Ухвала

від 30.03.2017 по справі 2018/11038/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/ 5 /17 Головуючий 1 інстанції - Золотарьова Л.І.

Справа № 2018/1038/12 Доповідач - Кругова С.С.

Категорія: земельні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 року Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Піддубного Р.М.

ОСОБА_1

секретаря Прологаєвої А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Харківської міської ради, Управління Держкомзему в м. Харкові про визнання частково недійсним рішення та недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,-

в с т а н о в и в :

В липні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, після уточнення якого просив визнати недійсним рішення ХМР 15 сесії 6 скликання від 25.04.2012 року за № 707/12 в частині передачі у власність земельної ділянки по пров. Шилівський, 15-А в м. Харкові ОСОБА_2, площею 0,1000 га., визнати недійсним державний акт на право власності на спірну земельну ділянку серії: ЯМ № 219082, виданий 09.07.2012 року на ім'я ОСОБА_2, зареєстрований в Книзі запису державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 631010001001652, кадастровий № 6310136600:03:006:0082.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано недійсним пункт 22 рішення Харківської міської ради 15 сесії 6 скликання від 25.04.2012 року за № 707/12 в частині передачі у власність земельної ділянки площею 0,1000 га. (кадастровий № 6130136600:03:006:0082) по пров. Шилівський, 15-А в м. Харкові ОСОБА_2

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії: ЯМ № 219082, виданий 09.07.2012 року на ім'я ОСОБА_2, зареєстрований в Книзі запису державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 631010001001652, за адресою: м. Харків, пров. Шилівський, 15-А, (кадастровий № 6310136600:03:006:0082).

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою.

В обґрунтування скарги посилається на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що позивач ніколи не звертався до уповноважених органів з питання набуття права власності чи права користування земельною ділянкою, яка знаходиться під частиною його домоволодіння 38/78 по пров. Шилівському,13-А.

Встановлення меж земельної ділянки органами місцевого самоврядування не вирішувалося. Позивач здійснив самочинні будівлі, які не зареєстровані, тому вирішити питання про порушення його прав на землю в результаті видачі державного акту - не можливо.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що при здійсненні приватизації спірної земельної ділянки ОСОБА_2 не були враховані права ОСОБА_3 на земельну ділянку, які були визначені за попереднім землекористувачем.

З таким висновком суду, судова колегія погоджується, з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі договору міни від 23 лютого 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого органом БТІ відповідно до витягу про державну реєстрацію прав 14 березня 2012 року ОСОБА_3 набув право власності на 38/78 частини житлового будинку з прибудовами по провулку Шилівському,13-а у м.Харкові- літ А-1 , загальною площею 132,4 кв. м, житловою площею 82,5 кв. м, та надвірні будівлі: сарай - літ. Г , льох - літ. Д , льох - літ. З , гараж - літ. И , огорожі 1, 1?13 , сходи № 2, колодязь № 4, стінка підпірна № 5, замощення № 1 (а.с. 25?29, т. 1).

ОСОБА_2 є власником 40/78 частини вказаного житлового будинку на підставі договору дарування від 06 вересня 2011 року, дарувальником за яким була ОСОБА_5, якій вказана частина житлового будинку належала на підставі договору дарування від 17 липня 2003 року, укладеного між нею та ОСОБА_6 (а.с. 22?23, 20, т. 1)

Первинні ідеальні частки попередніх співвласників житлового будинку у спільній частковій власності складали: ОСОБА_7 - 64/100 частини, ОСОБА_8 - 36/100 частини житлового будинку (а.с. 87, т. 2).

Після виділенні у користування земельної ділянки ОСОБА_9 відповідно до мирової угоди, затвердженої ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10 грудня 1986 року, у користуванні ОСОБА_10 та ОСОБА_8 залишилася земельна ділянка площею 899,5 кв. м (а.с. 88, т. 2).

Відповідно до ст. 91 ЗК Української РСР від 1970 року, що був чинним на час виникнення спільної часткової власності щодо спірного будинку, особи, яким належить будинок на праві спільної власності, користуються земельною ділянкою спільно. Порядок користування земельною ділянкою визначається співвласниками будинку залежно від розміру часток у спільній власності на будинок.

Наступні зміни у розмірі часток у спільній власності на будинок, які сталися у зв'язку з прибудовою, надбудовою або перебудовою не тягнуть за собою зміни вставленого порядку користування земельною ділянкою.

Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, оскільки вони спростовуються висновком комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №10003 від 14 вересня 2016 року.

Зі змісту висновків вбачається, що земельна ділянка за адресою провулок Шилівський,13-а в м.Харкові повинна складати 900 кв.м.

За своєю конфігурацією земельна ділянка, що була надана ОСОБА_2, як власнику житлового будинку по провулку Шилівському,15-а (який був фактично частиною будинку 13-а) має накладення на конфігурацію земельної ділянки яка була надана ОСОБА_7 у 1955 році у постійне користування.

З огляду на наведені висновки експертизи, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції грунтується на належних доказах , узгоджується з матеріалами справи і відповідає вимогам матеріального і процесуального права, оскільки в результаті приватизації ОСОБА_2 отримала у власність земельну ділянку площею 0,1000 га.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України , суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити .

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2013 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальний справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий С.С. Кругова

Судді Р.М. Піддубний

ОСОБА_1