Ухвала

від 09.03.2017 по справі п/811/482/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 березня 2017 рокусправа № П/811/482/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

без представників сторін;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ктарос"

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2016 р. у справі № П/811/482/16

за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ктарос"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

"06" травня 2016 р. Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ктарос" в якому просило стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції та пеню у загальній сумі 17 073,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням нормативу працевлаштування інвалідів.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2016 р. у справі № П/811/482/16 адміністративний позов Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ктарос" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задоволено.

Судом встановлено, що Товариством надаються послуги охорони. З огляду на те, що майже всі працівники зайняті безпосередньо у виконанні заходів охорони, позивачем не створювались місця для працевлаштування інвалідів. На підставі дослідження встановлених по справі обставин, а також з врахуванням приписів чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач повинен обраховувати норматив працевлаштування інвалідів з кількості посад, що фактично не приймають участь у здійсненні заходів охорони.

Постанову суду мотивовано наявністю у підприємства обов'язку дотримуватись приписів закону щодо працевлаштування інвалідів.

Не погодившись з постановою суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Ктарос" подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2016 р. у справі № П/811/482/16, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд на врахував, що кількість осіб, що не зайняті безпосередньо у виконанні заходів охорони, не передбачає обов'язку встановлення місць для працевлаштування інвалідів, оскільки становить лише 4 особи.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Ктарос перебуває на обліку в Кіровоградському обласному відділенні фонду соціального захисту інвалідів, як підприємство, яке в своїй діяльності використовує найману працю.

Згідно Ліцензії серії МВС № 10.11.2010 №540647 Товариство з обмеженою відповідальністю Ктарос здійснює охоронну діяльність.

Згідно форми № 10-ПІ Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік, що надавався відповідачем 23.02.2016 р. до Кіровоградського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2015 році становила 27 осіб.

Відповідно, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, встановленого ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , становить 1 особу. Проте, у 2015 році на підприємстві не працювало жодної особи, якій встановлена інвалідність, що підтверджено звітом відповідача за формою № 10-ПІ.

У зв'язку з цим, позивачем зроблено розрахунок адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів на суму 16 881,48 грн. Крім того, Фонд нарахував відповідачу пеню за несвоєчасну сплату санкції у сумі 192,47 грн.

Враховуючи, що в добровільному порядку відповідач адміністративно-господарські санкції не сплатив, позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, судом першої інстанції зазначено, що з наведених обставин вбачається склад правопорушення у вигляді невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 особи.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Так, згідно зі ст. 17 цього Закону метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою ті іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Статтею 19 зазначеного Закону встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Оскільки на підприємстві відсутні працюючі інваліди, у звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік відповідачем не зазначено про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідач згідно зі ст. 20 цього Закону має сплатити позивачу адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Ктарос поданий позивачу звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 р. за формою № 10-ПІ, в якому зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача за 2015 рік, склала 27 осіб, середньооблікова кількість інвалідів, що працювали у відповідача у 2015 р., - 0 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні повинна становити 1 особу.

Судом першої інстанції правильно зазначено про відсутність доказів вжиття підприємством заходів зі створення та атестування робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2015 році в кількості, визначеній нормативом.

На підтвердження цього висновку свідчить й наявний в матеріалах справи лист Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості № 06-34/1931/05 від 17.06.2016 р., зі змісту якого вбачається, що ТОВ Ктарос протягом 2015 року не надавались до центру зайнятості звіти за формою № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) для осіб з інвалідністю ; підприємство не приймало участі в ярмарку вакансій для інвалідів, що проводився в Кіровоградському МЦЗ.

Відтак, факт невиконання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів та обґрунтованість розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.

Сукупність встановлених судом апеляційної інстанції обставин дає підстави для висновку, що відповідачем протягом 2015 р. не виконувався норматив, встановлений ст. 19 зазначеного вище Закону, що обумовлює правильність задоволення судом першої інстанції позову.

Доводи скаржника щодо відсутності обов'язку з працевлаштування інвалідів є необґрунтованими.

Як вбачається з довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом діяльності ТОВ Ктарос є діяльність приватних охоронних служб; оптова торговля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; електромонтажні роботи; оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами.

Відповідач має ліцензію Міністерства внутрішніх справ України на право здійснення охоронної діяльності.

Організаційно-правові принципи здійснення господарської діяльності у сфері надання послуг з охорони власності та громадян визначає Закон України Про охоронну діяльність , відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 1 якого суб'єкт охоронної діяльності - суб'єкт господарювання будь-якої форми власності, створений та зареєстрований на території України, що здійснює охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України Про охоронну діяльність працевлаштування інвалідів здійснюється суб'єктом охоронної діяльності згідно з чинним законодавством виходячи з кількості штатних працівників, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони.

Разом з тим, як встановлено статтею 3 Закону України Про охоронну діяльність цей Закон регулює відносини суб'єктів господарювання під час організації та здійснення ними охоронної діяльності.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є саме Закон України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні .

Відтак, до даних правовідносин підлягають застосуванню саме положення спеціального законодавства щодо захищеності інвалідів, а не Закон, який регулює виключно відносини суб'єктів господарювання під час організації та здійснення ними охоронної діяльності.

Враховуючи правову позицію Верховного Суду України, яки висловлена в постановах постановах від 04.07.2011 р. № 21-159а11, від 17.09.2013 р. № 21-232а13, від 08.04.2014 р., колегія суддів доходить висновку, що норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів має розраховуватися виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ктарос" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2016 р. у справі № П/811/482/16 - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2016 р. у справі № П/811/482/16 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко