Ухвала

від 05.04.2017 по справі 823/2033/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/2033/16 Головуючий у 1-й інстанції: Каліновська А.В., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

05 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі: Хмарській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Христинівського виробничого управління житлово-комунального господарства на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області до Христинівського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року в задоволенні заяви Христинівського виробничого управління житлово-комунального господарства від 05.01.2017 про розстрочення виконання судового рішення відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою заяву про розстрочення виконання судового рішення задовольнити в повному обсязі (за текстом апеляційної скарги).

Заслухавши представника відповідача, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року в адміністративній справі за поданням Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області до Христинівського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення коштів.

Заява обґрунтована тим, що стягнення коштів з відповідача за рішенням суду в розмірі 103505,25 грн. без розстрочення його виконання зумовить неможливість погашення заборгованості підприємством за іншими платежами, податками та зборами та спричинить повну зупинку підприємства.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні заяви про розстрочення виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем не надано доказів неможливості виконання судового рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає вимогам процесуального права та знайшов своє підтвердження під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 по адміністративній справі №823/2033/16 за поданням Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області до Христинівського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення коштів - подання задоволено повністю та стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Христинівське виробниче управління житлово-комунального господарства податковий борг на загальну суму 103 505,25 грн.

05.01.2017 (вх.171/17) Христинівським виробничим управлінням житлово-комунального господарства подано заяву про розстрочення виконання вищезазначеного судового рішення (далі по тексту - заява) (а.с.53-54).

Також, в якості доказів неможливості сплатити податковий борг одним платежем, або за рахунок майна підприємства, останнім надано довідки №3 і №4 від 03.01.2017 та звіт про фінансові результати (а.с.55-57).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частинами 1-2 ст. 263 КАС України визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця, приватного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови.

Згідно із п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 (далі по тексту - Інструкція). Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу та направлення їх до фінансових установ, обслуговуючих боржника, зокрема, шляхом оформлення стягувачем інкасового доручення (розпорядження), що подається до банку обслуговуючого платника.

Між тим, на момент розгляду справи в суді першої інстанції, доказів вчинення відповідним контролюючим органом дій для стягнення податкового боргу з відповідача, а саме: оформлення стягувачем інкасового доручення (розпорядження), що подається до банку обслуговуючого платника; повернення інкасових доручень без виконання, у зв'язку із відсутністю коштів на банківських рахунках комунального підприємства - заявник не надав.

Правовими положеннями п. 100.2 ст. 100 ПК України передбачено право платника податків звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення податкового боргу.

Проте, доказів звернення Христинівського виробничого управління житлово-комунального господарства до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області із заявою про розстрочення або відстрочення податкового боргу не надано, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 (далі по тексту - Постанова №1235) визначені обставини, що є підставою для розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу 1 Постанови №1235 обставинами, що є підставою для розстрочення податкового боргу заявника є: ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, а також неперерахування (несвоєчасне перерахування) заявнику з бюджету коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів); загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі. Ці обставини підтверджуються довідкою встановленого зразка, виданої фінансовим органом або головним розпорядником бюджетних коштів та висновком про результати аналізу фінансового стану заявника, що проводиться податковим органом відповідно.

Згідно із розділом 2 Постанови №1235 обставинами, що є підставою для відстрочення податкового боргу заявника є обставини непереборної сили, дія яких може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника.

При цьому, згідно з абзацами 7-8 п. 3.1 розділу 3 Порядку №1235 розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574, підставами для розстрочення або відстрочення податкового боргу є надання платником достатніх доказів існування обставин, що визначені Постановою №1235.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, доказів наявності вищевказаних обставин апелянтом не надано.

Крім того, заявником не надано в якості належних та допустимих доказів, довідку встановленого зразка, виданої фінансовим органом або головним розпорядником бюджетних коштів та висновок про результати аналізу фінансового стану заявника, що проводиться податковим органом відповідно.

Натомість, надані довідки №3 і №4 від 03.01.2017 та звіт про фінансові результати відповідача, про які вже вище зазначалось, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки містять лише загальну інформацію про фінансовий стан підприємства, а тому не можуть бути достатніми доказами існування обставин, які визначені Постановою №1235, для розстрочення виконання судового рішення.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що судом першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки апеляційна скарга не містить обґрунтувань які могли б бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254, 263 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Христинівського виробничого управління житлово-комунального господарства - залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Карпушова

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Кучма А.Ю.

Карпушова О.В.