Постанова

від 25.09.2018 по справі 805/351/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2018 року

Київ

справа № 805/351/17-а

касаційне провадження №К/9901/18685/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.03.2017 (суддя Волгіна Н.П.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 (головуючий суддя - Чебанов О.О., судді: Сіваченко І.В., Шишов О.О.) у справі №805/351/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Восток Агро до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Восток Агро звернулося до суду з адміністративним позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, в якому заявило вимоги про:

визнання протиправними дій Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо прийняття рішення від 24.09.2016 №0056161302-23 про застосування штрафних санкцій в сумі 29005,35грн. (у розмірі 10%) та в сумі 177310,54грн. (у розмірі 20%) та нарахування пені в сумі 167217,72грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

скасування рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 24.09.2016 №0056161302-23 про застосування штрафних санкцій в сумі 29005,35грн. (у розмірі 10%) та в сумі 177310,54грн. (у розмірі 20%) та нарахування пені в сумі 167217,72грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 30.03.2017 позовні вимоги задовольнив частково. Скасував рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 24.09.2016 №0056161302-23 про застосування штрафних санкцій в сумі 29005,35грн. (у розмірі 10%) та в сумі 177310,54грн. (у розмірі 20%), також нарахування пені в сумі 167217,72грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. У задоволенні іншої частини позову відмовив.

Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.06.2017 залишив постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.03.2017 без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області оскаржила їх у касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.03.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 9-3 (у подальшому 9-4) розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення , статті 10 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI, частин четвертої та п'ятої статті 11, статей 69, 70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи судами попередніх інстанцій).

Зокрема, вказує на те, що умовою звільнення платника єдиного внеску від штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску є заява про звільнення від відповідальності та сертифікат Торгово-промислової палати України, проте позивачам заяви та сертифікату Торгово-промислової палати України надано не було.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга податкового органу не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Восток Агро є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 37966985, місцезнаходження: 85184, Донецька область, Костянтинівський район, селище Зоря, вулиця Каспійська, будинок 61, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (он-лайн сервісу).

Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області 24.09.2016 прийняла рішення №0056161302-23, яким на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосувала до позивача:

штраф у сумі 29005,35грн. за період з 23.09.2014 по 20.07.2015,

штраф у сумі 177310,54грн. за період з 21.01.2015 по 30.11.2015, а також нарахувала пеню в сумі 167217,72грн.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Абзацом 1 частини восьмої статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Стаття 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI регламентує заходи впливу та стягнення, частиною першої якої (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції.

Редакція цієї частини статті зазнавала змін.

Так, згідно з підпунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (в редакції, чинній до 01.01.2015) орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно із Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці від 28.12.2014 №77-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2015, у частині одинадцятій статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI у пункті 2 цифри 10 замінено цифрами 20 .

Враховуючи викладене, штрафна санкція за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період до 01.01.2015 була встановлена у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, а за період з 01.01.2015 - у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 №1669-VII, який набрав чинності з 15.10.2014, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 №1669-VII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) внесено зміни до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI, а саме підпункт б розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9-3 такого змісту: Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу .

Згідно з пунктом 2 Закону України Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці від 02.03.2015 №219-VIII пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року №1669-VII вважати пунктом 9-4.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України .

На виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 №1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України .

Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку про те, що сам факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI.

Місто Костянтинівка Донецької області, на території якого знаходиться відповідач, в якій на обліку як платник єдиного внеску перебуває Товариство з обмеженою відповідальністю Восток Агро , входить до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р (втратило чинність) та від 02.12.20154 № 1275-р (чинне).

З огляду на дію абзацу 3 пункту 9-3 (у подальшому 9-4) розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Отже, платник єдиного внеску звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, спірне рішення податкового органу було прийняте відповідно до частини десятої, яка передбачає нарахування пені за кожний день прострочення платежу, та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка передбачає накладення штрафу, зокрема, за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску у розмірі 10 % (за період до 01.01.2015) та 20 % (за період після 01.01.2015) своєчасно не сплачених сум.

Суди встановили, що застосування до позивача штрафу та нарахування пені відбулося за період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування Товариства з обмеженою відповідальністю Восток Агро як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень законодавства, які забороняють притягнення до відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено пунктом 9-3 (у подальшому 9-4) Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Таким чином, застосування до позивача штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 23.09.2014 по 20.07.2015 та за період з 21.01.2015 по 30.11.2015 оскарженим у цій справі рішенням є протиправним.

Доводи податкового органу щодо ненадання Товариством з обмеженою відповідальністю Восток Агро контролюючому органу сертифіката Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажорних обставин, які призвели до несвоєчасної сплати єдиного внеску в спірний період, є безпідставними з огляду на відсутність такої умови для звільнення від відповідальності у нормі прямої дії пункту 9-3 (у подальшому 9-4) розділу VIII Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який є спеціальним у розумінні статті 2 цього Закону. Потреба в цьому сертифікаті виникне при визнанні безнадійної недоїмки та її списанні.

Не впливає на такий зміст правового регулювання також і подальше виключення Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24.12.2015 № 911-VIII із Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 №1669-VII підпункту 8 пункту 4 статті 11, яким і було доповнено розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI пунктом 9-3 (у подальшому пункт 9-4), оскільки до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI такі зміни внесенні не були та ця норма залишилась чинною.

Також, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що неприйняття (несвочасне прийняття) або зупинення дії переліку населених пунктів, на території яких проводилась антитерористична операція, не є підставою для відмови платнику єдиного внеску у звільненні від відповідальності, застосуванні штрафних та фінансових санкцій, за умови подальшого включення до нього населенних пунктів, на території яких проводиться антитерористична операція.

Таким чином, доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 30.03.2017 та ухвалі Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

У частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів першої та апеляційної інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.03.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 у справі №805/351/17-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова