Постанова

від 29.03.2017 по справі 826/9904/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 березня 2017 року 10:57 № 826/9904/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Мар'янченко Д.А.,

за участю сторін:

представника позивача - Проскурні Т.В.,

представника відповідача - Зайченко О.Л.,

представників третьої особи - Ткаченко О.В., Орлової А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю БАЗА СОЛНЄЧНИЙ ЛУЧ до Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації за участю третьої особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку СОЛНЄЧНИЙ ЛУЧ про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось ТОВ База Солнєчний Луч до Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації за участю третьої особи - ОСББ Солнєчний Луч , в якому просить суд: зобов'язати Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації прийняти рішення про анулювання дозволу на спеціальне водокористування від 03.09.2015 року №261/14, виданого на ім'я ОСББ Солнєчний Луч терміном з 03.09.2015 р. по 03.09.2018 р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСББ Солнєчний Луч подало дозвільному органу, що видав дозвіл на спеціальне водокористування №261/14, недостовірну інформацію для отримання даного дозволу, а відтак останній підлягає анулюванню.

В ході судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

В наданих суду письмових запереченнях представник Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації зазначив, що Департамент не звернувся з позовом до адміністративного суду, оскільки не має можливості щодо перевірки достовірності надаваної інформації для отримання дозволу на спеціальне водокористування відповідно до ст.ст. 55, 56 Водного кодексу України.

При цьому, Департамент повідомив, що частково визнає адміністративний позов в частині анулювання дозволу на спеціальне водокористування від 03.09.2015 року №261/14, виданого на ім'я ОСББ Солнєчний Луч , в разі встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації.

Представник третьої особи в наданих письмових поясненнях зазначив, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки спеціальний дозвіл №261/14, виданий відповідачем на ім'я ОСББ Солнєчний Луч , не впливає на права та обов'язки позивача.

Додатково представник третьої особи повідомив, що анулювання дозволу за обставин, наведених позивачем, не відповідає положенням ч. 7 ст. 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 03.09.2015 року Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації видано ОСББ Солнєчний Луч дозвіл на спеціальне водокористування №261/14 строком до 03.09.2018 року.

Місцем розташування об'єкта є смт. Козин, вул. Берегова, 11.

Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 29.09.2011 року, укладеного між ТОВ ІНТЕР-КОНТИНЕНТАЛЬ (продавець) та ЗАТ База Солнєчний Луч (покупець), продавець продав, а покупець купив нежитлову будівлю (водозабірна свердловина з насосною станцією), що знаходиться по вул. Берегова, 11, корпус 5 в смт Козин Обухівського району Київської області.

З матеріалів справи вбачається, що 24.03.2016 року адвокат Проскурня Т.В. в інтересах ТОВ База Солнєчний Луч звернулась до Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації із адвокатським запитом, в якому просила надати копії всіх документів, наданих ОСББ Солнєчний луч для отримання дозволу на спеціальне водокористування №261/14, оскільки є підстави вважати, що ОСББ Солнєчний луч отримало дозвіл за допомогою підроблених документів.

У відповідь на даний адвокатський запит відповідачем надано копії документів, які надані ОСББ Солнєчний луч для отримання дозволу на спеціальне водокористування №261/14.

Представник позивача зазначила, що для отримання дозволу на три роки, ОСББ Солнєчний луч повинно мати в користуванні земельну ділянку також мінімум н три роки, однак останнє уклало договір оренди земельної ділянки від 11.06.2015 року строком дії до 31.12.2015 року, тобто на 6 місяців.

Позивач, вважаючи, що виданий ОСББ Солнєчний луч дозвіл на спеціальне водокористування №261/14 підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Пунктом дев'ятим частини першої статті 44 Водного кодексу України визначено, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

За приписами частини першої статті 49 Водного кодексу України та частини першої статті 17 Закону України Про питну воду та питне водопостачання , спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності документи дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Процедуру видачі юридичним і фізичним особам (далі - водокористувачі) дозволів на спеціальне водокористування (забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання у водні об'єкти забруднюючих речовин, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів) визначає Порядок видачі дозволів на спеціальне водокористування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. №321 (далі - Порядок №321).

Відповідно до п. 3 Порядку №321 видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Згідно ст. 55 Водного кодексу України Право юридичних та фізичних осіб на спеціальне водокористування припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у спеціальному водокористуванні; 2) закінчення строку спеціального водокористування; 3) ліквідації підприємств, установ чи організацій; 4) передачі водогосподарських споруд іншим водокористувачам; 5) визнання водного об'єкта таким, що має особливе державне значення, наукову, культурну чи лікувальну цінність; 6) порушення умов спеціального водокористування та охорони вод; 7) виникнення необхідності першочергового задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення; 8) систематичного невнесення збору в строки, визначені законодавством.

Законодавством України можуть бути передбачені й інші підстави для припинення права спеціального водокористування.

Так, відповідно до ст. 56 Водного кодексу України припинення права спеціального водокористування здійснюється: 1) за клопотанням водокористувача у випадках, передбачених пунктом 1 статті 55 цього Кодексу; 2) за рішенням органу, що видав дозвіл на спеціальне водокористування, у випадках, передбачених пунктами 2 - 4 статті 55 цього Кодексу; 3) за рішенням Кабінету Міністрів України або відповідних рад у випадках, передбачених пунктами 5 і 7 статті 55 цього Кодексу; 4) на вимогу органу, який видав дозвіл на спеціальне водокористування, у випадках, передбачених пунктами 6 і 8 статті 55 цього Кодексу.

Припинення права на спеціальне водокористування в усіх випадках здійснюється органом, що видав дозвіл на спеціальне водокористування.

Водночас, відповідно до вимог п. 7 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з таких підстав:

звернення суб'єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру;

наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом;

наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

2) здійснення суб'єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Наведене в сукупності свідчить, що вирішення питання щодо анулювання документа дозвільного характеру або ж звернення до суду із відповідним позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру належить до виключної компетенції відповідача.

Водночас, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії договору оренди земельної ділянки від 11.06.2015 року, укладеного між ТОВ База Солнєчний Луч та ОСББ Солнєчний Луч , скріпленого відповідно печатками та підписами, об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка, на якій розташовані будівлі та інженерні мережі, зазначені в п.п.2.4 Договору та має наступні характеристики: місце розташування - Київська область, смт. Козин, вул. Берегова, буд.11, розмір - 2,4142 га, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору, строк оренди складає з 11 червня 2015 року до 31 грудня 2015 року.

При цьому, в матеріалах справи наявна ще одна копія договору оренди земельної ділянки від 11.06.2015 року, яка була надана третьою особою відповідачу з метою отримання дозволу на спеціальне водокористування, в якому зазначено, що строк оренди складає з 11 червня 2015 року по 31 грудня 2018 року.

Крім того, з рішення господарського суду Київської області від 28.03.2016 року у справі №911/149/16 вбачається, що строк оренди згідно договору оренди земельної ділянки складає з 11.06.2015 по 31.12.2015 (п.3.1 договору).

Наведене свідчить, що вказані копії укладеного договору оренди та наданого третьою особою відповідачу з метою отримання дозволу на спеціальне водокористування містять розбіжності в частині строку оренди даного договору.

З викладеного вище можна зробити висновок, що існує ймовірність надання недостовірної інформації третьою особою під час звернення до відповідача із заявою про видачу документа дозвільного характеру та документів, що додаються до неї.

При цьому, відповідно до п.10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №7 "Про судове рішення в адміністративній справі", суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд також звертає увагу на положення Постанови Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 р. № П-278/10, якою встановлено, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, що визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. Суд є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.

Наведене в сукупності свідчить, що у суду відсутні повноваження щодо зобов'язання Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації прийняти рішення про анулювання дозволу на спеціальне водокористування від 03.09.2015 року №261/14, виданого на ім'я ОСББ Солнєчний Луч терміном з 03.09.2015 р. по 03.09.2018 р., оскільки це є втручанням в дискреційні повноваження відповідача.

Водночас, п. 2 ст. 162 КАС України передбачено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За таких обставин, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду даної справи розбіжностей у строках оренди земельної ділянки, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації розглянути питання щодо прийняття рішення про анулювання дозволу на спеціальне водокористування від 03.09.2015 року №261/14, виданого на ім'я ОСББ СОЛНЄЧНИЙ ЛУЧ терміном з 03.09.2015 року по 03.09.2018 року.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, .третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю БАЗА СОЛНЄЧНИЙ ЛУЧ задовольнити повністю.

Зобов'язати Департамент екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації розглянути питання щодо прийняття рішення про анулювання дозволу на спеціальне водокористування від 03.09.2015 року №261/14, виданого на ім'я ОСББ СОЛНЄЧНИЙ ЛУЧ терміном з 03.09.2015 року по 03.09.2018 року.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю БАЗА СОЛНЄЧНИЙ ЛУЧ (код ЄДРПОУ 30967060) понесені ним судові витрати у розмірі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 38750794).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов