Ухвала

від 10.07.2017 по справі 918/29/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"10" липня 2017 р. Справа № 918/29/17

Суддя Марач В.В . розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення у справі

за позовом Анімаккорд Лтд

до відповідача 1 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромни-кондитер"

про стягнення компенсації за порушення авторських прав в сумі 80 000 грн. 00 коп.

За участі представників сторін:

від позивача:Трачук Ю.М., Калініченко Н.А.;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 27 березня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Анімаккорд Лтд компенсацію в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що складає 16 000 (шістнадцять тисяч) грн., 275 (двісті сімдесят п'ять) грн. 60 коп. - витрат по оплаті судового збору та 616 (шістсот шістнадцять) грн. 56 коп. - витрат за проведення експертизи. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромни-кондитер" на користь Анімаккорд Лтд компенсацію в розмірі 40 мінімальних заробітних плат, що складає 64 000 (шістнадцять чотири тисячі) грн., 1 102 (одну тисячу сто дві) грн. 40 коп. - витрат по оплаті судового збору та 2 466 (дві тисячі чотириста шістдесят шість) грн. 24 коп. - витрат за проведення експертизи.

26 квітня 2017 року на виконання рішення господарського суду Рівненської області від 27 березня 2017 року видано накази.

06 червня 2017 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромни-кондитер" надійшла заява про розстрочку виконання рішення суду в якій останній просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 26 квітня 2017 року у справі № 918/29/17 та затвердити такий графік виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 26 квітня 2017 року у справі № 918/29/17:

червень 2017 року - 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.;

липень 2017 року - 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.;

серпень 2017 року - 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.;

вересень 2017 року - 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.;

жовтень 2017 року - 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.;

листопад 2017 року - 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.;

грудень 2017 року - 7 568 (сім тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. 64 коп.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 07.06.2017 року №01-04/149/2017 у зв'язку із перебуванням у судді Політики Н.А. у відпустці, з метою розгляду заяви про розстрочку виконання рішення справу № 918/29/17 передано на повторний автоматичний авторозподіл, за наслідками якого справу № 918/29/17 передано на розгляд судді Марачу В.В.

Ухвалою суду від 07.06.2017 року справу №918/29/17 прийнято до свого провадження суддею Марач В.В.

У своїй заяві боржник вказує, що перебуває у скрутному фінансовому становищі. Зокрема зазначає, що за фінансовим результатом товариства за 1-й квартал 2017 року згідно поданої податкової та статистичної звітності є збиток в сумі 3 938 000 грн. 00 коп., який по результатах роботи за 4 місяці поточного року збільшився до 5 235 251 грн. 00 коп. Вказана обставина, на думку боржника, ускладнює виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07 червня 2017 року заяву від 06 червня 2017 року прийнято до розгляду та призначено до слухання на 20 червня 2017 року.

20 червня 2017 року від боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромни-кондитер" через відділ канцелярії та документального забезпечення надійшли документи які витребовувались ухвалою суду.

20 червня 2017 року від представника стягувача через відділ канцелярії та документального забезпечення надійшло пояснення щодо заяви про розстрочку виконання рішення суду у справі №918/29/17. Вказаним поясненням Анімаккорд Лтд вважає, що ТзОВ "Ромни-кондитер" не обгрунтував належним чином необхідності застосування саме до нього виняткових обставин та розстрочення виконання рішення.

Стягувач наголошує на тому, що відповідно до відомостей з ЄДР, розмір статутного капіталу Відповідача 2 станом на 09.11.2013 р. складає 12 500 000,00 грн. Тобто відомості з ЄДР підтверджують достатність ресурсів у ТОВ "Ромни - кондитер" для погашення його зобов'язань.

Крім того стягувач у поясненнях на заяву зазначає, що строк невиконання рішення для кредитора (Позивача), зазначений у заяві ТОВ "Ромни-кондитер" є надмірно тривалим, зважаючи на те, що протягом цього строку він не матиме можливості користуватися своїми грошовими коштами без отримання будь - якої компенсації, оскільки невиконання грошового зобов'язання за наявності судового рішення про задоволення вимог кредитора з розстроченням не призводить до наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК, за період такого розстрочення.

04 липня 2017 року від боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромни-кондитер" через відділ канцелярії та документального забезпечення надійшли доповнення до заяви про розстрочку виконання рішення суду. Відповідно до поданого доповнення заявник просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 26 квітня 2017 року у справі № 918/29/17. Затвердити такий графік виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 26 квітня 2017 року у справі № 918/29/17:

липень 2017 року - 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.;

серпень 2017 року - 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.;

вересень 2017 року - 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.;

жовтень 2017 року - 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.;

листопад 2017 року - 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.;

грудень 2017 року - 7 568 (сім тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. 64 коп.

Заявник в судове засідання 10 липня 2017 року не з'явився, однак в поданих доповненнях до заяви просить завершити розгляд справи без участі представника боржника.

Відповідач 1 Фізична особа-підприємця ОСОБА_1 в судове засідання 10.07.2017 р. не з"явилась. До господарського суду повернулась ухвала про відкладення розгляду ссправи, яка направлялась на адресу відповідача 1, вказану в позовній заяві: АДРЕСА_1 , з відміткою поштового відділення " за закінченням терміну зберігання".

Представники стягувача в судовому засіданні 10.07.2017 р. заперечили щодо розстрочення виконання рішення суду з підстав, зазначених у поясненнях, а також з огляду на наступне.

Боржник до заяви не надав доказів того, що на момент його звернення до суду дійсно існують об'єктивні обставини, які роблять неможливим виконання рішення суду у справі, а також що протягом року ці обставини будуть усунені і борг буде погашено. Заявником ніяким чином не обґрунтовано строк, на який просить відстрочити виконання рішення суду.

Крім того заявником не надано належних доказів на підтвердження існування виняткових обставин, які б давали підстави для відстрочки виконання рішення у справі. До заяви також не додані докази, які засвідчують в повному обсязі матеріальне становище заявника. Такі докази мають суттєве значення, оскільки відстрочка виконання рішення повинна забезпечити можливість виконання рішення після закінчення строку на його відстрочку, а не ухилення від його виконання.

Враховуючи те, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів, суд розглядає заяву за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників стягувача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява відповідача про розстрочку виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.

Згідно з вимогами частини 2 статті 6, частини 2 статті 19, пункту 1 частини 3 статті 129 Конституції України, суд здійснює надані йому повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, відстрочка або розстрочка виконання рішення, допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" передбачено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 ЦПК України і статті 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Наведеними нормами встановлено, що відстрочка виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Відтак, саме на заявника в контексті приписів статей 4-3, 33 ГПК України покладається обов'язок доведення існування відповідних підстав, тоді як стягувач, у разі наявності заперечень, має навести докази, що спростовують обставини, на які посилається заявник.

У своїй заяві боржник посилався на тяжкий матеріальний стан підприємства. Зокрема зазначає, що за фінансовим результатом товариства за 1-й квартал 2017 року згідно поданої податкової та статистичної звітності є збиток в сумі 3 938 000 грн. 00 коп., який по результатах роботи за 4 місяці поточного року збільшився до 5 235 251 грн. 00 коп.

Як вже було зазначено вище, норма статті 121 ГПК України передбачає, що задоволення заяви про розстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Проте наведена відповідачем підстава для розстрочення виконання судового рішення - тяжке фінансове становище - не є виключною обставиною, яка б давала можливість для розстрочення виконання судового рішення, оскільки такий незадовільний майновий стан відповідача утворився, зокрема, внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від нього обставин.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. За приписами статті 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом і Законом України "Про виконавче провадження".

Слід також враховувати, що за змістом частини 1 статті 229 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за невиконання грошового зобов'язання боржник несе відповідальність, якщо таке виконання стало неможливим внаслідок його винних дій чи бездіяльності, а не внаслідок дії непереборної сили, випадку тощо. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання. Тобто боржник може бути звільнений від відповідальності за невиконання своїх договірних зобов'язань лише в силу об'єктивних факторів.

В силу приписів статті 96 ЦК України юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Таким чином, наведені відповідачем обставини не свідчать про неможливість або ускладнення виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26 квітня 2017 року у справі №918/29/17, і не є винятковими в розумінні статті 121 ГПК України. Ці обставини лише вказують на те, що примусове виконання даного судового рішення може негативно вплинути на фінансовий стан відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 25 квітня 2012 року у справі № 2/97.

Крім того, ТзОВ "Ромни - кондитер" жодним чином не обґрунтовує необхідність розстрочення виконання рішення суду з липня 2017 аж по грудень 2017 рік.

Відповідно до статті 45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Згідно зі ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України ''Про виконавче провадження". Обов'язковість виконання рішення суду на всій території України встановлена і статтею 124 Конституції України.

Проте заявник (відповідач) до заяви не надав доказів того, що на момент його звернення до суду дійсно існують об'єктивні обставини, які роблять неможливим виконання рішення суду у справі, а також що протягом року ці обставини будуть усунені і борг буде погашено. Заявником ніяким чином не обґрунтовано строк, на який просить розстрочити виконання рішення суду.

Також заявником (відповідачем) не надано належних доказів на підтвердження існування виняткових обставин, які б давали підстави для розстрочки виконання рішення у справі.

До заяви також не додані докази, які засвідчують в повному обсязі матеріальне становище заявника. Такі докази мають суттєве значення, оскільки розстрочка виконання рішення повинна забезпечити можливість виконання рішення після закінчення строку на його розстрочку, а не ухилення від його виконання.

Також судом зазначається, що вказане рішення було винесено не 26 квітня 2017 року як вказано в заяві про розстрочку виконання рішення, а 27 березня 2017 року.

Однак приймаючи до уваги те, що у даній справі рішення було винесено саме 27 березня 2017 року, суд приймає заяву відповідача від 01.06.2017 року № 17 як про розстрочку саме зазначеного рішення.

Частиною 1 статті 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з вимогами статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищевикладене, а також надані відповідачем документи в обґрунтування заяви про розстрочку, суд зазначає, що вона необґрунтована, не підтверджена належними доказами, відповідачем нічим не підтверджується винятковість обставин, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача від 01 червня 2017 року про надання розстрочки виконання рішення суду від 27 березня 2017 року по справі №918/29/17.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ромни - кондитер" в задоволенні заяви від 01 червня 2017 року № 17 про розстрочку виконання рішення господарського суду Рівненської області від 27 березня 2017 року у справі №918/29/17.

Суддя Марач В.В.