Постанова

від 07.06.2017 по справі 921/70/13-г

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2017 р. Справа № 921/70/13-г

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,

при секретарі судового засідання Коростенська О.І.,

за участю представників:

від прокуратури - ОСОБА_1

від стягувача - не з'явився

від боржника - ОСОБА_2

від третьої особи - не з'явився

від Підволочиського РВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 господарства Барселона , б/н від 08 квітня 2017 року

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 28 березня 2017 року (суддя Сидорук А.М.), винесену за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 господарства Барселона від 30.01.2017 року на дії органу Державної виконавчої служби

у справі №921/70/13-г

за позовом Заступника прокурора Тернопільської області в інтересах держави в особі Аграрного фонду, м. Київ

до відповідача ОСОБА_3 господарства Барселона , с. Городниця Підволочиського району Тернопільської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 акціонерне товариство Закупнянське хлібоприймальне підприємство , смт. Закупне Чемеровецького району Хмельницької області

про стягнення 3 539 659, 82 грн. авансового платежу та штрафних санкцій за невиконання умов форвардного контракту

в с т а н о в и в :

30 січня 2017 року Фермерське господарство Барселона звернулось до Господарського суду Тернопільської області з скаргою (б/н від 27 січня 2017 року) на дії Підволочиського РВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області з виконання наказу у справі №921/70/13-г. Заявник просив суд визнати незаконною та скасувати постанову в. о. начальника вказаного відділу від 19 січня 2017 року про відкриття виконавчого провадження (ВП №53258527) з виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 15.11.2013 року по справі №921/70/13-г.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 28 березня 2017 року у справі №921/70/13-г у задоволенні скарги ФГ Барселона - відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що статтею 12 ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016 року №1404-VIII, що набрав чинності 05.10.2016 року встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців, а пунктом 4 вказаної статті передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема, пред'явлення виконавчого документа до виконання. З огляду на вказану норму закону, а також беручи до уваги переривання строку пред'явлення наказу до виконання місцевий господарський суд прийшов до висновку, що стягувач звернувся до органу ДВС з заявою (№05/666 вих16 від 27.12.2016 року) про примусове виконання рішення у встановлений строк, а тому постанова від 19.01.2017 року в.о. начальника відділу Підволочиського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про відкриття виконавчого провадження №53258527 по виконанні наказу господарського суду Тернопільської області №921/70/13-г від 15.11.2013 року є винесеною відповідно до Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року №1404-VIII, а доводи заявника, викладені в скарзі, є необґрунтованими та не підтвердженими.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ФГ Барселона подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 28 березня 2017 року у справі №921/70/13-г та прийняти постанову, якою визнати незаконною та скасувати постанову в. о. начальника вказаного відділу від 19 січня 2017 року про відкриття виконавчого провадження (ВП №53258527) з виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 15.11.2013 року по справі №921/70/13-г. Зокрема, зазначає, що державним виконавцем порушено вимоги ч.5 ст.26 ЗУ Про виконавче провадження , оскільки заява заступника прокурора Тернопільської області про примусове виконання рішення в даній справі отримана органом ДВС 28 грудня 2016 року, в той час як оскаржувану постанову винесено органом ДВС лише 19 січня 2017 року. Крім того, вважає, що заступником прокурора Тернопільської області пропущено строк пред'явлення наказу до виконання, оскільки останній сплив 30 листопада 2016 року (вказаний строк встановлений у постанові державного виконавця від 30 листопада 2015 року про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 25 травня 2017 року відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги, останню прийнято до провадження та розгляд апеляційної скарги призначено на 07 червня 2017 року.

Представник боржника (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 28 березня 2017 року у справі №921/70/13-г та прийняти постанову, якою визнати незаконною та скасувати постанову в. о. начальника вказаного відділу від 19 січня 2017 року про відкриття виконавчого провадження (ВП №53258527) з виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 15.11.2013 року по справі №921/70/13-г.

Прокурор в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (вих.№05-441вих17 від 01 червня 2017 року). Зокрема, зазначав, що враховуючи положення ЗУ Про виконавче провадження , який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року, строк пред'явлення виконавчих документів до виконання становить 3 роки, з огляду на що, заступник прокурора Тернопільської області звернувся до органу ДВС з заявою про примусове виконання наказу у даній справі в межах строку, встановленого законом. Крім того, наголошував, що такий строк переривався, шляхом пред'явлення наказу до виконання 04 лютого 2016 року та 07 жовтня 2010 року.

Представники стягувача, третьої особи та Підволочиського РВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення ухвали суду від 25.05.2017 року та витягом з реєстру поштових відправлень суду (арк. арк. справи 171, 172, 173).

Відповідно до ч.2 ст.121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Оскільки явка стягувача, третьої особи та представника органу ДВС не визнавалась обов'язковою, враховуючи положення ч.2 ст.121-2 ГПК України та передбачений ст.102 ГПК України, строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності.

Суд, заслухавши пояснення прокурора та представника боржника, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05.04.2013 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 року, присуджено до стягнення з ОСОБА_3 господарства Барселона на користь Аграрного фонду 1625377,54 грн. - неповернутого авансового платежу, 34734,10 грн. - 3% річних, в доход державного бюджету України 32276,80 грн. - судового збору.

27 листопада 2013 року до Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Тернопільській області надійшла заява стягувача - Аграрного фонду про відкриття виконавчого провадження разом із оригіналом наказу Господарського суду Тернопільської області від 15.11.2013 року №921/70/13-г.

27 листопада 2013 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №40967785) з виконання вказаного наказу.

На підставі постанови в.о. начальника управління ДВС ГУЮ у Тернопільській області від 29 вересня 2014 року виконавче провадження передано до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Тернопільській області.

10 жовтня 2014 року державним виконавцем вказаного вище відділу прийнято виконавче провадження №40967785 до виконання, про що винесено відповідну постанову.

30 листопада 2015 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.47 ЗУ Про виконавче провадження , у зв'язку з наявною забороною щодо звернення стягнення на майно та проведення виконавчих дій стосовно боржника, що виключало можливість виконання наказу суду від 15.11.2013 року.

Поряд з цим, постановою від 30 листопада 2015 року стягувачу встановлено строк повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання до 30 листопада 2016 року.

28 січня 2016 року стягувач звернувся до ВПВР УДВС ГТУЮ у Тернопільській області з заявою про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Тернопільської області від 15.11.2013 року №921/70/13-г.

Постановою державного виконавця від 04 лютого 2016 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження, у зв'язку з тим, що вказаний виконавчий документ не підвідомчий Відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Тернопільській області.

03 жовтня 2016 року стягувач повторно звернувся до вказаного відділу із заявою про примусове виконання рішення суду.

07 жовтня 2016 року виконавчий документ повернуто стягувачеві без прийняття до виконання, у зв'язку з несплатою авансового внеску, передбаченого новим Законом України Про виконавче провадження , який набрав чинності 05 жовтня 2016 року.

27 грудня 2016 року до Підволочиського РВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області на підставі п.2 ч.1 ст.26 ЗУ Про виконавче провадження , звернувся заступник прокурора Тернопільської області з заявою про примусове виконання рішення Господарського суду Тернопільської області у даній справі.

Вказана заява отримана відділом ДВС 28 грудня 2016 року.

Постановою в.о. начальника Підволочиського РВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області від 19 січня 2017 року відкрито виконавче провадження (ВП №53258527) з виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 15 листопада 2013 року №921/70/13-г. Вказана постанова направлена на адресу боржника супровідним листом №10 від 19 січня 2017 року.

30 січня 2017 року боржник звернувся до Господарського суду Тернопільської області з скаргою на дії Підволочиського РВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області з виконання наказу у справі №921/70/13-г та просив суд визнати незаконною і скасувати постанову в.о. начальника вказаного відділу від 19 січня 2017 року про відкриття виконавчого провадження (ВП №53258527) з виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 15 листопада 2013 року №921/70/13-г.

Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

В силу положень ч.1 ст3 ЗУ Про виконавче провадження відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1).

Статтею 1 ЗУ Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.18 ЗУ Про виконавче провадження ).

Відповідно до ч.5 ст.26 ЗУ Про виконавче провадження виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи державним виконавцем порушено наведену вище вимогу Закону, оскільки, заступник прокурора Тернопільської області звернувся до Підволочиського РВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області з заявою про примусове виконання рішення Господарського суду Тернопільської області у даній справі 27 грудня 2016 року, яка отримана відділом ДВС 28 грудня 2016 року, а постанова про відкриття виконавчого провадження винесена лише 19 січня 2017 року.

Згідно з ч.5 (абз.2-3) ст.13 ЗУ Про виконавче провадження за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Одночасно, порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Зважаючи на наведене вище, колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника щодо порушення державним виконавцем строку винесення державним виконавцем постанови від 19 січня 2017 року про відкриття виконавчого провадження.

Також як на підставу для визнання незаконною та скасування вказаної постанови, боржник посилається на пропуск прокуратурою Тернопільської області строку пред'явлення наказу в даній справи до виконання, оскільки, на думку боржника, такий строк закінчився 30 листопада 2016 року.

У п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016 року визначено, що рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

Поряд з тим, пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016 року встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Так, у відповідності до ч.1 ст.12 ЗУ Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років , крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з ч.4-5 ст.12 вказаного Закону у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, при цьому, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

З наведених вище положень законодавства вбачається, що строк пред'явлення наказу в даній справі до виконання ще не сплив та становить 3 роки з моменту повернення виконавчого документу стягувачеві (тобто з 30 листопада 2015 року).

Беручи до уваги все наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що заступник прокурора Тернопільської області звернувся до Підволочиського РВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області із заявою про примусове виконання рішення у даній справі в межах строку, визначеного законом, відтак, підстави для скасування постанови в.о. начальника вказаного відділу про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу в даній справі - відсутні, а доводи заявника необґрунтовані.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов'язковим до виконання . Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У відповідності до ч.1 ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Європейський суд з прав людини у п.40 рішення у справі Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року зазначає, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Відтак, рішення Господарського суду Тернопільської області від 05 квітня 2013 року по справі №921/70/13-г підлягає обов'язковому виконанню на підставі виданого судом наказу від 15 листопада 2013 року.

З огляду на все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення скарги ФГ Барселона та визнання незаконною і скасування постанови в.о. начальника Підволочиського РВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області від 19 січня 2017 року про відкриття виконавчого провадження (ВП №53258527) з виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 15 листопада 2013 року №921/70/13-г.

Доводи скаржника про скасування ухвали Господарського суду Тернопільської області від 28 березня 2017 року у справі №921/70/13-г, винесеної за результатами розгляду скарги боржника, є безпідставними та необґрунтованими.

Підстав для скасування оскаржуваної ухвали, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не вбачає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги, у відповідності до ст.49 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105, 106, 121-2 ГПК України, суд,

постановив:

Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 28 березня 2017 року у справі №921/70/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 господарства Барселона - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи №921/70/13-г повернути до Господарського суду Тернопільської області .

Повну постанову складено 12.06.2017 року

Головуючий-суддя Якімець Г.Г. Судді: Бойко С.М. Бонк Т.Б.