Ухвала

від 30.03.2017 по справі 805/351/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду

30 березня 2017 р. Справа №805/351/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волгіної Н.П.,

при секретарі судового засідання - Маковецькій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду

із позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК АГРО" до Костянтинівської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК АГРО", звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Костянтинівської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття рішення від 24 вересня 2016 року № 0056161302-23 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

- скасувати рішення відповідача рішення від 24 вересня 2016 року № 0056161302-23 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

У письмових поясненнях позивача, отриманих судом 31 січня 2016 року (а.с. 22-24), позивач зазначив, що скористався досудовим порядком врегулювання спору та звернувся із скаргою на спірне рішення до ГУ ДФС у Донецькій області, за наслідком розгляду якої останнім було прийнято рішення від 8 листопада 2016 року № 6381/10/05-99-10-01-12-1, яким у задоволенні скарги відмовлено. У той же час, в ніч з 11 на 12 листопада 2016 року на Ясинуватському свинокомплексі позивача у зв'язку із обстрілами та влученням снарядів було пошкоджено 8 корпусів комплексу. Внаслідок цього на місце події були відряджені юрисконсульт товариства (на період з 14 листопада 2016 року по 15 грудня 2016 року) та бухгалтер товариства (на період з 14 листопада 2016 року по 28 листопада 2016 року та з 1 грудня 2016 року по 15 грудня 2016 року) з метою документального оформлення пошкоджень вказаного вище майна. Також у поясненнях зазначено, що директор товариства зареєстрована в м. Донецьку, куди вимушена їздити задля відвідування рідних.

На підставі наведеного позивач просив суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, до канцелярії суду 28 березня 2017 року надав заяву, де зазначив про неможливість явки до суду (а.с. 92).

Представник відповідача Бусел В.О. 30 березня 2017 року надав до суду заяву, де зазначив, що не заперечує проти розгляду справи у письмовому провадженні у зв'язку із неявкою представника позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене вище, суд вважає за можливе провести судове засідання без здійснення фіксування звукозаписувальним технічним засобом.

Дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне.

Частинами 1 ст. 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

При вирішенні питання щодо своєчасності звернення позивача до суду із позовними вимогами про визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття рішення від 24 вересня 2016 року № 0056161302-23, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення прийнято відповідачем 24 вересня 2016 року (а.с. 11, 86), до суду із даним позовом (в тому числі і з позовними вимогами про визнання дій відповідача з прийняття цього рішення протиправними) позивач звернувся 29 грудня 2016 року (а.с. 17).

Таким чином, із вимогами про оскарження дій відповідача позивач звернувся до суду з дотримання шестимісячного строку на звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України.

При вирішенні питання щодо своєчасності звернення позивача до суду із позовними вимогами про скасування рішення відповідача № 0056161302-23, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Згідно ч. 4 цієї ж статті, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Як встановлено судом спірне рішення прийнято відповідачем 24 вересня 2016 року (а.с. 11).

Не погодившись із ним позивач звернувся зі скаргою на це рішення до ГУ ДФС у Донецькій області за наслідком розгляду якої останнім прийнято рішення від 8 листопада 2016 року № 6381/10/05-99-10-01-12-1 про відмову у задоволенні скарги (а.с. 7-10).

Тобто, із позовом про скасування цього рішення позивач мав звернутись до суду в місячний строк після отримання рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 8 листопада 2016 року № 6381/10/05-99-10-01-12-1, яке прийнято за наслідком розгляду скарги позивача.

Позивачем не надано пояснень та доказів на їх підтвердження щодо дотримання вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 99 КАС України при зверненні до суду із даним, зокрема, не повідомлено часу отримання вказаного рішення ГУ ДФС у Донецькій області.

До суду позов пред'явлений 29 грудня 2016 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що із позовними вимогами про скасування спірного рішення позивач звернувся із пропуском строку, встановленого КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

При вирішенні питання щодо поважності/неповажності причин пропуску позивачем строку звернення до суду із позовними вимогами про скасування рішення відповідача від 24 вересня 2016 року № 0056161302-23, суд виходить з наступного.

31 січня 2016 року судом отримані пояснення позивача (а.с. 22-24), в яких останній зазначає, що скористався досудовим порядком врегулювання спору та звернувся із скаргою на спірне рішення до ГУ ДФС у Донецькій області, за наслідком розгляду якої останнім було прийнято рішення від 8 листопада 2016 року № 6381/10/05-99-10-01-12-1, яким у задоволенні скарги відмовлено. У той же час, в ніч з 11 на 12 листопада 2016 року на Ясинуватському свинокомплексі позивача у зв'язку із обстрілами та влученням снарядів було пошкоджено 8 корпусів комплексу. Внаслідок цього на місце події були відряджені юрисконсульт товариства (на період з 14 листопада 2016 року по 15 грудня 2016 року) та бухгалтер товариства (на період з 14 листопада 2016 року по 28 листопада 2016 року та з 1 грудня 2016 року по 15 грудня 2016 року) з метою документального оформлення пошкоджень вказаного вище майна. Також у поясненнях зазначено, що директор товариства зареєстрована в м. Донецьку, куди вимушена їздити задля відвідування рідних.

На підтвердження зазначеного, позивачем суду надані накази ТОВ ВОСТОК АГРО : від 14 листопада 2016 року № 23-ок, від 14 листопада 2016 року № 24-ок, від 1 грудня 2016 року № 28-ок, а також копія договору від 16 жовтня 2013 року № 04-1а\2013 та додаткової угоди до нього, акту обстеження майна від 28 листопада 2016 року.

Як вбачається з наказу ТОВ ВОСТОК АГРО від 14 листопада 2016 року № 23-ок, юрисконсульт товариства Деревянко Г.В. була відряджена за місцем знаходження Ясинуватського свинокомплексу позивача у с. Тоненьке Ясинуватського району вул. Проізводственна, 1, з 14 листопада 2016 року по 15 грудня 2016 року для документального оформлення пошкодженого майна у зв'язку із обстрілами в зоні АТО у ніч з 11 на 12 листопада 2016 року (а.с. 25).

Згідно з наказом від 14 листопада 2016 року № 24-ок бухгалтера товариства Мельник Т.В. також відряджено у період з 14 листопада 2016 року по 28 листопада 2016 року за місцем знаходження Ясинуватського свинокомплексу у с. Тоненьке Ясинуватського району вул. Проізводственна, 1, куди була направлена для інвентаризації пошкодженого у зв'язку з обстрілами у ніч з 11 на 12 листопада 2016 року майна (а.с. 26); а відповідно до наказу від 1 грудня 2016 року № 28-ок бухгалтера відряджено також і з 1 грудня 2016 року по 15 грудня 2016 року (а.с. 27).

Як вбачається з договору від 16 жовтня 2013 року № 04-1а\2013 та додаткової угоди до нього від 16 жовтня 2015 року, укладених позивачем з ТОВ ЕЛІС ВТБ , будівлі за адресою с. Тоненьке Ясинуватського району вул. Проізводственна, 1, з 16 жовтня 2013 року та дотеперішнього часу перебувають в оренді позивача (а.с. 96-103).

З акту обстеження нерухомого майна, пошкодженого внаслідок проведення АТО від 28 листопада 2016 року, комісією органу місцевого самоврядування (Орлівської сільської ради) вбачається, що свинокомплекс за адресою с. Тоненьке Ясинуватського району вул. Проізводственна, 1 дійсно має пошкодження, спричинені влучаннями з артилерійської зброї під час бойових дій, пов'язаних з проведенням АТО (а.с. 28-31).

Суд вважає за необхідне зазначити, що встановлення у процесуальному законодавстві певного строку звернення до суду має на меті, перш за все, полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність і, тим самим, сприяє встановленню судом істини. Крім цього, обмеження строку реалізації права особи на судовий захист покликане за для дисциплінування учасників адміністративних правовідносин.

Право особи на судовий захист гарантується Конституцією України (ст. 55), а тому має більш пріоритетне значення під час здійснення правосуддя, зокрема, вирішення судом питання надання можливості його реалізації особою, якій воно надано.

Зазначена позиція суду узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" зазначено, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму. Воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Перевіряючи його виконання, судам слід звертати увагу на фактичні обставини справи.

Таким чином, за висновками Європейського суду з прав людини наслідки пропуску строку позовної давності підлягають застосуванню виключно у разі наявності сумніву щодо можливості встановлення об'єктивної істини в розглядуваній справі внаслідок значного спливу часу.

Гарантування особі можливості безперешкодно отримати судовий захист та забезпечення при цьому індивідуального підходу при вирішення питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з обов'язковим врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР також висловлена і в інших Рішеннях цього суду. Зокрема, у рішенні по справі "Голдер проти Великої Британії" від 21 лютого 1975 року, рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, в яких суд дійшов висновку, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми щодо позовної давності позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це було визнане Європейським судом з прав людини порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Незначне пропущення строку звернення до суду за умови відсутності ознак недбалого ставлення позивача до реалізації права на справедливий судовий розгляд не може бути перешкодою для надання судового захисту порушеним правам особи.

Суд звертає увагу, що у даному випадку пропуск строку звернення до суду не є значним та таким що міг вплинути на достовірність наданих суду доказів.

Крім цього судом встановлено, що позивач, звертаючись до ГУ ДФС в Донецькій області, намагався вирішити виниклий спір у досудовому порядку.

Таким чином, ознак недбалого ставлення до захисту своїх прав в діях позивача не вбачається.

На підставі вкладеного вище, беручи до приписи ч. 1 ст. 100 КАС України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та судову практику Європейського суду з прав людини, враховуючи, що с. Тоненьке Ясинуватського району Донецької області (де знаходиться свинокомплекс позивача та де відбулось пошкодженого майна у зв'язку із обстрілами), включений до переліку населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р, суд дійшов висновку про можливість визнати поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду із позовними вимогами про скасування рішення Костянтинівської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 24 вересня 2016 року № 0056161302-23.

Керуючись ст.ст. 9, 99, 100, 160, 165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК АГРО" строку звернення до суду із позовними вимогами про скасування рішення Костянтинівської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 24 вересня 2016 року № 0056161302-23 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на неї може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатом розгляду цієї справи.

Повний текст ухвали складений та підписаний 4 квітня 2017 року.

Суддя Волгіна Н.П.