Постанова

від 22.02.2017 по справі 810/2542/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2017 року № 810/2542/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Пласт" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Суть спору : До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Пласт", яке діє в інтересах спільної діяльності за Договором про спільну діяльність №272-14 від 05.03.2014 (далі також - позивач або ПрАТ Пласт ) з позовом до Миронівського відділення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00041200 від 22.06.2016.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 замінено відповідача у справі, а саме, Миронівське відділення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області належним Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області (далі також - відповідач або Білоцерківська ОДПІ).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що 22.06.2016 посадовою особою контролюючого органу було проведено камеральну перевірку податкової декларації з рентної плати, за результатами якої було складено акт камеральної перевірки від 22.06.2016 №16/1200/288940445. Під час перевірки було встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених податковим законодавством.

На підставі вищевказаного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №00041200 від 22.06.2016, відповідно до якого позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 150650,94 грн.

Позивач вважає вказане рішення контролюючого органу протиправним, оскільки воно прийняте з порушенням норм Податкового кодексу України, а саме статті 86 вказаного Кодексу.

Позивач зазначив, що відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників за висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акту (довідки).

Крім цього, позивач послався на закріплену у пункті 86.8 статті 86 Податкового кодексу України норму, якою передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається також за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Тобто, виходячи з аналізу зазначених норм, позивач звернув увагу, що законодавець визначив надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків на його заперечення до акту перевірки необхідною передумовою для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Разом з цим, як відмітив позивач, в обхід зазначеної процедури - в один день (22.06.2016) відповідачем було проведено камеральну перевірку, складено акт перевірки, прийнято і надіслано оскаржуване податкове повідомлення-рішення. У зв'язку з цим, позивач зазначив, що був позбавлений відповідачем невід'ємного права платника податків, що гарантоване пп.17.1.6 п.17.1 ст. 17 Податкового кодексу України.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, вказує, що посадовою особою Миронівського відділення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведена камеральна перевірка податкової декларації з рентної плати щодо своєчасності сплати узгоджених грошових зобов'язань Договору про спільну діяльність від 05.03.2014 №272-14 - уповноваженої особи ПрАТ Пласт за І-ІІ квартал 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 22.06.2016 №16/1200/288940445 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.06.2016 №00041200, яким позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 150650,94 грн.

Відповідач зазначив, що камеральною перевіркою було встановлено порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання, а саме, сплачено кошти із запізненням на 2, 10 днів, у зв'язку з чим прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.06.2016 №00041200, яким позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 150650,94 грн.

У свою чергу, відповідач звернув увагу, що у позовній заяві ПрАТ Пласт не спростовує факт не сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання у терміни, встановлені Податковим кодексом України, а лише наголошує на тому, що акт перевірки та податкове повідомлення-рішення винесені в один день, що суперечить нормам зазначеного Кодексу.

Разом з цим, відповідач вказав, що у податковому повідомленні-рішенні від 22.06.2016 №00041200 помилково зазначено акт перевірки від 22.06.2016 №16/1200/288940445 замість правильного акту від 06.06.2016 №1/1500/288940445.

Акт перевірки від 06.06.2016 №1/1500/288940445, на підставі якого було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, було направлено позивачу 08.06.2016 у межах триденного терміну, передбаченого Податковим кодексом України, та отримано уповноваженою особою позивача ОСОБА_1 13.06.2016, що підтверджується відміткою на поштовому повідомленні.

Відповідно, відповідач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.06.2016 №00041200 було прийняте у межах десятиденного терміну, передбаченого Податковим кодексом України, який відраховується з дня вручення позивачу акту перевірки.

У зв'язку з цим, відповідач відмітив, що позивачу було відомо про існування акта перевірки від 06.06.2016 №1/1500/288940445 та про помилку, яка виникла під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У судових засіданнях представник позивача підтримав доводи позовної заяви щодо протиправності та скасування податкового повідомлення-рішення та просив позов задовольнити.

Представник Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області просив у задоволенні позову відмовити з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову.

У судове засідання, призначене на 22.02.2017, сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Разом з цим, 22.02.2017 на електронну пошту Київського окружного адміністративного суду представником позивача надіслано заяву про здійснення розгляду справи за відсутності позивача та його представника (а.с.234).

Згідно з частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду та у відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, враховуючи подане клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, протокольною ухвалою суду від 22.02.2017 постановлено здійснювати подальший розгляд даної справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Пласт" зареєстроване в якості юридичної особи 08.04.1998, місцезнаходження: 08800, Київська обл., Миронівський район, місто Миронівка, вулиця Леніна, будинок 48, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Приватне акціонерне товариство "Пласт" є Оператором Спільної діяльності за договором №272-14 про спільну діяльність від 05.03.2014.

Сторонами Спільної діяльності за договором №272-14 про спільну діяльність від 05.03.2014 є ПрАТ Пласт (Сторона-1) та ПрАТ Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (Сторона-2) (а.с.195-203).

Згідно з пп. 3.12.1 п. 3.12 пункту 3 договору №272-14 про спільну діяльність від 05.03.2014 ПрАТ Пласт як оператор спільної діяльності від імені зазначеного договору має право, зокрема, представляти інтереси Спільної діяльності у взаємовідносинах з органами державної влади та управління, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами з питань, що стосуються Спільної діяльності.

Варто зазначити, що Договір про спільну діяльність №272-14 від 05.03.2014 - уповноважена особа Приватне акціонерне товариство "Пласт" взятий на податковий облік у березні 2014 року за №749 у Миронівській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, що підтверджується довідкою від 07.03.2014 №1410151400039 (а.с.207).

Судом встановлено, що 06.06.2016 посадовою особою Миронівського відділення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1. статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України у приміщенні Миронівської ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової декларації з рентної плати платника податку - Договору про спільну діяльність від 05.03.2014 №272/14 - уповноважена особа Приватне акціонерне товариство "Пласт".

Відповідно, за результатами камеральної перевірки було складено акт камеральної перевірки податкової звітності від 06.06.2016 №1/1500/288940445 (далі - Акт перевірки) (а.с. 53-54).

Перевіркою встановлено, що Договором про спільну діяльність від 05.03.2014 №272/14 - уповноваженою особою Приватним акціонерним товариством "Пласт" порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57, пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини, а саме:

- сума податкового боргу у розмірі 1 499 999,97 грн., граничний термін сплати до 19.02.2016, сплачено - 22.02.2016 (тобто, два дні затримки сплати);

- сума податкового боргу у розмірі 2 169,83 грн., граничний термін сплати до 03.03.2016, сплачено - 30.03.2016 (тобто, тридцять днів затримки сплати);

- сума податкового боргу у розмірі 2 169,83 грн., граничний термін сплати до 30.03.2016, сплачено - 29.04.2016 (тобто, тридцять днів затримки сплати);

- сума податкового боргу у розмірі 2 169,83 грн., граничний термін сплати до 30.04.2016, сплачено - 30.05.2016 (тобто, тридцять днів затримки сплати).

Акт камеральної перевірки податкової звітності від 06.06.2016 №1/1500/288940445 був направлений Миронівським відділенням Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області листом від 08.06.2016 №14/10/10-15- та отриманий уповноваженою особою позивача ОСОБА_2 13.06.2016 , що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.52).

На підставі зазначеного акту перевірки Миронівським відділенням Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, на підставі статей 122, 126 Податкового кодексу України, за затримку на два та тридцять днів сплати грошового зобов'язання у загальному розмірі 1506509,40 грн., прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.06.2016 №00041200, згідно з яким Договір про спільну діяльність від 05.03.2014 №272/14 - уповноважену особу Приватне акціонерне товариство "Пласт" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 150650,94 грн., що становить 10% від вищевказаного загального розміру грошового зобов'язання (а.с.49).

Зазначене податкове повідомлення-рішення Миронівським відділенням Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було направлене 22.06.2016 ПрАТ "Пласт" та отримане останнім 13.07.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.48).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 Податкового кодексу України) (далі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктом 14.1.217. пункту 14.1 статті 14 ПК України рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Статтею 1 Кодексу України про надра від 27.07.1994 №132/94-ВР передбачено, що надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Згідно зі статтею 28 вищезазначеного Кодексу користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Плата за користування надрами справляється у вигляді:

1) рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

2) рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин та рентна плата за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 252.1.3. пункту 252.1. статті 252 ПК України платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі - уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 252.3. статті 252 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством.

Згідно із пунктом 252.6. статті 252 ПК України базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).

Суд зазначає, що пунктом 252.23. статті 252 ПК України (у редакції станом на 31.12.2015) передбачено, що податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником починаючи з календарного кварталу , що настає за кварталом, у якому такий платник отримав спеціальний дозвіл.

Податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав спеціальний дозвіл. Податкові декларації з рентної плати під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи подаються уповноваженою особою, визначеною відповідно до пункту 252.1 цієї статті починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий договір зареєстровано у контролюючих органах (п. 252.23. ст. 252 ПК України, у редакції на день виникнення спірних правовідносин).

Варто зазначити, що підпунктом 14.1.35. пункту 14.1. статті 14 ПК України передбачено, що вуглеводнева сировина - нафта, природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ, газ сланцевих товщ, газ центрально-басейнового типу, газ колекторів щільних порід), газовий конденсат, що є товарною продукцією.

Згідно із пунктом 257.1. статті 257 ПК України (у редакції станом на 31.12.2015) базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.

У свою чергу, відповідно до пункту 257.1 статті 257 ПК України (у редакції на день виникнення спірних правовідносин) базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану , рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.

Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати (п. 257.2 ст. 257 ПК України).

Згідно із пунктом 257.3. статті 257 ПК України (у редакції станом на 31.12.2015) платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу , подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, яка містить відповідні додатки.

Тобто у даному випадку, податкова декларація з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини за 4 квартал 2015 року, подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю - протягом 40 календарних днів , що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пп. 49.18.2. п. 49.18. ст. 49 ПК України).

Крім цього, відповідно до пункту 257.3. статті 257 ПК України (у редакції на день виникнення спірних правовідносин) платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить відповідні додатки.

Відтак, податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини за січень, лютий, березень, квітень 2016 року, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю - протягом 20 календарних днів , що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп. 49.18.1. п. 49.18. ст. 49 ПК України).

Відповідно до пункту 257.5. статті 257 ПК України (у редакції станом на 31.12.2015) сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Таким чином, граничний строк сплати податкового зобов'язання, за яким податковий період складає календарний квартал , обчислюється днями (40 днів + 10 днів), а тому, граничним днем оплати позивачем до бюджету податку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини за 4 квартал 2015 року було 19 лютого 2016 року.

Крім цього, згідно з пунктом 257.5 статті 257 ПК України (у редакції на день виникнення спірних правовідносин) сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

У даному випадку, граничний строк сплати податкового зобов'язання, за яким податковий період складає один місяць , обчислюється днями (20 днів + 10 днів), а тому, позивач повинен був перерахувати до бюджету податок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини, не пізніше 30 числа кожного наступного місяця за звітним місяцем.

У свою чергу, підпунктом 258.1.2. пункту 258.1. статті 258 ПК України встановлено відповідальність платників рентної плати, яка полягає у тому, що на суму податкових зобов'язань з рентної плати, що нарахована платником рентної плати за податковий (звітний) період, але не сплачена протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку подання податкової декларації, нараховується пеня в порядку, встановленому розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як встановлено судом, 5 лютого 2016 року позивачем оформлено податкову декларацію з рентної плати за 4 квартал 2015 року , в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 2296972,52 грн., яку подано до Миронівської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (а.с.125-128).

Згідно квитанції №2, вказаний пакет документів прийнято Миронівською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 9 лютого 2016 року та зареєстровано декларацію за №9275450399 (а.с.122).

Крім цього, до зазначеної декларації було додано розрахунок (Д2) з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини датою заповнення 01.02.2016 (а.с.129-132).

У зв'язку із наявною переплатою станом на 01.02.2016 у розмірі 712675,72 грн., податкове зобов'язання з рентної плати за видобування корисних копалин було частково погашено, що підтверджується витягом із зворотного боку інтегрованої картки з рентної плати за користування надрами континентального шельфу і в межах виключної (морської) економічної зони Договору про спільну діяльність №272-14 від 05.03.2014 - уповноваженої особи ПрАТ "Пласт" (а.с.61-81).

Відповідно позивачеві необхідно було перерахувати до бюджету залишок суми податку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини за 4 квартал 2015 року в останній календарний день граничного строку, що у даному випадку є 19 лютого 2016 року.

Як вбачається із зворотного боку інтегрованої картки з рентної плати за користування надрами континентального шельфу і в межах виключної (морської) економічної зони Договору про спільну діяльність №272-14 від 05.03.2014 - уповноваженої особи ПрАТ "Пласт" грошові зобов'язання за податковою декларацією №9275450399 від 09.02.2016 за 4 квартал 2015 року фактично сплачено 19.02.2016 у сумі 84296,82 грн. та 22.02.2016 у сумі 1500000,00 грн. У зв'язку із порушенням граничного строку сплати на два дні (20.02.2016 та 21.02.2016) була нарахована пеня у розмірі 2169,83 грн.

У зв'язку із порушенням граничних термінів сплати грошового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини за 4 квартал 2015 року, а саме, сплата 22.02.2016 (граничний термін сплати - 19.02.2016) зазначеного податку у сумі 1500000,00 грн., відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення застосовано штрафні санкції у розмірі 10% від зазначеної суми у розмірі 150000,00 грн.

Крім цього, 18.02.2016 позивачем оформлено податкову декларацію з рентної плати за січень 2016 року , в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 1185490,64 грн., яку подано до Миронівської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (а.с.112-116).

Згідно квитанції №2, вказаний пакет документів прийнято Миронівською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 18.02.2016 та зареєстровано декларацію за №9019598582 (а.с.118).

Крім цього, до зазначеної декларації було додано розрахунок (Д2) з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини датою заповнення 18.02.2016 (а.с.108-111).

Варто відмітити, що відповідно до вимог пункту 87.9. статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

У зв'язку із зазначеною нормою, як вбачається із зворотного боку інтегрованої картки з рентної плати, при погашенні позивачем 01.03.2016 грошового зобов'язання за податковою декларацією за січень 2016 року №9019598582 від 18.02.2016 у розмірі 1185490,64 грн. у першу чергу здійснювалось погашення податкового боргу (пені) у розмірі 2169,83 грн. та решти грошового зобов'язання у розмірі 1183320,81 грн., що відповідно призвело до виникнення податкового боргу (недоїмки) у розмірі 2169,83 грн.

Також, 16.03.2016 позивачем оформлено податкову декларацію з рентної плати за лютий 2016 року , в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 800668,40 грн., яку подано до Миронівської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (а.с.151-155).

Згідно квитанції №2, вказаний пакет документів прийнято Миронівською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 16.03.2016 та зареєстровано декларацію за №9036969283 (а.с.157).

Крім цього, до зазначеної декларації було додано розрахунок (Д2) з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини датою заповнення 16.03.2016 (а.с.146-150).

Як вбачається із зворотного боку інтегрованої картки з рентної плати, при сплаті 30.03.2016 грошового зобов'язання за податковою декларацією за лютий 2016 року №9036969283 від 16.03.2016 у розмірі 800668,40 грн. здійснювалось погашення податкового боргу у розмірі 2169,83 грн. та решти грошового зобов'язання у розмірі 798498,57 грн., що відповідно призвело до виникнення податкового боргу у розмірі 2169,83 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 216,98 грн. за період з 03.03.2016 по 30.03.2016.

Крім цього, 18.04.2016 позивачем оформлено податкову декларацію з рентної плати за березень 2016 року , в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 708816,51 грн., яку подано до Миронівської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (а.с.133-137).

Згідно квитанції №2, вказаний пакет документів прийнято Миронівською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 18.04.2016 та зареєстровано декларацію за №9058492937 (а.с.143).

До зазначеної декларації було додано розрахунок (Д2) з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини датою заповнення 18.04.2016 (а.с.138-141).

Відповідно, як вбачається із зворотного боку інтегрованої картки з рентної плати, при сплаті 29.04.2016 грошового зобов'язання за податковою декларацією за березень 2016 року №9058492937 від 18.04.2016 у розмірі 708816,51 грн. здійснювалось погашення податкового боргу у розмірі 2169,83 грн. та решти грошового зобов'язання у розмірі 706646,68 грн., що відповідно призвело до виникнення податкового боргу у розмірі 2169,83 грн. та виникнення штрафних санкцій у розмірі 216,98 грн. за період з 30.03.2016 по 29.04.2016.

Також, 19.05.2016 позивачем оформлено податкову декларацію з рентної плати за квітень 2016 року , в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 255270,40 грн., яку подано до Миронівської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (а.с.240-244).

Згідно квитанції №2, вказаний пакет документів прийнято Миронівською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 19.05.2016 та зареєстровано декларацію за №9080897725 (а.с.246).

До зазначеної декларації було додано розрахунок (Д2) з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини датою заповнення 19.05.2016 (а.с.236-239).

Як вбачається із зворотного боку інтегрованої картки з рентної плати, при сплаті 30.05.2016 грошового зобов'язання за податковою декларацією за квітень 2016 року №9080897725 від 19.05.2016 у розмірі 255270,40 грн. здійснювалось погашення податкового боргу у розмірі 2169,83 грн. та решти грошового зобов'язання у розмірі 253100,57 грн., що відповідно призвело до виникнення податкового боргу у розмірі 2169,83 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 216,98 грн. за період з 30.04.2016 по 30.05.2016.

Разом з цим, будь-яких обставин, що спростовують факти недотримання позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини у межах строків, передбачених пунктом 57.1 статті 57, пунктом 257.5 статті 257, підпунктом 258.1.2. пункту 258.1. статті 258 ПК України, ПрАТ Пласт суду не зазначив та не надав будь-яких доказів, що спростовують твердження відповідача про порушення граничних термінів сплати податкових зобов'язань, як і не повідомив суд про неможливість їх надання.

Крім цього, позивач не заперечує правильність як розрахунку контролюючим органом грошового зобов'язання за платежем рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини, так і розрахунку штрафних санкцій за несвоєчасну сплату.

Також, суд зазначає, що згідно з пунктом 75.1. статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні , документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки .

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2. статті 76 ПК України).

Згідно з пунктом 86.2. статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У свою чергу, положеннями пункту 86.7. статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

У відповідності до пункту 86.8. статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як вбачається зі змісту податкового повідомлення-рішення від 22.06.2016 №00041200, порушення позивачем строку сплати суми грошового зобов'язання з рентної плати за користування надрами континентального шельфу і у межах виключної (морської) економічної зони встановлено відповідно до акта перевірки №16/1200/288940445 від 22.06.2016.

Як стверджує відповідач, в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні помилково зазначений акт перевірки №16/1200/288940445 від 22.06.2016, оскільки в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення від 22.06.2016 №00041200 покладено акт камеральної перевірки податкової звітності від 06.06.2016 №1/1500/288940445.

На підтвердження зазначеного, листом Миронівського відділення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 15.08.2016 №8128/10/10-15-15 (а.с.50) позивача повідомлено, що в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні №00041200 від 22.06.2016 помилково зазначений акт перевірки №16/1200/288940445 від 22.06.2016, а саме оскаржуване рішення прийняте на підставі акта камеральної перевірки №1/1500/288940445 від 06.06.2016.

Вищезазначений лист був отриманий уповноваженою особою ПрАТ Пласт 18.08.2016 (а.с.51).

Отже позивачу до моменту звернення до суду із цим позовом станом на 15.08.2016 було відомо про помилкове посилання у податковому повідомленні-рішенні від 22.06.2016 №00041200 на акт перевірки №16/1200/288940445 від 22.06.2016, у той час як порушення встановлено на підставі акту перевірки від 06.06.2016 №1/1500/288940445.

Також, про наявну помилку у спірному рішенні повідомлено Головне управління ДФС у Київській області листом від 21.11.2016 №5695/8/10-15- (а.с.105-107).

З огляду на зазначене, позивач був обізнаний про складання акту камеральної перевірки податкової звітності від 06.06.2016 №1/1500/288940445, проте не скористався своїм правом щодо подання заперечень на зазначений акт перевірки.

При цьому, у позовній заяві позивач стверджує, що в один день (22.06.2016) відповідачем було проведено камеральну перевірку, складено акт перевірки №16/1200/288940445 від 22.06.2016, прийнято і надіслано оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.06.2016 №00041200.

Крім цього, позивач зазначив, що відповідачем допущено процедурне порушення порядку ознайомлення та надіслання позивачеві акту перевірки від 22.06.2016 №16/1200/288940445 , чим позивача позбавлено можливості подати до контролюючого органу письмові заперечення проти висновків, зазначених у даному акті перевірки, який на думку позивача слугував підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Отже, підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00041200 від 22.06.2016 позивач, зокрема, зазначає не здійснення направлення йому саме акту камеральної перевірки податкової звітності від 22.06.2016 №16/1200/288940445.

У даному випадку, суд звертає увагу, що як вбачається зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

У контексті наведених приписів процесуального Закону до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання у порушенні прав чи свобод. Однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Суд звертає увагу, що судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право , а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

До адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

З огляду на встановлені обставини справи, посилання позивача в обґрунтування позовних вимог, зокрема, на ненаправлення відповідачем акту перевірки №16/1200/288940445 від 22.06.2016, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі саме акту перевірки від 06.06.2016 №1/1500/288940445, який був отриманий позивачем своєчасно та відповідно позивач не був позбавлений прав, передбачених Податковим кодексом України.

Також суд зазначає, що внутрішній зміст обох актів перевірки є однаковим, предметом камеральної перевірки були ті ж самі декларації, а також ідентичні суми штрафних санкцій.

Крім цього, суд звертає увагу, що будь-яких податкових повідомлень-рішень на підставі акту перевірки №16/1200/288940445 від 22.06.2016 не приймалось, а складання зазначеного акту було помилковим.

У свою чергу, позивачем також надані письмові пояснення від 07.02.2017 у справі про те, що замість камеральної перевірки податковим органом фактично було проведено документальну перевірку, оскільки при її проведенні використано не лише податкову звітність ПрАТ Пласт , а й іншу податкову інформацію (а.с.180-182)

Позивач зазначив, що податковим органом було проведено перевірку своєчасності сплати ПрАТ Пласт рентної плати, у зв'язку з чим дана перевірка є документальною відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України. Проте, проведена перевірка була оформлена як камеральна.

На думку позивача складений акт перевірки не може бути підставою для прийняття податковим органом рішень щодо застосування штрафних санкцій до ПрАТ Пласт за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Права контролюючого органу визначені статтею 20 ПК України, підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 якої встановлено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Як зазначалось судом, положеннями пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно зі статтею 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

З системного аналізу наведених положень Податкового кодексу України слідує, що камеральна перевірка має свої специфічні ознаки, які притаманні тільки даному виду перевірки. Зокрема, податковим законодавством не визначено підстави для її проведення, не передбачено вчинення контролюючим органом певних дій, при дотриманні яких можливе її проведення, як то направлення запиту, винесення наказу, направлення на проведення перевірки, повідомлення про проведення перевірки та направлення (вручення) цих документів платнику податків.

Призначення та проведення камеральної перевірки здійснюється за ініціативою відповідної посадової особи контролюючого органу та не потребує прийняття будь-яких рішень, повідомлення платника податків про перевірку чи отримання його згоди.

Таким чином відповідач мав право проводити камеральну перевірку Приватного акціонерного товариства "Пласт".

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка , яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

З аналізу вказаної норми права слідує, що предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути лише дані податкових декларацій платника податків, зокрема, правильність відображення у відповідних рядках та графах податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків.

Тобто, під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним порядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є виключно податкові декларації (розрахунки) та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість і Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, у ході камеральної перевірки контролюючим органом було проведено перевірку дотримання Приватним акціонерним товариством "Пласт" своєчасності сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини у рамках Договору про спільну діяльність №272-14 від 05.03.2014.

При цьому, як вбачається зі змісту Акта перевірки, зазначені обставини контролюючим органом перевірялись виключно на підставі даних податкової декларації з рентної плати, поданої позивачем.

Суд зазначає, що відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів є предметом саме документальної перевірки , умови, порядок призначення та проведення якої суттєво відрізняються від камеральної перевірки.

Таким чином, податковим законодавством не передбачено відображення в акті камеральної перевірки висновків про наявність суми податкового боргу та порушення у зв'язку з цим термінів їх сплати, оскільки дані висновки контролюючий орган може зробити лише за результатами документальної перевірки на підставі дослідження відповідних документів, у тому числі тих, що підтверджують сплату податку до відповідного бюджету.

При цьому, суд звертає увагу, що самі по собі висновки Акта перевірки не створюють для позивача юридичних наслідків, оскільки вони є відображенням особистої думки посадової особи суб'єкта владних повноважень щодо наявності порушень, а дії по проведенню камеральної перевірки є частиною реалізації контролюючим органом наданих йому чинним законодавством повноважень. Результатом реалізації цих повноважень є прийняття у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків. Виключно результат реалізації повноважень контролюючого органу, а саме, рішення контролюючого органу, а не процес реалізації його повноважень (як то дії по складанню акта) може бути об'єктом судового оскарження. Натомість, дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення камеральної перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність дій контролюючого органу щодо проведення камеральної перевірки.

Разом з цим, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ПрАТ Пласт дійсно допущено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини у межах строків, передбачених пунктом 57.1 статті 57, пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Крім цього, позивачем будь-яких доказів чи пояснень, які спростовують встановлені порушення суду не надав.

З огляду на зазначене, суд звертає увагу, що посилання позивача на формальні процедурні порушення, що мали місце при проведенні перевірки жодним чином не вплинули на існування встановлених порушень вчинених позивачем щодо порушення термінів сплати самостійно визначених грошових зобов'язань та не є підставою для скасування прийнятого податкового повідомлення-рішення, тоді як можуть свідчити про протиправність дій контролюючого органу щодо проведення камеральної перевірки, проте такі позовні вимоги позивачем не заявлялись.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Однак, суд зазначає, що положення частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не звільняють позивача від обов'язку доводити суду ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Позивач належних і допустимих доказів, які б спростували рішення відповідача, суду не надав.

Враховуючи встановлені обставини, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Як встановлено судом, відповідач не поніс судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, тому вони на його користь стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.