Рішення

від 17.03.2017 по справі 921/47/17-г/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 березня 2017 рокуСправа № 921/47/17-г/11

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМГ-2016", вул. Шептицького 20, м. Тернопіль, Тернопільська область

до відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Шептицького, 20, м. Тернопіль, Тернопільська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, вул. Городецького, 13, м. Київ 1, Київська область

про виключення майна з розшуку.

За участю представників сторін:

Позивача: ОСОБА_2 - представник

Відповідача: не з'явився.

Третя особа : старший державний виконавець Кущак В.Б., довіреність №1020/20.3-03 від 29.12.2016 р.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТМГ-2016" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про виключення майна з розшуку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 31.08.2016р. заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 при примусовому виконанні наказу господарського суду Тернопільської області № 921/894/15-г/3 від 24.02.2016р. винесено Постанову про розшук майна боржника ПАТ "Тернопільмісьгаз", згідно якої оголошено в розшук майно, зокрема, транспортні засоби: FORD TRANSIT (державний номерний знак НОМЕР_1); ВАЗ 212140 (державний номерний знак НОМЕР_2) та АС АС-U 39095 ВП6 2693 (державний номерний знак НОМЕР_3), які, однак, не належать боржнику ПАТ Тернопільміськгаз у виконавчому провадженні №51242228, а тому підлягають виключенню з переліку майна, оголошеного в розшук.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 11.01.2017 року порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та призначено справу до розгляду на 31.01.2017 року.

В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє ухвалою суду від 12.02.2017 р. його відкладено на 10.03.2017 р. та зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати господарському суду письмові пояснення щодо предмету спору та матеріали виконавчого провадження № 51242228.

Крім того, за клопотанням позивача господарський суд листом № 216/17 від 16.02.2017 р. звернувся до Регіонального сервісного центру МВС в Тернопільській області з проханням надати документи та пояснення щодо факту реєстрації (перереєстрації) наступних транспортних засобів:

- ВАЗ 212140 1690,2013 року випуску, ДНЗ: ВО4012ВС;

- АС AC-U 39095 ВП6 2693,2012 року випуску, ДНЗ: ВО1468ВР;

- УАЗ 3741 ЛЄК, 1989 року випуску, ДНЗ: 7743ТЕН;

- ЗИЛ-ММЗ 45021, 1983 року випуску, ДНЗ: ВО2706АР;

- ГАЗ 33076 У.9109.07, 1993 року випуску, ДНЗ: ВО4977АМ;

- FORD TRANSIT 1.8 D, 2004 року випуску, ДНЗ: ВО 5426АО.

03.03.2017 р. на адресу суду надійшов лист Регіонального сервісного центру МВС в Тернопільській області №31/19-899 від 24.02.2017 р. згідно якого вбачається, що з 19.02.2016 р. власником транспортних засобів ВАЗ 212140 1690 (2013 року випуску, ДНЗ: ВО4012ВС); АС AC-U 39095 ВП6 2693 (2012 року випуску, ДНЗ: ВО1468ВР) та FORD TRANSIT 1.8 D (2004 року випуску, ДНЗ: ВО 5426АО), які перебувають на обліку в Єдиному державному реєстрі МВС, є товариство з обмеженою відповідальністю "ТМГ-2016" (код 40235205). В свою чергу, власником решти транспортних засобів: УАЗ 3741 ЛЄК (1989 року випуску, ДНЗ: 7743ТЕН); ЗИЛ-ММЗ 45021 (1983 року випуску, ДНЗ: ВО2706АР) та ГАЗ 33076 У.9109.07 (1993 року випуску, ДНЗ: ВО4977АМ) є ВАТ Тернопільміськгаз (код 21155959).

Ухвалою суду від 10.03.2017 р., в порядку статті 69 ГПК України, судом задоволено клопотання представника позивача та продовжено строк вирішення спору у даній справі на п'ятнадцять днів після закінчення двохмісячного строку від дня одержання позовної заяви.

В судовому засіданні 10.03.2017 р. оголошено перерву до 10:30 год. 17.03.2017 р., про що сторін повідомлено під розписку.

Також, ухвалою суду від 10.03.2017 р. задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ТМГ-2016" вих. №245 від 21.02.2017 р. про вжиття заходів до забезпечення позову та з метою забезпечення позову заборонено Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13 вчиняти дії щодо звернення стягнення на автомобіль FORD TRANSIT (державний номерний знак НОМЕР_1), який належить на праві власності ТОВ «ТМГ-2016» до вирішення спору по суті.

В судовому засіданні 17.03.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд позов задоволити, посилаючись на наявність факту порушеного права власності на майно, зокрема, на те, що транспортні засоби FORD TRANSIT (державний номерний знак НОМЕР_1); ВАЗ 212140 (державний номерний знак НОМЕР_2) та АС АС-U 39095 ВП6 2693 (державний номерний знак НОМЕР_3) були передані відповідачем товариству з обмеженою відповідальністю "ТМГ-2016" згідно ОСОБА_4 приймання-передачі від 12.02.2016 як внесок до їх статутного фонду, що і стало підставою для державної реєстрації 19.02.2016 р. вказаних транспортних засобів за позивачем. Враховуючи, що вищезазначене рухоме майно належить на праві власності ТОВ ТМГ-2016 , а тому воно підлягає виключенню з переліку майна, оголошеного в розшук у виконавчому провадженні №51242228, боржником у якому є інша юридична особа.

Представник відповідача в судове засідання 17.03.2017 р. не прибув, однак, 31.01.2017 р. на адресу суду надійшла заява №112 від 30.01.2017 р., в якій ПАТ Тернопільміськгаз позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить суд розгляд справи здійснювати за відсутності їх повноважного представника.

Представник третьої особи у судовому засіданні 17.03.2017 р. просить суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі з підстав, викладених у запереченнях на позов № 30/7716 від 09.03.2017 (вх.№7440 від 10.03.2017 р.). Так, зазначає, що підставою для оголошення спірного майна в розшук слугувало повідомлення Регіональним сервісним центром у Тернопільській області про наявність зареєстрованих за боржником на праві власності транспортних засобів, а тому постанова про розшук майна боржника винесена в порядку та у спосіб передбачений Законом України Про виконавче провадження , а дії державного виконавця щодо винесення вказаної постанови є правомірними, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено копію виконавчого провадження №51242228, яке містить, серед іншого, і вищезазначений лист Регіонального сервісного центру у Тернопільській області №31/19-2498 від 05.08.2016 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника третьої особи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в тому числі і права власності.

12.02.2016 р. між головою правління ПАТ Тернопільміськгаз ОСОБА_5 та директором ТОВ ТМГ-2016 ОСОБА_4 складено ОСОБА_4 приймання-передачі майна як внеску до статутного капіталу на виконання розділу 3 Статуту ТОВ ТМГ-2016 , затвердженого рішенням Наглядової ради ПАТ Тернопільміськгаз згідно протоколу №8 від 06.01.2016р., з якого вбачається, що відповідач передав, а позивач прийняв майно, зокрема:

- автомобіль ВАЗ 212140, державний номерний знак НОМЕР_2, вартістю 67 450 грн.;

- автомобіль АС AC-U 39095 ВП6, державний номерний знак НОМЕР_3, вартістю 63 081,43 грн.;

- автомобіль FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 3 054,36 грн.

Статтею 133 ГК України встановлено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо) передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 139 ГК України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Згідно ст.144 ГК України майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання виникають, у тому числі, із угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать. Право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.145 ГК України майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначаються Законом України Про дорожній рух від 30 червня 1993 року №3353-XII

Зазначеним Законом визначені обов'язки власника транспортних засобів, у тому числі стосовно його права на користування ними. Зокрема частиною 9 ст. 34 цього Закону встановлено, що власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Отже, у позивача право власності на спірні транспортні засоби виникло з моменту їх передання згідно ОСОБА_4 приймання-передачі майна від 12.02.2016 року, яке в подальшому було ним зареєстровано 19.02.2016 р. у встановленому законом порядку, про що свідчать свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, а саме:

- свідоцтво серії СХТ №880990 підтверджує реєстрацію транспортного засобу - автомобіля загального легкового універсал-В марки ВАЗ, модель 212140, номер шасі ХТА212140Е2157939, 2013 року випуску, жовтого кольору, державний номерний знак НОМЕР_4, за ТОВ ТМГ-2016 як його власника, дата реєстрації - 19.02.2016 р.

- свідоцтво серії СХТ №881016 підтверджує реєстрацію транспортного засобу - автомобіля спеціалізованого легкового вантажопасажирського оперативного-В марки АС, модель AC-U 39095 ВП6, номер шасі ХТТ374195С0472791 374100С0212950 374100С0494083, 2012 року випуску, жовтого кольору, державний номерний знак НОМЕР_5, за ТОВ ТМГ-2016 як його власника, дата реєстрації - 19.02.2016 р.

- свідоцтво серії СХТ №881028 підтверджує реєстрацію транспортного засобу - автомобіля загального легкового пасажирського В марки FORD, модель TRANSIT, номер шасі WF0UXXTTPU4A14273, 2004 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_6, за ТОВ ТМГ-2016 як його власника, дата реєстрації - 19.02.2016 р.

Однак, як стверджує позивач 02.11.2016р. на автодорозі Київ-Чоп працівниками поліції м. Рівне було затримано автомобіль Ford Transit, державний номерний знак В05426А0, про що було складено ОСОБА_4 огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 02.11.2016р., копія якого міститься в матеріалах справи. Підставою затримання вказаного автомобіля стала постанова про розшук майна боржника від 31.08.2016р. ВП №51242228, винесена заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що при винесені постанови про розшук майна боржника ПАТ "Тернопільмісьгаз" від 31.08.2016 р. заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 безпідставно оголошено в розшук майно - транспортні засоби: FORD TRANSIT (державний номерний знак НОМЕР_1); ВАЗ 212140 (державний номерний знак НОМЕР_2) та АС АС-U 39095 ВП6 2693 (державний номерний знак НОМЕР_3), що належать ТОВ ТМГ-2016 на праві власності.

Статтею 317 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Нормами ч. ч. 1.2 ст. 321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом. Обмеження у здійсненні прав конкретного власника полягає у звуженні того обсягу прав, яким загальна норма закону наділяє усіх власників. Це не є загальна норма, а виняткова ситуація, яка може бути наслідком неправомірної поведінки власника.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами 1, 2 статті 60 Закону України "Про виконавче провадження", встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З матеріалів справи вбачається, що заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 при примусовому виконанні наказу господарського суду Тернопільської області № 921/894/15-г/3 від 24.02.2016р. винесено Постанову про розшук майна боржника ПАТ "Тернопільмісьгаз" та оголошено в розшук майно, зокрема, транспортні засоби: FORD TRANSIT (державний номерний знак НОМЕР_1); ВАЗ 212140 (державний номерний знак НОМЕР_2) та АС АС-U 39095 ВП6 2693 (державний номерний знак НОМЕР_3), яке знаходиться у позивача та належить йому на праві власності.

Разом з тим, доводи третьої особи, що правомірність внесення спірного рухомого майна в розшук на підставі повідомлення Регіональним сервісним центром у Тернопільській області про наявність зареєстрованих за боржником на праві власності транспортних засобів спростовуються матеріалами справи, а також листом Регіонального сервісного центру МВС в Тернопільській області №31/19-899 від 24.02.2017 р. згідно якого вбачається, що з 19.02.2016 р. власником спірних транспортних засобів є товариство з обмеженою відповідальністю "ТМГ-2016" (код 40235205).

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що третьою особою не доведено фактів, що підтверджують правомірність включення до переліку майна, оголошеного в розшук згідно постанови про розшук майна боржника ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" транспортних засобів: FORD TRANSIT 1.8 D, 2004 року випуску, ДНЗ: ВО 5426АО; ВАЗ 212140 1690,2013 року випуску, ДНЗ: ВО4012ВС; AC-U 39095 ВП6 2693,2012 року випуску, ДНЗ: ВО1468ВР.

Відповідно до ст.147 ГК України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Право власності на інші права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у ст.20 цього Кодексу.

Згідно ст.20 ГК України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, у тому числі, шляхом визнання наявності прав, іншими способами, передбаченими законом.

Позивач не є боржником у виконавчому провадженні, арештовані органом ДВС транспортні засоби належать позивачу, отже згідно зі ст. 60 Закону України Про виконавче провадження дане майно підлягає звільненню з-під арешту.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Беручи до уваги вищенаведені обставини справи, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Виключити з переліку майна, оголошеного в розшук згідно постанови про розшук майна боржника ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" вул. Шептицького, 20 м. Тернопіль від 31.08.2016р. у виконавчому провадженні № 51242228, належні Товариству з обмеженою відповідальністю "ТМГ-2016", вул. Шептицького 20, м. Тернопіль на праві власності наступні транспортні засоби:

- FORD TRANSIT 1.8 D, 2004 року випуску, ДНЗ: ВО 5426АО

- ВАЗ 212140 1690,2013 року випуску, ДНЗ: ВО4012ВС;

- AC-U 39095 ВП6 2693,2012 року випуску, ДНЗ: ВО1468ВР.

3. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, вул. Городецького, 13, м. Київ припинити /скасувати/ розшук, оголошений 31.08.2016р. постановою про розшук майна боржника у виконавчому провадженні № 51242228 наступних транспортних засобів:

- FORD TRANSIT 1.8 D, 2004 року випуску, ДНЗ: ВО 5426АО

- ВАЗ 212140 1690,2013 року випуску, ДНЗ: ВО4012ВС;

- AC-U 39095 ВП6 2693,2012 року випуску, ДНЗ: ВО1468ВР.

4. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Шептицького, 20 м. Тернопіль, ідентифікаційний код 21155959 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМГ-2016", вул. Шептицького 20, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 40235205 - 1 600 грн. 00 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

5. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання - 04 квітня 2017 року) через місцевий господарський суд.

Суддя А.М. Сидорук