Ухвала

від 05.04.2017 по справі 539/2413/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/2413/16-ц Номер провадження 22-ц/786/966/17Головуючий у 1-й інстанції Даценко В. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Одринської Т.В.

суддів: Дорош А.І., Триголова В.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника за довіреністю ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3

на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 лютого 2017 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним ,-

В С Т А Н О В И Л А :

09 серпня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним. В обґрунтування позову вказав, що 15 серпня 2015 року помер його батько - ОСОБА_5, який 11 серпня 2015 року склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Новаківської сільської ради Лубенського району Полтавської області. За умовами заповіту все спадкове майно,яке складається з домоволодіння та земельних ділянок площею 2,17 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та площею 0,23 га. для будівництва та обслуговування житлового буднику, господарчих будівель і споруд, що розташована під вищевказаним домоволодінням, його померлий батько заповів ОСОБА_4. Позивач зазначає, що він як син померлого, є спадкоємцем за законом першої черги, існування вказаного заповіту стало для нього несподіванкою, оскільки незадовго до смерті батька, він навідував його і той не мав намірів зробити заповіт на відповідач, навпаки в розмові покійний зазначив, що саме він буде спадкоємцем. Також, позивач зазначив, що час укладення заповіту його батько тривалий час хворів, не вставав з ліжка, а отже не міг за чотири дні до смерті прибути в приміщення Новаківської сільської ради для складання заповіту. Вказані обставини викликають сумнів у позивача про оригінальність підпису в заповіті, в зв'язку з чим він прохає суд визнати його недійсним.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 лютого 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним - відмовлено.

З вказаним рішенням не погодився позивач в зв'язку з чим подав на нього апеляційну скаргу, вказуючи на порушення місцевим судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги вказав, що судом першої інстанції не враховано, що за станом здоров'я заповідач не міг самостійно прочитати текст заповіту, а тому посвідчення заповіту мало відбуватися при свідках.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання заповіту недійсним, суд першої інстанції виходив з того, щозаповідач на час складання заповіту усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними, будь-яких доказів на підтвердження наявності сумнівів щодо вільного волевиявлення заповідача надано не було.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 серпня 2015 року помер батько позивача - ОСОБА_5 / а.с.5/

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на домоволодіння за адресою вул.. Нова, 8 с. Новаки, Лубенського р-ну, Полтавської області, земельну ділянку площею 2,17 га. Для ведення товарного сільського господарського виробництва, кадастровий номер 5322885100:03:005::0367 та земельну ділянку площею 0,23 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5322885101:01:008:0049, що розташована під домоволодінням за адресою вул.. Нова, 8 с. Новаки, Лубенського р-ну, Полтавської області.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 серпня 2015 року ОСОБА_5 складено заповіт, за яким він все належне майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати і на що за законом матиме прав заповів ОСОБА_4/ а.с.7/

Із змісту заповіту вбачається, що він підписаний особисто ОСОБА_5, посвідчений секретарем виконкому Новаківської сільської ради Лубенського району Полтавської області ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за №29.

Відповідно до ч. 2. ст. 1257 Цивільного кодексу України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідана не було вільним і не відповідало його волі.

Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1247, 1248 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення.

Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.

Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.

Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з пояснень свідка ОСОБА_6 при посвідченні спірного заповіту нею було перевірено дієздатність спадкодавця та було встановлено, що він усвідомлює і розуміє значення своїх дій та керує ними. ОСОБА_5 прочитав його текст та підписав особисто. Вільне воєвиявлення заповідача на складання оспорюваного заповіту підтверджено також показами свідка Катрич.А.І.

За змістом ст.ст.10,59,60 ЦПК України, правосуддя у цивільних справах здійснюється на засадах змагальності сторін, тому кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Докази того, що його покійний батько мав фізичні вади, які перешкоджали б йому прочитати текст заповіту, позивачем не надано.

Крім того, судом першої інстанції вживались дії щодо перевірки належності підпису заповідачу в спірному заповіті, в зв'язку з чим 27.10.2016 року було задоволене клопотання представника позивача та призначено по справі почеркознавчу експертизу, провадження якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. М.С.Бокаріуса.

Разом з тим, справа була повернута до суду без виконання з повідомленням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С.Бокаріуса №11167 від 19.01.2017 року про неможливість надання висновку судової почеркознавчої експертизи по даній справі.

Також, судом першої інстанції було надано оцінку доводам позивача щодо протиріч місця складання заповіту. Так, згідно пояснень секретаря сільради ОСОБА_6, вказана помилка є суто технічною, оскільки вказана інформація міститься у стандартному бланку заповіту, заповіт був складений за місцем проживання заповідача в присутності його дружини - ОСОБА_7

Враховуючи вищевикладене, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, оскільки заповіт посвідчений уповноваженою на те особою, волевиявлення заповідача було вільним, а підстави на які вказував апелянт не є умовами для встановлення недійсності заповіту відповідно до вимог ч.2 ст.1257 ЦК України.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами закону, доводи апеляційної скарги не дають підстав длявого скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника за довіреністю ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 лютого 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя: / підпис/ ОСОБА_1

Судді: / підпис/ ОСОБА_8 / підпис/ ОСОБА_9

Згідно з оригіналом:

Головуючий суддя: Т.В.Одринська