Рішення

від 29.03.2017 по справі 922/257/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2017 р.Справа № 922/257/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківський регіональний інженерно-консультаційний центр", м. Харків до Старосалтівської селищної ради, с. Старий Салтів про стягнення 73208,85 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_2, довіреність № 4/1 від 01.02.2017 року

ОСОБА_1, довіреність № 5/1 від 01.02.2017 року

відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 20 від 08.02.2017 року

ОСОБА_4, довіреність № 6 від 16.01.2017 року

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківський регіональний інженерно - консультаційний центр" (позивач) звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Старосалтівської селищної ради (відповідач) грошові кошти в сумі 73208,85 грн., з яких: 61056,32 грн. - сума основного боргу; 12152,53 грн. - штрафні санкцій (пеня - 8000,71 грн.; 3% річних - 2198,02 грн.; інфляційні - 1953,80 грн.). Судові витрати просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків щодо сплати виконаних робіт за договорами № 22/2, № 23/2, № 24/2 та № 44/2 від 18.09.2015 р., які були укладені між сторонами.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на позов (вх.№ 4262 від 08.02.2017 р.) згідно яких просить суд відмовити позивачу у повному обсязі в задоволенні позовної заяви. У письмових запереченнях на позов відповідач вказує, що з боку селищної ради договори були підписані колишнім селищним головою ОСОБА_5, до кожного з перелічених договорів на цей час в селищній раді прикладені наступні документи, а саме: протоколи узгодження вартості виконаних робіт (без дати); акти здачі-приймання проектних робіт (без дати). Загальна вартість всіх перелічених договорів складає 61056,32 грн. При цьому відповідач вказував, що всі документи (договори та акти приймання робіт) були підписані колишнім селищним головою ОСОБА_5 без відповідних бюджетних асигнувань на всі види робіт (послуг), зазначених в договорах, у зв'язку з чим 04.01.2017 р. Старосалтівська селищна рада, в особі її голови ОСОБА_6, звернулася з заявою до прокуратури Вовчанського відділу Чугуївської місцевої прокуратури про те, що в 2015 році Старосалтівський селищний голова ОСОБА_5, зловживаючи службовим становищем, уклала договори з КП "Харківський регіональний інженерно-консультаційним центром" без відповідних бюджетних асигнувань. 05.01.2017 р. вищезазначений факт зареєстрований в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, реєстраційний № 12017220260000011.

Ухвалою суду по справі від 16.03.2017 р. заява позивача про вжиття заходів щодо забезпечення позову залишена без розгляду, задоволено клопотання представника позивача про продовження строку вирішення спору на 15 днів за межі встановлені ч. 1 ст. 69 ГПК України, строк вирішення спору продовжено по 31.03.2017 р., розгляд справи відкладено на 29.03.2017 р. о 14:00 год.

Представники позивача у судовому засіданні 29.03.2017 р. позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні 29.03.2017 р. проти позовних вимог заперечували в повному обсязі, просили суд відмовити в їх задоволенні.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

18.09.2015 р. між КП "Харківський регіональний інженерно-консультаційний центр" та Старосалтівською селищною радою були укладені наступні договори:

- договір № 22/2 на розробку робочого проекту;

- договір № 23/2 на розробку робочого проекту;

- договір № 24/2 на розробку робочого проекту;

- договір № 44/2 на виконання капітального ремонту.

За вказаними договорами 18.09.2015 р. між сторонами були складені протоколи узгодження вартості виконаних робіт та виставлені позивачем відповідачу для сплати відповідні рахунки - фактури.

Згідно п.1.1. договору № 22/2 позивач (виконавець) зобов'язувався виконати роботи: робочий проект капітального ремонту дороги по вул. Пролетарській в селищі Старий Салтів, а відповідач (замовник) зобов'язувався прийняти та оплатити зазначені роботи на умовах цього договору.

Згідно п.1.1. договору № 23/2 позивач (виконавець) зобов'язувався виконати роботи: робочий проект капітального ремонту дороги (дорожній одяг) по вул. Пролетарській в селищі Старий Салтів, а відповідач (замовник) зобов'язувався прийняти та оплатити зазначені роботи на умовах цього договору.

Згідно п.1.1. договору № 24/2 позивач (виконавець) зобов'язувався виконати роботи: робочий проект капітального ремонту дороги (земляне полотно) по вул. Пролетарській в селищі Старий Салтів, а відповідач (замовник) зобов'язувався прийняти та оплатити зазначені роботи на умовах цього договору.

Згідно п.1.1. договору № 44/2 позивач (виконавець) зобов'язувався виконати роботи: капітальний ремонт асфальтного покриття по вул. Петровського в селі Петрівське Вовчанського району Харківської області, а відповідач (замовник) зобов'язувався прийняти та оплатити зазначені роботи на умовах цього договору.

При цьому суд зазначає, що кошторисом на виконання проектних робіт за договором № 44/2 та протоколом узгодження вартості робіт за договором № 44/2 передбачалося виконання саме виконання проектних робіт у сумі 15264,08 грн.

Судом встановлено, що загальна сума укладених договорів складала 61056,32 грн. по 15264,08 грн. кожен.

Відповідно до умов п.2.2 укладених договорів замовник (відповідач) проводить остаточний розрахунок за договорами протягом п'яти банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі робіт.

При цьому суд зазначає, що відповідачем до суду були надані копії договорів, протоколів узгодження вартості виконання робіт, рахунків-фактур та актів здачі-приймання проектних робіт "без дати".

Втім, позивачем були надані до суду акти здачі-приймання робіт за договорами № 22/2, № 23/2, № 24/2, № 44/2 від 05.11.2015 р., які були підписані між сторонами. Будь-які зауваження щодо виконаних робіт відповідачем у вищезазначених актах не були зазначені.

Також, між сторонами 05.11.2015 р. була складена накладна № б/н відносно передачі робочих проектів за договорами № 22/2, № 23/2, № 24/2, та накладна № 44/2 відносно передачі робочих проектів за договором № 44/2.

Відповідно до умов п. 4.2. договорів замовник (відповідач) зобов'язаний оплатити роботи виконавця (позивача) у розмірі та строки, передбачені цим договором.

Згідно з п. 5.1. договорів у разі порушення термінів проведення розрахунків за виконані роботи замовник сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від неоплаченої або несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем позивачу робіт на суму 61056,32 грн.

Рішенням LX (позачергової) сесії Старосалтівської селищної ради VI скликання від 12.01.2015 р. "Про затвердження Програми економічного і соціального розвитку Старосалтівської селищної ради на 2015 рік" була затверджена "Програма економічного і соціального розвитку Старосалтівської селищної ради на 2015 рік".

Розділом "Комунальне господарство" Програми економічного і соціального розвитку Старосалтівської селищної ради на 2015 рік передбачалося, зокрема, проведення робіт щодо ремонту доріг по вул. Миру та по вул. Семенова в смт. Старий Салтів та по вул. Петровського в с. Петрівське; продовження робіт по капітальному ремонту дороги з твердим покриттям по вул. Пролетарській, будівництво доріг з твердим покриттям по вулицях Пушкіна, Дружби, Некрасова в смт. Старий Салтів при наявності коштів.

Рішенням LXІ (позачергової) сесії Старосалтівської селищної ради VI скликання від 21.01.2015 р. "Про селищний бюджет на 2015 рік" Старосалтівська селищна рада визначила на 2015 рік:

- доходи селищного бюджету у сумі 3531,4 тис. грн., в тому числі доходи загального фонду місцевого бюджету 3167,4 тис. грн., доходи спеціального фонду селищного бюджету 364,0 тис. грн., згідно з додатком № 1 цього рішення (додаток № 1 до рішення);

- видатки селищного бюджету у сумі 3531,4 тис. грн., в тому числі видатки загального фонду селищного бюджету 3167,4 тис. грн., видатки спеціального фонду селищного бюджету 364,0 тис. грн. (додаток № 2 до рішення).

Рішенням LXІV сесії Старосалтівської селищної ради VI скликання від 09.04.2015 р. "Про затвердження змін до Програми економічного і соціального розвитку Старосалтівської селищної ради на 2015 рік" були внесені зміни до "Програми економічного і соціального розвитку Старосалтівської селищної ради на 2015 рік", у зв'язку з чим були добавлені до програми інші пункти без виключення попередніх.

Крім того, суд зазначає, що рішенням LXХІІІ (позачергової) сесії Старосалтівської селищної ради VI скликання від 09.10.2015 р. "Про виділення коштів для оплати топографо-геодезичної зйомки для капітального ремонту дороги по вул. Петровського в с. Петрівське Вовчанського району" були спрямовані кошти бюджету розвитку спеціального фонду для оплати топографо-геодезичної зйомки для капітального ремонту дороги по вул. Петровського в с. Петрівське Вовчанського району в сумі 26094,24 грн.

Рішенням ІІ (позачергової) сесії Старосалтівської селищної ради VIІ скликання від 13.11.2015 р. "Про затвердження змін до Програми економічного і соціального розвитку Старосалтівської селищної ради на 2015 рік" були внесені зміни до "Програми економічного і соціального розвитку Старосалтівської селищної ради на 2015 рік" та добавлено пункт без виключення попередніх пунктів програми, а саме: "провести топографо-геодезичну зйомку для капітального ремонту доріг по вул. Мира і вул. Лісна в смт. Старий Салтів та по вул. Петровського в с. Петрівське".

Судом встановлено, що розподілом видатків селищного бюджету на 2015 рік (додаток № 2 до рішення) передбачався розподіл видатків по розділу Благоустрій міст, сіл, селищ (код тимчасової класифікації видатків 100203), який є складовою розділу Житлово-комунальне господарство (код тимчасової класифікації видатків 100000), на загальну суму 697300,00 грн. (загальний фонд - 529800,00 грн., спеціальний фонд - 167500,00 грн.), а розділом "Комунальне господарство" Програми економічного і соціального розвитку Старосалтівської селищної ради на 2015 рік передбачалося, зокрема, проведення робіт щодо ремонту доріг по вул. Петровського в с. Петрівське та продовження робіт по капітальному ремонту дороги з твердим покриттям по вул. Пролетарській в смт. Старий Салтів при наявності коштів. Також, розділом Видатки на проведення робіт, пов'язаних із ремонтом (код тимчасової класифікації видатків 170703), який є складовою розділу Транспорт, дорожнє господарство, зв'язок (код тимчасової класифікації видатків 170000) були передбачені видатки на суму 99000,00 грн. (загальний фонд).

Відповідно інформаційної довідки № 6/1 від 02.02.2017 р. позивач вказував, що за період співробітництва з Старосалтівською селищною радою крім спірних договорів були укладені договори № 33/2 від 17.07.2015 р. на суму 15264,08 грн., № 36/2 від 21.09.2015 р. на суму 15264,08 грн., № 37/2 від 21.09.2015 р. на суму 16526,54 грн. Кошти за цими договорами надійшли в повному обсязі і своєчасно за виписками банку 27.07.2015 р., 28.09.2015 р.

Дослідивши виписки банку від 27.07.2015 р. та 28.09.2015 р., судом встановлено, що відповідачем були сплачені грошові кошти відповідачу на виконання договорів з визначенням інших кодів тимчасової класифікації видатків, а саме: 010116, 150101 та 110204.

Також, судом встановлено, що у звіті Старосалтівської селищної ради про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (форма № 4-3д, № 4-3м) за 2015 р. витрати за топографо-геодезичну зйомку для капітального ремонту доріг по вул. Мира і вул. Лісна в смт. Старий Салтів та по вул. Петровського в с. Петрівське у розмірі 35793,88 грн. (акт № 1 від 21.12.2015 р. по договору № 126-15, акт № 1 від 21.12.2015 р. по договору № 127-15, платіжне доручення № 1242 від 21.12.2015 р. та платіжне доручення № 1242 від 21.12.2015 р.) були віднесені до капітальних видатків - капітальний ремонт інших об'єктів.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджуються твердження відповідача про укладення договорів № 22/2, № 23/2, № 24/2, № 44/2 та складення актів здачі-приймання проектних робіт за ними без відповідних бюджетних асигнувань всупереч приписів ст. 48 Бюджетного кодексу України, у зв'язку з чим вони підлягають відхиленню.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні результати розслідування кримінального провадження 12017220260000011 за зверненням Старосалтівського селищного голови Вовчанського району ОСОБА_6, про те що 28.07.2014 р. Старосалтівська селищна голова ОСОБА_5 зловживаючи службовим становищем, уклала договір з КП "Харківський регіональний інженерно-консультаційним центром" про капітальний ремонт асфальтного покриття в с. Петрівське Вовчанського району Харківської області, не маючи для цього службових повноважень, чим спричинила істотну матеріальну шкоду Старосалтівській селищній громаді.

Разом з цим суд зазначає, що Вищим господарським судом України у п.5 оглядового листа № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 р. "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)" вказувалося, що відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України від 23.08.2012 р. № 15/5027/715/2011). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується виконання позивачем робіт за договорами № 22/2, № 23/2, № 24/2 та № 44/2 на загальну суму 61056,32 грн., які відповідачем не оплачені.

03.03.2016 р. за вих. № 10/1 та 08.09.2016 р. за вих. № 42/1 позивач звертався до відповідача з претензіями про стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 61056,32 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене сума основної заборгованості у розмірі 61056,32 грн. за договорами № 22/2, № 23/2, № 24/2 та № 44/2 підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом було перевірено розрахунок позивача 3% річних (том 1 а.с. 92) та встановлено, що з урахуванням п. 2.2. договорів з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума 3% річних у розмірі 2162,90 грн. за період з 13.11.2015 р. по 16.01.2017 р., а не сума 3% річних у розмірі 2198,02 грн. за період з 05.11.2015 р. по 16.01.2017 р. Також, судом встановлено, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума інфляційних у розмірі 1953,80 грн., заявлених позивачем, за період з 13.11.2015 р. по 16.01.2017 р.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи приписи законодавства та умови договорів щодо нарахування пені, судом встановлено, що позивачем у розрахунку пені (том 1 а.с. 92) не вірно був визначений період нарахування відповідачу пені - з 16.08.2016 р. по 16.01.2017 р., та у зв'язку з чим позивачем не вірно була визначена сума пені у розмірі 8000,71 грн.

Приймаючи до уваги те, що позивачем у розрахунку пені невірно був визначений період нарахування пені, та те, що суд не має права виходити за межі визначеного позивачем періоду часу при самостійному визначені розміру пені (абзац 1 підпункту 1.12 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань"), суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 8000,71 грн.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 61056,32 грн., 3% річних у розмірі 2162,90 грн. та інфляційних у розмірі 1953,80 грн.

Враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню, господарський суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму судового збору у розмірі 1424,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 530, 549, 611, 625, 628, 629, 837, 887 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Старосалтівської селищної ради (62560, Харківська область, Вовчанський район, смт. Старий Салтів, вул. Перемоги, буд. 15, ідентифікаційний код 04399068) на користь Комунального підприємства "Харківський регіональний інженерно - консультаційний центр" (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 76, ідентифікаційний код 21193411) суму основного боргу у розмірі 61056,32 грн., 3% річних у розмірі 2162,90 грн., інфляційні у розмірі 1953,80 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 1424,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 03.04.2017 р.

Суддя ОСОБА_7