Ухвала

від 05.04.2017 по справі 653/3802/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 653/3802/15-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Крапівіна О.П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області на додаткову постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 18 січня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області (далі Управління ПФУ в Генічеському районі Херсонської області) про зобов'язання поновити виплату пенсії позивачу з 2009 року, з дня прийняття Конституційним Судом України рішення від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009.

Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 30 березня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Зобов'язано Управління ПФУ в Генічеському районі Херсонської області поновити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі, не меншому ніж прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації пенсійних виплат, з 7 жовтня 2009 року.

7 квітня 2016 року Управлінням ПФУ в Генічеському районі Херсонської області на назване рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 30 березня 2016 року подано апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2016 року апеляційну скаргу Управління ПФУ в Генічеському районі Херсонської області повернуто апелянту, у зв'язку з несплатою судового збору.

18 серпня 2016 року позивач звернувся з клопотанням до Генічеського районного суду Херсонської області про визначення розміру судових витрат, що мають бути компенсовані позивачу, їх розподіл та присудження.

Додатковою постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 18 січня 2017 року доповнено резолютивну частину постанови Генічеського районного суду Херсонської області від 30 березня 2016 року наступним текстом: Стягнути з Управління ПФУ в Генічеському районі Херсонської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені по сплаті судового збору при подачі позову до суду, витрати на переїзд до іншого населеного пункту для участі в судових засіданнях представника позивача та добові в загальній сумі в розмірі 3534 грн. 61 коп. .

Не погоджуючись з додатково постановленим по справі судовим рішенням, начальник Управління ПФУ в Генічеському районі Херсонської області в апеляційній скарзі зазначає, що додаткова постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, на думку апелянта, судом не прийнято до уваги, що згідно ч. 2 ст. 73 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування забороняється використання коштів Пенсійного фонду України на цілі, не передбачені цим Законом. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування додаткової постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 168 названого Кодексу суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

На підставі ч. 1 ст. 97 Кодексу суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Як встановлено матеріалами справи, 18 серпня 2016 року позивач звернувся до Генічеського районного суду Херсонської області з клопотанням про визначення грошового розміру судових витрат, що мають бути компенсовані позивачу, їх розподіл та присудження, в якому просив стягнути з Державного бюджету України на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 3534 грн. 61 коп..

Частиною 1 ст. 87 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктами 1 та 2 ч. 3 названої статті Кодексу встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу та витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду.

Частинами 1 та 2 ст. 91 Кодексу визначено, що витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту).

До оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження (пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік встановлено, зокрема, мінімальну заробітну плату з 1 січня у місячному розмірі 1378 грн..

Таким чином, до судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати по сплаті судового збору, витрати на правову допомогу, витрати, пов'язані із прибуттям до суду, у зв'язку з переїздом до іншого населеного пункту, а також добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту). При цьому, добові витрати не повинні перевищувати 275 грн. 60 коп. (1378 грн. (мінімальна заробітна плата) х 0,2 = 275 грн. 60 коп.).

Матеріалами справи встановлено, що витрати ОСОБА_1 по сплаті судового збору згідно квитанції від 27 листопада 2015 року становлять 487 грн. 20 коп. (а. с. 1).

Крім того, матеріалами справи також встановлено, що витрати, пов'язані з прибуттям до суду представника позивача згідно посадочного документу від 17 лютого 2016 року АВ75-А653-0001, чеків від 23 лютого 2016 року за № № 99456, 177803, від 30 березня 2016 року № 283371 та посадочного документу від 29 березня 2016 року 9BF0-344F-0001 складають 1118 грн. 21 коп. (401 грн. 16 коп.+132 грн. 01 коп.+128 грн. 79 коп.+128 грн. 79 коп.+327 грн. 46 коп. = 1118 грн. 21 коп.).

З матеріалів справи вбачається, що згідно наказів про відрядження від 29 січня 2016 року № 11, від 19 лютого 2016 року № 22, від 30 березня 2016 року № 36, посвідчень про відрядження та відміток про вибуття у відрядження, прибуття в пункти призначення 1 лютого 2016 року, 23 лютого 2016 року та 30 березня 2016 року, вибуття з них і прибуття до місця роботи, представника позивача було відряджено до м. Генічеська для представництва і захисту інтересів ОСОБА_1 у названому суді на 7 діб (а. с. 155-160, 162-164).

При цьому матеріалами справи підтверджується участь представника позивача в судових засіданнях Генічеського районного суду Херсонської області 1 лютого 2016 року, 23 лютого 2016 року та 30 березня 2016 року (а. с. 90, 97, 106).

Таким чином, розрахунок добових для участі представника ОСОБА_1 в судових засіданнях суду першої інстанції складає 1929 грн. 20 коп. (7 діб. х 275 грн. 60 коп. = 1929 грн. 20 коп.).

За таких даних, правильним є висновок суду першої інстанції щодо ухвалення додаткової постанови про стягнення з Управління ПФУ в Генічеському районі Херсонської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судових витрат, понесених по сплаті судового збору при подачі позову до суду, витрат на переїзд до іншого населеного пункту для участі в судових засіданнях представника позивача та добових в розмірі 3534 грн. 61 коп. (487 грн. 20 коп. (розмір сплаченого судового збору) + 1118 грн. 21 коп. (розмір витрат, пов'язаних з прибуттям до суду представника позивача) + 1929 грн. 20 коп. (розмір добових) = 3534 грн. 61 коп.).

Посилання апелянта на ч. 2 ст. 73 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не спростовують правильність висновків суду щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень ч. 1 ст. 94 КАС України, а тому не впливають на правильність оскарженого судового рішення.

Апеляційний суд звертає увагу сторони відповідача, що предметом розгляду суду апеляційної інстанції є виключно апеляційна скарга пенсійного органу на додаткову постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 18 січня 2017 року, що виключає можливість надання оцінки судом апеляційної інстанції постанові Генічеського районного суду Херсонської області від 30 березня 2016 року, а, отже, і виключає можливість прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, про що ставиться питання в апеляційній скарзі.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову районного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області залишити без задоволення, а додаткову постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 18 січня 2017 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 7 квітня 2017 року.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

В.О. Скрипченко