Рішення

від 27.03.2017 по справі 918/29/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2017 р. Справа № 918/29/17

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А. , при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Анімаккорд Лтд

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромни-кондитер"

про стягнення компенсації за порушення авторських прав в сумі 80 000 грн. 00 коп.

за участі сторін та їх представників:

від позивача - Калініченко Н.А., довіреність НЕ 244451 від 25.06.2016 р.;

Трачук Ю.М., довіреність НЕ 244451 від 25.06.2016 р.;

від відповідача 1 - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_3 від 11.08.2012 р.;

ОСОБА_4, договір № 17-01/09 від 29.01.2017 р.;

від відповідача 2 - Єфросінін А.Ф., довіреність № 9 від 24.03.2017 р.

У судовому засіданні 27 березня 2017 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

4 січня 2017 року Анімаккорд Лтд (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромни-кондитер" (далі - ТзОВ "Ромни-кондитер", відповідач-2), в якому просив стягнути:

- з ФОП ОСОБА_1 компенсацію в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що складає 16 000 грн. 00 коп.;

- з ТзОВ "Ромни-кондитер" компенсацію в розмірі 40 мінімальних заробітних плат, що складає 64 000 грн. 00 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачами виключних авторських прав Анімаккорд Лтд шляхом виробництва та розповсюдження цукерок "ІНФОРМАЦІЯ_1", на яких незаконно (без дозволу позивача) розміщено малюнок із зображенням персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_2", як самостійної складової частини аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь", права на який належать Анімаккорд Лтд.

Ухвалою суду від 06 січня 2017 року позовну заяву б/н від 29.12.2016р. прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №918/29/17, розгляд якої призначено на 30 січня 2017 року.

17 січня 2017 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про долучення речових доказів до матеріалів справи (упаковок цукерок "ІНФОРМАЦІЯ_1"), а також клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (т. 1 а.с. 142-144, а.с. 145-263).

Також, 17 січня 2017 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли пояснення про відсутність спору в інших судових органах. (т. 1 а.с. 140-141)

20 січня 2017 року від відповідача-2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову та зазначає, що ТзОВ "Ромни-кондитер" у своїй господарській діяльності зображення персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_2" з аудіовізуального твору "Маша і Ведмідь" не використовувало; продукцію ФОП ОСОБА_1 не поставляло. (т. 2 а.с. 1).

30 січня 2017р. від представника відповідача-1 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про відкладення розгляду справи (т. 2 а.с. 4).

Ухвалою суду від 30 січня 2017 року розгляд справи відкладено на 13 лютого 2017 року.

13 лютого 2017 року від представника відповідача-1 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову в повному обсязі (т. 2 а.с. 13-17).

13 лютого 2017 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (т. 2 а.с. 54-66).

Крім того, 13 лютого 2017 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про призначення експертизи. (т. 2 а.с. 46-49)

Ухвалою суду від 13 лютого 2017 року господарським судом Рівненської області у даній справі призначено судову експертизу.

Ухвалою суду від 13 лютого 2017 року провадження у справі №918/29/17 зупинено до отримання висновку експерта.

16 лютого 2017 року від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. (т. 2 а.с. 75-79)

13 березня 2016 року матеріали справи №918/29/17 разом з висновком №1026 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності за матеріалами господарської справи №918/29/17 (т. 2 а.с. 87-91) повернулися на адресу господарського суду Рівненської області.

Ухвалою суду від 14 березня 2017 року провадження у справі поновлено, а розгляд справи призначено на 27 березня 2017 року.

16 березня 2017 року від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу платіжного доручення про оплату судової експертизи та оригіналу рахунку виставленого Львівським НДІСЕ (т. 2 а.с. 96-100).

23 березня 2017 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли пояснення щодо висновку судової експертизи (т. 2 а.с. 102-103).

Також, 27 березня 2017 року від представника відповідача-2 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли пояснення (т. 2 а.с. 106).

Крім того, 27 березня 2017 року від представника відповідача-1 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про призначення судової експертизи (т. 2 а.с. 109), в якому останній просить суд призначити у справі № 918/29/17 судову почеркознавчу експертизу. На вирішення експертизи просить поставити питання:

- Чи виконано підпис на товарному чеку №7 від 04.01.2016 року на суму 100 грн. відповідачем-1 ОСОБА_1?

- Чи виконано рукописний текст на товарному чеку №7 від 04.01.2016 року на суму 100 грн. відповідачем-1 ОСОБА_1?

Однак суд відмовляє в задоволенні даного клопотання, оскільки позивачем не оспорюється, хто саме здійснював продаж спірної продукції, а оспорюється порушення виключних авторських прав Анімаккорд Лтд шляхом розповсюдження цукерок "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Отже, по справі відсутня необхідність для призначення судової почеркознавчої експертизи, а відтак суд відмовляє представнику відповідача-1 в задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Також 27 березня 2017 року від представника відповідача-1 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. (т. 2 а.с.111-114)

У судовому засіданні 27 березня 2017 року представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягали на задоволенні позову.

Відповідач-1 та його представник у судовому засіданні 27 березня 2017 року позов заперечили з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні 27 березня 2017 року позов заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та поясненнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ФОП ОСОБА_1 та представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

4 січня 2016 року у магазині "Продукти", що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Новодвірська, 104а та належить ФОП ОСОБА_1 було здійснено продаж продукції - цукерок "ІНФОРМАЦІЯ_1" виробництва ТзОВ "Ромни-кондитер".

На упаковці вказаної продукції відтворено зображення головних персонажів аудіовізуальних творів "Маша и Медведь" та "Машині казки", що, на переконання позивача, порушує його майнові авторські права на вказані аудіовізуальні твори та його самостійні частини - зображення персонажів, які належать Анімаккорд Лтд.

Як свідчать матеріали справи ТзОВ "Маша і Медвєдь" (ООО "Маша и Медведь" РФ) - юридична особа, що зареєстрована за законодавством Російської Федерації - є власником виключних прав на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал "Маша и Медведь".

Відповідно до статті 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 435 Цивільного кодексу України встановлено, що первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Згідно статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору, а також виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів; здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер.

За приписами частини першої статті 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Судом встановлено, що 10 грудня 2014 року між Анімаккорд Лтд (далі - набувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маша и Мєдвєдь" (далі - правовласник) було укладено договір № ММ-2 про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір (анімаційні серіали "Маша і Ведмідь" і "Машині казки") (т. 1 а.с. 51-54), відповідно до якого правовласник в порядку, передбаченому договором, передає і відчужує набувачу виключне право в повному обсязі на аудіовізуальні твори, а набувач зобов'язується сплатити правовласнику обумовлену договором винагороду.

У пункті 1 розділу А договору зазначено, що аудіовізуальні твори-кольорові анімаційні серіали "Маша і Ведмідь" та "Машині казки" російською мовою, включаючи, але не обмежуючись вихідними матеріалами, елементи та об'єкти, що охороняються та є складовою частиною серій, в тому числі, графічні зображення, персонажі, музика та фонограми, незалежно від того, чи перераховані вказані елементи та об'єкти безпосередньо у додатках до цього договору.

Згідно пункту 1.4 договору виключне право на Аудіовізуальні твори передається та відчужується правовласником набувачеві у повному обсязі для використання його будь-яким способом та у будь-якій формі згідно умов цього договору.

Факт передачі прав підтверджується відповідним актом від 1 січня 2015 року № 1 до договору про відчуження виключного права на аудіовізуальні твори (серіал Маша та Ведмідь та Машині казки) від 10 грудня 2014 року № ММ-2 (т. 1 а.с. 66-68).

Правовласник заявляє і гарантує, що правовласник є єдиним власником виключного права на аудіовізуальні твори і, що після передачі/відчуження згідно актів передачі прав або актам приймання-передачі, виключне право на аудіовізуальні твори не буде заставлено, під арештом та не буде обтяжено ніякими іншими зобов'язаннями чи будь-якими іншими інтересами будь-якого виду (пункт 1.3 договору).

Згідно пункту 7.1 договору до набувача переходять права правовласника, який є ліцензіаром по всім діючим ліцензійним договорам (зазначених у відповідному додатку до договору), укладених правовласником відносно аудіовізуальних творів, право на які підлягає передачі по цьому договору. Правовласник зобов'язується у найкоротший термін повідомити всі компанії-ліцензіати в письмовій формі про передачу своїх прав по діючим ліцензійним договорам.

Пунктом 4.1 договору визначено, що одночасно з відчуженням права на аудіовізуальні твори правовласник передає набувачу в повному обсязі виключне право на всі юридично значимі охоронювані елементи і об'єкти аудіовізуальних творів, включаючи, але не обмежуючись: вихідні матеріали серій, інструкцію по стилю, робочі матеріали, назву анімаційних серіалів "Маша і Ведмідь" і "Машині казки", графічне зображення, персонажі, музика та фонограми, незалежно від того чи перераховані зазначені елементи та об'єкти безпосередньо в додатках до договору.

Згідно пункту 7.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом всього терміну дії виключного права на аудіовізуальні твори, включаючи будь-які пролонгації терміну дії виключного права.

Вищезазначений договір підписаний та скріплений відтисками печаток сторін.

Статтею 204 ЦК України презюмується правомірність правочину.

На час розгляду справи доказів недійсності чи розірвання договору від 10 грудня 2014 року № ММ-2, зокрема відповідних судових рішень з цього приводу, суду не надано.

Додатком № 1 до договору від 10 грудня 2014 року № ММ-2 його сторони погодили, зокрема, основні ідентифікуючі характеристики аудіовізуальних творів "Маша і Ведмідь" і "Машині казки" та права, які підлягають відчуженню згідно договору (т. 1 а.с. 55-57).

Персонажі аудіовізуальних творів (мультиплікаційного серіалу) "Маша і Ведмідь" та "Машині казки", зокрема, "ІНФОРМАЦІЯ_2" і "ІНФОРМАЦІЯ_3" є частинами аудіовізуального твору, які можуть використовуватись самостійно, а відтак розглядаються як твори.

Відтак судом встановлено, що Анімаккорд ЛТД є власником виключних прав у повному обсязі також і на персонажі аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Ведмідь", в тому числі на малюнок персонажа Маша та персонажа Ведмідь, які в силу статті 9 Закону України "Про авторське право і суміжні права" охороняються як твори відповідно до цього Закону.

Окрім того, факт належності виключних майнових авторських прав Анімаккорд Лтд також встановлено: постановою Київського апеляційного господарського суду у справі №910/27945/15, рішенням Господарського суду Одеської області від 20 травня 2016 року у справі № 916/153/16, постановою Київського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2016 року у справі № 911/5015/15, постановою Одеського господарського суду від 26 липня 2016 року у справі № 916/806/16, також про належність прав зазначається у постанові ВГСУ від 30 серпня 2016 року у справі № 910/27945/15 та у постанові ВГСУ від 09 серпня 2016 року у справі № 911/5015/15.

Згідно абзацу 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

Проаналізувавши умови вищезазначеного договору, суд дійшов висновку про правомірність звернення Анімаккорд ЛТД до суду з відповідним позовом.

З огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке: 1) позивач, зокрема, повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем; 2) відповідач має довести додержання ним вимог Цивільного кодексу України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності".

З долучених до матеріалів справи речових доказів, зокрема упаковок цукерок "ІНФОРМАЦІЯ_1", суд вбачає, що на них зображено фрагменти з мультиплікаційного твору "Маша і Мєдвєдь", майнові права на які належать позивачу.

Зазначене стверджується роздрукованими фрагментами з зображенням персонажів з серії під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_4" аудіовізуального твору "Маша і Вєдмєдь" та роздрукованими фрагментами з серій "ІНФОРМАЦІЯ_5", "ІНФОРМАЦІЯ_6" також DVD диском з примірником зазначених серій аудіовізуальних творів, які наявні в матеріалах даної справи.

Також використання фрагментів з мультиплікаційного твору "Маша і Мєдвєдь" на цукерках "ІНФОРМАЦІЯ_1" підтверджується висновком експерта № 1026 від 9 березня 2017 року.

Відповідно до п. 4 ст. 1 ЗУ "Про захист прав споживачів" виробник - суб'єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (Ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про авторське право і суміжні права", відтворення - виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер;

Відповідно до п. 9 ч. З ст. 15 ЗУ "Про авторське право і суміжні права", до виключних відноситься право на подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, ї представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час їх власним вибором

Зі змісту нормативних приписів чинного законодавства вбачається, що розміщення творів у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання, є поданням творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором відповідно до пункту 9 частини третьої статті 15 Закону N 3792-ХІІ ( 3792-12 ), тобто таке розміщення є правомірним лише з дозволу автора чи іншої особи, яка має авторське право.

Якщо у зв'язку з таким розміщенням у мережі Інтернет порушуються майнові права суб'єкта авторського права, визначені статтею 15 Закону N 3792-ХІІ ( 3792-12 ), то це дає підстави для судового захисту авторського права.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України у пункті 31 Постанови від 4 червня 2010 року № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав".

Судом встановлено, що відповідач-2 допустив порушення авторського права у спосіб подання контрафактного примірника твору до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про авторське право і суміжні права" публічний показ - будь-яка демонстрація оригіналу або примірника твору, виконання, фонограми, відеограми, передачі організації мовлення за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо або на екрані за допомогою плівки, слайда, телевізійного кадру тощо (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) або за допомогою інших пристроїв чи процесів у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї особи, яка здійснює показ, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час (публічний показ аудіовізуального твору чи відеограми означає також демонстрацію окремих кадрів аудіовізуального твору чи відеограми без дотримання послідовності).

З долучених до матеріалів справи роздруківок з сайту http://romny-konditer.com.ua/ суд вбачає, що відповідач-2 допустив публічний показ контрафактного примірника твору через мережу Інтернет.

Враховуючи ту обставину, що відповідачами не надано жодних доказів правомірності використання на упаковках "ІНФОРМАЦІЯ_1" зображень персонажів аудіовізуального твору "Маша и Мєдвєдь", майнових авторських прав, які належать для позивача, відтак суд дійшов висновку, що вироблена відповідачем-2 та розповсюджена відповідачем-1 продукція є контрафактною, доказів протилежного ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ "Ромни-кондитер" суду не надали.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема, подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Частиною 2 статті 52 Закону України "Про авторські та суміжні права" встановлено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов висновку, що матеріалами справи стверджено правомірність позову та право позивача, визначене законом, на стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 компенсації за вчинене порушення, зокрема виробництво та розповсюдження контрафактної продукції без відповідних дозвільних документів на використання персонажів "ІНФОРМАЦІЯ_2" та "ІНФОРМАЦІЯ_3", майнові права на які належать позивачу.

Також, судом враховано, що відповідачі не надали будь-яких належних та допустимих доказів, які б вказували на правомірне розповсюдження продукції із зображеннями персонажів "ІНФОРМАЦІЯ_2" та "ІНФОРМАЦІЯ_3".

Разом з тим, вирішуючи питання щодо розміру компенсації, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини 2 статті 52 Закону України "Про авторські та суміжні права" при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності. Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 51.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності".

Як вбачається з матеріалів даної справи, в обґрунтування розміру компенсації позивач вказує на свідоме та навмисне порушення прав Анімаккорд ЛТД зі сторони відповідачів, яке полягає в незаконному розповсюджені контрафактного товару - цукерок "ІНФОРМАЦІЯ_1", на упаковці яких зображено головних персонажів аудіовізуальних творів "Маша і Ведмідь", права на який належать Анімаккорд ЛТД .

Контрафактна продукція - продукція або примірник, які випускаються відтворюються, публікується, розповсюджується, реалізуються тощо з порушенням майнових прав інтелектуальної власності (Постанова КМУ "Про затвердження Національного стандарту № 4 "Оцінка майнових прав інтелектуальної власності" (Національний стандарт № 4, пункт 3) від 3 жовтня 2007 року № 1185 місто Київ).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав - будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором;

Відповідно до пункту "б" статті 50 Закону N 3792-ХІІ (3792-12) розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту. Особа, яка розповсюджує об'єкти авторського права і (або) суміжних прав без дозволу суб'єкта такого права, несе відповідальність за порушення виключних прав на цей твір і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договорами з третіми особами.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 44 Постанови Пленуму ВСУ від 4 червня 2010 року № 5.

Згідно частини 2 статті 699 ЦК України, виставлення товару, демонстрація його зразків або надання відомостей про товар (описів, каталогів, фотознімків тощо) у місцях його продажу є публічною пропозицією укласти договір незалежно від того чи вказана ціна та інші істотні Умови договору купівлі-продажу, крім випадків, коли продавець явно визначив, що відповідний товар не призначений для продажу.

Як встановлено судом, відповідач-2 - виробник допустив порушення прав позивача у спосіб розповсюдження контрафактної продукції (введення її в цивільний обіг) у тому числі відповідачу-1.

В свою чергу відповідач-1 здійснив продаж контрафактної продукції у магазині "Продукти", який знаходиться за адресою: 33028, м. Рівне, вул. Новодвірська, 104а.

Суд також враховує, що, виходячи з засад справедливості, добросовісності, розумності як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права, можливість стягнення з порушників надмірних грошових сум як компенсації за порушення авторського права спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу захисту компенсація перетворюється на джерело отримання суб'єктом авторського або суміжного права невиправданих додаткових прибутків.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Заперечення відповідачів до уваги судом не приймаються, оскільки спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає обґрунтованим та достатнім розмір компенсації для ФОП ОСОБА_1 у вигляді 10 мінімальних заробітних плат. Відтак, позовні вимоги Анімаккорд Лтд до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 16 000 грн. 00 коп. компенсації за порушення виключних майнових прав підлягають до задоволення.

Також суд вважає обґрунтованим та достатнім розмір компенсації для ТзОВ "Ромни-кондитер" у вигляді 40 мінімальних заробітних плат. Відтак, позовні вимоги Анімаккорд Лтд до ТзОВ "Ромни-кондитер" про стягнення 64 000 грн. 00 коп. компенсації за порушення виключних майнових прав підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідачів покладається судовий збір.

У відповідності до частини 6 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача.

У справі було проведено експертизу, за яку позивач поніс витрати у розмірі 3 082 грн. 80 коп. (т. 2, а.с. 99).

Враховуючи зазначене вище, відповідачам необхідно відшкодувати для позивача 3 082 грн. 80 коп. витрат на проведення судових експертиз.

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Анімаккорд Лтд (1095, Республіка Кіпр, м. Нікосія, Ніку Георгію, будинок 6, корпус С, 7 поверх, офіс 703, реєстраційний номер НЕ 244451; Т.І.С. 12244451М; VAT реєстраційний номер CY10244451К;) компенсацію в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що складає 16 000 (шістнадцять тисяч) грн., 275 (двісті сімдесят п'ять) грн. 60 коп. - витрат по оплаті судового збору та 616 (шістсот шістнадцять) грн. 56 коп. - витрат за проведення експертизи.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромни-кондитер" (49502, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Валентина Ларіонова, 145, код ЄДРПОУ 38433815) на користь Анімаккорд Лтд (1095, Республіка Кіпр, м. Нікосія, Ніку Георгію, будинок 6, корпус С, 7 поверх, офіс 703, реєстраційний номер НЕ 244451; Т.І.С. 12244451М; VAT реєстраційний номер CY10244451К;) компенсацію в розмірі 40 мінімальних заробітних плат, що складає 64 000 (шістнадцять чотири тисячі) грн., 1 102 (одну тисячу сто дві) грн. 40 коп. - витрат по оплаті судового збору та 2 466 (дві тисячі чотириста шістдесят шість) грн. 24 коп. - витрат за проведення експертизи.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 03 квітня 2017 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 4 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33023, м. Рівне, вул. Ак. Грушевського, 42-б);

3 - відповідачу-1 рекомендованим (АДРЕСА_1);

4 - відповідачу-2 рекомендованим (49052, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Валентина Ларіонова, 145).