Рішення

від 31.03.2017 по справі 757/5504/17-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5504/17-ц

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2017 року

Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Васильєвої Н.П.,

при секретарі Захарчишиній В.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача - 1 Харченка Р.М.,

представника відповідача - 2 Чебан С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Печерського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Морган Кепітал , Товариства з обмеженою відповідальністю Ферре про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги номер 18-Ф/1 від 09 червня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася до Печерського районного суду міста Києва та просила визнати договір номер 18-Ф/1 від 09 червня 2016 року про відступлення права вимоги між ТОВ Фінансова компанія Морган Кепітал та ТОВ Ферре недійсним з м моменту укладення. Позивач посилалась на таке: позивач є співзасновником ТОВ Золотий Вік /код ЄДРПОУ 32318941/. 06 січня 2017 року їй стало відомо про те. що 09 червня 2016 року укладено договір номер 18-Ф/1 про відступлення права вимоги між ТОВ Фінансова компанія Морган - Кепітал та ТОВ Ферре . Предметом відступлення права вимоги відповідно до вказаного договору є боржник ТОВ Золотий Вік та розмір заборгованості по кредитному договору: номер 0055/06/13-КLI від 20 листопада 2006 року складає заборгованість по основній сумі кредиту 5 682 025,00 гривень та 908 650,00 доларів США та заборгованості по процентах 1 281 333,60 гривень та 130 870,85 доларів США;

номер 0025/08/13-OVER1 від 08 жовтня 2008 року складає заборгованість по основній сумі кредиту 789 000,00 гривень та заборгованості по процентах 121 682,77 гривень. Між відповідачами на виконання умов договору було укладено акт прийому-передачі документації від 09 червня 2016 року відповідно до договору номер 18-Ф/1 від 09 червня 2016 року про відступлення права вимоги. У відповідності до вимог ч.1 ст.1077 ЦК України за договором фартингу /фінансування від відступлення права грошової вимоги/ одна сторона /фактор передає або зобов,язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони /клієнта/ за плату /у будь-який передбачений договором спосіб/, а клієнт відступає або зобов,язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи /боржника/. Предметом договору фартингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав /наявна вимога/, а також право вимоги, яке виникне у майбутньому. Відповідно до ст. 1083 ЦК України наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави ЦК України. Договір факторингу є самостійним цивільно-правовим договором, який належить до групи договорів про надання фінансових послуг. Сторонами договору у відповідності до ст. 1079 ЦК України є фактор і клієнт. Фактором може бути факт або фізична установа, а також фізична особа - підприємець, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Клієнтом може бути фізична або юридична особа, яка є суб,єктом підприємницької діяльності. Зміст договору факторингу полягає у переході до фактора права вимоги до боржника. Відповідно до положень ст.ст. 4,5,7 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг фактор на момент укладення договору факторингу повинен мати статус фінансової установи та отримати дозвіл на надання фінансової послуги факторингу . Як вбачається з оспорюваного договору, відповідач ТОВ Ферре не є фактором, не має статусу фінансової установи та не має дозволу на надання фінансової послуги факторингу. Крім того, ТОВ Золотий Вік ніякого письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги від обох відповідачів не отримувало. Рішенням Київського районного суду міста Сімферополя від 16 вересня 2009 року по справі номер 2-5121/2009 стягнуто на користь АКБ Форум з ТОВ Золотий Вік , ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором від 22 листопада 2011 року суму 15797722,53 гривень та 1950,00 гривень в рахунок відшкодування судових витрат. Отже загальна суму стягнення відповідно до вказаного рішення суду складає 15799672,53 гривень. Але, як вбачається з розділу 1 оспорюваного договору та додатку номер 1 предмет вказаного договору не містить посилання на рішення Київського районного суду міста Сімферополя від 16 вересня 2009 року по справі номер 2-5121/2009 про стягнення заборгованості 15799672,53 гривень. Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Позивач зазначає, що окрім вказаного рішення суду ніякого іншого судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором не було. Крім того, поручителі не отримували будь-яких повідомлень про відступлення права грошової вимоги від відповідачів. Права позивача при укладенні спірного договору порушені, оскільки позивач є поручителем за кредитним договором і несе всі відповідні зобов,язання за вищезазначеним рішенням суду. Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України на тимчасово окупованій території на строк дії цього закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Відповідно до ч.2 ст.4 вищезазначеного Закону правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території. Отже стягнення боргу з основного боржника ТОВ Золотий Вік неможливо, про що свідчить по станова Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту ДВС Міністерства юстиції України Нідченко Д.Є. від 25 грудня 2015 року ВП номер 37428545, а тому є вірогідність стягнення всього боргу саме з позивача без неможливості пред,явлення регрес них вимог. Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання з момент вчинення правочину стороною /сторонами/ вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п,ятою, шостою ст. 203 ЦК України. Ч.3 вказаної статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним /оспорюваний правочин/. У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги скарги, посилалась на

ст.ст.1077,1079,1083 ЦК України, ст.ст.4,5,7 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг та ч.1.,ч.3. ст.215, 638 ЦК України. Вважає, що спірний договір за своєю правовою природою є фактично договором факторингу , відповідач ТОВ Ферре не є фінансовою установою та не має дозволу на надання фінансової послуги факторингу. Крім того, в предметі договору не міститься посилання на рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 16.09.2009р. по справі номер 2-5121/2009 щодо стягнення заборгованості 15 799 672,53 гривень, просила позовні вимоги задовольнити та визнати недійсним договір номер 18-Ф/1 про відступлення права вимоги від 09 червня 2016 року , укладений між відповідачами з моменту укладення.

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ Ферре заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на наступне: аргументуючи заявлений позов, позивач навмисно вводить суд з оману щодо предмету договору, укладеного з ТОВ Ферре , маніпулюючи поняттями, підмінюючи смислове значення термінів відступлення прав вимог та факторингова операція . У відповідності до п.1 ч.1 ст.152 ЦК України кредитор у зобов,язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином /відступленням права вимоги/. Згідно зі ст.515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов,язаннях, нерозривно пов,язаних з особою кредитора. Отже, відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов,язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відповідно до ст.1077 ЦК України договором факторингу /фінансування під відступлення права грошової вимоги/ одна сторона /фактор/ передає або зобов,язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони /клієнта/ за плату /у будь-який передбачений договором спосіб/, а клієнт відступає або зобов,язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи /боржника/. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимоги до боржника з метою забезпечення клієнта перед фактором. Зобов,язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтову послуг, пов,язаних із грошовою вимогою, право якої він відс тупає. Отже, розмежовуючи два поняття, відповідач зауважує, що фактиринг - це комплекс фінансових послуг, який надається клієнтову фактором, а плата розуміється як вказівка на те. що співвідношення при обміні грошей на дебіторську заборгованість має бути на користь фактора /тобто він повинен отримати прибуток у вигляді різниці/. Елементами договорі факторингу можуть виступати: фінансування, страхування ризику неплатежу, адміністративне управління дебіторською заборгованістю, інформаційнй послуги, тощо. Крім того, отримати права вимоги у відповідності до норм чинного законодавства можливо різними способами: купити /укласти договір купівлі-продажу прав вимог/; відступити /укласти договір відступлення права вимоги /цесії/; здійснити фінансові послуги /класти договір факторингу/, при цьому право вибору способу /прояв волевиявлення учасника правочину, який має бути вільним і відповідати його внутрішній волі/ належить сторонам правочину. Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов,язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору. Зміст договору, у відповідності до ч.1 ст. 628 ЦК України, становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов,язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Зазначені положення узгоджуються з нормами ч.1 ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК України , відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства. Як вбачається з умов договору номер 18-Ф/1 від 09 червня 2016 року /пункт 2.4/ сторони при укладенні останнього керувалися положеннями ст.ст. 512, 513, 514 ЦК України, які, в свою чергу, не відносять такий вид договору до договорів, які потребують індивідуальної ліцензії НБУ. Крім того, відповідно до ст.1 вказаного договору первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до боржника, що належить первісному кредитору на підставі кредитного договору, а новий кредитор зобов,язується прийняти зазначене право вимоги. Новий кредитор після переходу до нього права вимоги стає кредитором за кредитним договором та одержує замість первісного кредитора право вимагати від боржника належного виконання ним зобов,язань за кредитним договором. Права кредитора за кредитним договором переходить до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги. На момент укладення договору відступлення права вимоги первісний кредитор здійснював певні заходи щодо боржника /в укладеному договору є відповідні посилання, зокрема в розділі 6 договору/ з метою отримання належного виконання зобов,язань за кредитним договором. Серед заходів є направлення листів-вимог про належне виконання зобов,язань, подача позову про стягнення заборгованості з солідарних боржників, як результат - отримання рішення суду, яке вступило в законну силу, отримання виконавчого документу та направлення останнього у відповідні органи, які здійснюють примусове виконання рішення. Вказані вище дії первісного кредитора були наслідком невиконання боржником зобов,язань за кредитним договором, а тому не є істотною умовою договору в розумінні ст. 180 ГК України та ст. 638 ЦК України та не потребують окремого зазначення в предметі правочину. Представник відповідача посилається на те, що права позивача укладенням вказаного договору не порушені. Крім того, ТОВ Ферре є законним та добросовісним набувачем прав вимоги до ТОВ Золотий Вік та єдиним належним кредитором за кредитним договором від 20 листопада 2006 року та договорами, що його забезпечують.

Представник відповідача ТОВ Морган Кепітал позовні вимоги не визнав, посилаючись на наступне: п.2.4 договору номер 18-Ф/1 від 09 червня 2016 року сторони визначили, що договір спрямований на врегулювання цивільних правовідносин, що виникають з приводу та у зв,язку з відступленням у порядку та на умовах визначених цим договором та законодавством України… Сторони цим погоджуються, що до цього Договору застосовуються положення ст.ст. 512-519 ЦК України. Отже посилання позивача на те. що при укладенні вказаного договору в дійсності був укладений договір факторингу не доведені. Аналогічні пояснення вказаний представник надав і стосовно щодо понять факторин та цесія . У відповідності до ст. 1077 ЦК України договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнт за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу. Посилаючись на ст.ст. 203, 215, 627, 626, 638, 628 ЦК України, представник відповідача зазначає, що відсутні підстави для визнання вказаного договору недійсним. Представник відповідача зазначає, що посилання позивача на порушення її прав в частині погашення солідарного боргу одноособово в повному обсязі та неможливості у подальшому заявити зворотні вимоги до

ТОВ Золотий Вік є необґрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного цивільного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторін у судовому засіданні суд приходить до наступного висновку: Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У відповідності до п.2 ч.2 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав там інтересів є визнання правочину недійсним. 20 листопада 2006 року ТОВ Золотий Вік /Код ЄДРПОУ 32318941/ та ПАТ Банк Форум уклали кредитний договір номер 0055/06/13-KLI. В якості забезпечення виконання боргових зобов,язань ПАТ Банк Форум уклав договори поруки з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 , за умовами яких вказані особи стали поручителями і солідарними боржниками за кредитним договором.

Представник відповідача ТОВ Ферре у судовому засіданні зазначає та вказує у запереченнях / а.с. 68 зворотна сторона/, що 09 червня 2016 року у процесі продажу майна ПАТ Банк Форум в процедурі його ліквідації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб згідно Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб було здійснено відступлення права вимоги за кредитним договором номер 0055/06/13-KLI. Від 20 листопада 2006 року, що укладений між ТОВ Золотий Вік /код ЄДРПОУ 32318941/ та ПАТ Банк Форум Товариству з обмеженою відповідальністю Ферре /код ЄДРПОУ 40526044/ за місцезнаходженням за адресою: місто Одеса вулиця Космонавтів 32 офіс 1.

Але вказані обставини не відповідають дійсності. Фактично, 09 червня 2016 року у процесі продажу майна ПАТ Банк Форум в процедурі його ліквідації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб згідно Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб було здійснено відступлення права вимоги за кредитним договором номер 0055/06/13-KLI від 20 листопада 2006 року, що укладений між ТОВ Золотий Вік /код ЄДРПОУ 32318941/ та ПАТ Банк Форум Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Морган Кепітал та було укладено договір про відступлення права вимоги номер 0013/16-ВБ. У цей же день між ТОВ Фінансова компанія Морган Кепітал та ТОВ Ферре було укладено договір про відступлення права вимоги номер 18-Ф/1 від 09 червня 2016 року.

Предметом відступлення права вимоги відповідно до Додатку номер 1 до цього Договору є боржник ТОВ ЗОЛОТИЙ ВІК та розмір заборгованості ко кредитному договору :

-№0055/06/13-КLIвід 20.11.2006р. складає заборгованість по основній сумі кредиту 5 682 025,00 грн. та 908 650,00 дол.США та заборгованості по процентах 1 281 333,60 грн. та 130 870,85 дол. США;

-№0025/08/13-OVER1 від 08.10.2008р. складає заборгованість по основній сумі кредиту 789 000,00 грн. та заборгованості по процентах 121 682,77 грн. Також між відповідачами на виконання умов договору було укладено акт прийому-передачі документації від 09.06.2016р. згідно договору №18-Ф/1 від 09 червня 2016 року про відступлення права вимоги.

Згідно п.5.2. цього спірного Договору ціна відступлення сплачена Первісному кредитору до моменту укладення цього Договору на підставі Попереднього договору про відступлення права вимоги №18-ФЛ від 07.06.2016 року у розмірі 3 319 799,49 грн.

Посилання представника відповідача ТОВ Ферре на те, що спірний договор не є договором факторингу, а є фактично договором про відступлення права вимоги не може прийматися до увагу суду, оскільки як свідчить аналіз змісту спірного Договору, він містить ознаки договору факторингу /фінансування під відступлення права грошової вимоги/. Відповідно до ст.ст. 512, 513 ЦК України кредитор у зобов,язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином /відступлення права вимоги/. Правочин щодо заміни кредитора у зобов,язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов,язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. У відповідності до вимог ст. 1077 ЦК України, з урахуванням вимог ст. 1079 ЦК України, основними відмінностями договору факторингу від відступлення права вимоги є наступне: клієнтом у договорі факторингу може бути тільки фізична особа-підприємець або юридична особа, а фактором тільки фінансова установа з ліцензією НБУ на факторингову діяльність; договір факторингу дійсний навіть якщо між клієнтом та боржником в договорі стоїть заборона на відступлення права вимоги; факторинг за своєю суттю може бути тільки на оплачуваній основі на відміну від відступлення права вимоги. Зокрема, договором передбачено, що грошова вимога до боржника уступається кредитором /Відповідачем-1/ в обмін на грошові кошти, які новий кредитор /Відповідач-2/ зобов'язався сплатити останньому, тобто за умовами договору фактично відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останньому грошової вимоги цієї особи до третьої особи /боржника/. Правовідносини стосовно фінансування відступлення права грошової вимоги урегульовано главою 73 ЦК України. У відповідності до ч. 1 ст.1077 ЦК України з договором факторингу /фінансування під відступлення права грошової вимоги/ одна сторона /фактор/ передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони /клієнта/ за плату /у будь-який передбачений договором спосіб/, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи /боржника/. У разі, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові, що передбачено ч. 1 ст. 1084 ЦК України. У відповідності до ч.1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав /наявна вимога/, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому /майбутня вимога/. Відповідно до ст. 1083 ЦК України наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.

Договір факторингу є самостійним цивільно-правовим договором, який належить до групи договорів про надання фінансових послуг.

У відповідності до ст. 1079 ЦК України сторонами договору є фактор і клієнт. Фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа - підприємець, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Клієнтом може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Зміст договору факторингу полягає у переході до фактора права вимоги до боржника, тобто останній зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові та у цьому повідомленні визначено грошову вимогу, яка підлягає виконанню, а також вказано фактор, якому має бути здійснено платіж. Згідно з положеннями ст.ст.4,5,7 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг фактор на момент укладення договору факторингу повинен мати статут фінансової установи та отримати дозвіл на надання фінансової послуги факторингу. Закон України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг. П.1 ч.1 ст. 1 пункті 1 частини1 вказаного Закону визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги, пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом та внесена до відповідного реєстру у встановленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги /операції/, пов'язані з наданням фінансових послуг. Відповідно до п.5 ч.1 вказаного Закону фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. За п. 11 ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону факторинг є фінансовою послугою. Ч.1 ст.7 вказаного Закону визначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ. Виходячи з наведеного, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до державного реєстру фінансових установ. Як вбачається з умов договору номер 18-Ф/1 від 09 червня 2016 року про відступлення права вимоги та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та підтверджено представником ТОВ Ферре у судовому засіданні, він не має статусу фінансової установи та не має дозволу на надання фінансової послуги факторингу. Відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу може бути визнаний судом недійсним.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 16 червня 2009 року по справі №2-5121\2009 стягнуто на користь АКБ Форум з ТОВ Золотий Вік , ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором від 22 листопада 2006 року суму 15 797 722,53 гривень та 1950,00 гривень в рахунок відшкодування судових витрат, а всього 15 799 672,53 гривень. З розділу 1договору номер 18-Ф/1 про відступлення права вимоги від 09 вересня 2016 року та додатку номер 1 вбачається, що предмет вказаного договору не містить посилання на рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 16 вересня 2009 року по справі номер 2-5121/2009 про стягнення заборгованості в сумі 15 799 672,53 гривень. Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч.2. ст.180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Тому, суд вважає, що відсутність у ТОВ Ферре статусу фінансової установи та відсутність дозволу на надання фінансової послуги факторингу та не зазначення в предметі спірного договору посилань на рішення Київського районного суду міста Сімферополя від 16.09.2009р. по справі номер 2-5121/2009 про стягнення заборгованості 15 799 672,53 гривень є порушенням істотних умов договору відповідно до ч.1.ст.638 ЦК України. Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачами не дотримані всі істотні умови договору щодо предмету договору, як того вимагають ст. ст. 180, 638, 1077,1078, 1083 ЦК України.

Посилання представника відповідача ТОВ Ферре про те, що відсутні підстави для порушення прав позивача спростовуються ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 10.03.2017 року по справі номер 756/1676/17, відповідно до якої саме ТОВ ФЕРРЕ пред'явило до суду заяву про заміну сторони виконавчого провадження номер 37428886 з виконання виконавчого листа номер 2-5121/2009 від 15 січня 2013 року, виданого Київським районним судом м. Сімферополя щодо боржника ОСОБА_4

Як встановлено у судовому засіданні з наданих сторонами доказів, предметом спірного договору є відступлення права грошової вимоги за плату, вказаний договір за своєю правовою природою є договором факторингу, тому посилання представника відповідача ТОВ Ферре про наявність договору цесії не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Крім того, як вбачається з п. 7.2.2 договору про відступлення права вимоги номер 0013/16-ВБ від 09 червня 2016 року первісний кредитор зобов,язаний не пізніше п,яти робочих днів після дати підписання сторонами акта прийому-передачі права вимоги надіслати боржнику письмове повідомлення про відступлення права вимоги на передати копію такого повідомлення новому кредитору та доказів його відправлення боржнику. Як встановлено у судовому засіданні, відповідачі не надали таких повідомлень та доказів їх направлення, суд вважає, що вони і не могли існувати, оскільки оспорюваний договір було укладено у той же день, що і договір про відступлення права вимоги номер 0013/16-ВБ від 09 червня 2016 року, укладений між ПАТ Банк Форум та ТОВ Фінансова компанія Морган Кепітал . Відповідно до ч.1.ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною /сторонами/ вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Ч. 3 ст.203 передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним /оспорюваний правочин/.

Враховуючи викладене, суд вважає, що існують всі підстави для визнання недійсним договору номер 18-Ф/1 від 09червня 2016 року про відступлення права вимоги з моменту його укладення.

На підставі ст.ст.16, 203, 215, 216, 236, 1077, 1078, 1079, 1080, 1084, 1086 ЦК України, Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , керуючись ст.ст. 213-215, 208, 209 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Морган Кепітал , Товариства з обмеженою відповідальністю Ферре про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги номер 18-Ф/1 від 09 червня 2016 року задовольнити.

Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги номер 18-Ф/1 від 09 червня 2016 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Морган Кепітал /Код ЄДРПОУ 40008320/ та Товариством з обмеженою відповідальністю Ферре /Код ЄДРПОУ 40526044/ .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Морган Кепітал та Товариства з обмеженою відповідальністю Ферре на користь ОСОБА_4 судовий збір по 320,00 гривень з кожного.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів після його проголошення до Апеляційного суду міста Києва через Печерський районний суд міста Києва. Особами, які не були присутні при проголошенні рішення - в той же строк з дня отримання його копії.

Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набуває чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя