КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" квітня 2017 р. Справа№ 910/19982/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дикунської С.Я.
суддів: Жук Г.А.
Мальченко А.О.
секретар Драчук Р.А.
за участю представників:
від позивача не з'явились
від відповідача Квашнін М.О. - дов. № 242 від 01.03.2016
від третьої особи Андріяк М.О. - дов. б/н від 15.12.2016
розглядаючи у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у м. Києві
на рішення Господарського суду міста Києва
від 16.02.2017 (суддя Босий В.П.)
у справі № 910/19982/16
за позовом Державної екологічної інспекції в м. Києві
до Публічного акціонерного товариства
Перший Український Міжнародний Банк
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Екобудформат
про стягнення 149 475,07 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2017 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 20.02.2017) у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із згаданим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове про задоволення позову повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. За твердженнями апелянта, для застосування до відповідача такої міри відповідальності, як стягнення збитків, наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, адже факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства (ведення відповідачем господарської діяльності з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади) встановлено Актом №05/180а перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. Здійснений позивачем розрахунок суми збитків на суму 149 475,07 грн. відповідає Методиці, згідно п. 2.2. якої передбачено право застосування державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища розрахункового методу нарахування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Вірність використаних показників, які застосовувались позивачем при обчислені розміру шкоди, відповідачем належними доказами не спростовані тощо.
Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу № 910/19982/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., суддя Мальченко А.О., Жук Г.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі суду та розгляд справи призначено на 04.04.2017.
В судове засідання з'явилися представники відповідача та третьої особи, представник позивача не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав. Присутні в судовому засіданні представники відповідача та третьої особи не заперечували проти розгляду справи у відсутності представника позивача.
Згідно абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 цієї ж постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011).
Оскільки явка в судове засідання представника позивача обов'язковою не визнавалась, неявка його представника не перешкоджає розглядові апеляційної скарги по суті, апеляційний суд вважав за необхідне скаргу розглянути за відсутності цього представника за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував доводи апеляційної скарги, просив їх відхилити, а оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Представник третьої особи в судовому засіданні апеляційної інстанції зазначив, що неправильний розрахунок Інспекцією маси викиду забруднюючих речовин має своїм наслідком помилковий розрахунок розміру збитків, заявлених до стягнення у даній справі, що також відображено у відзиві на апеляційну скаргу.
Заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
Так, Державна екологічна інспекція у м. Києві (позивач, Інспекція) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк (відповідач, Банк) про стягнення 149 475,07 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначила про ведення відповідачем господарської діяльності з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням природоохоронного законодавства та відповідно до розрахунку державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища м. Києва державі заподіяно збитків в розмірі 149 475,07 грн., з яких позивач просить 44 842,52 грн. стягнути в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (30%) та 104 632,55 грн. в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Київської міської ради (70%).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2016 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю Екобудформат в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що між ним та третьою особою було укладено договір від 28.09.2012 №1046/10 про надання послуг екологічного характеру, метою укладення якого є отримання відповідачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелам на новий період. З 01.11.2013 відповідач та третя особа проводили активні дії, спрямовані на отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, про що свідчать надані відповідачем відповідні листи. Проте, в силу незалежних від відповідача причин, останній такий дозвіл отримав несвоєчасно, лише 28.03.2014 ПАТ Перший Український Міжнародний Банк отримало від виконавчого органу Київської міської Ради дозвіл №8038500000-10039 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелами (термін дії дозволу: 5 років, з 28.03.2014 по 28.03.2019). Проте незважаючи на відсутність у відповідача чинного дозволу, останній здійснював оплату екологічного податку, що підтверджується наданими меморіальними ордерами. На думку відповідача, в розрахунку збитків Інспекція взяла лише помилкові дані Банка, надані у довідці від 05.05.2016 №КНО-04/11-1 не врахувавши уточнену інформацію, надану Банком у листі-повідомленні від 30.05.2016 №КНО-105-293. Крім цього, відповідач зазначив про відсутність таких елементів доказування наявності збитків як наявність реальних збитків та вини їх заподіювача, в зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення збитків не підлягають задоволенню.
Так, на підставі п.п. 4.2 п. 4 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 №429 (далі - Положення) Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, зокрема:
а) законодавства про екологічну та радіаційну безпеку: під час здійснення діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки; щодо додержання вимог висновків державної екологічної експертизи;
г) законодавства про охорону атмосферного повітря щодо: наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин; додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря; надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;
л) законодавства про поводження з відходами щодо: дотримання вимог виданих дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами; дотримання вимог виданих лімітів на утворення та розміщення відходів; складання і ведення реєстру об'єктів утворення відходів та реєстру місць видалення відходів; збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення, захоронення відходів; ведення первинного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, подання відповідної статистичної звітності в установленому порядку та паспортизації таких відходів; дотримання правил і режиму експлуатації установок, виробництв з оброблення та утилізації відходів;
м) законодавства щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.
Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань згідно п.п. 6.4., 6.7., 6.11. п. 6 Положення має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження. Перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (дозволи, ліцензії, сертифікати, висновки, рішення, ліміти, квоти, погодження, свідоцтва). Розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства та пред'являти претензії.
Як встановлено матеріали справи, на підставі наказу №153 від 12.03.2016 та направлення №179 від 12.03.2016 в період з 14.03.2016 по 30.03.2016 Державною екологічною інспекцією у м. Києві було проведено планову перевірку дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства України ПАТ Перший Український Міжнародний Банк (Банком) за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, за результатами якої складено Акт №05/180а перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (далі - Акт).
Згаданим Актом встановлено наступні порушення вимог законодавства, виявлені під час заходу державного нагляду (контролю):
- до перевірки представлено дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №8038500000-10039 з терміном дії 5 років з 28.03.2014 по 28.03.2019. Попередній дозвіл до перевірки не надано. Перевіркою встановлено, що Банк за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, в період з 28.01.2002 (акт від 28.01.2002 №14 про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; оскільки попереднього дозволу Банком не було надано Інспекції в період перевірки) по 27.03.2014 (включно) здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади стаціонарними джерелами, що є наднормативними викидами;
- відповідно до п. 1 Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2013 №808, устаткування для виробництва електроенергії, пари і гарячої води тепловою потужністю 200 кВт і більше з використанням органічного палива відносяться до переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, для яких здійснення державної експертизи є обов'язковим. Висновок державної екологічної експертизи на об'єкт, що становить підвищену екологічну небезпеку, а саме на котли (котельню), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, Банком до перевірки не надано;
- на балансі Банку перебуває 33 одиниці автотранспорту, підприємством не здійснюється інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин пересувних джерел;
- підприємством не здійснюється контроль за якістю стічних дощових (снігових) вод;
- підприємством не призначено відповідальних осіб у сфері поводження з відходами;
- не зроблено план організації роботи у сфері поводження з відходами;
- первинний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, зберігаються чи утилізуються за формою №1-Вт, у відповідності до Інструкції щодо заповнення типової форми первинної облікової документації №1-Вт Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари на підприємстві не ведеться;
- підприємством не визначено та не погоджено склад і властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища;
- підприємством не подається статистична звітність щодо поводження з відходами;
- перевіркою встановлено, що в процесі господарської діяльності Банку утворюються відходи, в саме: відпрацьовані люмінесцентні лампи, фракція білково-жирова (з жировловлювача), відпрацьована оргтехніка (що віднесені до розділу А Жовтого переліку відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 №1120), макулатура, відпрацьовані автомобільні шини, тверді побутові відходи та інші, проте Банком не проведено інвентаризацію відходів, не здійснено розрахунок показника загального утворення відходів. Відповідно до наданих актів приймання-передачі відходів Пзув складає менше 1 000 умовних одиниць, Банком не подано декларацію про відходи.
На підставі перевірки Державною екологічною інспекцією у м. Києві було винесено припис №05/91п від 30.03.2016, в якому відповідачу приписувалось:
- видати наказ по підприємству про відповідних посадових осіб за виконання даного припису, а також розробити план організаційно-технічних заходів з усунення виявлених недоліків, їх копії надати до Інспекції. Термін виконання - до 08.04.2016;
- надати до Інспекції довідку щодо годин роботи всіх джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Банком, за кожним джерелом окремо, за період з 30.03.2013 по 27.03.2014 (включно). Термін виконання - до 15.04.2016;
- представити висновок державної екологічної експертизи на об'єкт, що становить підвищену екологічну небезпеку, а саме на котли (котельню) за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4. Термін виконання - до 30.04.2016;
- здійснити інструментально-лабораторні вимірювання параметрів викидів забруднюючих речовин 33 пересувних джерел; копію протоколів вимірювань надати до Інспекції. Термін виконання - до 30.04.2016 (наділі постійно);
- здійснити контроль за якістю стічних дощових (снігових) вод. Термін виконання - до 30.04.2016 (надалі постійно);
- призначити відповідальних осіб у сфері поводження з відходами. Термін виконання (до 30.04.2016);
- розробити план організації роботи у сфері поводження з відходами. Термін виконання - до 30.04.2016;
- здійснити первинний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, зберігаються чи утилізуються за формою №1-Вт, у відповідності до Інструкції щодо заповнення типової форми первинної облікової документації №1-ВТ Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари на підприємстві не ведеться. Термін виконання - до 30.04.2016 (постійно з дня отримання припису);
- визначити та погодити склад і властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища. Термін виконання - до 30.04.2016;
- подати статистичну звітність щодо поводження з відходами, утвореними у 2015 році. Термін виконання - до 30.04.2016;
- провести інвентаризацію відходів, здійснити розрахунок показника загального утворення відходів та подати декларацію про відходи. Термін виконання - до 30.04.2016.
18.04.2016 Інспекцією складено протокол №00824 про адміністративне правопорушення, яким встановлено, що суб'єктом господарювання, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, в період з 30.03.2013 по 27.03.2014 здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади. Під час складання вказаного протоколу розмір заподіяної державі шкоди не розраховувався.
Постановою Інспекції від 18.04.2016 №00824 про накладення адміністративного штрафу на відповідальну особу ПАТ Перший Український Міжнародний Банк накладено штраф в розмірі 85,00 грн., який згідно квитанції від 18.04.2016 №ПН690675 сплачено працівником Банку.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив про ведення відповідачем в період з 30.03.2013 по 27.03.2014 господарської діяльності з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади (порушення природоохоронного законодавства), в результаті чого державі заподіяно збитків, розмір яких державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища м. Києва розраховано згідно Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (далі - Методика).
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (ч. 5 ст. 11 згаданого Закону).
За приписами ч. 1 ст. 33 Закону України Про охорону атмосферного повітря особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади несуть відповідальність згідно закону.
Відповідно до ст. 34 згаданого Закону шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Положеннями ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів на підставі ст. 16 ЦК України є відшкодування збитків.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) ( ст. 22 ЦК України).
Під збитками в розумінні ч. 2 ст. 224 ГК України передбачаються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 ГК України).
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
При цьому саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків (в тому числі розмір зазначених збитків), протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Методика розрахунку розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря згідно п. 1.2. встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб).
Положеннями під.п.2.1.2 п.2.1 Методики встановлено, що наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.
Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підставі п. 2.2. Методики встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.
Розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (п.п. 2.7.1. п. 2.7. Методики).
Пунктом 4.1. Методики встановлено, що розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.
Розмір збитків розраховується за формулою
З = mі х 1,1П х Aі х Кт х Кзі, (12)
де З - розмір збитків, грн.;
mі - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т;
1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн./т;
Aі - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини;
Кт - коефіцієнт, що враховує територіальнісоціально-екологічні особливості;
Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.
Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.
Так, згідно довідки відповідача від 05.05.2016 №КНО-04/11-1, наданої на виконання припису Інспекції від 30.04.2016 №05-91п, маючи дозвіл від 28.03.2014 №8038500000-10039 (термін дії дозволу 5 років, з 28.03.2014 по 28.03.2019) на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, на балансі ПАТ Перший Український Міжнародний Банк перебувають три стаціонарні джерела забруднення, а саме:
- дизель-електрична станція F.G Wilson для безперебійної подачі електроенергії, що працює на дизпаливі;
- закрита автостоянка на 14 машино-місць, що розташована на першому поверсі адмінбудівлі;
- котельня дахова для опалення та гарячого водопостачання, яка складається з 2-х котлів Paromat-Triplex фірми Vissmann, що працюють на газу (90 тис.нм3/рік).
Крім цього, в згаданій довідці зазначено, що:
- виходячи в пролікованих точок джерел викидів Банку, в повітря викидається 0,17т/рік забруднюючих речовин 5-ти найменувань, в т.ч. азоту діоксину (2 клас небезпеки) -0,058т/рік, сажа (3 клас небезпеки) -0,0001т/рік, сірчистий ангідрид (3 клас небезпеки) -0,002т/рік, вуглецю оксиду (4 клас небезпеки) -0,1т/рік, вуглеводні насичені С12-С19 (4 клас небезпеки) -0,01т/рік;
- також Банком надано інформацію про години роботи точок джерел викидів в період з 30.03.2013 по 27.03.2014 (включно): дизель-електрична станція - в зазначений період не працювала; закрита автостоянка - 2 001 роб/год.; котельня дахова - 5 124 год.
19.05.2016 Державною екологічною інспекцією у місті Києві надіслано на адресу ПАТ Перший Український Міжнародний Банк претензію № 60 від 17.05.2016 (а. с. 25, т. 1) про відшкодування в добровільному порядку завданих державі збитків в розмірі 149 475, 07 грн., яка отримана відповідачем 23.05.2016.
Листом від 30.05.2016 №КНО-105-293 відповідач повідомив Інспекцію про те, що працівником Банку, який робив розрахунок роботи дахової котельні за період з 30.03.2013 по 27.03.2014, була зроблена помилка при розрахунку годин роботи дахової котельні, в зв'язку з чим відповідач просив Інспекцію прийняти уточнені дані для розрахунку про відшкодування збитків: дизель-електрична станція - в зазначений період не працювала; закрита автостоянка - 2 001 роб/год.; котельня дахова - 943 год.
До вищезгаданого листа Банком додано розрахунок кількості годин роботи газових котлів в котельні Банка, відповідно до якого в період з 30.03.2013 по 27.03.2014 котли працювали 943 год., перший котел працював протягом всього вказаного періоду, а другий котел - у грудні 2013 року та в січні і лютому 2014 року.
Листом від 30.06.2016 №2416-05/08 позивач повідомив відповідача про те, що Інспекцією для підтвердження вказаної інформації надіслано запит до Публічного акціонерного товариства Київгаз щодо надання інформації про об'єм використаного газу.
Листом від 21.07.2016 №1629/20 Публічне акціонерне товариство Київгаз повідомило, що за період з 30.03.2013 по 27.03.2014 відповідачем (Банком) спожито природний газ у кількості: за квітень 2013 - 3,950 тис.м.куб.; за травень 2013 - 0,770 тис.м.куб.; за червень 2013 - 0,540 тис.м.куб.; за липень 2013 - 0,630 тис.м.куб.; за вересень 2013 - 0,810 тис.м.куб.; за жовтень 2013 - 1,700 тис.м.куб.; за листопад 2013 - 6,010 тис.м.куб.; за грудень 2013 - 6,580 тис.м.куб.; за січень 2014 - 17,000 тис.м.куб.; за лютий 2014 - 11,430 тис.м.куб.; за березень 2014 - 8,900 тис.м.куб.
Як встановлено матеріалами справи, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до основних джерел викидів, позивачем (Інспекцією) було здійснено за 2 формулою, визначеною п. 3.1. Методики:
mi = 3,6 х 10 -3 х (qmi - qm норм) х T,
де mi - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду цієї забруднюючої речовини, т;
qmi - середнє значення масової витрати i-тої забруднюючої речовини, г/с;
qm норм - значення затвердженого нормативу викиду i-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі на викид, г/с;
T - час роботи джерела викиду i-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год.
Проте, оскільки у відповідача в період з 30.03.2013 по 27.03.2014 здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу,то масу наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря має розраховуватися на підставі п.п. 3.6. і 3.7. Методики.
Відповідно до п. 3.6. Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
За приписами п. 3.7. Методики за відсутності у відповідній документації суб'єкта господарювання інформації щодо параметрів джерел викидів та/або джерел утворення забруднюючої речовини розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення), який здійснюється без дозволу на викиди, визначається за результатами інструментально-лабораторних вимірювань за формулою
mi = 3,6 х 10-6 х сBi х qv х T,
де mi - маса викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення) цієї забруднюючої речовини без дозволу, т;
сBi - середнє значення масової концентрації i-тої забруднюючої речовини за результатами вимірювань її вмісту в газопиловому потоці від джерела викиду (утворення) цієї забруднюючої речовини, мг/м3;
qv - значення об'ємної витрати газопилового потоку від джерела викиду (утворення) i-тої забруднюючої речовини, приведене до нормальних умов, м3/с;
T - час роботи джерела викиду (утворення) i-тої забруднюючої речовини без дозволу, год.
Проте, розрахунок суми збитків позивачем здійснено без проведення інструментально-лабораторних вимірювань в порушення п. 3.7. Методики, в зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити дійсний розмір збитків, завданих відповідачем державі в результаті викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади.
Таким чином, неправильно здійснений позивачем розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря має своїм наслідком помилковий розрахунок розміру збитків.
З огляду на наведене, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду про недоведеність та необґрунтованість розміру заявлених до стягнення збитків, відтак позовні вимоги про стягнення 149 475, 07 грн. не підлягають задоволенню.
Доводи апелянта (позивача) щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в м. Києві залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2017 у справі № 910/19982/16 - без змін.
Матеріали справи № 910/19982/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя С.Я. Дикунська
Судді Г.А. Жук
А.О. Мальченко
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 04.04.2017 |
Оприлюднено | 11.04.2017 |
Номер документу | 65856665 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Дикунська С.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні