Постанова

від 29.08.2019 по справі 653/3802/15-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2019 року

Київ

справа №653/3802/15-а

адміністративне провадження №К/9901/29383/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 653/3802/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області

про зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Генічеського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області на додаткову постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 18 січня 2017 року (головуючий суддя Крапівіна О.П.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року (колегія у складі: головуючого судді Золотнікова О.С., суддів: Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. В грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Генічеського районного суду Херсонської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області, в якому просив зобов`язати відповідача поновити виплату пенсії позивачу з 2009 року, з дня прийняття Конституційним Судом України рішення від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач, з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп2009 (далі - Рішення № 25-рп/2009), яким визнано неконституційними положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) щодо припинення виплати пенсії громадянам України, які постійно не проживають на її території, зазначає, що дії відповідача щодо відмови у поновленні йому виплати пенсії є неправомірними.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Генічеський районний суд Херсонської області постановою від 30 березня 2016 року позов задовольнив. Зобов`язав Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області поновити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації пенсійних виплат з 07.10.2009.

4. Додатковою постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 18 січня 2017 року доповнено резолютивну частину постанови Генічеського районного суду Херсонської області від 30.03.2016 наступним текстом: Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області (код ЄДРПОУ 21295011) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНПП НОМЕР_1 , судові витрати понесені по сплаті судового збору при подачі позову до суду, витрати на переїзд до іншого населеного пункту для участі в судових засіданнях представника позивача та добові в загальній сумі в розмірі 3534,61 грн. (три тисячі п`ятсот тридцять чотири гривні 61 копійки) .

5. Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 квітня 2017 року залишив без змін додаткову постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 18 січня 2017 року.

6. Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача судових витрат, суди виходили з того, що такі витрати підтверджені наявними у справі доказами, а саме: квитанцією про сплату судового збору; посадочними документами та чеками, які підтверджують витрати, пов`язані з прибуттям до суду представника позивача; наказами про відрядження, посвідченнями про відрядження з відмітками про вибуття у відрядження, прибуття в пункти призначення, вибуття з них і прибуття до місця роботи представника позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 21 квітня 2017 року Генічеське об`єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на додаткову постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 18 січня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року, в якій просить скасувати вказані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

8. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судами попередніх інстанцій при вирішенні питання щодо стягнення з відповідача судових витрат не прийнято до уваги, що згідно з ч. 2 ст. 73 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування забороняється використання коштів Пенсійного фонду України на цілі не передбачені цим Законом.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25 квітня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Генічеського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області.

10. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів . З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

11. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

12. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

13. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Бучик А.Ю., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - в редакції, що діяла до 15.12.2017) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

15. Приписами частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

16. Частинами 1, 2 статті 91 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та інших представників, а також наймання житла, несуть сторони.

17. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові, а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

18. Необхідно зазначити, що розмір витрат пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників визначається вартістю квитків на залізничний, автомобільний, водний, повітряний транспорт або ж підтвердженою вартістю пального, необхідного для переїзду до суду власним автотранспортом.

19. Добові - це витрати на харчування та фінансування інших особистих потреб сторони та (або) її представника у разі переїзду до іншого населеного пункту. Ці витрати можуть бути підтверджені касовими чеками, рахунком готелю тощо.

20. Суд зазначає, що витрати на переїзд можуть бути відшкодовані лише у випадках, коли стороні необхідно було здійснити переїзд до адміністративного суду в інше місто або селище.

21. Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

22. Отже, обов`язковими умовами присудження судових витрат є документальне підтвердження даних витрат і здійснення даних витрат під час розгляду справи.

23. Згідно з пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв`язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.

24. Статтею 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік встановлено, зокрема, мінімальну заробітну плату з 1 січня у місячному розмірі 1378 грн.

25. Отже, як вірно вказано судами попередніх інстанцій, до судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати по сплаті судового збору, витрати на правову допомогу, витрати, пов`язані із прибуттям до суду, у зв`язку з переїздом до іншого населеного пункту, а також добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту). При цьому, добові витрати не повинні перевищувати 275 грн. 60 коп. (1378 грн. (мінімальна заробітна плата) х 0,2 = 275 грн. 60 коп.).

26. Як вбачається з матеріалів справи, витрати ОСОБА_1 по сплаті судового збору згідно квитанції від 27 листопада 2015 року становлять 487 грн. 20 коп.

27. Крім того, з матеріалів справи також вбачається, що витрати, пов`язані з прибуттям до суду представника позивача згідно посадочного документу від 17 лютого 2016 року АВ75-А653-0001, чеків від 23 лютого 2016 року за № № 99456, 177803, від 30 березня 2016 року № 283371 та посадочного документу від 29 березня 2016 року 9BF0-344F-0001 складають 1 118 грн. 21 коп. (401 грн. 16 коп. + 132 грн. 01 коп. + 128 грн. 79 коп. + 128 грн. 79 коп. + 327 грн. 46 коп. = 1 118 грн. 21 коп.).

28. Згідно з п.1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 березня 2011 року № 362), службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади (поїздка державного службовця - за розпорядженням керівника державної служби), підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв`язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

29. З матеріалів справи вбачається, що згідно наказів про відрядження від 29 січня 2016 року № 11, від 19 лютого 2016 року № 22, від 30 березня 2016 року № 36, посвідчень про відрядження та відміток про вибуття у відрядження, прибуття в пункти призначення 1 лютого 2016 року, 23 лютого 2016 року та 30 березня 2016 року, вибуття з них і прибуття до місця роботи, представника позивача було відряджено до м. Генічеська для представництва і захисту інтересів ОСОБА_1 у вказаному суді на 7 діб (а.с.155-160, 162-164).

30. Крім цього, матеріалами справи підтверджується участь представника позивача в судових засіданнях Генічеського районного суду Херсонської області 1 лютого 2016 року, 23 лютого 2016 року та 30 березня 2016 року (а.с.90, 97, 106).

31. Таким чином, розрахунок добових для участі представника ОСОБА_1 в судових засіданнях суду першої інстанції складає 1 929 грн. 20 коп. (7 діб. х 275 грн. 60 коп. = 1 929 грн. 20 коп.).

32. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який також підтримано апеляційним судом щодо ухвалення додаткової постанови про стягнення з Управління ПФУ в Генічеському районі Херсонської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судових витрат, понесених по сплаті судового збору при поданні позову до суду, витрат на переїзд до іншого населеного пункту для участі в судових засіданнях представника позивача та добових в розмірі 3534 грн. 61 коп. (487 грн. 20 коп. (розмір сплаченого судового збору) + 1118 грн. 21 коп. (розмір витрат, пов`язаних з прибуттям до суду представника позивача) + 1929 грн. 20 коп. (розмір добових) = 3534 грн. 61 коп.).

33. Посилання скаржника на положення ч. 2 ст. 73 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування не спростовують правильність висновків суду щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень ч. 1 ст. 94 КАС України, а тому не впливають на правильність оскарженого судового рішення.

34. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

35. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

36. Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

37. Касаційну скаргу Генічеського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області залишити без задоволення.

38. Додаткову постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 18 січня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року залишити без змін.

39. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

А.Ю. Бучик

Л.В. Тацій ,

Судді Верховного Суду