровською торгово-промисловою палатою за №1645/07.24 від 12 жовтня 2016 року, середньоринкова вартість зерна соняшнику станом на 07 жовтня 2016 року складає від 10 100грн до 10 300грн за одну тону насіння соняшника, тобто, згідно наступного розрахунку позивачем встановлено, що: 10 100грн + 10 300грн : 2 = 10 200грн - є середньо ринковою вартістю за одну тону насіння соняшника в тому числі ПДВ. В зв'язку з цим, сума понесених збитків (упущена вигода) складає:

І. Розрахунок нанесених збитків ОСОБА_5

1. Розрахунок реальних збитків:

Восени 2015 року позивачем на полі, на якому знаходяться вище наведені земельні ділянки, двічі проводився обробіток земельних ділянок бороною. Згідно калькуляції собівартості обробітку 1га землі по ТОВ агрофірма Обрій бороною складає 394,38грн. В зв'язку з цим сума понесених збитків складає:

-по земельній ділянці 1222684400:01:001:0010 площею 5,47га:

5,47 га х 394,38грн х 2 (кількість обробіток бороною) = 4 314,52грн;

-по земельній ділянці 1222684400:01:001:0194 площею 5,792га:

5,792га х 394,38грн х 2 (кількість обробіток бороною) = 4 568,50грн

Загальна сума понесених збитків: 4 314,52грн + 4 568,50грн = 8 883,02грн.

2. Розрахунок збитків у вигляді упущеної вигоди:

А) по земельній ділянці 1222684400:01:001:0010 площею 5,47га:

- 5,47га х 2,75 тони (середня врожайність насіння соняху з 1га) х 10 200грн (середня вартість 1 тони насіння соняху) = 153 43350грн (сума чистого прибутку).

Згідно калькуляції собівартості обробітку 1га землі по ТОВ агрофірма Обрій (на полі №4.11) в 2016 році склала 8 191грн, в зв'язку з цим розраховано суму понесених збитків у вигляді упущеної вигоди:

- 5,47га х 8 191грн = 44 804,77грн (затрати на обробіток земельної ділянки під посів та збирання соняшнику);

- 153 433,50грн (сума чистого прибутку) - 44 804,77грн ( затрати на обробіток земельної ділянки під посів та збирання соняшнику) = 108 628,73грн (сума понесених збитків у вигляді упущеної вигоди);

Б) по земельній ділянці 1222684400:01:001:0194 площею 5,792га:

- 5,792га х 2,75 тони х 10 200грн = 162 465,60грн (сума чистого прибутку).

- 5,792га х 8 191грн = 47 442,27грн (затрати на обробіток земельної ділянки під посів та збирання соняшнику)

- 162 465,60грн - 47 442,27грн = 115 023,33грн (сума понесених збитків у вигляді упущеної вигоди).

Загальна сума понесених збитків у вигляді упущеної вигоди:

108 628,73грн + 115 023,33грн = 223 652,06грн.

ІІ. Розрахунок нанесених збитків ОСОБА_6 (по аналогії з вищезазначеним розрахунком збитків)

1. Розрахунок реальних збитків:

-по земельній ділянці 1222684400:01:001:0198 площею 4,710га:

4,710га х 394,38грн х 2 = 3 715,06грн.

-по земельній ділянці 1222684400:01:001:0196 площею 5,4561га:

5,4561га х 394,38грн х 2 = 4 303,55грн.

-по земельній ділянці 1222684400:01:001:0321 площею 5,7574га:

5,7574га х 394,38грн х 2 = 4 541,21грн.

Загальна сума понесених збитків: 3 715,06грн + 4 303,55грн + 4 541,21грн = 12 559,82грн.

2. Розрахунок збитків у вигляді упущеної вигоди:

А) по земельній ділянці 1222684400:01:001:0198 площею 4,710га:

- 4,710га х 2,75 тони х 10 200грн = 132 115,50грн (сума чистого прибутку).

Згідно калькуляції собівартості обробітку 1га землі по ТОВ агрофірма Обрій (на полі №4.11) в 2016 році склала 8 191грн, в зв'язку з цим розраховано суму понесених збитків у вигляді упущеної вигоди:

- 4,710га х 8 191грн = 38 579,61грн (затрати на обробіток земельної ділянки під посів та збирання соняшнику);

- 132 115,50грн - 38 579,61грн = 93 535,89грн (сума понесених збитків у вигляді упущеної вигоди);

Б) по земельній ділянці 1222684400:01:001:0196 площею 5,4561га:

- 5,4561га х 2,75 тони х 10 200грн = 153 043,60грн (сума чистого прибутку).

- 5,4561га х 8 191грн = 44 690,91грн ( затрати на обробіток земельної ділянки під посів та збирання соняшнику);

- 153 043,60грн - 44 690,91грн = 108 352,69грн (сума понесених збитків у вигляді упущеної вигоди).

В) по земельній ділянці 1222684400:01:001:0321 площею 5,7574га:

- 5,7574га х 2,75 тони х 10 200грн = 161 495,07грн (сума чистого прибутку);

- 5,7574 га х 8 191грн = 47 158,86грн ( затрати на обробіток земельної ділянки під посів та збирання соняшнику);

- 161 495,07грн - 47 158,86грн = 114 336,21грн (сума понесених збитків у вигляді упущеної вигоди)

Загальна сума понесених збитків у вигляді упущеної вигоди:

93 535,89грн + 108 352,69грн + 114 336,21грн = 316 224,79грн.

ІІІ. Розрахунок нанесених збитків ОСОБА_4 (по аналогії з вищезазначеним розрахунком збитків)

1. Розрахунок реальних збитків по земельній ділянці 1222684400:01:001:0195 площею 5,750га:

5,750га х 394,38грн х 2 = 4 535,37грн ( загальна сума понесених збитків).

2. Розрахунок збитків у вигляді упущеної вигоди:

- 5,750га х 2,75 тони х 10 200грн = 161 287,50грн (сума чистого прибутку).

Згідно калькуляції собівартості обробітку 1га землі по ТОВ агрофірма Обрій (на полі №4.11) в 2016 році склала 8 191,00грн, в зв'язку з цим розраховано суму понесених збитків у вигляді упущеної вигоди:

- 5,75га х 8 191грн = 47 098,25грн (затрати на обробіток земельної ділянки під посів та збирання соняшнику);

- 161 287,50грн - 47 098,25грн = 114 189,25грн (сума понесених збитків у вигляді упущеної вигоди).

Позивач просить суд:

Усунути перешкоди в користуванні орендованими земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованих на території Іванівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області: загальною площею 5,471га з кадастровим №1222684400:01:001:0010 та загальною площею 5,792 га з кадастровим №1222684400:01:001:0194, шляхом заборони ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_1, чинити перешкоди ТОВ агрофірмі Обрій , код ЄДР 30699170, та здійснювати обробіток зазначених земельних ділянок.

Стягнути з ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ТОВ агрофірми Обрій , код ЄДР 30699170, збитки в сумі 4 568,50грн, понесені в результаті обробітку бороною зазначених вище земельних ділянок, та збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 223 652,06грн.

Усунути перешкоди в користуванні орендованими земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованих на території Іванівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області: загальною площею 4,710га з кадастровим №1222684400:01:001:0198, загальною площею 5,4561га з кадастровим №1222684400:01:001:0196 та загальною площею 5,7574га з кадастровим №1222684400:01:001:0321 шляхом заборони ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_2, чинити перешкоди ТОВ агрофірмі Обрій , код ЄДР 30699170, та здійснювати обробіток зазначених земельних ділянок.

Стягнути з ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_2, на користь ТОВ агрофірми Обрій , код ЄДР 30699170, збитки в сумі 12 559,82грн, понесені в результаті обробітку бороною зазначених земельних ділянок, та збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 316 224,79грн.

Усунути перешкоди в користуванні орендованою земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, розташованої на території Іванівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області загальною площею 5,750га з кадастровим №1222684400:01:001:0195 шляхом заборони ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_3, чинити перешкоди ТОВ агрофірмі Обрій , код ЄДР 30699170, здійснювати обробіток зазначеної земельної ділянки.

Стягнути з ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_3, на користь ТОВ агрофірми Обрій , код ЄДР 30699170, збитки в сумі 4 535,37грн, понесені в результаті обробітку бороною зазначеної земельної ділянки, та збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 114 189,25грн.

Стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав вимоги, викладені в уточненій позовній заяві, наполягає на його задоволенні.

Відповідачами було надано заперечення на позовну заяву, які вони, посилаючись на норми ч.1 ст.10, ч.1 ст.11, ч.1 ст.60, ч.1 ст.179 ЦПК України, обґрунтовували тим, що, як вбачається з позовної заяви, своїми діями щодо самовільного обробітку земельних ділянок, що перебувають у позивача в користуванні на правах оренди, вони нанесли позивачу збитки, як реальні так і у вигляді упущеної вигоди. На підтвердження власних доводів зазначається, що восени 2015 року двічі проводився обробіток земельних ділянок бороною і надав калькуляцію собівартості обробітку 1га землі, що становить 394,38 гривень, проте на підтвердження такої калькуляції жодних документів суду не надано.

З калькуляції вбачається, що в собівартість 1га землі витрачається палива на 144грн (8,0л), проте жодних доказів на підтвердження цієї обставини до позовної заяви не долучено, а саме технічних характеристик техніки, що саме 8 літрів палива необхідно на обробку 1га. Звідки позивач взяв суму 144грн та включив її до калькуляції невідомо, так само, як і витрати на запасні частини в розмірі 67,33грн, які запасні частини, для чого вони потрібні і яка їх вартість, з чого в калькуляції складається пункт Автошини , це амортизація шин в розмірі 12,40 гривень, чи їх вартість, чому саме така сума. Жодних доказів на підтвердження кожної цифри в наданій калькуляції позивач суду не надав, а тому і подальші розрахунки понесених ним збитків є недоведеними та необґрунтованими.

Вимогу про заборону вчинення перешкод позивачу у користуванні земельною ділянкою не визнають, оскільки 15 січня 2016 року за актами відновлення меж земельних ділянок (паїв) №239-244 вказані земельні ділянки були фактично передані їм в натурі і встановлені їх межі. Після фактичного виділу 15 січня 2016 року їхніх часток землі в натурі із загального поля змінився сам предмет договорів оренди земельних ділянок, оскільки замість ідеальної долі землі в єдиному земельному масиві, що виділявся, як земельні паї, предметом договору стали реальні земельні ділянки з встановленими межами, визначеними площами та координатами поворотів кутів зовнішніх меж земельних ділянок. Межі земельних ділянок погоджені з суміжними власниками земель і землекористувачами. Таким чином, у зв'язку з виділенням їхніх земельних ділянок в натурі з єдиного земельного масиву та встановлення меж, вважають, що змінився предмет договору оренди землі, який був укладений з позивачем і у зв'язку з цим договір слід переукласти. Вони не бажають переукладати договір оренди землі, так як мають намір обробляти землю особисто, про що неодноразово повідомляли позивача письмово заявами від 05 лютого 2016 року та від 02 квітня 2016 року, на які він відповів відмовою в розірванні договору оренди.

Стосовно відшкодування завданих позивачу збитків, зазначають, що відповідно до положень ст.2 ЗУ Про оренду землі , ст.152, ч.2 ст.157 ОСОБА_8 кодексу України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Позивач у позовній заяві зазначає, що вони самовільно зайняли належні їм земельні ділянки. В такому разі відшкодування збитків підлягають розрахунку згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року №963. Якщо позивач вважає, що вони самовільно зайняли вказані земельні ділянки, то заявляючи позовні вимоги про відшкодування збитків, необхідно керуватися вказаною вище Методикою, в якій існує спеціальна формула для визначення розміру завданих збитків. З вказаної причини позовні вимоги про відшкодування збитків не визнають, у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоказаністю.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.28 ЗУ Про оренду землі , орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі. Збитками вважаються фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права.

Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних. Позивачем не надано розрахунку та документально підтверджених даних, які б довели витрати орендаря. Калькуляція, що складена позивачем, не підтверджується жодним документом, таким чином в позові відсутні дані, чим підтверджуються витрати орендаря.

Проти позовних вимог ТОВ агрофірма Обрій заперечують і просять в задоволені позову відмовити.

21 жовтня 2016 року відповідачами ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було подано зустрічну позовну заяву про дострокове розірвання договорів оренди землі, яку 14 грудня 2016 року та 30 березня 2017 ними уточнено шляхом подання відповідного позову та в останній редакції доповнено вимогою про стягнення орендної плати. За твердженням позивачів та їх представника до уваги судом слід приймати саме останню редакцію їх позову.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилаються на те, що 01 серпня 2012 року між ОСОБА_5 та ТОВ агрофірма Обрій було укладено договори оренди належних йому земельних ділянок площею 5,792га та 5,471га строком на 13 років, які були зареєстровані у відділі Держкомзему у Межівському районі Дніпропетровської області 12 листопада 2012 року.

31 липня 2012 року ОСОБА_6 та ТОВ агрофірма Обрій уклали договори оренди належних їй земельних ділянок площею 4,710га, 5,4561га строком на 13 років, які були зареєстровані у відділі Держкомзему у Межівському районі Дніпропетровської області 17 жовтня 2012 року, та договір оренди земельної ділянки площею 5,7574га строком на 12 років, який був зареєстрований у відділі Держкомзему Межівського району Дніпропетровської області 23 жовтня 2012 року.

01 серпня 2012 року між ОСОБА_4 та ТОВ агрофірма Обрій було укладено договір оренди належної позивачу земельної ділянки площею 5,750га, строком на 13 років, який був зареєстрований у відділі Держкомзему у Межівському районі Дніпропетровської області 12 листопада 2012 року.

Відповідно до п.41 оскаржуваних договорів оренди землі, укладеними між сторонами по справі, однією з невід'ємних частин договору є акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

На виконання ухвали Межівського районного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2016 року ТОВ агрофірма Обрій було надано суду копії актів відновлення меж земельних ділянок в натурі №239, №240 та №242, складених 23 серпня 2012 року, та №241, №243, складених 17 серпня 2012 року нібито за участю та підписом відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Проте позивачі стверджують, що таких підписів вони не ставили, ці акти раніше не бачили, оскільки тільки 15 січня 2016 року за актами відновлення меж земельних ділянок (паїв) №239-244 вказані земельні ділянки були фактично передані їм в натурі і встановлені їх межі. Після цього змінився сам предмет договорів оренди земельних ділянок, так як замість ідеальної долі землі в єдиному земельному масиві, що виділявся, як земельні паї, предметом договору стали реальні земельні ділянки з встановленими межами, визначеними площами та координатами поворотів кутів зовнішніх меж земельних ділянок, які погоджені з суміжними власниками землі і землекористувачами. Таким чином, 15 січня 2016 року вказані земельні ділянки були передані позивачам в натурі фізично на місцевості з встановленням їх меж. До 15 січня 2016 року жодного акту про виділ земельних ділянок в натурі (на місцевості) відносно земельних ділянок, що належать позивачам, не складалося. Після визначення меж земельних ділянок в натурі позивачі неодноразово зверталися до відповідача з заявами про те, що виділення на місцевості в натурі їх земельних ділянок є підставою для розірвання договорів оренди, що вони не мають наміру переукладати договори оренди земельних ділянок, а мають намір обробляти свою землю особисто, а тому прохали не виконувати будь яких сільськогосподарських робіт.

Пункт 8 розділу X Перехідних положень ЗК України та розділ IX частина 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про оренду землі , передбачає, що після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок, договір оренди переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом. Переукладення договору оренди земельної частки (паю) не можуть бути примусом для власника земельної ділянки, так як передбачають право, а не обов'язок на переукладення договору оренди при виділенні землі в натурі з встановленням межових знаків.

Підставою для розірвання договорів оренди земельних ділянок є і те, що ТОВ агрофірма Обрій неналежним чином виконує умови договору, а саме родина ОСОБА_6 в судовому засіданні стверджували, що позивач не сплачував орендну плату за 2013 та 2014 роки, сплативши орендну плату тільки за 2015 рік. З п.9 оскаржуваних договорів вбачається, що орендна плата вноситься орендарем не менше 3% від нормативної грошової оцінки землі і на момент укладення договорів становила 3 454,11 гривень.

В п.11 договорів зазначається, що орендна плата сплачується орендарем щорічно, особисто або за дорученням, орендодавцю після збору врожаю, не пізніше 31 грудня відповідного року і не може бути меншою від розміру, встановленого чинним законодавством. Пункт 12 договорів передбачає, що передача продукції та надання послуг у рахунок орендної плати оформляється відповідними відомостями.

В судовому засіданні представником ТОВ агрофірма Обрій було надано копії таких відомостей за 2013, 2014 та 2015 роки, ознайомившись з якими позивачі заявили, що підписи за 2013-2014 роки, поставлені напроти їх прізвищ, є не їхніми, орендну плату за 2013 та 2014 роки вони не отримували, а тільки в 2015 році після багаторазових звернень до відповідача, отримали орендну плату за 2015 рік, підтвердивши, що на відомості за 2015 рік є підпис ОСОБА_4 Проте до теперішнього часу орендної плати за 2013 та 2014 роки за укладеними договорами позивачі так і не отримали, що є порушенням виконання умов договору з боку ТОВ Агрофірма Обрій .

Посилаючись на ст.2, ст.13, ч.1 ст.32 Закону України Про оренду землі , п. д ч.1 ст.141 ЗК України, ч.1 ст.251 ЦК України, вважають, що у даному випадку невиконання відповідачем обов'язку сплатити орендну плату у строк, визначений умовами договору, і є несплатою орендної плати. Тобто протягом двох років підряд внаслідок систематичної несплати орендної плати позивачі значною мірою були позбавлені того, на що розраховували при укладенні договорів оренди, а саме: можливості щороку отримувати орендну плату за користування їх земельними ділянками.

Таким чином незважаючи на наявність факту сплати орендної плати за 2015 рік, протягом двох років поспіль мала місце систематична несплата орендної плати саме у строк, передбачений договором оренди землі (до 31 грудня відповідного року), що є підставою для розірвання договорів оренди, укладених з ТОВ агрофірма Обрій .

Вказують на те, що, згідно ч.2 п.36 спірних договорів оренди, дія договору припиняється за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Несплата орендної плати ОСОБА_5 за договорами оренди належних йому земельних ділянок за 2013-2014 роки склала 11 743,98 гривні; ОСОБА_6 - 17 615,96 гривень; ОСОБА_4 - 5 871,98 гривню.

Просять суд розірвати договори оренди землі:

площами 5,47га та 5,792га, що належить на праві власності ОСОБА_5, укладений 01 серпня 2012 року між ним та ТОВ агрофірма Обрій , та стягнути на його користь орендну плату в розмірі 11 743,98 гривень;

площами 4,71га, 5,4561га та 5,7574га, що належить на праві власності ОСОБА_6, укладені 31 липня 2012 року між нею та ТОВ агрофірма Обрій , та стягнути на її користь орендну плату в розмірі 17 615,96 гривень;

площею 5,750га, що належить на праві власності ОСОБА_4, укладений 01 серпня 2012 року між нею та ТОВ агрофірма Обрій , та стягнути на її користь орендну плату в розмірі 5 871,98 гривень;

та стягнути з ТОВ агрофірма Обрій на їх користь понесені судові витрати та витрати за проведення експертизи.

21 жовтня 2016 року ухвалою Межівського районного суду вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом.

В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_4 та їх представник повністю підтримали свої зустрічні позовні вимоги та заперечення, додатково пославшись на висновок судової почеркознавчої експертизи, якою встановлено, що підписи у відомостях про отримання орендної плати за землю за 2013-2014 роки їм не належить, а тому об'єктивно підтвердився факт систематичності не отримання ними орендної плати протягом двох років підряд.

Представником позивача ТОВ агрофірма Обрій надані заперечення на зустрічну позовну заяву, в яких ним, посилаючись на ст.204, 651 ЦК України ст.32 ЗУ Про оренду землі , зазначено, що договори оренди земельних ділянок, укладені між позивачем та відповідачами, на даний час є чинні і укладені у відповідності до законодавства України, та жодним передбаченим законодавством України способом не припинені. ТОВ агрофірма Обрій повністю виконує умови договорів оренди земельної ділянки, укладені з відповідачами. ОСОБА_8 ділянки належні відповідачам, знаходиться у тимчасовому користуванні у позивача на правах оренди на відповідних правових підставах, згідно письмового договору, підписаного сторонами, та зареєстрованих належним чином, про що зазначають відповідачі в своїй зустрічній позовній заяві, а тому підстави про розірвання договорів оренди у відповідачів відсутні.

Відповідачі в своїй зустрічній позовній заяві мотивують свої позовні вимоги тим, що нібито у зв'язку з тим що ними були виділені земельні ділянки в натурі з встановленням межових знаків із єдиного земельного масиву, то на підставі п.36 укладених договорів оренди, пункту 8 розділу Х Перехідних положень ОСОБА_8 кодексу України та частини 2 розділу ІХ Прикінцевих та перехідних положень закону Про оренду землі , вони мають право на дострокове розірвання діючих договорів оренди земельних ділянок.

Вказане не відповідає дійсності, оскільки відповідачі не вірно тлумачать вище наведені норми матеріального права на свою користь, оскільки, як зазначалося вище, кожній спірній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер, та вона виділена в натурі (на місцевості).

ТОВ агрофірма Обрій та відповідачі уклали договори оренди земельних ділянок після отримання ними державних актів на право власності на земельні ділянки, тобто договори оренди укладені на конкретні виділені в натурі (на місцевості) земельні ділянки, а не на земельні частки (паї) в умовно-кадастрових гектарах, тобто зазначена норма законодавства України не розповсюджується на спірні договори оренди земельних ділянок.

Просить суд в позовних вимогах ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 до ТОВ агрофірми Обрій про дострокове розірвання договорів оренди відмовити в повному обсязі.

В доповнення до заперечень в судовому засіданні зазначив, що орендарем не було порушень систематичної несплати орендної плати, оскільки відповідачі підтвердили її отримання в 2015 році, чим своїми діями визнали встановлені у них права та обов'язки по договору оренди, при цьому жодних вимог ТОВ АФ Обрій з цього приводу не заявляли, зазначення суду про такі усні звернення нічим не підтверджуються. Тому систематичність невиконання договору по сплаті орендної плати, навіть при її наявності у 2013 та 2014 роках, в наслідок прийняття відповідачами орендної плати за 2015 рік, не створять для орендаря наслідків з цього приводу. Зазначив, що про ці обставини позивачу не було і не могло бути відомо, оскільки в зазначених відомостях стояли підписи за відповідачів, ТОВ агрофірма Обрій звітувала перед податковою, сплачувала податки, про що свідчить відповідь податкової, одразу після ознайомлення з результатами експертизи у виконання умов договору у повному обсязі розрахувалася перед відповідачами по орендній платі за 2013-2014 роки. Оскільки ними проведено повний розрахунок по орендній платі, вважає, що предмет спору стосовно стягнення розміру орендної плати відсутній, тим паче, що сплата була проведена ще до заявлення такої вимоги родиною ОСОБА_4.

Суд, оцінивши зібрані у справі докази, з'ясувавши обставини справи, дослідивши докази та надавши їм відповідну оцінку, приходить до наступних висновків.

По правомірності договорів оренди землі.

Відповідно до ст.27 ЗУ Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Розмір відшкодування орендодавцем збитків, завданих орендарю, повинен бути зменшений, якщо орендар навмисно або через необережність спричинив збільшення розмірів збитків унаслідок невиконання чи неналежного виконання умов договору орендодавцем або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном.

Матеріалами справи (безпосередньо договорами оренди, Витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровими номерами) підтверджується, що, дійсно:

ТОВ агрофірма Обрій та ОСОБА_5 уклали договори оренди земельних ділянок, а саме: від 01 серпня 2012 року на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Іванівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області загальною площею 5,471га, кадастровий №1222684400:01:001:0010, строком на 13 років до 31 грудня 2025 року, який 12 листопада 2012 року був зареєстрований у відділі Держкомзему у Межівському районі, про що в книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис №122260004002622, та від 01 серпня 2012 року на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Іванівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області загальною площею 5,792га, кадастровий №1222684400:01:001:0194, строком на 13 років до 31 грудня 2025 року, який 12 листопада 2012 року був зареєстрований у відділі Держкомзему у Межівському районі, про що в книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис №122260004002651.

Державним актом на право приватної власності на землю серії IV-ДП №068968, виданим 19 грудня 2001 року Іванівською сільською радою Межівського району Дніпропетровської області на ім'я ОСОБА_5, підтверджується, що йому належить земельна ділянка площею 5,792га, якій 02 вересня 2009 року присвоєно кадастровий №1222684400:01:001:0194.

Актом відновлення меж земельної ділянки №239 від 15 січня 2016 року підтверджується, що передачу та прийом земельної ділянки в натурі із земель сільськогосподарського призначення Іванівської сільської ради власнику ОСОБА_5 на підставі рішення цієї ради №135 від 20 вересня 2001 року передано в натурі.

Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №168880, виданим 12 січня 2005 року Межівським районним відділом земельних ресурсів Дніпропетровської області на ім'я ОСОБА_5, підтверджується, що йому належить земельна ділянка площею 5,471га, якій на той час було присвоєно кадастровий №1222684400:01:001:0010.

Актом відновлення меж земельної ділянки №242 від 15 січня 2016 року підтверджується, що передачу та прийом земельної ділянки в натурі із земель сільськогосподарського призначення Іванівської сільської ради власнику ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом №3103 від 08 грудня 2004 року передано в натурі.

ТОВ агрофірма Обрій та ОСОБА_6 уклали договори оренди земельних ділянок, а саме: від 31 липня 2012 року на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Іванівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області загальною площею 4,710га, кадастровий №1222684400:01:001:0198, строком на 13 років до 31 грудня 2025 року, який 17 жовтня 2012 року був зареєстрований у відділі Держкомзему у Межівському районі, про що в книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис №122260004002275; від 31 липня 2012 року на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Іванівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області загальною площею 5,4561га, кадастровий №1222684400:01:001:0196, строком на 13 років до 31 грудня 2025 року, який 17 жовтня 2012 року був зареєстрований у відділі Держкомзему у Межівському районі, про що в книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис №122260004002274; та від 31 липня 2012 року на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Іванівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області загальною площею 5,7574га, кадастровий №1222684400:01:001:0321, строком на 13 років, до 31 грудня 2025 року, який 23 жовтня 2012 року був зареєстрований у відділі Держкомзему у Межівському районі, про що в книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис №122260004002205.

Державним актом на право приватної власності на землю серії IV-ДП №068973, виданим 19 грудня 2001 року Іванівською сільською радою Межівського району Дніпропетровської області на ім'я ОСОБА_6, підтверджується, що їй належить земельна ділянка площею 4,710га, якій 02 вересня 2009 року присвоєно кадастровий №1222684400:01:001:0198.

Актом відновлення меж земельної ділянки №244 від 15 січня 2016 року підтверджується, що передачу та прийом цієї земельної ділянки в натурі із земель сільськогосподарського призначення Іванівської сільської ради власнику ОСОБА_6 на підставі рішення цієї ради №135 від 20 вересня 2001 року передано в натурі.

Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №569823, виданим 09 липня 2007 року Межівським районним відділом земельних ресурсів Дніпропетровської області на ім'я ОСОБА_6, підтверджується, що їй належить земельна ділянка площею 5,7574га, якій на той час було присвоєно кадастровий №1222684400:01:001:0321.

Актом відновлення меж земельної ділянки №243 від 15 січня 2016 року підтверджується, що передачу та прийом цієї земельної ділянки в натурі із земель сільськогосподарського призначення Іванівської сільської ради власнику ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №297 від 06 квітня 2007 року передано в натурі.

Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №569829, виданим 09 липня 2007 року Межівським районним відділом земельних ресурсів Дніпропетровської області на ім'я ОСОБА_6, підтверджується, що їй належить земельна ділянка площею 5,4561га, якій на той час було присвоєно кадастровий №1222684400:01:001:0196.

Актом відновлення меж земельної ділянки №241 від 15 січня 2016 року підтверджується, що передачу та прийом цієї земельної ділянки в натурі із земель сільськогосподарського призначення Іванівської сільської ради власнику ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом №296 від 06 квітня 2007 року передано в натурі.

ТОВ агрофірма Обрій та ОСОБА_4 уклали договір оренди земельної ділянки від 01 серпня 2012 року на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Іванівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області загальною площею 5,750га, кадастровий №1222684400:01:001:0195, строком на 13 років до 31 грудня 2025 року, який 12 листопада 2012 року був зареєстрований у відділі Держкомзему у Межівському районі, про що в книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис №122260004002652.

Державним актом на право приватної власності на землю серії IV-ДП №068969, виданим 19 грудня 2001 року Іванівською сільською радою Межівського району Дніпропетровської області на ім'я ОСОБА_4, підтверджується, що їй належить земельна ділянка площею 5,750га, якій 02 вересня 2009 року присвоєно кадастровий №1222684400:01:001:0195.

Актом відновлення меж земельної ділянки №240 від 15 січня 2016 року підтверджується, що передачу та прийом цієї земельної ділянки в натурі із земель сільськогосподарського призначення Іванівської сільської ради власнику ОСОБА_4 на підставі рішення цієї ради №135 від 20 вересня 2001 року передано в натурі.

Заявою ОСОБА_5 директору ТОВ агрофірми Обрій від 04 лютого 2016 року підтверджується, що він просив у зв'язку з виділенням земельних часток (паїв) №239, №242 із загального масиву в натурі на місцевості не виконувати сільськогосподарські роботи, повідомив, що не надає згоди на оренду виділених паїв.

Спільними заявами ОСОБА_5, ОСОБА_4А та ОСОБА_6 директору ТОВ агрофірми Обрій від 04 листопада 2015 року, 02 квітня 2016 року та 18 травня 2016 року підтверджується, що вони неодноразово зверталися з проханням у зв'язку з виділенням належних їм земельних часток (паїв) із загального масиву в натурі на місцевості не виконувати сільськогосподарські роботи, повідомив, що не надають згоду на оренду виділених паїв, та планують ведення господарства на них одноосібно.

Спільною заявою ОСОБА_5, ОСОБА_4А та ОСОБА_6 директору ТОВ агрофірми Обрій від 27 та 28 липня, 18 серпня 2016 року підтверджується, що вони, внаслідок не виконання їхнього прохання змушені звернутися до правоохоронних органів.

Відповідями директора ТОВ агрофірми Обрій за вих. №205 від 07 квітня 2016 року та за вих. №331 від 01 червня 2016 року, наданими заявникам - родині ОСОБА_6, встановлено, що надана відповідь про те, що їхні земельні ділянки ідентифіковані кожна окремим кадастровим номером, а тому не були на момент укладення договорів в єдиному земельному масиві, по договорам оренди вони передані без розроблення проектів їх відведення, а тому розривати договори оренди агрофірма не бажає, оскільки має намір виконувати по ним всі обов'язки і користуватися всіма правами; прав орендодавців жодним чином не порушують.

Спільною заявою ОСОБА_5, ОСОБА_4А та ОСОБА_6 голові Іванівської сільської ради від 28 липня 2016 року підтверджується їх повідомлення про вищевказану конфліктну ситуацію.

Згідно актів відновлення меж земельної ділянки в натурі №239-244 від 17 вересня 2012 року підтверджується, що відновлювалися межі по всім вищезазначеним змеленим ділянкам, переданим у власність ОСОБА_6.

Актом від 20 липня 2016 року, затвердженим в.о. сільського голови Іванівської сільської ради Межівського району, встановлено, що відповідачі ОСОБА_6 в період часу з березня по травень 2016 року самоправно, тобто самовільно, всупереч установленому законом порядку, за наявності діючих договорів оренди самовільно зайняли зазначені вище земельні ділянки, чим чинять перешкоди користувачу ТОВ агрофірма Обрій , та засіяли соняшник на вказаних земельних ділянках.

Відповідачі заперечували проти дійсності цих двох останніх актів, та суд, оцінивши їх в сукупності з іншими доказами та поясненнями самого відповідача ОСОБА_5 вважає встановленим факт засіву останнім соняшнику, а вирішення питання щодо самовільного обробітку земельних ділянок та факту виділення земель, як паїв, з єдиного земельного масиву, вирішується судом не на підставі цих актів зокрема, а на підставі всіх наявних доказів та чинного законодавства.

Листом Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області №06.1/06.1-10/5046 від 19 вересня 2016 року зазначено, що їх представником встановлено порушення вимог ст.27 ЗУ Про оренду землі з боку ОСОБА_5 стосовно використання спірних земельних ділянок, що фактично суперечить умовам укладених договорів оренди та призводить до порушення прав та інтересів ТОВ агрофірма Обрій .

Оцінивши за цими доказами правовідносини з правомірності договорів оренди землі, суд приходить до наступного.

Дійсно, відповідно до п.8 розділу Х Перехідних положень ОСОБА_8 кодексу України сільськогосподарські підприємства, які до введення у дію ОСОБА_8 кодексу України уклали з власниками земельних часток (паїв) договори оренди, можуть, за бажанням власників цих часток (паїв), замовити землевпорядній організації виконання землевпорядних робіт, необхідних для виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), видачі їх власникам державних актів на право власності на землю та оплатити виконання таких робіт. Сільськогосподарське підприємство має переважне право на оренду земельних ділянок у таких громадян на строк, що був обумовлений у договорі оренди земельної частки (паю), або, за погодженням сторін, на інший строк.

Поняття земельна частка (пай) було внесено Указом Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва . Зокрема в п.2 вищезазначеного нормативно-правового акта вказано на те, що організаціям землеустрою необхідно здійснити поділ земель, які передано у колективну власність, на земельні частки (паї) без виділення їх у натурі (на місцевості), а п.3 закріплювалася норма про те, що право на земельну частку (пай) може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

ОСОБА_8 частка (пай) є правом на умовну земельну частку в гектарах з відповідною грошовою оцінкою без виділення у загальному масиві земель. Поняття земельна частка (пай) безпосередньо пов'язане з паюванням земель сільськогосподарського призначення, що належали власникам на праві колективної власності. Тому саме паювання цих земель розпочалося після прийняття 13 березня 1992 року нової редакції ОСОБА_8 Кодексу України, яким була законодавчо закріплена колективна власність на землю. Указом Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 8 серпня 1995 року №720 при паюванні земель було передбачено визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена КСП, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості).

Відповідно до ч.1 та ч.2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ Про оренду землі , громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону. Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

ОСОБА_8 кодекс України набув чинності 01 січня 2002 року, спірні договори оренди були укладені після набрання ним чинності, та на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки, які були ідентифіковані кадастровими номерами, тобто зазначена норма законодавства України не розповсюджується на спірні договори оренди земельних ділянок.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.16 Закону України Про державний земельний кадастр , земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Ч.1 ст.1 - Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, тобто на момент укладення спірних договорів, земельні ділянки були виділені в натурі (на місцевості).

Зважаючи на вищевикладене, обґрунтовано вбачається факт того, що на момент укладення спірних договорів оренди земельні ділянки відповідачам належали на праві приватної власності на підставі Державних актів з зазначенням кадастрових номерів, відновлення меж земельних ділянок не є обставиною, яка свідчить про те, що їх виділили в натурі з єдиного земельного масиву, і у зв'язку з цим змінився предмет договору оренди землі, оскільки паї зазначалися в умовних кадастрових гектарах і вказували на наявність речового, а не майнового права, а тому суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача стосовно усунення перешкод у користуванні орендованими земельними ділянками та відмовити у зустрічному позові з цих підстав.

По вимогам щодо систематичного невиконання зобов'язання зі сплати орендної плати та її стягнення.

Дійсно, як зазначено відповідачами, з п.9 оскаржуваних договорів вбачається, що орендна плата вноситься орендарем не менше 3% від нормативної грошової оцінки землі і на момент укладення договорів становила 3 454,11 гривень.

В п.11 договорів зазначається, що орендна плата сплачується орендарем щорічно, особисто або за дорученням, орендодавцю після збору врожаю, не пізніше 31 грудня відповідного року і не може бути меншою від розміру, встановленого чинним законодавством. Пункт 12 договорів передбачає, що передача продукції та надання послуг у рахунок орендної плати оформляється відповідними відомостями.

Відповідно до ч.1 ст.32 ЗУ Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ОСОБА_8 кодексом України та іншими законами України.

Згідно п. д ч.1 ст.141 ЗК України, однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

При цьому чинним законодавством не конкретизовано поняття систематичності несплати орендної плати за землю.

В цьому випадку суд вважає за доцільне застосувати аналогію права, звернувшись до положень ч.1 ст.782 ЦК України, за якими наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

З урахуванням цих положень можна дійти до висновку, що несплата орендної плати за землю, в яких періодичність платежів встановлена до 31 грудня відповідного року, повинна не відбутися три роки підряд.

Як вбачається з остаточних вимог та пояснень представника відповідачів у судових дебатах, мова йдеться про невиконання умов договору протягом двох років підряд.

Але суд не вбачає з цього приводу порушень умов договору через вищевикладені обставини.

Згідно відомостей на виплату грошей за 2013-2015 роки ТОВ агрофірми Обрій , ОСОБА_5, ОСОБА_4А та ОСОБА_6 отримали орендну плату за ці роки.

Судом, внаслідок задоволення клопотання відповідачів, було проведено судову почеркознавчу експертизу №29/1.1-3 від 07 березня 2017 року, відповідно до висновків якої:

- підписи від імені ОСОБА_5 в графі Підпис про одержання відомостей на виплату грошей №175 за грудень 2013 року та №272 за грудень 2014 року виконані не ОСОБА_5, а іншою особою; виконані у звичайних для виконання умовах без допомоги технічних засобів; однією особою чи ні - встановити не надалося можливим у зв'язку простоти та короткості підписів та їх непорівнянністю між собою за транскрипцією; підпис у відомості за 2013 рік виконаний за наслідуванням почерку ОСОБА_5, за 2014 рік - без наслідування;

- підписи від імені ОСОБА_6 в графі Підпис про одержання відомостей на виплату грошей за грудень 2013 року та за грудень 2014 року виконані не ОСОБА_6, а іншою особою; виконані у звичайних для виконання умовах без допомоги технічних засобів; однією особою чи ні - встановити не надалося можливим у зв'язку простоти та короткості підписів та їх непорівнянністю між собою за транскрипцією; підписи у цих відомостях виконані без наслідування почерку ОСОБА_6;

- підписи від імені ОСОБА_4 в графі Підпис про одержання відомостей на виплату грошей за грудень 2013 року та за грудень 2014 року виконані не ОСОБА_4, а іншою особою; виконані у звичайних для виконання умовах без допомоги технічних засобів; однією особою чи ні - встановити не надалося можливим у зв'язку простоти та короткості підписів та їх непорівнянністю між собою за транскрипцією; підписи у цих відомостях виконані без наслідування почерку ОСОБА_4

Висновком експерта встановлено, що відповідачі не виконували підписи у відомостях про отримання орендної плати за 2013 та 2014 роки, а тому є всі підстави вважати, що ними у відповідність до положень ст.60 ЦК України належним чином доведено не отримання орендної плати два роки підряд.

Представник позивача зазначив, що про ці обставини позивачу не було відомо, оскільки в зазначених відомостях стояли підписи за відповідачів, ТОВ агрофірма Обрій звітувала перед податковою, сплачувала податки, про що свідчить довідка про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами Державної фіскальної служби №2011/10/04-10.17.

Окрім того, суду надані копії чеків та поштових переказів від 28 березня 2017 року, які свідчать про те, що ТОВ агрофірма Обрій у повному обсязі розрахувалася перед відповідачами по орендній платі за 2013-2014 роки в таких розмірах: ОСОБА_5 - 11 743,98 гривні, ОСОБА_6 - 17 615,96 гривень, ОСОБА_4 - 5 871,98 гривню.

Відповідачами в уточненому зустрічному позові, поданому суду 30 березня 2017 року, вже ознайомленими в судовому засіданні про сплату їм зазначених вище коштів, ставиться вимога про стягнення орендної плати в тих самих розмірах.

Дослідивши довідки відділу Держгеокадастру у Межівському районі Дніпропетровської області від 08 листопада 2016 про, надані відповідачами, про вартість належних їм спірних земельних ділянок судом встановлено, що оплата орендної плати проведена відповідно до них.

На думку суду є доведеними ті обставини, що відповідачами жодного разу не заявлялися вимоги до позивача стосовно несплати орендної плати, зазначення суду про такі усні звернення нічим не підтверджуються, останній не знав і не міг знати про її неотримання через наявність підписів у відповідних відомостях, сплачував за неї податок, після ознайомлення з матеріалами судової почеркознавчої експертизи про невиконання підписів у відомостях ОСОБА_5 одразу здійснив оплату, тобто у повній мірі виконав зазначені вище умови договорів оренди.

Також суд вважає важливим той факт, що ОСОБА_5 підтвердили отримання орендної плати в 2015 році, чим своїми діями визнали встановлені у них права та обов'язки по договору оренди, тому систематичність невиконання договору по сплаті орендної плати, навіть при її наявності у 2013 та 2014 роках, в наслідок прийняття відповідачами орендної плати за 2015 рік, не створюють для орендаря наслідків з цього приводу.

Посилання відповідачів на правову позицію Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у справі №146цс12 від 12 грудня 2012 року суд вважає недоречним, оскільки в ній суд дійшов до висновку, що для розірвання договору оренди землі на підставі п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України вимагають доведення систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору оренди, чого відповідачами доведено не було.

Окрім того, ст.360 7 ЦПК України, на яку посилаються відповідачі, не зобов'язує суд імперативно приймати до уваги рішення ВСУ. Зазначено, що висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Таким чином, суд не вбачає в діях ТОВ агрофірми Обрій систематичності невиконання зобов'язань по договорам оренди землі, укладеним з відповідачами ОСОБА_5, предмет спору щодо несплати орендної плати на момент подачі цієї вимоги вже був відсутній, а тому в задоволенні зустрічних позовних вимог про розірвання договору оренди та стягнення орендної плати слід відмовити.

Судом відповідачам по справі в судовому засіданні зазначалося про сплату їм у належному розмірі орендної плати за 2013-2014 роки, вимога про стягнення якої ставиться у їх уточненій позовній заяві, проте вони наполягали на її задоволенні.

По вимозі та запереченням щодо спричинення та розміру збитків, їх розрахунку.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв?язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Положення Цивільного кодексу України в цій частині є однорідними з ЗУ Пор оренду землі.

Так, ч.1 ст.28 ЗУ Про оренду землі передбачено, що орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі.

Ч.2 - збитками вважаються:

фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;

доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

Ч.3 - розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Суд, вирішуючи спір в цій частині, звертає увагу на те, що пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі використання зазначених приміщень.

Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується державна реєстрація ТОВ агрофірми Обрій , вид діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Планом сівозмін на полях ТОВ агрофірма Обрій в 2015 - 2017 роках по МТС №2 - землі Іванівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області підтверджується, що на полі №4.11, де знаходяться спірні земельні ділянки, у 2016 році планувалося засівати соняшником.

Як зазначалося вище, актом від 20 липня 2016 року, затвердженим в.о. сільського голови Іванівської сільської ради Межівського району, встановлено, що відповідачі ОСОБА_4 в період часу з березня по травень 2016 року самоправно, тобто самовільно, всупереч установленому законом порядку, за наявності діючих договорів оренди самовільно зайняли зазначені вище земельні ділянки, чим чинять перешкоди користувачу ТОВ агрофірма Обрій , та засіяли соняшник на вказаних земельних ділянках.

Цими документами підтверджується, що планування позивача не є абстрактними і він дійсно мав намір засіяти спірні землі в 2016 році саме соняшником.

Інформаційними довідками ТОВ агрофірма Обрій №562, №563 від 30 серпня 2016 року підтверджується, що в 2015 році після збирання врожаю поле №4.11, на якому розташовані спірні земельні ділянки, оброблялися двічі трактором з дисковою бороною; середня врожайність соняшнику, зібраного на орендованих земельних ділянках, які розташовані на території Іванівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, склала 23,5 центнерів з одного гектару, середньоринкова вартість якого складала 8 626 гривень за одну тону в тому числі ПДВ.

Калькуляцією собівартості обробітку 1га землі по ТОВ агрофірма Обрій підтверджується, що він становить 394,38 гривні. До нього додаються дорожні листи трактора із зазначенням часу та характеру виконаної роботи.

Інформаційним листом Дніпропетровської торгово-промислової палати №1645/07-24 від 12 жовтня 2016 року підтверджується, що станом на 07 жовтня 2016 року вартість насіння соняшника складає 10 100-10 300грн/т з урахуванням ПДВ.

Інформаційною довідкою ТОВ агрофірма Обрій №61 від 13 жовтня 2016 року підтверджується, що на полі №4.11, де розташовані спірні земельні ділянки, в 2016 році врожайність соняшнику склала 27,5 центнерів (2 тони 750 кілограмів) з одного гектару.

Згідно калькуляції собівартості обробітку 1га землі з посіву та збирання врожаю насіння соняшника в 2016 році по ТОВ агрофірма Обрій на полі №4.11, вона складає 8 191грн.

Видатковими накладними постачальника ТОВ Нафто-Трейд підтверджується періодична закупівля ТОВ агрофірмою Обрій з 11 серпня по 23 грудня 2015 року та з 11 червня по 14 вересня 2016 року дизельного палива (Євро) марки С вид ІІ (ДТ-Л-К4) та бензину А-92 (Форсаж).

Видатковими накладними №10200 та №10197 від 16 березня 2016 року, №11169 від 18 березня 2016 року, №483, №486сб від 06 травня 2016 року МПП фірми Ерідон підтверджується закупівля ТОВ агрофірмою Обрій насіння соняшнику Тунка (150К) (TR.00.00.1265.R.2147), пестицидів та добрив.

На підставі цих документів позивачем здійснено розрахунки, які судом визнаються, як належні, відповідно до яких:

- збитки, спричинені ОСОБА_5, понесені в результаті обробітку бороною орендованих у нього земельних ділянок, склали 4 568,50грн, збитки у вигляді упущеної вигоди - 223 652,06грн;

- збитки, спричинені ОСОБА_6, понесені в результаті обробітку бороною орендованих у неї земельних ділянок, склали 12 559,82грн, збитки у вигляді упущеної вигоди - 316 224,79грн;

- збитки, спричинені ОСОБА_4, понесені в результаті обробітку бороною орендованих у неї земельних ділянок, склали 4 535,37грн, збитки у вигляді упущеної вигоди - 114 189,25грн.

Відповідачі, заперечуючи ці розрахунки, посилалися на те, що розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних; позивачем не надано розрахунку та документально підтверджених даних, які б довели витрати орендаря; калькуляція, що складена позивачем, не підтверджується жодним документом, таким чином в позові відсутні дані, чим підтверджуються витрати орендаря.

Але з такою позицією погодитися не можна.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у підтвердження розрахунків надані документальні підтвердження реальних збитків та розміру упущеної вигоди.

Відповідачі у порушення норм цієї статті жодного доказу невідповідності документів позивача дійсності суду не надали, клопотань про проведення відповідних експертиз суду не заявляли, при цьому сам відповідач ОСОБА_5 підтвердив засів спірних земельних ділянок соняшником, але суду не побажав надати у підтвердження своїх заперечень власну калькуляцію, довідку про розмір доходів від збору врожаю тощо.

Що стосується посилання відповідачів на те, що слід застосовувати при підрахунку збитків Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року №963, слід вказати наступне.

Згідно п.1, ця Методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - розмір шкоди), який визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень.

П.7 - розрахунок розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, проводиться територіальними органами Держгеокадастру на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 року №1619.

Підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди за цією Методикою є матеріали справи про адміністративне правопорушення внаслідок самовільного захоплення земель, а не самовільного обробітку, про що зазначає позивач, а тому в даному спорі зазначена Методика застосуванню не підлягає.

Отже, суд вважає за необхідне задовольнити у повному обсязі вимоги первісного позивача по стягненню збитків на підставі наданих ними розрахунків.

Такі висновки суду не суперечать Конвенції про захист прав та основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, зокрема положенням ст.1 Першого протоколу Конвенції, за якими кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В даному випадку у контексті цієї статті розглядаються справи щодо порушення права власності, де об'єктами є правомірні очікування / законні сподівання на отримання прибутку від своєї підприємницької діяльності.

З огляду на вищевикладене, після повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність задоволення у повному обсязі первісного позову та відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно квитанцій ПАТ КБ ПриватБанк від 21 жовтня 2016 року за подання двох вимог немайнового характеру до ОСОБА_5 сплачено судовий збір у розмірі 1 102,40 гривень; платіжного доручення №1405 від 01 вересня 2016 року за подання вимог майнового характеру - в сумі 3 557,64 гривень, але стягується 232 535,08 гривень, тому суд вважає суму в розмірі 1 232,29 гривень такою, що є зайве сплаченою і яка не підлягає стягненню з цього відповідача. Загальна сума судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь ТОВ агрофірми Обрій , складає 3 427,75гривень.

Згідно квитанцій ПАТ КБ ПриватБанк від 21 жовтня 2016 року за подання трьох вимог немайнового характеру до ОСОБА_6 сплачено судовий збір у розмірі 1 653,60гривень; платіжного доручення №1406 від 01 вересня 2016 року за подання вимог майнового характеру - в сумі 5 030,20 гривень, але стягується 328 784,61 гривні, тому суд вважає суму в розмірі 1 742,35 гривень такою, що є зайве сплаченою і яка не підлягає стягненню з цього відповідача. Загальна сума судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_6 на користь ТОВ агрофірми Обрій , складає 4 941,45гривень.

Згідно квитанцій ПАТ КБ ПриватБанк від 21 жовтня 2016 року за подання однієї вимоги немайнового характеру до ОСОБА_4 сплачено судовий збір у розмірі 551,20гривень; платіжного доручення №1404 від 01 вересня 2016 року за подання вимог майнового характеру - в сумі 1 816,42 гривень, але стягується 118 724,62 гривні, тому суд вважає суму в розмірі 629,17 гривень такою, що є зайве сплаченою і яка не підлягає стягненню з цього відповідача. Загальна сума судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь ТОВ агрофірми Обрій , складає 1 738,45гривень.

На підставі викладеного, керуючись Указом Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва від 10 листопада 1994 року №666/94, Указом Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 8 серпня 1995 року №720, ст.27, 28, 32, ч.1 та ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про оренду землі , ст.ст.1, 16 Закону України Про державний земельний кадастр , ст.141, п.8 розділу Х Перехідних положень ЗК України, ст.ст.15, 16, 22, 391, 782 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215, ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми Обрій до ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про заборону вчинення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування збитків задовольнити повністю.

Усунути перешкоди в користуванні орендованими земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованих на території Іванівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області: загальною площею 5,471га з кадастровим №1222684400:01:001:0010 та загальною площею 5,792 га з кадастровим №1222684400:01:001:0194, шляхом заборони ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_1, чинити перешкоди ТОВ агрофірмі Обрій , код ЄДР 30699170, та здійснювати обробіток зазначених земельних ділянок.

Стягнути з ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ТОВ агрофірми Обрій , код ЄДР 30699170, збитки в сумі 4 568 (чотирьох тисяч п'ятиста шістдесяти восьми) гривень 50 копійок, понесені в результаті обробітку бороною зазначених вище земельних ділянок, та збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 223 652 (двохсот двадцяти трьох тисяч шістдесяти п'ятдесяти двох) гривень 06 копійок, а всього: 228 220 (двісті двадцять вісім тисяч двісті двадцять) гривень 56 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ТОВ агрофірми Обрій , код ЄДР 30699170, сплачений судовий збір у сумі 3 427 (трьох тисяч чотирьохсот двадцяти семи) гривень 75 копійок.

Усунути перешкоди в користуванні орендованими земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованих на території Іванівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області: загальною площею 4,710га з кадастровим №1222684400:01:001:0198, загальною площею 5,4561га з кадастровим №1222684400:01:001:0196 та загальною площею 5,7574га з кадастровим №1222684400:01:001:0321 шляхом заборони ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_2, чинити перешкоди ТОВ агрофірмі Обрій , код ЄДР 30699170, та здійснювати обробіток зазначених земельних ділянок.

Стягнути з ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_2, на користь ТОВ агрофірми Обрій , код ЄДР 30699170, збитки в сумі 12 559 (дванадцяти тисяч п'ятиста п'ятдесяти дев'яти) гривень 82 копійок, понесені в результаті обробітку бороною зазначених земельних ділянок, та збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 316 224 (трьохсот шістнадцяти тисяч двохсот двадцяти чотирьох) гривень 79 копійок, а всього: 328 784 (триста двадцять вісім тисяч сімсот вісімдесят чотири) гривні 61 копійку.

Стягнути з ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_2, на користь ТОВ агрофірми Обрій , код ЄДР 30699170, сплачений судовий збір у сумі 4 941 (чотирьох тисяч дев'ятиста сорока однієї) гривні 45 копійок.

Усунути перешкоди в користуванні орендованою земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, розташованої на території Іванівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області загальною площею 5,750га з кадастровим №1222684400:01:001:0195 шляхом заборони ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_3, чинити перешкоди ТОВ агрофірмі Обрій , код ЄДР 30699170, здійснювати обробіток зазначеної земельної ділянки.

Стягнути з ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_3, на користь ТОВ агрофірми Обрій , код ЄДР 30699170, збитки в сумі 4 535 (чотирьох тисяч п'ятиста тридцяти п'яти) гривень 37 копійок, понесені в результаті обробітку бороною зазначеної земельної ділянки, та збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 114 189 (ста чотирнадцяти тисяч ста вісімдесяти дев'яти) гривень 25 копійок, а всього 118 724 (сто вісімнадцять тисяч сімсот двадцять чотири) гривні 62 копійки.

Стягнути з ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_3, на користь ТОВ агрофірми Обрій , код ЄДР 30699170, сплачений судовий збір у сумі 1 738 (однієї тисячі семиста тридцяти восьми) гривень 45 копійок.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми Обрій про дострокове розірвання договорів оренди землі та стягнення орендної плати відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Межівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_9