Постанова

від 04.04.2017 по справі 10/240-08(23/233-08)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2017 року Справа № 10/240-08(23/233-08)

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Дон О.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: представник Савруцький С. С., довіреність № б/н від 13.02.2017 року

за участю прокурора: прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області Фіночко В.Д., службове посвідчення № 029553 від 13.10.2014 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСК" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2017 року у справі № 10/240-08(23/233-08)

за позовом Криворізького міжрайонного природоохоронного прокурора Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, в інтересах держави в особі Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСК", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про повернення державі в особі Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області самовільно зайнятої земельної ділянки розміром 1,88 га, розташованої на території Надеждівської сільської ради Криворізького району

ВСТАНОВИВ:

Криворізька районна державна адміністрації Дніпропетровської області звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з заявою з наступними вимогами:

- поновити строк пред'явлення до виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 10/240-08 (23/233-08) від 21.04.2009 року;

- визначити строк для пред'явлення наказу господарського суду Дніпропетровської області № 10/240-08(23/233-08) від 21.04.2009 року;

- видати дублікат наказу господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2009 року у справі № 10/240-08(23/233-08).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2017 року у справі № 10/240-08(23/233-08) (суддя Євтигнеєва Н.М.) заяву Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області задоволено частково; поновлено Криворізькій районній державній адміністрації Дніпропетровської області строк пред'явлення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2009 року по справі № 10/240-08 до виконання; ухвалено видати Криворізькій районній державній адміністрації Дніпропетровської області дублікат наказу господарського суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2009 року по справі № 10/240-08; в решті заявлених вимог відмовлено.

Задовольняючи частково заяву заявника, місцевий господарський суд послався на ті обставини, що матеріали справи не містять належних доказів направлення на адресу стягувача постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та наказу господарського суду, тобто, повернення виконавчого документа стягувачу ні в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", ані фактично, не відбулося. Через незаконні дії органу ДВС судовий наказ у справі № 10/240-08 (23/233-08) було втрачено, що позбавило позивача права на повторне пред'явлення його до виконання після його повернення у межах строку, встановленого статтею 21 Закону України "Про виконавче провадження". За наведених встановлених обставин справи, місцевий господарський суд дійшов висновку, що у матеріалах справи містяться належні та допустимі докази, якими у сукупності підтверджується наявність поважних причин для відновлення пропущеного строку пред'явлення наказу до виконання та факт втрати спірного наказу, а саме листи, направлені в.о. начальника та начальником Відділу ДВС Криворізького районного відділу ГТУЮ у Дніпропетровській області від 31.05.2015 року, 03.02.2017 року, 09.02.2017 року. В решті вимог, наведених у заяві - про визначення строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 10/240-08(23/233-08) від 21.04.2009 року судом відмовлено з тих підстав, що ані положеннями Закону України "Про виконавче провадження", ані приписами Господарського процесуального кодексу України не передбачено право суду визначати строки пред'явлення виконавчого документу до виконання після поновлення строків їх пред'явлення в порядку статті 119 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСК" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати цю ухвалу та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви позивача у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на ті обставини, що після винесення 12.06.2009 року постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання спірного наказу, у зв'язку з тим, що у виконавчому документі не зазначено точної адреси земельної ділянки, яку необхідно повернути, позивач у вересні 2009 року звертався до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про роз'яснення рішення господарського суду від 18.12.2008 року у даній справі в частині уточнення місцезнаходження спірної земельної ділянки та про виправлення помилки в рішенні та наказі щодо уточнення місцезнаходження спірної земельної ділянки. Ухвалою від 28.09.2009 року у справі № 10/240-08 (23/233-08) суд роз'яснив судове рішення, зазначивши, що земельна ділянка, яка підлягає поверненню, розташована на території Надеждівської сільської ради Криворізького району, ж/м Кресівський-2, на території дендрологічного парку місцевого значення "Саксагань". За доводами відповідача, на обставини прийняття цієї ухвали суд послався в оскаржуваній ухвалі, проте, не надав оцінки відповідним діям позивача, який після винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання спірного наказу, звернувся до суду з вимогою про внесення уточнень до нього в частині місцезнаходження спірної земельної ділянки, та після судового рішення повторно не звернувся до виконавчого органу. Також, відповідач посилається і на ті обставини, що починаючи з жовтня 2009 року, позивач без будь-яких поважних причин не вживав дій щодо повторного пред'явлення наказу до виконання, або, при необхідності, не звертався до суду у межах строку пред'явлення наказу до виконання, про видачу дублікату наказу. Лише у серпні 2016 року, тобто майже через 7 років, позивач звернувся до суду з заявою про видачу дублікату наказу. Ухвалою від 09.08.2016 року суд відмовив позивачу в задоволенні заяви про видачу дублікату наказу. Цим обставинам, як стверджує відповідач, місцевий господарський суд також не надав жодної оцінки. Відповідач не погоджується з висновками суду, з посиланням на листи відділу ДВС Криворізького районного відділу ГТУЮ у Дніпропетровській області, про те, що незаконні дії органу ДВС позбавили позивача права на повторне пред'явлення наказу до виконання. На думку відповідача, зазначені листи лише підтверджують прийняття органом виконавчої служби постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та ненадходження до цього органу повторно виконавчого документа. Відповідач вважає, що в матеріалах справи відсутні докази втрати наказу. За доводами відповідача, за наведених вище обставин, пропущення позивачем строку на пред'явлення наказу до виконання відбулось внаслідок не об'єктивних, а суб'єктивних причин, що унеможливлює задоволення заяви про поновлення строку пред'явлення до виконання спірного наказу; відтак, відсутні підстави і для видачі дублікату наказу, оскільки видача дублікату наказу можлива лише до закінчення строку, встановленого для його пред'явлення до виконання.

Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що судом при винесенні оскаржуваної ухвали враховано, поміж іншого, правові принципи, визначені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, які знаходять своє розширене тлумачення в рішеннях Європейського суду, серед яких і право на виконання судового рішення, яке є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Прокурор посилається на те, що законодавець покладає на боржника обов'язок виконання рішення суду, яке набрало законної сили, однак, у спірних правовідносинах, боржник у будь-який спосіб намагається уникнути виконання такого обов'язку. На думку прокурора, відповідач помилково зазначає, що судом не надана оцінка, як доказу у справі, ухвалі суду від 28.09.2009 року про роз'яснення рішення суду, оскільки відповідач безпідставно пов'язує вказану ухвалу з фактичною можливістю позивача звернути наказ до виконання. Так, зазначена ухвала суду не містить жодного факту, що свідчив би про отримання позивачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та спірного наказу. Доводи відповідача про те, що з часу винесення вказаної ухвали у стягувача була реальна можливість звернути виконавчий документ до виконання, але він без будь-яких поважних причин не скористався цим, за твердженням прокурора, є лише припущенням відповідача про існування відповідних обставин, не підтвердженим належними і допустимими доказами, оскільки позивач міг звернутися до суду з такою заявою і не отримуючи постанову виконавчої служби та спірний наказ. Прокурор вважає, що Криворізькою районною державною адміністрацією належним чином доведено суду факт втрати наказу та поважність причин пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання. До заяви про видачу дубліката наказу заявник надав до суду довідки, видані Криворізьким районним ВДВС від 31.08.2016 року та 03.02.2017 року, в яких зазначено про направлення виконавчого документа стягувачу, та довідку Криворізької районної державної адміністрації про неотримання спірного наказу. Разом з тим, у Криворізького районного ВДВС відсутні докази направлення виконавчого документа Криворізькій районній державній адміністрації після відмови у відкритті виконавчого провадження, що свідчить про відсутність у стягувача тривалий час можливості повторно звернути до виконання спірний наказ, що і призвело до пропуску встановленого законом строку, оскільки праву стягувача на повторне пред'явлення виконавчого документа до виконання кореспондує обов'язок органу ДВС належного виконання нормативно визначеної процедури, в результаті якої судовий наказ дійсно повертається стягувачу, і саме цей факт є підставою для встановлення нового строку пред'явлення виконавчого документа до виконання після його переривання. За наведеного, прокурор вважає, що доводи відповідача щодо суб'єктивності причин пропуску строку пред'явлення наказу до виконання є необґрунтованими, тоді як виконавчий документ втрачено з причин, що не залежали від волі стягувача.

Позивач у судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги, явку свого повноважного представника не забезпечив; про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом у даній справі позивач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яким позивачу направлена в копії ухвала суду про прийняття апеляційної скарги у даній справі до провадження та призначення її розгляду у судове засідання на 04.04.2017 року (а.с. 148, т. 1).

Відповідно до наданого позивачем письмового відзиву на апеляційну скаргу позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує. Позивач посилається на обов'язковість виконання рішення суду, яке набрало законної сили. За доводами позивача, за інформацією, наданою Криворізьким районним відділом ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, державним виконавцем 12.06.2009 року винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання спірного наказу у даній справі. Разом з цим, даний наказ до позивача із зазначеного відділу ДВС не повернувся та рішення суду на теперішній час залишається невиконаним. Позивач зазначає про те, що праву стягувача на повторне пред'явлення виконавчого документу до виконання кореспондує обов'язок органу ДВС щодо належного виконання нормативно визначеної процедури, в результаті якої наказ дійсно повертається стягувачу, і саме цей факт є підставою для встановлення нового строку пред'явлення виконавчого документа до виконання після його переривання. Втрата наказу за обставин, що не залежали від позивача, на думку останнього, підтверджена інформацією Криворізького районного ВДВС від 31.08.2016 року. Відповідно, позивач вбачає підстави вважати, що строк пред'явлення ним спірного наказу до виконання пропущено з поважних причин.

03.04.2017 року до апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його повноважного представника.

За таких обставин, а також враховуючи положення ст. 102 ГПК України, відповідно до яких апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня поставлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, неявка повноважного представника позивача у судове засідання не перешкоджає перегляду в апеляційному порядку оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 року апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження та призначено до розгляду у судове засідання на 04.04.2017 року.

У судовому засіданні 04.04.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та прокурора, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2008 року у справі № 10/240-08(23/233-08) за позовом Криворізького міжрайонного природоохоронного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСК" про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки (а.с. 5-7, т. 1) позовні вимоги прокурора задоволено; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСК" повернути самовільно зайняту земельну ділянку розміром 2,8 га, розташовану на території Надеждівської сільської ради Криворізького району, ж/м Кресівський - 2; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСК" на користь Державного бюджету в особі Відділення Державного казначейства в Жовтневому районі м. Дніпропетровськ 85, 00 грн. витрат на державне мито; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСК" на користь Державного бюджету в особі Відділення Державного казначейства в Жовтневому районі м. Дніпропетровськ 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.2009 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2008 року у справі №10/240-08(23/233-08) залишено без змін (а.с. 13-14, т. 1).

21.04.2009 року господарським судом Дніпропетровської області на виконання рішення господарського суду від 18.12.2008 року та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.2009 року видано накази №10/240-08(23/233-08), у тому числі наказ про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСК" (боржник) повернути самовільно зайняту земельну ділянку розміром 2,8 га, розташовану на території Надеждівської сільської ради Криворізького району, ж/м Кресівський -2, стягувач - Криворізька районна державна адміністрація Дніпропетровської області, зі строком пред'явлення до виконання - до 21.04.2012 року (а.с. 15-17, т. 1).

Постановою Вищого господарського суду України від 12.08.2009 року (а.с. 20-23, т. 1) постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.2009 року у справі №10/240-08(23/233-08) залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2009 року, винесеною за результатами розгляду заяви Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області про роз'яснення рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2008 року у справі 10/240-08 (23/233-08) в частині уточнення місцезнаходження спірної земельної ділянки та виправлення помилки в рішенні та наказі щодо уточнення місцезнаходження спірної земельної ділянки (а.с. 91, т. 1) в задоволенні заяви позивача про виправлення помилки щодо уточнення місцезнаходження спірної земельної ділянки відмовлено, оскільки суд при винесенні рішення такої помилки не припускався, а розглядав справу, виходячи із заявлених прокурором вимог; рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2008 року по справі №10/240-08(23/233-08) роз'яснено шляхом зазначення, що земельна ділянка, яка підлягає поверненню відповідачем, розташована на території Надеждівської сільської ради Криворізького району ж/м Кресівський-2 на території дендрологічного парку місцевого значення "Саксагань".

01.08.2016 року Криворізька районна державна адміністрація Дніпропетровської області звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про видачу дубліката наказу та про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання (а.с. 32, т. 1), відповідно до якої просила видати належним чином завірену копію судового наказу господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2008 року у справі № 10/240-08(23/233-08).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2016 року у даній справі (а. 35, т. 1) відмовлено в задоволенні заяви позивача про видачу дубліката наказу у справі у зв'язку з тим, що строк пред'явлення наказу до виконання закінчився 21.04.2012 року; позивачем до заяви про видачу дубліката наказу не додано довідок про втрату наказу. Також, розглянувши заяву Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області, суд зазначив, що за своєю суттю вона є заявою про видачу дубліката наказу та має розглядатись відповідно до вимог, встановлених ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, а враховуючи вимоги ст. 119 ГПК, заявник має право звернутись до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

28.12.2016 року Криворізька районна державна адміністрація Дніпропетровської області звернулась до господарського суду Дніпропетровської області у справі № 10/240-08(23/233-08) в порядку ст.ст. 119, 120 ГПК України з заявою про поновлення строку пред'явлення до виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 10/240-08(23/233-08) від 21.04.2009 року; визначення строку для пред'явлення наказу господарського суду Дніпропетровської області № 10/240-08(23/233-08) від 21.04.2009 року; видачу дублікату наказу господарського суду Дніпропетровської області № 10/240-08(23/233-08) від 21.04.2009 року (а.с. 42- 44, т. 1).

Заява обґрунтована тими обставинами, що на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2008 року та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.2009 року у справі № 10/240-08(23/233-08) 21.04.2009 року господарським судом видано наказ про зобов'язання відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку розміром 2,8га, розташовану на території Надеждівської сільської ради Криворізького району, ж/м Кресівський-2. Згідно з інформацією Криворізького районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області державним виконавцем 12.06.2009 року винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання вказаного наказу у зв'язку з тим, що у виконавчому документі не зазначено точної адреси земельної ділянки, яку необхідно повернути. Проте, як стверджував позивач, даний наказ до Криворізької районної державної адміністрації із відділу державної виконавчої служби не повернувся, рішення суду на теперішній час не виконано.

За результатами розгляду вказаної заяви місцевим господарським судом винесено оскаржувану ухвалу у даній справі.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу суду в апеляційному порядку, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення.

За приписами частини першої ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Частина третя ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що до заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані:

довідка установи банку, державного виконавця, приватного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу;

при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Норми ГПК України не ставлять видачу дубліката втраченого наказу в залежність як від причин його втрати, так і від того, ким втрачений наказ.

Господарським процесуальним кодексом України не покладено обов'язку на стягувача наводити причини втрати наказу.

Підставою для видачі дубліката наказу є подана заява з відповідними документами на підтвердження факту його втрати. Визначальними обставинами є сам факт втрати виданого судом наказу і те, що він не пред'являвся до виконання або не знаходиться на виконанні.

Відтак, особи, зазначені у частині першій ст. 120 ГПК України, мають право звернутися до господарського суду із заявою про видачу дубліката наказу в межах строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, який, відповідно до статті 118 ГПК України (в редакції на дату видачі спірного наказу), становить три роки. Якщо цей строк стягувачем пропущено, він повинен на підставі статті 119 ГПК України звернутися до господарського суду з заявою про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, а після того як суд винесе ухвалу про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, стягувач може подати заяву про видачу дубліката наказу.

При цьому, статтею 119 ГПК України визначено право господарського суду відновити пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання. Відновлення такого строку можливе у разі наявності поважних причин пропуску відповідного строку, які оцінюються судом за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Звернувшись до господарського суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дублікату наказу, позивач (стягувач) надав довідку про відсутність у нього оригіналу наказу (а.с. 45, т. 1), в якій зазначено, що після винесення державним виконавцем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження наказ до позивача не надходив, у зв'язку з чим до виконання повторно не пред'являвся.

Також, до матеріалів справи надано копії листів Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 31.08.2016 року № 02-14/13164, від 09.02.2017 року № 1333-14/1630, від 03.02.2017 року № 1333-14/1132 (а.с. 46, 67, 76, 101, т. 1), в яких зазначено, що наказ господарського суду №10/240-08 від 21.04.2009 року про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСК" повернути самовільно зайняту земельну ділянку, надходив до відділу ДВС 12.06.2009 року, того ж дня державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження; повторно вказаний виконавчий документ на виконання до відділу ДВС не надходив та на виконанні не перебуває; надати більш детальну інформацію неможливо, оскільки відповідно до Порядку роботи з документами в органах ДВС № 2274/5 від 25.12.2008 року термін зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву, становить 3 роки.

Місцевий господарський суд за результатами розгляду заяви позивача прийшов до висновку про втрату спірного наказу за обставин, які не залежали від позивача, що підтверджено листами Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області; повернення виконавчого документа стягувачу не відбулося, оскільки належних доказів направлення на адресу стягувача постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та наказу господарського суду матеріали справи не містять. Також, місцевий господарський суд зазначив, що саме через незаконні дії органу ДВС судовий наказ у справі було втрачено, що позбавило позивача права на повторне пред'явлення його до виконання після його повернення у межах строку, встановленого статтею 21 Закону України "Про виконавче провадження".

Разом з тим, дослідивши усі обставини, викладені в заяві стягувача, надавши оцінку наданим останнім документам на підтвердження своїх вимог, апеляційний господарський суд не вбачає підстав погодитись з такими висновками суду першої інстанції щодо поважності причин пропуску позивачем строку для пред'явлення наказу до виконання.

Позивач стверджує, що ним не було отримано наказу після винесення державним виконавцем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Однак, належних доказів (як доказів отримання вказаної постанови державного виконавця без відповідного наказу, так і доказів неотримання взагалі такої постанови) в підтвердження цих обставин позивач не надає - витяги з журналів реєстрації вхідної кореспонденції за відповідні періоди тощо.

Надані Криворізьким районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області листи від 31.08.2016 року № 02-14/13164, від 09.02.2017 року № 1333-14/1630, від 03.02.2017 року № 1333-14/1132 не підтверджують факту втрати наказу відділом виконавчої служби чи факту не направлення позивачу постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження разом з наказом. Зазначені відповіді відділу ДВС свідчать лише про неможливість надання такої інформації у зв'язку з закінченням строків зберігання цього виконавчого провадження.

Враховуючи строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання (п. 9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 року № 2274/5), та їх знищення після спливу цього строку (п. 9.10. Порядку), місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що державний виконавець, винісши постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, не повернув наказ стягувачу, чим порушив встановлений законодавством порядок, оскільки встановити ці обставини, з огляду на час, який минув з дати прийняття постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (майже 8 років), виходячи з документів, наявних у матеріалах справи, не вбачається за можливе.

Матеріалами справи не підтверджується ні факт повернення наказу позивачу, ні факт його неповернення з відділу ДВС.

Отже, позивачем не доведено, за яких обставин та в результаті дій яких осіб (стягувача, органу ДВС, поштової установи чи інших осіб) втрачено наказ господарського суду, що підлягав примусовому виконанню, тому, обставини відсутності вказаного наказу на теперішній час у позивача не можуть бути самі по собі поважними причинами пропуску позивачем строку для пред'явлення наказу до виконання.

Заявником не наведено жодних причин, які б свідчили про поважність причин пропуску ним строку для пред'явлення наказу до виконання, тоді як втрата наказу не є такою причиною, а є лише підставою для видачі його дубліката.

Окрім цього, колегія суддів апеляційного господарського суду приймає до уваги ті обставини, що позивач після винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження з причин не зазначення у виконавчому документі точної адреси земельної ділянки, заперечуючи факт отримання останньої, звернувся до суду у вересні 2009 року з заявою про роз'яснення рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2008 року в частині уточнення місцезнаходження спірної земельної ділянки та виправлення помилки в рішенні та наказі щодо уточнення місцезнаходження спірної земельної ділянки. Підстав та мотивів для звернення до суду з такою заявою позивач не наводить.

Позивач (стягувач) звернувся до суду із заявою про видачу дублікату наказу через п'ять років після закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. До закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, позивач не вживав жодних заходів з розшуку зазначеного наказу та його отримання.

Наказ міг бути пред'явлений до виконання до 21.04.2012 року, жодні об'єктивні підстави не перешкоджали цьому, тобто, у позивача було достатньо часу для вчинення процесуальних дій щодо видачі дублікату наказу, чого зроблено не було.

Відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання є правом господарського суду, яким суд користується виходячи із поважності причин пропуску цього строку.

Враховуючи те, що рішення господарського суду у даній справі, та наказ, виданий на його виконання, не було виконано через суб'єктивні причини (бездіяльність Криворізької районної державної адміністрації, яка є місцевим органом виконавчої влади), господарський суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про наявність підстав для відновлення пропущеного строку для пред'явлення спірного наказу до виконання та видачі дублікату наказу.

За положеннями частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до статей 115, 116 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що посилання позивача (стягувача) на його необізнаність про рух виконавчого провадження протягом майже 8-ми років з моменту подання позивачем наказу до виконання до відділу ДВС не дає підстав для висновку про наявність поважних підстав для поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання. Саме особа, на користь якої винесено рішення у справі, є зацікавленою в його виконанні.

За положеннями Закону України "Про виконавче провадження" сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право, зокрема, знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, брати участь у провадженні виконавчих дій, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими цим Законом. Отже, позивач мав можливість дізнатися про рух виконавчого провадження за такий тривалий час.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу і на те, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2008 року у справі № 10/240-08(23/233-08), ухвалене на користь позивача, залишилось не виконаним з вини позивача протягом майже 8 років, що є порушенням статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" щодо права на виконання рішення суду протягом розумного строку.

Надавши оцінку наявним у справі матеріалам, апеляційний господарський суд вбачає підстави дійти висновку про недоведення позивачем поважності причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання і, як наслідок, відсутність підстав для видачі дубліката наказу у даній справі.

Вимога позивача про визначення строку для пред'явлення наказу до виконання не відповідає положенням законодавства, оскільки ні положеннями Закону України "Про виконавче провадження", ні Господарським процесуальним кодексом України не передбачено право суду визначати строки пред'явлення виконавчого документу до виконання після поновлення строків їх пред'явлення в порядку статті 119 Господарського процесуального кодексу України. Дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату видачі останнього (а не дату видачі дубліката) (п. 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

За наведених вище встановлених обставин справи та положень законодавства апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду; визначення строку для пред'явлення наказу; видачу дублікату наказу.

Оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню, оскільки прийнята при недоведеності обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та при невідповідності висновків, викладених у судовому рішенні, обставинам справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи позивача та прокурора, наведені в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваної ухвали, як такі, що спростовуються вищенаведеним.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСК" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2017 року у справі № 10/240-08(23/233-08) задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2017 року у справі № 10/240-08(23/233-08) скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу, визначення строку для пред'явлення наказу, видачу дублікату наказу.

Стягнути з Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області (53032, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Вільне, вул. Меліоративна, будинок 1А, ідентифікаційний код 04052270) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСК" (50026, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Чумацький Шлях, будинок 2 А, ідентифікаційний код 24447421) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Повна постанова складена 10.04.2017 року.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко