Ухвала

від 04.04.2017 по справі 28/192

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

04.04.2017 Справа № 28/192

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

розглянувши матеріали скарги: Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» , м. Київ

на дії Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк» , м.Київ в особі Донецької філії, м.Донецьк

до відповідача1 : Приватного підприємства „Т.Р.К.-Сервіс» , м. Маріуполь

до відповідача2 : Товариства з обмеженою відповідальністю „Гріал Буд» , м. Маріуполь

про стягнення 360359,07 грн.

За участю представників сторін :

від позивача (скаржнка): ОСОБА_1 - за довіреністю

від відповідача1 : не з'явився

від відповідача2 : не з'явився

від ВДВС: не з'явився

01.03.2017 на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» , м. Київ на дії Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відповідно до якої скаржник просить визнати протиправними дії Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу №52525344 від 09.02.2017; визнати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві №52525344 від 09.02.2017 незаконною та скасувати її; зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області вчинити дії щодо виконання наказу господарського суду Донецької області від 28.11.2011 по справі №28/192 щодо стягнення заборгованості з Приватного підприємства „Т.Р.К.-Сервіс» , м. Маріуполь.

В обґрунтування поданої скарги заявник вказує, що ухвалюючи постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 09.02.2017 з причини відсутності коштів, рухомого майна та нерухомого майна, та неможливістю встановлення місцезнаходження боржника, державний виконавець ніяким чином не підтвердив, що ним дійсно були зроблені відповідні запити та отримані на них відповіді, проведені всі дії, відповідно до наданих Законом України «Про виконавче провадження» прав виконавцю.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.03.2017 по справі №28/192 скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні.

20.03.2017 від Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надійшов відзив б/н від 13.03.2017, відповідно до якого виконавча служба проти задоволення скарги заперечує оскільки вважає, що здійснила весь комплекс дій, які визначені законом. Також, до матеріалів справи надані матеріали виконавчого провадження № 52525344.

В судових засіданнях представник позивача наполягав на задоволенні скарги.

Представники відповідачів (боржників) в судові засідання не з'явились, пояснень по суті скарги не надали, про судові засідання були повідомлені належним чином.

Розгляд скарги відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути скаргу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення скарги по суті.

Розглянувши матеріали скарги та надані документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.11.2011 по справі №28/192 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» , м. Київ в особі Донецької філії, м.Донецьк до відповідача 1, Приватного підприємства „Т.Р.К.-Сервіс» , м. Маріуполь, до відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю „Гріал Буд» , м. Маріуполь.

Стягнуто солідарно з Приватного підприємства „Т.Р.К.-Сервіс» та з Товариства з обмеженою відповідальністю „Гріал Буд» , м. Маріуполь на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в особі Донецької філії заборгованість за кредитом - 317800,00грн., прострочена заборгованість по нарахованим відсоткам в розмірі 42559,07грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 3603,59 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

На виконання даного рішення було видано накази щодо його примусового виконання.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.07.2016 по справі №28/192 видано стягувачу дублікат наказу про стягнення заборгованості з Приватного підприємства „Т.Р.К.-Сервіс» .

04.10.2016 заступником начальника Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області було відкрито виконавче провадження №52525344 з виконання наказу господарського суду Донецької області №28/192 від 28.11.2011, про що винесено відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження.

12.10.2016 на адресу начальника відділу управління превентивної діяльності ГУ НП в Донецької області направлений запит про надання інформації про наявність зареєстрованих транспортних засобів належних на праві власності ПП „Т.Р.К.-Сервіс» , м. Маріуполь.

12.10.2016 на адресу начальника Управління статистики в м. Маріуполі направлений запит про надання інформації щодо здійснення ПП „Т.Р.К.-Сервіс» , м. Маріуполь фінансово-господарської діяльності відомостей щодо результатів такої діяльності за 1, 2 півріччя 2015, 1 півріччя 2016 та копії балансу.

Державна податкова служба України надала державному виконавцю інформацію, що поточний рахунок ПП „Т.Р.К.-Сервіс» , м. Маріуполь відкритий в АТ Брокбізнесбанк .

18.10.2016 старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винесено постанову арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 15.03.2017 за відповідачем не зареєстроване нерухоме майно, при цьому суд зазначає, що інформаційна довідка датовано 15.03.2017, тобто після винесення Постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Управління статистики у м. Маріуполь листом від 20.10.2016 №04-14/657-4 повідомило, що ПП „Т.Р.К.-Сервіс» , м. Маріуполь не звітувало за фінансовою звітністю за 2015 - 2016 роки до управління статистики у місті Маріуполі.

Відповідно до листа АТ Брокбізнесбанк № 8177/1 від 10.11.2016 на поточному рахунку відповідача кошти відсутні.

У відповідності до листа територіального сервісного центру №1441 регіонального сервісного центру МВС у Донецькій області, згідно комп'ютерних даних за ПП „Т.Р.К.-Сервіс» , м.Маріуполь станом на 30.11.2016 транспортні засоби не зареєстровані.

У відповідності до акту державного виконавця від 24.01.2017 встановлено, що за юридичною адресою боржник ПП „Т.Р.К.-Сервіс» , м.Маріуполь не знаходиться, майно, належне йому не розташовано.

09.02.2017 старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі ст.37 Закону України Про виконавче провадження оскільки в ході проведення виконавчих дій встановлено, що у боржника відсутні кошти для сплати боргу, за юридичною адресою не знаходиться, фінансову звітність до управління статистики у м. Маріуполь не подає.

Стягувач, Публічне акціонерне товариство Брокбізнесбанк , м. Київ звернувся до суду зі скаргою на дії Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області посилаючись на відсутність доказів того, що державним виконавцем проведені всі дії, відповідно до наданих Законом України Про виконавче провадження прав державному виконавцю.

Дослідивши матеріали скарги і матеріали виконавчого провадження в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Закон України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 набрав чинності 05.10.2016.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих та перехідних положень до Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 визнано такими, що втратили чинність з дня набрання чинності цим Законом, зокрема, Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999, крім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

У відповідності до частин 6,7 Прикінцевих та перехідних положень до Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Як вбачається з поданої скарги, скаржником оскаржуються дії та бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за період з 04.10.2016 по 09.02.2017, отже у період дії як Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 так і Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016.

Відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 та від 02.06.2016 основними стадіями виконавчого провадження є: 1) відкриття виконавчого провадження; 2) підготовка до примусового виконання; 3) вжиття заходів примусового виконання рішення; 4) закінчення виконавчого провадження.

Відкриття виконавчого провадження це стадія, яка полягає у діях державного виконавця, що спрямовані на визначення підстав для відкриття виконавчого провадження.

Підготовка до примусового виконання - це дії державного виконавця, спрямовані на встановлення місця знаходження (проживання) боржника, наявності рухомого або нерухомого майна, грошових коштів в установах банків, пропозиції виконати рішення добровільно, створення умов для подальшого виконання виконавчого документу. Мета цієї стадії - створити належні умови для своєчасного й ефективного виконання документів, що надійшли до державного виконавця, а також забезпечити умови для добровільного виконання рішення боржником.

Примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) - це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації припису юрисдикційного акта способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов'язаних із виконанням.

Закінчення виконавчого провадження - це дія державного виконавця, що полягає у завершенні проведення виконавчих дій у певному виконавчому провадженні, за певним виконавчим документом.

Отже, здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 під час виконання рішень державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти. Порядок доступу до таких реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення.

Аналогічна норма міститься в п. 5 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016.

Згідно з ст. 5 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом

У відповідності до ст. 18 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Згідно ст. 11 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Відповідно до п. 3.12. Інструкції з організації примусового виконання рішень (затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. за № 512/5 в редакції, що діяла до 05.10.2016) організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо).

Однак, в рамках виконавчого провадження державним виконавцем не направлялись запити до відповідних органів щодо наявності зареєстрованих цінних паперів, катерів, яхт, повітряних суден, сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання, іншого рухомого майна, корпоративних прав, майнових прав інтелектуальної власності, об'єктів інтелектуальної, творчої діяльності, іншого майна (майнових прав) належних на праві власності відповідачу.

У відповідності до ст. 54 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів. Органи доходів і зборів зобов'язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.

Доказів відповідного звернення виконавчою службою суду не надано.

У відповідності до п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини, оцінивши надані сторонами докази і їх сукупності та взаємозв'язку, виходячи із основних загально-правових засад справедливості, законності, рівності суб'єктів, притаманних господарському праву, суд вважає, що органом державної виконавчої служби не було вжито всіх необхідних та можливих заходів для належного примусового виконання рішення господарського суду Донецької області, а саме не направлялись запити до відповідних органів щодо наявності зареєстрованих цінних паперів, катерів, яхт, повітряних суден, сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання, іншого рухомого майна, корпоративних прав, майнових прав інтелектуальної власності, об'єктів інтелектуальної, творчої діяльності, іншого майна (майнових прав) належних на праві власності відповідачу, а тому оскаржувана заявником постанова державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу від 09.02.2017 №52525344 є передчасною.

При цьому висновок щодо безрезультатності та/або неможливості розшуку майна чи встановлення/з'ясування певних обставин буде обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Аналогічної правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України у Постанові у справі №14/492 від 04.02.2015 та у Постанові у справі №9/38-10 від 21.10.2014.

Відповідно до положень п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи приписи ГПК України, пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , у суду відсутні повноваження скасовувати рішення органів Державної виконавчої служби. Натомість встановивши обґрунтованість доводів заявника, суд може визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною. Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29.06.2010 Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України , вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення вимог скаржника щодо визнання дії Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 09.02.2017 №52525344 незаконним, визнання недійсною постанову державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про повернення виконавчого документу стягувачу від 09.02.2017 №52525344.

Щодо вимог про зобов'язання Центральний відділ державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області вчинити дії щодо виконання наказу господарського суду Донецької області від 28.11.2011 по справі №28/192 щодо стягнення заборгованості з Приватного підприємства „Т.Р.К.-Сервіс» , м. Маріуполь суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 41 Закону України Про виконавче провадження у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що встановлено обов'язок саме державного виконавця здійснити дії направлені на відновлення виконавчого провадження у разі визнання недійсною відповідної постанови судом у певний строк.

Враховуючи наведене, з огляду на те, що суду не надано доказів безпідставного ухилення державного виконавця від вчинення запитуваних дій, а також відсутність їх конкретизації, беручи до уваги, що відновлення виконавчого провадження у даному випадку, як і здійснення виконавчих дій, є передбаченим законом наслідком визнання постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві недійсною, вимоги скаржника щодо зобов'язання Центральний відділ державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області вчинити дії щодо виконання наказу господарського суду Донецької області від 28.11.2011 по справі №28/192 щодо стягнення заборгованості з Приватного підприємства „Т.Р.К.-Сервіс» , м. Маріуполь є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись статями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк , м. Київ на дії Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 09.02.2017 №52525344.

Визнати недійсною постанову державного Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про повернення виконавчого документа стягувачу від 09.02.2017 №52525344.

В іншій частині у задоволенні скарги відмовити.

Ухвала господарського суду набирає чинності в день її винесення судом.

Ухвалу може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду у порядку, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України через господарський суд Донецької області.

Суддя Г.Є. Курило