ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2017 року Справа № 910/19982/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Бакуліної С.В. (доповідач), суддів :Поляк О.І., Корсака В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиДержавної екологічної інспекції у місті Києві на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 у справі№ 910/19982/16 Господарського суду міста Києва за позовомДержавної екологічної інспекції у місті Києві доПублічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Екобудформат" простягнення 149475,07грн
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача: від відповідача: від третьої особи:Дацько Я.О. (довіреність від 15.06.2017) Квашнін М.О. (довіреність від 01.03.2016) Андріяк М.О. (довіреність від 26.06.2017) В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Босий В.П.) від 16.02.2017 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 20.02.2017), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Дикунська С.Я., судді: Жук Г.А., Мальченко А.О.) від 04.04.2017, у справі №910/19982/16 в позові відмовлено.
В касаційній скарзі Державна екологічна інспекція у місті Києві просить скасувати ухвалені по справі судові акти та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.40, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", п.п.2.7, 4.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639, ст.43 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПА України).
У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністью заперечує викладені в ній доводи.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що касаційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.
Державна екологічна інспекція у м. Києві (позивач, Інспекція) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (відповідач, Банк) про стягнення 149475,07грн. В обґрунтування своїх вимог зазначила про ведення відповідачем господарської діяльності з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням природоохоронного законодавства, та відповідно до розрахунку державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища м. Києва державі заподіяно збитків в розмірі 149475,07грн, з яких позивач просить 44842,52грн стягнути в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (30%) та 104632,55грн в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Київської міської ради (70%).
Судами встановлено таке.
На підставі наказу №153 від 12.03.2016 та направлення №179 від 12.03.2016 в період з 14.03.2016 по 30.03.2016 Державною екологічною інспекцією у м. Києві було проведено планову перевірку дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства України ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, за результатами якої складено Акт №05/180а перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (далі Акт).
Актом встановлено наступні порушення вимог законодавства, виявлені під час заходу державного нагляду (контролю):
- до перевірки представлено дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №8038500000-10039 з терміном дії 5 років з 28.03.2014 по 28.03.2019. Попередній дозвіл до перевірки не надано. Перевіркою встановлено, що Банк за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, в період з 28.01.2002 (акт від 28.01.2002 №14 про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта) по 27.03.2014 (включно) здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади стаціонарними джерелами, що є наднормативними викидами, оскільки попереднього дозволу Банком не було надано Інспекції в період перевірки;
- відповідно до п.1 Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2013 №808, устаткування для виробництва електроенергії, пари і гарячої води тепловою потужністю 200 кВт і більше з використанням органічного палива відносяться до переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, для яких здійснення державної експертизи є обов'язковим. Висновок державної екологічної експертизи на об'єкт, що становить підвищену екологічну небезпеку, а саме на котли (котельню), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, Банком до перевірки не надано;
- на балансі Банку перебуває 33 одиниці автотранспорту, підприємством не здійснюється інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин пересувних джерел;
- підприємством не здійснюється контроль за якістю стічних дощових (снігових) вод;
- підприємством не призначено відповідальних осіб у сфері поводження з відходами;
- не зроблено план організації роботи у сфері поводження з відходами;
- первинний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, зберігаються чи утилізуються за формою №1-Вт, у відповідності до Інструкції щодо заповнення типової форми первинної облікової документації №1-Вт "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари" на підприємстві не ведеться;
- підприємством не визначено та не погоджено склад і властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища;
- підприємством не подається статистична звітність щодо поводження з відходами;
- перевіркою встановлено, що в процесі господарської діяльності Банку утворюються відходи, а саме: відпрацьовані люмінесцентні лампи, фракція білково-жирова (з жировловлювача), відпрацьована оргтехніка (що віднесені до розділу А Жовтого переліку відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 №1120), макулатура, відпрацьовані автомобільні шини, тверді побутові відходи та інші, проте Банком не проведено інвентаризацію відходів, не здійснено розрахунок показника загального утворення відходів. Відповідно до наданих актів приймання-передачі відходів Пзув складає менше 1000 умовних одиниць, Банком не подано декларацію про відходи.
На підставі перевірки Державною екологічною інспекцією у м. Києві було винесено припис №05/91п від 30.03.2016, в якому відповідачу приписувалось:
- видати наказ по підприємству про відповідальних посадових осіб за виконання даного припису, а також розробити план організаційно-технічних заходів з усунення виявлених недоліків, їх копії надати до Інспекції. Термін виконання - до 08.04.2016;
- надати до Інспекції довідку щодо годин роботи всіх джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Банком, за кожним джерелом окремо, за період з 30.03.2013 по 27.03.2014 (включно). Термін виконання - до 15.04.2016;
- представити висновок державної екологічної експертизи на об'єкт, що становить підвищену екологічну небезпеку, а саме на котли (котельню) за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4. Термін виконання - до 30.04.2016;
- здійснити інструментально-лабораторні вимірювання параметрів викидів забруднюючих речовин 33 пересувних джерел; копію протоколів вимірювань надати до Інспекції. Термін виконання - до 30.04.2016 (наділі постійно);
- здійснити контроль за якістю стічних дощових (снігових) вод. Термін виконання - до 30.04.2016 (надалі постійно);
- призначити відповідальних осіб у сфері поводження з відходами. Термін виконання (до 30.04.2016);
- розробити план організації роботи у сфері поводження з відходами. Термін виконання - до 30.04.2016;
- здійснити первинний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, зберігаються чи утилізуються за формою №1-Вт, у відповідності до Інструкції щодо заповнення типової форми первинної облікової документації №1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари" на підприємстві не ведеться. Термін виконання - до 30.04.2016 (постійно з дня отримання припису);
- визначити та погодити склад і властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища. Термін виконання - до 30.04.2016;
- подати статистичну звітність щодо поводження з відходами, утвореними у 2015 році. Термін виконання - до 30.04.2016;
- провести інвентаризацію відходів, здійснити розрахунок показника загального утворення відходів та подати декларацію про відходи. Термін виконання - до 30.04.2016.
18.04.2016 Інспекцією складено протокол №00824 про адміністративне правопорушення, яким встановлено, що суб'єктом господарювання, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, в період з 30.03.2013 по 27.03.2014 здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади. Під час складання вказаного протоколу розмір заподіяної державі шкоди не розраховувався.
Постановою Інспекції від 18.04.2016 №00824 про накладення адміністративного штрафу на відповідальну особу ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" накладено штраф в розмірі 85,00грн, який згідно квитанції від 18.04.2016 №ПН690675 сплачено працівником Банку.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив про ведення відповідачем в період з 30.03.2013 по 27.03.2014 господарської діяльності з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади (порушення природоохоронного законодавства), в результаті чого державі заподіяно збитків, розмір яких державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища м. Києва розраховано згідно Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (далі - Методика).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, попередні судові інстанції правомірно виходили з такого.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (ч.5 ст.11 згаданого Закону).
За приписами ч.1 ст.33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади несуть відповідальність згідно закону.
Відповідно до ст.34 згаданого Закону шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
При цьому саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків (в тому числі розмір зазначених збитків), протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Методика розрахунку розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, згідно п. 1.2. встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб).
Положеннями пп.2.1.2. п.2.1. Методики встановлено, що наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.
Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підставі п.2.2. Методики встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.
Розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (пп.2.7.1. п.2.7. Методики).
Пунктом 4.1. Методики встановлено, що розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.
Розмір збитків розраховується за формулою
З = mі х 1,1П х Aі х Кт х Кзі, (12)
де З - розмір збитків, грн.;
mі - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т;
1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн./т;
Aі - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини;
Кт - коефіцієнт, що враховує територіальнісоціально-екологічні особливості;
Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.
Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.
Так, згідно довідки відповідача від 05.05.2016 №КНО-04/11-1, наданої на виконання припису Інспекції від 30.04.2016 №05-91п, маючи дозвіл від 28.03.2014 №8038500000-10039 (термін дії дозволу 5 років, з 28.03.2014 по 28.03.2019) на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, на балансі ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" перебувають три стаціонарні джерела забруднення, а саме:
- дизель-електрична станція "F.G Wilson" для безперебійної подачі електроенергії, що працює на дизпаливі;
- закрита автостоянка на 14 машино-місць, що розташована на першому поверсі адмінбудівлі;
- котельня дахова для опалення та гарячого водопостачання, яка складається з 2-х котлів Paromat-Triplex фірми Vissmann, що працюють на газу (90 тис.нм3/рік).
Крім цього, в згаданій довідці зазначено, що:
- виходячи в пролікованих точок джерел викидів Банку, в повітря викидається 0,17т/рік забруднюючих речовин 5-ти найменувань, в т.ч. азоту діоксину (2 клас небезпеки) -0,058т/рік, сажа (3 клас небезпеки) -0,0001т/рік, сірчистий ангідрид (3 клас небезпеки) -0,002т/рік, вуглецю оксиду (4 клас небезпеки) -0,1т/рік, вуглеводні насичені С12-С19 (4 клас небезпеки) -0,01т/рік;
- також Банком надано інформацію про години роботи точок джерел викидів в період з 30.03.2013 по 27.03.2014 (включно): дизель-електрична станція - в зазначений період не працювала; закрита автостоянка - 2001 роб/год.; котельня дахова - 5124 год.
19.05.2016 Державною екологічною інспекцією у місті Києві надіслано на адресу ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" претензію №60 від 17.05.2016 (а.с.25, т.1) про відшкодування в добровільному порядку завданих державі збитків в розмірі 149475, 07грн, яка отримана відповідачем 23.05.2016.
Листом від 30.05.2016 №КНО-105-293 відповідач повідомив Інспекцію про те, що працівником Банку, який робив розрахунок роботи дахової котельні за період з 30.03.2013 по 27.03.2014, була зроблена помилка при розрахунку годин роботи дахової котельні, в зв'язку з чим відповідач просив Інспекцію прийняти уточнені дані для розрахунку про відшкодування збитків: дизель-електрична станція - в зазначений період не працювала; закрита автостоянка - 2001 роб/год.; котельня дахова - 943 год.
До вищезгаданого листа Банком додано розрахунок кількості годин роботи газових котлів в котельні Банка, відповідно до якого в період з 30.03.2013 по 27.03.2014 котли працювали 943 год., перший котел працював протягом всього вказаного періоду, а другий котел - у грудні 2013 року та в січні і лютому 2014 року.
Листом від 30.06.2016 №2416-05/08 позивач повідомив відповідача про те, що Інспекцією для підтвердження вказаної інформації надіслано запит до Публічного акціонерного товариства "Київгаз" щодо надання інформації про об'єм використаного газу.
Листом від 21.07.2016 №1629/20 Публічне акціонерне товариство "Київгаз" повідомило, що за період з 30.03.2013 по 27.03.2014 відповідачем (Банком) спожито природний газ у кількості: за квітень 2013 - 3,950тис.м куб.; за травень 2013 - 0,770тис.м куб.; за червень 2013 - 0,540тис.м куб.; за липень 2013 - 0,630тис.м куб.; за вересень 2013 - 0,810тис.м куб.; за жовтень 2013 - 1,700тис.м куб.; за листопад 2013 - 6,010тис.м куб.; за грудень 2013 - 6,580тис.м куб.; за січень 2014 - 17,000тис.м куб.; за лютий 2014 - 11,430тис.м куб.; за березень 2014 - 8,900тис.м куб.
Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до основних джерел викидів, позивачем (Інспекцією) було здійснено за 2 формулою, визначеною п.3.1. Методики:
mi = 3,6 х 10 -3 х (qmi - qm норм) х T,
де mi - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду цієї забруднюючої речовини, т;
qmi - середнє значення масової витрати i-тої забруднюючої речовини, г/с;
qm норм - значення затвердженого нормативу викиду i-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі на викид, г/с;
T - час роботи джерела викиду i-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год.
Проте, оскільки у відповідача в період з 30.03.2013 по 27.03.2014 здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, то масу наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря мало б бути розраховано на підставі п.п.3.6. і 3.7. Методики, як спеціальних норм, що регулюють спірні відносини.
Відповідно до п.3.6. Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
За приписами п.3.7. Методики за відсутності у відповідній документації суб'єкта господарювання інформації щодо параметрів джерел викидів та/або джерел утворення забруднюючої речовини розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення), який здійснюється без дозволу на викиди, визначається за результатами інструментально-лабораторних вимірювань за формулою:
mi = 3,6 х 10-6 х сBi х qv х T,
де mi - маса викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення) цієї забруднюючої речовини без дозволу, т;
сBi - середнє значення масової концентрації i-тої забруднюючої речовини за результатами вимірювань її вмісту в газопиловому потоці від джерела викиду (утворення) цієї забруднюючої речовини, мг/м3;
qv - значення об'ємної витрати газопилового потоку від джерела викиду (утворення) i-тої забруднюючої речовини, приведене до нормальних умов, м3/с;
T - час роботи джерела викиду (утворення) i-тої забруднюючої речовини без дозволу, год.
Проте, розрахунок суми збитків позивачем здійснено без проведення інструментально-лабораторних вимірювань в порушення п.3.7. Методики, в зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити дійсний розмір збитків, завданих відповідачем державі в результаті викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади.
Таким чином, неправильно здійснений позивачем розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря має своїм наслідком помилковий розрахунок розміру збитків.
З огляду на наведене, касаційний суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність та необґрунтованість розміру заявлених до стягнення збитків, що в свою чергу, є підставою для відмови в позові.
Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують встановлені судами обставини здійснення розрахунку розміру збитків без визначення у спеціальному, визначеному законодавством порядку, маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря без відповідного дозволу, що встановлено п.п.3.6. і 3.7. Методики, у зв'язку з чим вказані доводи не приймаються до уваги.
Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди першої та апеляційної інстанцій не припустились порушень або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 8 , п.1 ч.1 ст.111 9 , ст.111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у місті Києві залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 у справі №910/19982/16 залишити без змін.
Головуючий-суддя С. Бакуліна
Судді О. Поляк
В. Корсак
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 27.06.2017 |
Оприлюднено | 04.07.2017 |
Номер документу | 67500828 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Бакуліна С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні