Постанова

від 06.04.2017 по справі 920/1079/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2017 р. Справа № 920/1079/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В. І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

прокурора - не з'явився;

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 акціонерного товариства «Велта» , м. Київ (вх. №965С/1-18)

на ухвалу господарського суду Сумської області від 01.03.2017р.

у справі № 920/1079/15

за скаргою ОСОБА_1 акціонерного товариства «Велта» на рішення (постанову) державної виконавчої служби - ОСОБА_2 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про накладення штрафу від 26.01.2017 року у виконавчому провадженні № 49640187 з виконання рішення Господарського суду Сумської області від 31.08.2015 року у справі № 920/1079/15

за позовом Конотопського міжрайонного прокурора Сумської області в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг України у Сумській області

до 1-го відповідача ОСОБА_2 районної державної адміністрації Сумської області

до 2-го відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Велта» , м. Київ

про визнання незаконним та скасування розпорядження райдержадміністрації, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та звільнення земельної ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 01.03.2017р. у справі №920/1079/15 (суддя Левченко П.І.) клопотання скаржника про відновлення пропущеного процесуального строку для подання скарги до господарського суду відхилено; скаргу № 24 від 20.02.2012 року ( вх. № 524 (с) від 28.02.2017 року) залишено без розгляду.

Приватне акціонерне товариство «Велта» , м. Київ з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 01.03.2017р.

В обґрунтування своєї правової позиції апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2017 року у справі №920/1079/15 визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2017р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 06.04.2017р.

У судове засідання прокурор, представники позивача, відповідачів та Державної виконавчої служби не з'явились, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотньому боці ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні про відправлення її копій учасникам процесу і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України та відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

До суду повернулись поштові відправлення №6102214352876 про вручення копій ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження від 24.03.2017 року, які були направлені Конотопському міжрайонному прокурору Сумської області (6102220575372), Службі автомобільних доріг України у Сумській області (6102220575356) та 2-му відповідачу (апелянту) - 6102220575380.

Таким чином, враховуючи належне повідомлення прокурора, позивача, відповідачів та органу Державної виконавчої служби про час та місце судового засідання, а також те, що їх явка у судове засідання не була визнана обов'язковою та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Ryabykh v.Russia від 24.07.2003 року, Svitlana Naumenko v. Ukraine від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Так, 31 січня 2017 року за вх. № 07 скаржником було отримано постанову державного виконавця про накладення штрафу від 26.01.2017 року у виконавчому провадженні № 49640187.

Як вбачається з матеріалів справи, зі скаргою на дії (рішення) органу державної виконавчої служби, скаржник (боржник) до господарського суду Сумської області звернувся 20.02.2017 року.

Місцевий господарський суд відхиляючи клопотання скаржника про відновлення пропущеного процесуального строку на подання скарги до господарського суду зазначив про те, що останній пропустив десятиденний строк подання скарги, визначений статтею 121 2 Господарського процесуального кодексу України, звернувшись зі скаргою до господарського суду Сумської області 20.02.2017 року (на двадцятий день після отримання оскаржуваної постанови).

Так, господарський суд першої інстанції у оскаржуваній ухвалі вказав на те, що не вважає поважною причиною пропуску встановленого законом процесуального строку неналежне звернення скаржника до Глухівського міськрайонного суду в порядку адміністративного провадження.

Колегія суддів враховує наступне.

Так, апелянт (скаржник) у апеляційній скарзі вказує, зокрема, на таке.

Відповідно до змісту постанови про накладення штрафу від 26.01.2017 року державним виконавцем Глухівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області встановлено, що боржником (скаржником) не виконано судовий наказ господарського суду Сумської області №920/1079/15 від 18.09.2015 року про примусове виконання рішення господарського суду Сумської області від 31.08.2015 року про зобов'язання боржника звільнити земельну ділянку площею 80 кв.м., розтошовану на автошляху Кіпті - Глухів-Бачівськ біля пункту пропуску Бачівськ на території Сопицької сільської ради Глухівського району Сумської області.

На підставі викладеного, виконавчою службою накладено на боржника штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає про те, що він не міг виконати рішення суду, виходячи з наступного.

Так, рішенням господарського суду Сумської області від 31.08.2015 року у справі №920/1079/15 позов задоволено повністю та зобов'язано, зокрема, Приватне акціонерне товариство «ВЕЛТА» звільнити земельну ділянку площею 80 кв.м. (кадастровий номер - 5921586800:04:003:0103), розташовану на автошляху «Кіпті-Глухів-Бачівськ» біля пункту пропуску «Бачівськ» на території Сопицької сільської ради Глухівського району Сумської області.

14.12.2015 року старшим державним виконавцем відділу ДВС ОСОБА_2 МУЮ ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Сумської області від 18.09.2015 року у справі №920/1079/15.

Згідно з договором від 15.01.2016 року №6/2016 боржник (скаржник) продав ТОВ МАК ТД Полісся ЛТД малу архітектурну форму вагончик , який знаходиться на автошляху Кіпті - Глухів - Бачівськ біля пункту пропуску Бачівськ .

Про укладений договір щодо відчуження майна відділ Державної виконавчої служби був повідомлений заявою від 28.01.2016 року, що підтверджується заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні №1231 від 03.02.2016 року.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.04.2016 року у справі заяву відділу Державної виконавчої служби ОСОБА_2 міськрайонного управління юстиції про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником у справі № 920/1079/15 - задоволено; замінено сторону (боржника) - Приватне акціонерне товариство «ВЕЛТА» на Товариство з обмеженою відповідальністю Міжрегіональний агровиробничий комерційний «Торговий дім «Полісся ЛТД» у виконавчому провадженні ВП № 49640187 з виконання наказу Господарського суду Сумської області № 920/1079/15 від 18.09.2015 року про примусове виконання рішення господарського суду Сумської області від 31.08.2015 року у справі № 920/1079/15 про зобов'язання боржника - Приватне акціонерне товариство «ВЕЛТА» звільнити земельну ділянку площею 80 кв.м. (кадастровий номер 5921586800:04:003:0103), розташовану на автошляху «Кіпті-Глухів-Бачівськ» біля пункту пропуску «Бачівськ» на території Сопицької сільської ради Глухівського району Сумської області.

Скаржник зазначає, що надалі вказана ухвала господарського суду Сумської області від 18.04.2016 року переглядалась у апеляційному порядку.

Так, на думку скаржника, він не має законних підстав для вчинення будь-яких дій щодо майна, яке йому не належить, оскільки рішенням господарського суду Сумської області договір оренди землі було визнано недійсним, а майно було відчужено іншій особі.

Надалі, скаржник звернувся до Глухівського міськрайонного суду в порядку адміністративного провадження щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Державної виконавчої служби.

Ухвалою Глухівського міськрайонного суду від 13.02.2017 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до постанови пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження , при розгляді справ за скаргами на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та за зверненнями учасників виконавчого провадження суди мають керуватися положеннями ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим, 4 листопада 1950 р.; ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. N 475/97-ВР), Закону України Про виконавчу службу , Закону України Про державну виконавчу службу , розд. XIV Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), іншого законодавства, яким врегульовано ці питання.

Приписами статті 121 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

У п. 9.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що встановлений у частині першій статті 121 2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121 2 Господарського процесуального кодексу України судом без виклику сторін виноситься ухвала.

Так, запорукою демократичної, соціальної, правової держави є наявність можливості у особи результативно оскаржити дії та бездіяльність органів державної влади та місцевого самоврядування.

Статтею 55 Конституції України закріплено гарантії щодо судового захисту порушених прав, а саме: кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру. На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним, та скаржиться на те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції йому не було надано жодних можливостей подати до суду скаргу.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 9-зп від 25 січня 1997 р. частину першу ст. 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені.

Суд нагадує, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо фізичних осіб обмежується питаннями організації та вчинення виконавчих дій. Українське законодавство передбачає можливість оскарження в судах правомірності дій та бездіяльності з боку державної виконавчої служби у виконавчому провадженні та вимагати відшкодування збитків за затримки у виплаті присуджених сум (рішення Європейського Суду у справі Мкртчян проти України, no. 21939/05, від 20.05.2010р.)

Так, скаржник вказує, що процесуальний строк було ним пропущено у зв'язку з неналежним зверненням до Глухівського міськрайонного суду в порядку адміністративного провадження і вважає це поважною причиною пропуску процесуального строку.

Колегія суддів вважає, що звернення до Глухівського міськрайонного суду зі скаргою на неправомірні дії органу державної влади в межах строку, встановленого законом для оскарження, але з порушенням порядку такого оскарження є поважною причиною пропуску передбаченого Господарським процесуальним кодексом України процесуального строку.

У відповідності до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожному гарантується право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру.

Отже, висновок місцевого господарського суду щодо залишення скарги на дії (рішення) органу державної виконавчої служби без розгляду не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)

Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008р.)

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді ухвали господарського суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Отже, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права та дійшов необґрунтованих висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи, а тому ухвала господарського суду Сумської області від 01.03.2017 року у справі №920/1079/15 підлягає скасуванню, з передачею справи на розгляд до господарського суду Сумської області.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, 101, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 акціонерного товариства «Велта» , м. Київ задовольнити.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 01.03.2017р. у справі №920/1079/15 скасувати.

Справу передати на розгляд до господарського суду Сумської області.

Повний текст постанови складений 10.04.2017 року.

Головуючий суддя Терещенко О.І.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Слободін М.М.