Постанова

від 22.11.2016 по справі 810/2384/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2016 року 810/2384/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Васильківської районної державної адміністрації Київської області, начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Васильківської районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_2,

про визнання дій протиправними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Васильківської районної державної адміністрації Київської області, начальника відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Васильківської районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_2, в якому просить:

- визнати протиправними дії державного реєстратора ОСОБА_2 Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київській області про винесення рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 14232099 від 04.07.2014 року по земельній ділянці за кадастровим номером 3221455300:03:004:0008. яка розташована за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, смт. Глеваха, вул. Підприємницька;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 14232099 від 04.07.2014 року винесеного державним реєстратором ОСОБА_2 Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.04.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно отримав інформаційну довідку щодо об'єкту нерухомого майна земельної ділянки за кадастровим номером 3221455300:03:004:0008, яка розташована за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, смт. Глеваха, вул. Підприємницька власником якої є позивач та дізнався, що слідчим СВ Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_3 04.07.2014 винесено постанову якою заборонено вчиняти будь-які дії пов'язані з відчуженням земельної ділянки за кадастровим номером 3221455300:03:004:0008. На підставі вказаної постанови державним реєстратором Васильківського міскрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_2 04.07.2014 винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження на вказану земельну ділянку за кадастровим номером 3221455300:03:004:0008, індексний номер 14232099.

Не погоджуючись із діями державного реєстратора та вважаючи протиправним рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяження позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2016 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання призначене на 22.11.2016 з'явився представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідачі до суду не з'явились та явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили. Водночас, судом встановлено, що про дату, час та місце судового розгляду справи сторони, що підтверджується даними наявних у справі доказів, а саме: повідомленням про вручення поштових відправлень зі штриховим ідентифікатором №0113325296339 та поштовим конвертом із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором №0113325296320.

Відповідачем - 1 надіслав до суду клопотання, в якому просив здійснювати розгляд справи без участі представника Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Васильківської районної державної адміністрації Київської області. Заперечень до суду не надав.

Відповідач - 2 причини неявки суду не повідомив та будь-яких заяв або клопотань, а також заперечень проти позову суду не надав.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наведених обставин, враховуючи відсутність потреби заслухати свідків чи експерта, керуючись приписами статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд протокольною ухвалою від 22.11.2016 вирішив здійснювати розгляд даної справи в порядку письмового провадження в межах встановленого строку розгляду адміністративних справ.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом 20.12.2013 позивач придбав у ОСОБА_4 земельну ділянку за кадастровим номером 3221455300:03:004:0008. яка розташована за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, смт. Глеваха, вул. Підприємницька.

18.04.2016 позивачем було отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкту нерухомого майна земельної ділянки за кадастровим номером 3221455300:03:004:0008. яка розташована за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, смт. Глеваха, вул. Підприємницька.

З вказаної довідки вбачається що 04.07.2014 слідчим СВ Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_3 винесено постанову якою заборонено вчиняти будь-які дії пов'язані з відчуженням земельної ділянки за кадастровим номером 3221455300:03:004:0008.

04.07.2014 державним реєстратором Васильківського міскрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_2 на підставі постанови слідчого винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження на земельну ділянку за кадастровим номером 3221455300:03:004:0008, індексний номер 14232099.

Не погоджуючись з діями державного реєстратора та прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов'язані із державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон № 1952-ІV) у редакції Закону України від 09.04.2014, яка була чинною на момент виникнення правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав. Нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення. Обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Частиною другою статті 19 Закону № 1952-IV передбачено, що державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі:

1) встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном;

2) рішень судів, що набрали законної сили;

3) ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно;

4) накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом;

5) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;

6) інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом;

7) договорів, укладених у порядку, встановленому законом

Виходячи зі змісту норми, передбаченої пунктом 6 частини другої статті 19 Закону № 1952-IV, державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом. Тобто, законодавець визначив розширений перелік документів на підставі яких державний реєстратор може вчинити реєстраційну дію. Зокрема і на підставі постанови слідчого СВ Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3

Частиною першою статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності хоча б однієї із них, державний реєстратор може відмовити у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 4 2 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону № 1952-IV, відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Враховуючи викладені норми статті 24 Закону № 1952-IV у державного реєстратора були відсутні підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Щодо посилання позивача на той факт, що постанова слідчого СВ Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_3, якою заборонено вчиняти будь-які дії пов'язані з відчуженням земельної ділянки за кадастровим номером 3221455300:03:004:0008 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки нормами Кримінально-процесуального кодексу України не передбачено заборони відчуження об'єктів нерухомого майна постановами органів досудового слідства, то суд вважає зазначити про наступне.

Згідно з частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори: що належать вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Приписи пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначають справу адміністративної юрисдикції як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

При цьому частиною першою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Зі змісту позовної заяви слідує, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з протиправними, на думку позивача, діями слідчого СВ Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_5 по винесенню постанови про заборону вчиняти дії від 04.07.2014 року по земельній ділянці за кадастровим номером 3221455300:03:004:0008, яка розташована за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, смт. Глеваха, вул. Підприємницька.

Так, у матеріалах адміністративної справи міститься копія ухвали слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14.06.2016 №362/2934/16-к (а.с.22), якою було відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна (земельної ділянки за кадастровим номером 3221455300:03:004:0008), що належить ОСОБА_1 і який не є учасником кримінального провадження № 120 141 101 400 00751, оскільки арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 3221455300:03:004:0008 в порядку статей 170-173 КПК України не накладався.

Таким чином, спірна постанова від 04.07.2014 була прийнята в порядку Кримінально-процесуального кодексу України в рамках кримінального провадження, а імперативний припис пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства та давати оцінку діям слідчого, а також прийняття ним рішень. Отже, адміністративний суд не вправі надавати правову оцінку постанові, яка була прийнята слідчим.

Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували протиправність прийняття постанови слідчого СВ Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 від 04.07.2014, а отже вказана постанова не є скасованою в судовому порядку та є чинною.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, судом не встановлено порушення державним реєстратором вимог чинного законодавства і тому ним правомірно прийнято рішення щодо реєстрації обтяжень нерухомого майна земельної ділянки за кадастровим номером 3221455300:03:004:0008. яка розташована за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, смт. Глеваха, вул. Підприємницька.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Як встановлено судом, відповідачі не понесли судових витрат, тому вони на їх користь стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.