Ухвала

від 23.03.2017 по справі 543/1102/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

ухвала

іменем україни

23 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Дем'яносова М.В., Маляренка А.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, відділу Держгеокадастру у Оржицькому районі Полтавської області, Оржицької районної державної адміністрації Полтавської області, ОСОБА_6, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, за позовом ОСОБА_6 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_4, третя особа - Оржицька районна державна адміністрація Полтавської області, про визнання договору оренди землі недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 31 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 12 жовтня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом, свої вимоги обґрунтовуючи тим, що 27 грудня 2011 року він звернувся до Оржицької районної державної адміністрації Полтавської області із заявою про надання йому земельної ділянки для ведення фермерського господарства та дозволу на розробку проекту землеустрою.

Розпорядженням голови Оржицької районної державної адміністрації Полтавської області від 12 січня 2012 року № 9 йому було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 117,35 га ріллі із земель державної власності розташованої в контурі НОМЕР_1, згідно з Технічною документацією по перерозподілу земель між землевласниками та землекористувачами на території Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області від 1992 року для надання в оренду терміном на 21 рік.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства був виготовлений та 15 серпня 2012 року пройшов державну експертизу землевпорядної документації.

Наказом Головного управління Держземагентства у Полтавській області від 04 листопада 2014 року № 4259-СГ було затверджено розроблений проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки ОСОБА_4, а також було надано земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 117, 35 га ріллі, для ведення фермерського господарства, в довгострокову оренду терміном на 21 рік, розташовану в адміністративних межах Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області. Було прийняте рішення укласти відповідний договір оренди земельної ділянки.

Однак, як зазначає позивач ОСОБА_4, наказ від 04 листопада 2014 року № 4259-СГ відповідач тривалий час не виконував, договір оренди земельної ділянки не укладав.

29 січня 2015 року ОСОБА_4 повторно звернувся до Головного управління Держземагентства у Полтавські області із заявою про укладення договору оренди землі та повторно надав відповідачу підписані ним примірники вказаного договору.

23 лютого 2015 року відповідач направив на адресу позивача лист № 31-16-0.8-2015/2-15 (отриманий ОСОБА_4 06 березня 2015 року), в якому повідомив, що проект договору вивчається на предмет відповідності чинному законодавству.

Позивач ОСОБА_4 вказує, що того ж дня, 23 лютого 2015 року, в.о. начальника Головного управління Сколота Я.Ю. неправомірно видав наказ про надання іншій особі (ОСОБА_6) дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу раніше наданої ОСОБА_4 земельної ділянки та зобов'язав ОСОБА_6 надати зазначену технічну документацію для затвердження, про що, як зазначає позивач, йому стало відомо лише 25 травня 2015 року.

Цим же наказом начальника відділу Держземагентства у Оржицькому районі було зобов'язано забезпечити, в установленому законодавством порядку, реєстрацію земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

26 лютого 2015 року кадастровим реєстратором відділу Держземагентства у Оржицькому районі поземельна книга на земельну ділянку, площею 117,35 га, з кадастровим номером НОМЕР_2 була закрита, натомість відкрито поземельні книги на інші земельні ділянки, площею 117,3499 га, кадастровий номер НОМЕР_3, та площею 0,0001 га, кадастровий номер НОМЕР_4, які утворилися в результаті поділу.

Наказом Головного управління Держземагентства у Полтавській області від 03 березня 2015 року № 738-СГ було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, на земельні ділянки: площею 117,3499 га, кадастровий номер НОМЕР_3; площею 0,0001 га, кадастровий номер НОМЕР_4. Пунктом 2 цього наказу відділ Держземагентства у Оржицькому районі було зобов'язано внести відповідні зміни в земельно-облікову документацію.

03 березня 2015 року Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області було видано наказ № 747-СГ, яким було затверджено розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_6, йому була передана земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_3, площею 117,3499 га ріллі із земель запасу, для ведення фермерського господарства в довгострокову оренду, терміном на 49 років. Пунктом 3 цього наказу було зобов'язано укласти договір оренди землі від імені Головного управління Держземагентства в Полтавській області. Також відділ Держземагентства у Оржицькому районі було зобов'язано внести відповідні зміни в земельно-облікові документи

ОСОБА_4 вказує, що зазначені дії Головного управління Держземагентства в Полтавській області вчинило без скасування попереднього наказу від 04 листопада 2014 року № 4259-СГ та без повідомлення позивача.

Позивач також вказує, що 04 березня 2015 року він особисто звернувся до в.о. начальника Головного управління у Полтавській області Сколоти Я.Ю., вимагаючи надати пояснення щодо причин затримки укладення договору оренди земельної ділянки. Однак, останній категорично відмовився давати будь-які пояснення та послався на лист від 23 лютого 2015 року. У той же день, як пізніше дізнався ОСОБА_4, був підписав договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_6 щодо оренди земельної ділянки, площею 117,3499 га, кадастровий номер НОМЕР_3.

ОСОБА_4 зазначає, що 12 березня 2015 року він звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держземагентства у Полтавській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, та у задоволенні позову йому було відмовлено, оскільки відповідач до постановлення рішення задовольнив його вимоги.

02 листопада 2015 року Харківський апеляційний адміністративний суд скасував зазначене рішення та постановив нове, яким визнав бездіяльність Головного управління Держземагентства відносно вимог ОСОБА_4 неправомірною. У процесі розгляду адміністративного позову, як зазначає позивач, Головне управління Держземагентства у Полтавській області виконало його позовну вимогу та 23 квітня 2015 року уклало з ним договір оренди земельної ділянки, площею 117,35 га, кадастровий номер НОМЕР_2. Того ж дня право оренди було зареєстроване Реєстраційною службою Оржицького районного управління юстиції Полтавської області.

Однак, 04 березня 2015 року укладено договір оренди землі з ОСОБА_6, відповідно до якого останньому надана земельна ділянка, що своїми межами співпадає з земельною ділянкою, яка передана в оренду ОСОБА_4

Листом відділу Держземагентства в Оржицькому районі Полтавської області від 08 червня 2015 року повідомлено, що за наказом Головного управління Держземагентства України у Полтавській області від 23 лютого 2015 року № 529-СГ, проведено поділ земельної ділянки площею 117,35 га, кадастровий номер НОМЕР_2, в результаті чого утворились дві земельні ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 117,3499 га, та з кадастровим номером НОМЕР_4, площею 0,0001 га.

Позивач вважає такі дії Головного управління Держземагентства України в Полтавській області та кадастрового реєстратора Оржицького відділу Держземагентства неправомірними, оскільки вони були вчинені усупереч приписам Земельного кодексу України , Закону України Про оренду землі , Закону України Про Державний земельний кадастр , Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 та Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади , затвердженої Постановою Кабінету міністрів України від 30 листопада 2011 року.

ОСОБА_4 вважає, що державним кадастровим реєстратором було порушені вимоги п. 62 Порядку ведення Державного земельного кадастру, за яким державний кадастровий реєстратор письмово повідомляє протягом трьох робочих днів особу, на яку зареєстрована земельна ділянка, про скасування (поновлення) запису.

Крім того, на думку позивача, були порушені вимоги п. п. 1, 2 п. 109 Порядку, за яким державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи, - за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи.

Також, на думку позивача, відповідачем Головним управлінням Держземагентства України у Полтавській області не виконано рішення колегії Держземагентства України від 15 жовтня 2014 року № 2/1 Про обов'язкове направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності , яке введене в дію наказом Держземагентства України від 15 жовтня 2014 року № 328.

Позивач ОСОБА_4 просив суд: визнати дії Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області, як правонаступника Головного управління Держземагентства України у Полтавській області, з видання наказів від 23 лютого 2015 року № 529-сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , від 03 березня 2015 року № 738-СГ Про затвердження документації із землеустрою , від 03 березня 2015 року № 747-СГ Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки в оренду , неправомірними та скасувати вказані накази; визнати дії відділу Держгеокадастру в Оржицькому районі Полтавської області, як правонаступника відділу Держземагентства в Оржицькому районі Полтавської області із закриття Поземельної книги на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 та відкриття Поземельних книг на земельні ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 та НОМЕР_4 неправомірними та зобов'язати кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру в Оржицькому районі закрити Поземельні книги з кадастровими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 та поновити Поземельну книгу на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2; договір оренди земельної ділянки площею 117,3499 га з кадастровим номером НОМЕР_3 від 04 березня 2015 року між Головним управлінням Держземагентства України у Полтавській області та ОСОБА_6, реєстраційний № 19818580 від 05 березня 2015 року визнати недійсним; визнати протиправним та зобов'язати державного реєстратора Оржицької районної державної адміністрації Полтавської області Антоненко З.Г. скасувати рішення від 05 березня 2015 року № 19818580 про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки на земельну ділянку з реєстраційним номером 590328853236, що розташована за адресою: Лукімська сільська рада, Оржицький район, Полтавська область, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3, за суб'єктом ОСОБА_6; стягнути з відповідачів всі судові витрати.

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (попередня назва: Головне управління Держземагентства у Полтавській області), ОСОБА_4 про визнання договору оренди землі недійсним, свої вимоги обґрунтовуючи тим, що 23 лютого 2015 року наказом Головного управління Держземагентства у Полтавській області № 529-СГ ОСОБА_6, надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 117,35 га кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої в адміністративних межах Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області.

03 березня 2015 року наказом Головного управління Держземагентства у Полтавській області № 738-СГ затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності кадастровий номер НОМЕР_2 на території Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області за межами населених пунктів: площею 117,3499 га ріллі, кадастровий номер НОМЕР_3; площею 0,0001 га ріллі, кадастровий номер НОМЕР_4. Цим наказом відділ Держземагентства у Оржицькому районі зобов'язано внести відповідні зміни в земельно-облікові документи.

03 березня 2015 року наказом Головного управління Держземагентства у Полтавській області № 747-СГ ОСОБА_6 передано створену в результаті вищевказаного поділу, земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_3, площею 117,3499 га ріллі із земель запасу, для ведення фермерського господарства в довгострокову оренду терміном на 49 років. Згідно з вказаним наказом також прийнято рішення про укладення з ОСОБА_6 договору оренди землі від імені Головного управління Держземагентства у Полтавській області.

04 березня 2015 року, на підставі вищевказаного наказу, між ОСОБА_6 та Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_3, площею 117,3499 га ріллі. Право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 березня 2015 року.

Позивач ОСОБА_6 вказує, що належним чином користуватися отриманою ним в оренду земельною ділянкою він не має можливості з огляду на наступне. Позивач зазначає, що 05 липня 2015 року його представником було виявлено, що на орендованій ним земельній ділянці посадовими особами СТОВ Лукім'я , під керівництвом ОСОБА_4, проводиться збір пшениці. При цьому, ОСОБА_6 вказаних осіб на збір врожаю не уповноважував.

У зв'язку з вказаним, ОСОБА_6, з метою захисту свого порушеного права, звернувся до правоохоронних органів з заявою (повідомленням) про вчинення кримінального правопорушення. Однак, постановами про закриття кримінального провадження від 18 та 30 вересня 2015 року йому було повідомлено про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та про те, що орендована ним земельна ділянка також передана в оренду і ОСОБА_4

30 липня 2015 року, як вказує ОСОБА_6, ним було отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, з якої вбачається, що 23 квітня 2015 року Головне управління Держземагентства у Полтавській області уклало договір оренди землі з ОСОБА_4, згідно з яким ОСОБА_4 передано в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 117,3500 га, кадастровий номер НОМЕР_2.

Відповідне речове право ОСОБА_4 зареєстроване державним реєстратором Реєстраційної служби Оржицького районного управління юстиції Полтавської області Демченком Ю.Ю. (рішення від 24 квітня 2015 року № 20896192).

Позивач ОСОБА_6 зазначає, що 23 квітня 2015 року Головне управління Держземагентства у Полтавській області передало ОСОБА_4 в користування неіснуючу земельну ділянку, оскільки поділ земельної ділянки площею 117,35 га кадастровий номер НОМЕР_2 відбувся ще у березні 2015 року.

Крім того, станом на 23 квітня 2015 року земельна ділянка площею 117,35 га, кадастровий номер НОМЕР_2, в національній кадастровій системі була відсутня, що свідчить, на думку позивача ОСОБА_6, про те, що земельна ділянка, передана в користування ОСОБА_4 за вищевказаним договором оренди, ні на дату укладення договору оренди, ні на час звернення з позовом до суду не була сформована, а тому жодним чином не могла і не може бути передана в оренду.

Таким чином, ОСОБА_6 вважає, що ОСОБА_4 здійснює обробіток земельної ділянки, що передана йому, ОСОБА_6, в оренду згідно з договором оренди земельної ділянки від 05 березня 2015 року, кадастровий номер НОМЕР_3, площею 117,3499 га, так як вважає, що дана ділянка має площу 117,35 га та кадастровий номер НОМЕР_2.

Позивач ОСОБА_6 вважає, що такі дії ОСОБА_4 перешкоджають йому належним чином використовувати земельну ділянку. Він також вважає, що Головне управління Держземагентства у Полтавській області укладенням договору оренди з ОСОБА_4 порушило вимоги чинного земельного законодавства та перевищило свої повноваження, оскільки надало в оренду неіснуючу земельну ділянку, а тому вказаний договір оренди землі має бути визнано недійсним.

Позивач ОСОБА_6, посилаючись на те, що об'єкт оренди (земельна ділянка, площею 117,35 га, кадастровий номер НОМЕР_2), визначений договором оренди, укладеним між Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та ОСОБА_4 23 квітня 2015 року, на момент укладення договору і на час звернення до суду фактично відсутній, позивач просив визнати недійсним цей договір оренди землі.

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 31 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 12 жовтня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (колишня назва: Головне управління Держземагентства у Полтавській області), відділу Держгеокадастру у Оржицькому районі Полтавської області (колишня назва: відділ Держземагентства в Оржицькому районі Полтавської області), Оржицької районної державної адміністрації Полтавської області, ОСОБА_6, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено в повному обсязі.

Позов ОСОБА_6 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Оржицька районна державна адміністрація Полтавської області, про визнання договору оренди землі недійсним, задоволено в повному обсязі.

Визнано недійсним договір оренди землі № б/н від 23 квітня 2015 року, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та ОСОБА_4, згідно якого ОСОБА_4 передано в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 117,3500 га, кадастровий номер НОМЕР_2.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення його позову та відмову у задоволенні позову ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4 та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ОСОБА_4 не набув права користування земельною ділянкою, а надані ним докази сплати на рахунок Лукімської сільської ради платежів за призначенням оплати орендної плати за землю з фізичних осіб , не доводять факту внесення коштів саме за використання спірної земельної ділянки.

Також обґрунтованими є висновки судів і з приводу того, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року було визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держземагентства у Полтавській області, яка полягає у невиконанні наказу від 04 листопада 2014 року № 4259-СГ та безпідставному неправомірному зволіканні та ухиленні від укладення договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 117,35 га ріллі, наданої ОСОБА_4 в довгострокову оренду, терміном на 21 рік, розташованої в адміністративних межах Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області, не може бути сама по собі підставою для визнання недійсним договору оренди землі від 04 березня 2015 року, укладеного між ОСОБА_6 та Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області, оскільки, зокрема, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст.215 ЦК України).

Окрім того, в суді апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2016 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року і постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року скасовано, а провадження у справі закрито та роз'яснено позивачу право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

При цьому, доводи позивача ОСОБА_4 про те, що внаслідок укладення договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_6 та Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області були порушені належні йому речові права, не були доведені в судовому засіданні, оскільки на момент підписання договору 23 квітня 2015 року та на момент державної реєстрації відповідного права оренди земельної ділянки, земельної ділянки з площею 117,35 га та кадастровим номером НОМЕР_2 не існувало, а підстав для визнання неправомірним рішення про поділ земельної ділянки судами не встановлено.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 31 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 12 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Ю.Г. Іваненко М.В. Дем'яносов А.В. Маляренко