Рішення

від 05.04.2017 по справі 237/1995/16-ц

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 237/1995/16-ц

Провадження № 2/237/24/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.17 року м. Курахове

Мар'їнський районний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Ліпчанського С.М.,

при секретарі: Бахтіяровій Н. В.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Курахове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відчуження ? земельних ділянок сільськогосподарського виробництва,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась до Мар'їнського районного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_3 , в якій просить:

- примусово відчужити та припинити право на власність майна, а саме ? частки на земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 1423310100:03:000:0121, 1423310100:03:000:1024, 1423310100:03:000:0615, 1423310100:03:000:1431 ОСОБА_3, згідно ст.. 140 п. е , 143 п. д , 145 ч. 2 Земельного кодексу України;

- пропонує відчужити на користь ОСОБА_1 ? частки на земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 1423310100:03:000:0121, 1423310100:03:000:1024, 1423310100:03:000:0615, 1423310100:03:000:1431;

- визнати ОСОБА_1 власником земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 1423310100:03:000:0121, 1423310100:03:000:1024, 1423310100:03:000:0615, 1423310100:03:000:1431.

У судове засідання з'явилась позивачка та представник відповідача.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, встановив.

Рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 08.01.2014 року по справі № 237/4098/13-ц (провадження 2/237/1855/13) позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити повністю. Визнано за ОСОБА_3, в порядку спадкування за законом, право власності на 1/2 частину спадкового майна, яке складається із двох земельних ділянок, а саме: земельна ділянка розміром 7.090 гектарів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Мар'їнської міської ради, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДН № 046583; земельна ділянка площею 5,72 гектарів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Мар'їнської міської ради, відповідно до держаного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 133917. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати у вигляді: 1234,43 грн. сплаченого судового збору; 500 грн. сплачених за правову допомогу.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 20.02.2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 08 січня 2014 року в частині стягнення витрат на правову допомогу скасовано. ОСОБА_3 у стягненні витрат на правову допомогу у розмірі 500 грн. відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

ОСОБА_4 юстиції України від 27.05.2016 року № 18823/Б-12029/19 повідомлено, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) 06 жовтня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Мар'їнського районного управління юстиції Донецької області ОСОБА_5 було розглянуто заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті 06 жовтня 2014 року та зареєстровані у базі даних заяв і запитів Державного реєстру прав за реєстраційними №№ 8427350, 8426186, 8426817, 8425223, подані ОСОБА_6 як представником за довіреністю ОСОБА_3, та прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 жовтня 2014 року за №№ 16291404, 16281309, 16282417, 16279733, на підставі яких внесено записи про державну реєстрацію права власності по ? частці на земельні ділянки 1423310100:03:000:0121. 1423310100:03:000:1024, 1423310100:03:000:0615, 1423310100:03:000:1431 за ОСОБА_3

ОСОБА_3 є громадянином ОСОБА_7 федерації, що підтверджується паспортом ОСОБА_7 Федерації, виданого 06.05.2002, серія 03 01 883164, копія міститься в матеріалах справи.

У відповідності до ст. 1 Земельного кодексу України земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

Як вбачається зі ст. 18 Земельного кодексу України землі України мають особливий правовий режим їх використання.

Згідно норм ст. 19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

На реалізацію вказаної норми, вимогами ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України передбачено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності лише на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Вимогами даної статті визначено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки вищевказаних категорій з наступних підстав: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Правовідносини, пов'язані з набуттям прав на землі сільськогосподарського призначення, прийнятих у спадщину нерезидентами, у т. ч. іноземними громадянами, врегульовано ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України , якою передбачено, що нерезиденти, у т.ч. іноземні громадяни, які успадкували право на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, зобов'язані відчужити її після реєстрації вказаних прав протягом одного року.

Згідно вимог ст. 125 Земельного кодексу України , право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав. А у відповідності до ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України , документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку є Державний акт.

Однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку, у відповідності до п. "е" ч. 1 ст. 140 Земельного кодексу України , є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений однорічний строк з моменту виникнення права на землю.

Примусове припинення права власності, у відповідності до п. "д" ч. 1 ст. 143 Земельного кодексу України , здійснюється виключно у судовому порядку.

Крім того, згідно ч. 2 ст.145 ЗК України у випадках, коли земельна ділянка не відчужена протягом одного року, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.

З огляду на приписи норм національного законодавства та зміст положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , статті 41 Конституції України , закріплення такої підстави примусового припинення права власності, як невідчуження іноземцем земельної ділянки у встановлений законом строк, не може мати наслідком вилучення у нього землі в безоплатному порядку.

Частиною 2 ст.145 ЗК України вставлено процедуру примусового припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності, шляхом примусового її відчуження за рішенням суду.

Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.

Загальні засади втручання держави у відносини права приватної власності осіб на майно, яке їм не може належати, визначені в ст. 348 ЦК України . За змістом вказаної норми, якщо особа у встановлені законом строки не відчужила майно набуте нею на законних підставах, але яке не може їй належати, це майно з урахуванням характеру і призначення, за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власнику передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов'язаних з відчуженням майна. Таким чином, ОСОБА_1І, не є тим суб"єктом владних повноважень, за заявою якого суд приймає рішення про відчуження земельних ділянок.

З огляду на наведені приписи норм національного законодавства та зміст положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , статей 14 , 41 Конституції України , закріплення такої підстави примусового припинення права власності, як невідчуження іноземцем земельної ділянки у встановлений законом строк, не може мати наслідком вилучення у нього землі в безоплатному порядку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині вчинення дій щодо примусового відчуження земельної ділянки є законними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Отже, при вирішенні питання примусового відчуження іноземець має право вільно обрати контрагента цивільно-правових відносин та здійснити примусове відчуження в рамках національного законодавства України.

Суд, дійшов висновку що позовні вимоги в частині відчуження земельної ділянки на користь позивачки та визнання за нею права власності, можуть призвести до порушення прав відповідача на оплатну передачу земельної ділянки та гарантоване право вибору контрагента при здійсненні цивільно-правових відносин.

На підставі п.3 ч.1 ст. 346 ЦК України , ст. ст. 81 , 143 , 145 Земельного кодексу України , керуючись ст. ст. 60 , ч.3 ст. 88 , 209 , 212 , 213 , 215 , 224-226 ЦПК України , суд, -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відчуження ? частини земельних ділянок сільськогосподарського призначення - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_3, як не громадянку України, вчинити всі можливі дії щодо відчуження 1/2 земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 1423310100:03:000:0121, 1423310100:03:000:1024, 1423310100:03:000:0615, 1423310100:03:000:1431, що належать на праві власності ОСОБА_3.

В інших позовних вимогах відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області через Мар'їнський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С. М. Ліпчанський

Дата документу 05.04.17 року