Постанова

від 04.04.2017 по справі 333/7144/16-а(2-а/333/334/16)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 квітня 2017 року справа № 333/7144/16-а)2-а/333/334/16)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя

на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2017 у справі №333/7144/16-а (2а/333/334/16) за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

14 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просила визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Комунарському районі міста Запоріжжя про відмову ОСОБА_1 здійснити перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру в редакції чинній на момент призначення пенсії, починаючи з 01 квітня 2016 року; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі міста Запоріжжя здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України Про прокуратуру в редакції чинній на момент призначення пенсії, починаючи з 01 січня 2016 року.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих органів. Позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя за перерахунком пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних працівників органів прокуратури. Однак, відповідач відмовив йому у проведенні перерахунку пенсії посилаючись на п.5 Прикінцевих положень ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначають відповідно до Законів України Про державну службу , Про прокуратуру , Про судоустрій та статус суддів , Про Національний банк України , Про службу в органах місцевого самоврядування , Про дипломатичну службу , Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника - консультанта народного депутата. Позивач вважає відмову пенсійного органу в перерахунку пенсії протиправною, оскільки відсутність правового регулювання умов та порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, не є підставою для позбавлення особи права на проведення перерахунку пенсії, крім того, з урахуванням принципу незворотності дії закону в часі до спірних відносин підлягає застосуванню Закон в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії.

Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.02.2017 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 ЗУ Про прокуратуру , в редакції, чинній на момент призначення пенсії, починаючи з 01 січня 2016 року; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 ЗУ Про прокуратуру в редакції чинній на момент призначення пенсії, починаючи з 01 січня 2016 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на час звернення позивача за перерахунком пенсії на підставі ч. 17 ст. 50-1 ЗУ Про прокуратуру №1789-ХІІ, зазначена норма втратила чинність. Крім того, на час звернення позивача за перерахунком пенсії та станом на час розгляду справи судом КМУ не визначений порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури, дві так, на думку відповідача, відсутніми є підстави для проведення перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1.

На адресу суду від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких вона зазначає, що положення законодавства, в редакції, що діяла на час виникнення у позивача права на призначення пенсії гарантувало право на перерахунок пенсії на підставі підвищення заробітної плати відповідних працівників. Звужування змісту конституційних гарантій та прав позивача не допускається, тому відмова в перерахунку пенсії з огляду зміну пенсійного законодавства є протиправною.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя та отримує пенсію призначену на підставі ЗУ Про прокуратуру .

15 листопада 2016 року позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя із заявою про проведення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних працівників прокуратури.

Листом від 28.11.2016 року позивачу було відмовлено в проведенні перерахунку пенсії з огляду на втрату чинності нормою права, що передбачала право позивача на проведення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працівників відповідної прокурорсько-слідчої посади.

Вважаючи відмову відповідача в проведенні перерахунку пенсії протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з посиланням на рішення Конституційного Суду України, виходив з того, що розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено крім випадків визначених Конституцією.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України Про прокуратуру від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789), яка втратила чинність 15 липня 2015 року, прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років.

Законом України від 28.12.2014 № 76-VІІІ Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України (далі Закон № 76-VІІІ ) положення частини вісімнадцятої Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції:

"Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Згідно пункту 5 розділу ІІІ Прикінцеві положення Закону № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу" , Про прокуратуру , Про статус народного депутата України" , Про Кабінет Міністрів України" , Про судову експертизу" , Про Національний банк України" , Про службу в органах місцевого самоврядування" , &q uot;Про дипломатичну службу" , Податкового та Митного кодексів України , Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення Закону України Про прокуратуру №1697- VII, набрав чинності з 15 липня 2015 року (далі - Закон № 1697-VII), визнано таким, що втратив чинність Закон № 1789-ХІІ , крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що положення частини 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ , які визначали умови та порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури у зв'язку з підвищенням заробітної плати, втратили чинність з дня набрання чинності Законом № 1697-VII , а саме, з 15 липня 2015 року.

Чинним законодавством України не передбачено підстав, які б дозволяли застосовувати нормативно-правові акти, що втратили чинність. У ст.58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, а відтак неможливим є і застосування норми права, яка втратила чинність, зокрема й для цілей перерахунку пенсії.

Слід зазначити, що засобом забезпечення верховенства Конституції України є діяльність Конституційного Суду України щодо вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційності) законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, а також правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Ця діяльність здійснюється Конституційним Судом України на підставі частини першої статті 150 Конституції України, а також пункту 1 статті 13 Закону України «Про Конституційний Суд України» .

Закони № 76-VII , № 213-VIIІ та № 1697-VII в установленому порядку не були визнані неконституційними, вони є чинними, а тому підлягають застосуванню.

В свою чергу, Закон № 1697-VII не містить норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII , умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

На час звернення позивача до органу пенсійного фонду з заявою про перерахунок пенсії та до теперішнього часу Кабінетом Міністрів України не визначений порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України , законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність, а тому висновок суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача про відмову в перерахунку пенсії у зв'язку зі збільшенням посадових окладів працівникам прокуратури, не ґрунтується на нормах діючого закону , чим порушено принцип законності, закріплений статтею 9 КАС України .

Отже, на час підвищення посадових окладів працівникам прокуратури постановою Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів № 1013 від 09.12.2015 року (набрала чинності з 01.12.2015 року), та на час звернення позивача до пенсійного органу за перерахунком пенсії на підставі статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ , зазначена норма втратила чинність, а тому у відповідача були відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 в силу Закону.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити й про те, що в даному випадку не має місця звуження соціально-правових гарантій відповідних категорій працівників прокуратури, що звільнилися на пенсію, з огляду на наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В свою чергу, жодні соціальні права не є абсолютними, вони можуть бути обмежені у визначеному Законом порядку. Так, у відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, вважаю за необхідне зазначити, що неналежним є посилання суду першої інстанції на практику Конституційного суду України з приводу обмеження змісту соціально-правового статусу колишніх працівників прокуратури з огляду на наступне.

Так, за своєю правовою природою право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників за відповідною посадою є разовою формою підвищення грошової винагороди (пенсії) особам, які звільнені зі служби на пенсію. Вона може бути здійснена з метою забезпечення відповідності розміру пенсії особи порівняно із заробітною платою працюючих на відповідних посадах осіб, з метою стимулювання до довгострокового виконання особами професійних обов'язків до виходу на пенсію. В свою чергу, право на перерахунок пенсії не належить до таких соціально-правових гарантій працівників органів прокуратури, як заробітна плата, спеціальні умови праці, пенсія, оскільки не є основним джерелом матеріального забезпечення та не має постійного характеру, безпосередньо не покриває соціальних ризиків, пов'язаних, зокрема, із хворобою, інвалідністю, старістю та виникає лише після звільнення на пенсію.

Відтак, виключення законодавцем статті, що передбачала право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних працівників органів прокуратури не може бути розцінено як звуження соціально-правових гарантій, порушення принципу передбачуваності Закону, та відповідно не створює обов'язку держави для здійснення перерахунку пенсії без правових на те підстав.

Отже, виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідає вимогам Конституції та Законам України, тому підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.

За викладених обставин суд апеляційної інстанції вважає, що постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2017 року слід скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст.195, ст.197, ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя - задовольнити.

Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2017 року у справі №333/7144/16-а (2а/333/334/16) - скасувати та прийняти нову.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова