Ухвала

від 28.03.2017 по справі 921/70/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28 березня 2017 року Справа № 921/70/13-г УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

розглянувши скаргу Фермерського господарства "Барселона", с. Городниця, Підволочиського району, Тернопільської області (вх. № 4682) від 30.01.17 р. на дії органу державної виконавчої служби

у справі № 921/70/13-г

за позовом: Заступника прокурора Тернопільської області, вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль в інтересах держави в особі Аграрного фонду, вул. Б. Грінченка, 1, м. Київ, 01001;

до відповідача: Фермерського господарства "Барселона", с. Городниця, Підволочиського району, Тернопільської області;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПрАТ "Закупнянське хлібоприймальне підприємство", вул. Центральна, 28, смт.Закупне, Чемеровецького району, Хмельницької області;

про стягнення авансового платежу та штрафних санкцій за невиконання умов форвардного контракту в сумі 3 539 659 грн. 82 коп.

За участю представників сторін:

прокурор: Куліковська Л.Б., посвідчення №034592 від 20.07.2015р.;

скаржник: адвокат Покотило Ю.В., договір про надання правової допомоги від 13.02.2017 р.; ліквідатор Дацків І.В. ;

орган ДВС: Шкільняк В.Є., наказ №1177/8 від 22.08.2016 р.

Суть справи: Рішенням господарського суду Тернопільської області від 05.04.2013р., залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2013р., стягнуто з Фермерського господарства "Барселона", с. Городниця, Підволочиського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 33579349 на користь Аграрного фонду, вул. Б. Грінченка, 1, м. Київ, ідентифікаційний код 33642855 - 1 625 377 грн. 54 коп. (один мільйон шістсот двадцять п'ять тисяч триста сімдесят сім гривень 54 коп.) неповернутого авансового платежу, 34 734 грн. 10 коп. (тридцять чотири тисячі сімсот тридцять чотири гривні 10 коп., що становить 3% річних; в доход державного бюджету України - 32 276 грн. 80 коп. (тридцять дві тисячі двісті сімдесят шість гривень 80 коп.) судового збору.

15.11.2013 р. господарським судом Тернопільської області в порядку ст. 116 ГПК України видано відповідні накази на примусове виконання рішення суду у даній справі.

30.01.2017 р. Фермерське господарство "Барселона", в порядку ст. 121-2 ГПК України, звернулося до господарського суду Тернопільської області із скаргою № (вх. № 4682) на рішення органу Державної виконавчої служби, в якій боржник, зокрема, просить визнати незаконною та скасувати постанову від 19.01.2017 р. в.о. начальника відділу Підволочиського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Шкільняка В.Є. про відкриття виконавчого провадження № 53258527 по виконанні наказу господарського суду Тернопільської області № 921/70/13-г від 15.11.2013р.

Дана скарга обґрунтована тим, що органом ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53258527 від 19.01.2017 р. по спливу строку для пред'явлення стягувачем виконавчого документу до виконання.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 01.02.2017 року судове засідання по розгляду даної скарги призначено на 14.02.2017 року.

В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 27.02.2017 року; зобов'язано Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8 до дня розгляду справи надати господарському суду /для огляду в судовому засіданні/ матеріали зведеного виконавчого провадження № 39097123 відносно Фермерського господарства "Барселона", с. Городниця, Підволочиського району, Тернопільської області.

27.02.2017 року від Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області надійшли матеріали зведеного виконавчого провадження № 39097123 відносно Фермерського господарства "Барселона", с. Городниця, Підволочиського району, Тернопільської області.

14.03.2017 р. на електрону адресу суду ( а 17.03.2017 р. через канцелярію суду) надійшли письмові заперечення по справі №40-07/220 від 13.03.2017 р., згідно яких стягувач Аграрний фонд вважає скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

В судовому засіданні 14.03.2017 р. оголошено перерву до 14-40 год. 21.03.2017 р., а в подальшому до 14-20 год. 28.03.2017 р., про що сторони повідомлено під розписку.

Представник скаржника в судовому засіданні 28.03.2017 р. скаргу підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у ній, зокрема, зазначив, що постановою від 30.11.2015 р. у виконавчому провадженні №40967785 повернуто стягувачу наказ суду №921/70/13-г від 15.11.2013 р. та встановлено строк повторного його пред'явлення до виконання до 30.11.2016 р., а тому вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 53258527 від 19.01.2017 р. є незаконною, так як винесена по спливу строку для пред'явлення стягувачем виконавчого документу до виконання та просить суд її скасувати.

Представник ДВС в судовому засіданні 28.03.2017 р. проти скарги заперечив, посилаючись на те, що відповідно до ст. 12 ЗУ "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404 - VIII строки пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається у разі, зокрема, пред'явлення виконавчого документа до виконання, а у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення - строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Враховуючи, що стягувач пред'являв виконавчий документ до виконання 04.02.2016 р. та 07.10.2016 р. (що вбачається із долучених до матеріалів справи копій інформаційних довідок ВП №52576989, 50019523, 40967785), а тому строк пред'явлення наказу до виконання не є пропущений, оскільки він переривався. Також, зазначив, що в редакції ЗУ "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 передбачено строк пред'явлення наказу до виконання 3 роки, тоді як в постанові від 30.11.2015 р. ВП№40967785 - лише 1 рік.

Згідно зі ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Розглянувши скаргу Фермерського господарства "Барселона", с. Городниця, Підволочиського району, Тернопільської області (вх. № 4682) від 30.01.17 р. на дії органу державної виконавчої служби у справі №921/70/13-г та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення представників скаржника, органу примусового виконання рішень, думку прокурора, судом встановлено наступне:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 05.04.2013р., залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2013р., стягнуто з Фермерського господарства "Барселона", с. Городниця, Підволочиського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 33579349 на користь Аграрного фонду, вул. Б. Грінченка, 1, м. Київ, ідентифікаційний код 33642855 - 1 625 377 грн. 54 коп. (один мільйон шістсот двадцять п'ять тисяч триста сімдесят сім гривень 54 коп.) неповернутого авансового платежу, 34 734 грн. 10 коп. (тридцять чотири тисячі сімсот тридцять чотири гривні 10 коп., що становить 3% річних; в доход державного бюджету України - 32 276 грн. 80 коп. (тридцять дві тисячі двісті сімдесят шість гривень 80 коп.) судового збору.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. № 18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Згідно ч.1 ст.116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

15.11.2013 р. господарським судом Тернопільської області в порядку ст. 116 ГПК України видано відповідні накази на примусове виконання рішення суду у даній справі.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України "Про виконавче провадження" (від 21.04.1999 № 606-XIV ) та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

У відповідності до ст. 1 зазначеного Закону завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

На підставі ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" та з урахуванням приписів наведених норм, на державного виконавця покладено обов'язок прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно п. 1 ст. 19 Закону України " Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ст. 17 зазначеного закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів.

З матеріалів справи вбачається, що 27.11.2013 р. до Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Тернопільській області надійшла заява стягувача Аграрного фонду про відкриття виконавчого провадження разом із оригіналом наказу господарського суду Тернопільської області від 15.11.2013р. №921/70/13-г, а державним виконавцем Шкільняком В.Є. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 27.11.2013 р. ВП№40967785.

У зв'язку з передачею виконавчого провадження на підставі постанови від 29.09.2014 р. в.о. начальника управління ДВС ГУЮ у Тернопільській області, 10.10.2014 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Тернопільській області Санжарою О.М. прийнято ВП №40967785 до виконання, про що винесено відповідну постанову.

Однак, 30.11.2015 р. виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження" у зв'язку з наявною забороною щодо звернення стягнення на майно та проведення виконавчих дій стосовно боржника, що виключало можливість виконання наказу суду від 15.11.2013 р. Разом з тим, постановою від 30.11.2015 р. ВП 40967785 стягувачу встановлено строк повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання до 30.11.2016 р.

Відповідно до ст.251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Як встановлено ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно із частинами першою та третьою статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що боржником оскаржується постанова від 19.01.2017 р. в.о. начальника відділу Підволочиського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Шкільняка В.Є. про відкриття виконавчого провадження № 53258527, а тому до спірних відносин застосовуються норми Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, що набрав чинності 05.10.2016 р.

Так, скарга Фермерського господарства "Барселона" обґрунтована тим, що органом ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53258527 від 19.01.2017 р., хоча строк для пред'явлення стягувачу виконавчого документу до виконання, що був встановлений постановою від 30.11.2015 р. ВП 40967785, сплив 30.11.2016 р.

Разом з тим, судом встановлено, що стягувач до встановленого строку - 30.11.2016 р. неодноразово звертався до органу ДВС з заявою про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Тернопільської області від 15.11.2013р. №921/70/13-г, проте постановою від 04.02.2016 р. ВП 50019523 йому відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документу, а повідомленням від 07.10.2016 р. йому повернуто виконавчий документ без прийняття до виконання.

Статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, що набрав чинності 05.10.2016 р. встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців, а пунктом 4 вказаної статті передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема, пред'явлення виконавчого документа до виконання;

Також, у разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відповідно до ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З огляду на наведені обставини господарський суд прийшов до висновку, що стягувач звернувся до органу ДВС з заявою про примусове виконання рішення №05/666 вих16 від 27.12.2016 р. у встановлений строк, а тому постанова від 19.01.2017 р. в.о. начальника відділу Підволочиського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Шкільняка В.Є. про відкриття виконавчого провадження № 53258527 по виконанні наказу господарського суду Тернопільської області № 921/70/13-г від 15.11.2013р. є винесеною відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, а доводи заявника Фермерського господарства "Барселона" викладені в скарзі на дії Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області є необґрунтованими та не підтвердженими.

Статтею 121-2 Господарського кодексу України передбачений порядок розгляду господарськими судами скарг на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, а також порядок такого оскарження у процедурі виконання судових рішень.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верхового Суду України №14 від 26.12.2003р. Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобовязує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Згідно п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України №9 від 17.10.2012р. зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Якщо під час розгляду скарги господарським судом буде виявлено порушення законності або недоліки в діяльності органу Державної виконавчої служби, учасників виконавчого провадження, суд має вжити заходів, передбачених частинами першою і другою статті 90 ГПК.

Пунктом 7 перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VІІІ встановлено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Враховуючи вищевикладене, скаргу Фермерського господарства "Барселона", с. Городниця, Підволочиського району, Тернопільської області (вх. № 4682) від 30.01.17 р. на дії органу державної виконавчої служби у справі №921/70/13-г слід відхилити, а доводи заявника - визнати неправомірними.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Доводи заявника Фермерського господарства "Барселона", с. Городниця, Підволочиського району, Тернопільської області, викладені в скарзі на дії Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, - визнати неправомірними.

2. В задоволенні скарги на дії органу державної виконавчої служби - відмовити.

3. Ухвалу, прийняту за результатами розгляду скарги на дії органів Державної виконавчої служби, може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

4. Ухвалу направити прокуратурі Тернопільської області; сторонам по справі; Підволочиському районному відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, м.Тернопіль, вул.Грушевського, 8.

Повний текст ухвали складено та підписано 06 квітня 2017 року.

Суддя А.М. Сидорук