Постанова

від 29.03.2017 по справі 820/215/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"29" березня 2017 р. № 820/215/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Кікоян Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛОРОГАНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЛОРОГАНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1. визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0002251402 від 13.12.2016 року яким визначене грошове зобов'язання у сумі 358601,00 гривня, у тому числі - 210504,00 гривні за податковими зобов'язаннями та 147557,00 гривні за штрафними (фінансовими санкціями).

2. Покласти судові витрати на Відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що в період з 28.10.2016 року по 10.11.2016 року на ТОВ «Малороганський молочний завод» проводилася комплексна перевірка з питань дотримання податкового законодавства за періодз01.01.2014 року по30.06.2016 року, за результатами якої було складено акт №715/20-40-14-07/33368904 від 17 листопада 2016 року, яким визнано порушення податкового законодавства, зокрема пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.,5, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України за взаємовідносинами із ТОВ «РАСТКОН» (код за ЄДРПОУ 39300752) та зазначено завищення сум податкового кредиту всього у сумі 210504,00 гривень.

30 листопад 2016 року Позивачем було подано заперечення до Відповідача, яке частково було задоволено.

13 грудня 2016 року отримано податкове повідомлення рішення №0002251402 яким до позивача пред'явлено до сплати грошове зобов'язання у сумі 358601,00 гривня, у тому числі - 210504,00 гривні за податковими зобов'язаннями та 147557,00гривні за штрафними (фінансовими санкціями).

Позивач з зазначеним податковим повідомлення-рішенням не погоджується, вважає його незаконним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що податкове повідомлення-рішення №0002251402 від 13.12.2016 року яким визначене грошове зобов'язання у сумі 358601,00 гривня, у тому числі - 210504,00 гривні за податковими зобов'язаннями та 147557,00 гривні за штрафними (фінансовими санкціями) є законним та таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

Судом встановлено, що працівниками Головного управління ДФС у Харківській області було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛОРОГАНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.06.2016 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт №715/20-40-14-07/33368904 від 17 листопада 2016 року, відповідно до якого встановлено порушення ТОВ «Малороганський молочний завод» п п. 198.2, п. 198.3, п. 198..5,п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського Кодексу України, п 2 ст. З Закону України від 16.07.99 № 996-ХГУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , зі змінами та доповненнями, п. 1.2, п. 2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» занижено податок на додану вартість всього в сумі 210 504,0 грн., у т.ч. : за квітень 2015 в сумі 66 630,0 грн., за вересень 2015 в сумі 71 836,0 грн., за грудень 2015 в сумі 46 619,0 грн., за січень 2016 в сумі 25419,00 грн.

30 листопада 2016 року позивачем було подано заперечення на вищевказаний акт, яке було частково задоволено - Головним управлінням ДФС у Харківській області.

13 грудня 2016року позивачем отримано податкове повідомлення рішення №0002251402 від 13.12.2016 року яким визначено до сплати позивачу грошове зобов'язання у сумі 358601,00 гривня, у тому числі - 210504,00гривні за податковими зобов'язаннями та 147557,00гривні за штрафними (фінансовими санкціями).

Суд зазначає, що підставою для вище зазначених висновків відповідача є його посилання на ту обставину, що позивачем не було надано під час перевірки на запит відповідача від 07.11.2016 р. № 6114/10/20-40-14-02-16 пояснень та документального підтвердження копій первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини для з'ясування реальності та повноти відображення у податкових результатів операцій по господарським операціям з ТОВ "Расткон" за період квітень 2015 року та подальшого використання у власній господарській діяльності, або реалізації.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовано спірні правовідносини, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що між ТОВ «Малороганський молочний завод» та ТОВ «Расткон» укладено договір поставки від 01.05.2015 № 66613, відповідно до умов якого Постачальник (ТОВ «Расткон» ) зобов'язується поставити, а Покупець (ТОВ «аліороганський молочний завод» ) прийняти та оплатити товар - матеріали для виробництва молочної продукції (п. 2.1 договору). Доставка товару здійснюється силами та за рахунок Постачальника (п. 3.1 договору).

В ході перевірки відповідачем - Головним управлінням ДФС у Харківській області позивачу - ТОВ «Малороганський молочний завод» було надано лист від 07.11.2016 р. № 6114/10/20-40-14-02-16 щодо надання пояснень та документального підтвердження копій первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини для з'ясування реальності та повноти відображення у податкових результатів операцій по господарським операціям з ТОВ "Расткон" за період квітень 2015 року та подальшого використання у власній господарській діяльності, або реалізації.

Відповідно до абз. 1 п. 44.6 ПКУ в разі, якщо до закінчення перевірки або протягом п'яти робочих днів з дня одержання акта перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені в податковій звітності, вважається, що таких документів не було в платника податків на час складення такої звітності.

Згідно з абз. 2 п. 44.6 ПКУ якщо платник податків після закінчення строку перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за її результатами надає документи, що підтверджують показники, відображені в податковій звітності, які не було надано під час перевірки, то такі документи має бути враховано контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Суд зазначає та вказаний факт не заперечувався позивачем по справі, що на день складання акту перевірки №715/20-40-14-07/33368904 від 17 листопада 2016 року та в подальшому відповіді від позивача на вище зазначений лист Головного управлінням ДФС у Харківській області з наданням витребуваних документів до відповідача не надсилалось.

Суд зазначає, що позивачем в ході перевірки було надано лише копію договору від 01.0.42015 № 66613, податкові накладні та видаткові накладні. Будь-яких інших первинних документів щодо фактичного транспортування придбаних ТМЦ, оприбуткування на підприємстві, використання у господарській діяльності або їх подальшої реалізації платником до перевірки не надано, а саме: товарно-транспортні накладні, прибуткові накладні, первинні документи на передачу сировини на виробництво, звіти щодо виготовлення готової продукції у розрізі найменувань в кількісному та сумарному вигляді помісячно, звіти щодо відходів на виготовлену готову продукції в розрізі найменувань в кількісному вигляді помісячно, сертифікати якості на отриманий товар тощо.

Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Також суд зазначає, що під час розгляду справи позивачем до суду було надано копії наступних документів, а саме:

- журнал реєстрації довіреностей за 2014-2015 роки;

- декларація виробника цукру білого кристалічного ТОВ «Новомиргородський цукор» №221 від 21.04.2015 року;

- висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи замінника молочного жиру « 2100-105» . « 7.200-205» . « 2300 -309» , « 2400 - 405» , « 7 500-505» від 22.10.2013 року;

- посвідчення про якість наповнювача смако-ароматичного Джем «Полуниця» (гетерогенний) від 21.11.2014 р. № 1, ФОП ОСОБА_1;

- посвідчення про якість наповнювача смако-ароматичного Джем «Ананас» (гетерогенний) від 18.12.2014 р. № 2, ФОП ОСОБА_1;

- посвідчення про якість наповнювача смако-ароматичного Джем «Абрикос» (гетерогенний) від 18.12.2014 р. № 4. ФОП ОСОБА_1;

- посвідчення про якість наповнювача смако-ароматичного Джем «Малина» (гетерогенний) від 18.12.2014 р. № 8. ФОП ОСОБА_1;

- посвідчення про якість наповнювача смако-ароматичного Джем «Персик» (гетерогенний) від 18.12.2014 р. № 9, ФОП ОСОБА_1;

- посвідчення про якість наповнювача смако-ароматичного Джем «Вишня» (гетерогенний) від 18.12.2014 р. № 10, ФОП ОСОБА_1;

- посвідчення про якість наповнювача смако-ароматичного Джем «Лісова ягода» (гетерогенний) від 21.11.2014 р. № 11, ФОП ОСОБА_1;

- посвідчення про якість наповнювача смако-ароматичного Джем «Ківі» (гетерогенний) від 18.12.2014 р. № 12, ФОП ОСОБА_1;

- посвідчення про якість наповнювача смако-ароматичного Джем «Манго» гетерогенний) від 22.12.2014 р. № 44, ФОП ОСОБА_1;

- посвідчення про якість замінника молочного жиру « 2300» № П-2807 від 03.02.2015 р., ТОЙ ОСОБА_2 СНД» .

Також позивачем до суду було надано видаткові накладні №135 від 21.04.2015 року відповідно до якою, як зазначає позивач, позивачем було отримано від ТОВ «РАСТКОН» ваніль, жир, закваски, молоко сухе, наповнювач, колаген, крохмаль, наталакт, структулат, хлористий кальцій. На підставі податкової накладної №218 від 21.04.2015року сформовано податковий кредит у сумі 190504,40 гривень; з видатковою накладною №136 від 21.04.2015року Позивач отримав від ТОВ «РАСТКОН» цукор. На підставі податкової накладної №217 від 21.04.2015 року сформовано податковий кредит у сумі 20000,00 гривень.

Однак суд критично ставиться до зазначених доказів позивача, оскільки як було встановлено судом вище зазначені документи не були надані позивачем, ані під час перевірки на запит відповідача, ані після проведення перевірки до прийняття оскарженого рішення відповідачам.

Крім цього суд зазначає, що позивачем до суду не були надані товарно-транспортні накладні або документи щодо транспортування зазначеної продукції до позивача, також позивачем не були надані сертифікати якості завода-виготовлювача, сертифікати відповідності, придбаного у ТОВ «РАСТКОН» товару з наданих же до суду декларації виробника ТОВ Ново миргородський цукор № 221 від 21.04.2015 року виданого ТОВ Ростком не можливо ідентифікувати вагу цукру та те, що саме цей цукор було придбано позивачем.

Також суд зазначає, що позивачем на вимогу суду не було надано доказів відібрання проб та відповідні висновки лабораторії позивача щодо товару отриманого від ТОВ Ростком .

Крім цього суд зазначає, що відповідно до журналу реєстрації довіреностей за 2014-2015 рік не можливо встановити, що саме було отримано позивачем від ТОВ «РАСТКОН» .

Отже суд зазначає, що висновки Головного управління ДФС у Харківській області про те, що господарські операції позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛОРОГАНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Расткон" фактично не здійснювались та не підтверджені належним чином, а саме не підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають такі операції, та спричиняють реальність зміни майнового стану платника податків є правомірними, а винесене відповідачем на підставі вище зазначеного акту перевірки податкове повідомлення-рішення №0002251402 від 13.12.2016 року є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛОРОГАНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 04 квітня 2017 року.

Суддя Спірідонов М.О.