Вирок

від 22.03.2006 по справі 1-62006

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

259

259

апеляційний суд полтавської області

Справа № 1 -6 2006 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 березня 2006року Судова колегія

у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого

Судді

Народних

засідателів

за участю прокурора

при секретарі

захисника

Ландаря О.В. Шабовської В. А. Садової Л.О., Котло В.П., Шевченко Г.М. Куліша

Ю.В. Васько М.В. Ланчинського В.І.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1 16 квітня 1987 року народження,

уродженки і жительки АДРЕСА_1 Полтавської області,

громадянки України, освіта середня, непрацюючої, неодруженої, раніше не

судимої,-

у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч.4,115 ч.2

п.6 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Підсудна ОСОБА_1 вчинила розбійний напад на ОСОБА_2,1925 року народження з проникненням у її житло, в

ході якого, із користі, вчинила навмисне

вбивство потерпілої за таких обставин.

25 липня 2005 року в АДРЕСА_1 підсудна ОСОБА_1, з метою

викрадення коштів, необхідних для оплати відпочинку на морі, близько 19 годин прибула в господарство престарілої ОСОБА_2.

Достеменно знаючи, що та проживає одна, отримує пенсію та

майже не чує, вона таємно проникла до її житлового

будинку, де в той час в коридорі спочивала

1

потерпіла, і

спробувала в кімнатах віднайти гроші, а коли господарка раптово з'явилась в дверях, ОСОБА_1, вихвативши ніж, що був

при ній, з метою продовження свого злочинного наміру

на заволодіння чужим майном шляхом розбою,

накинулась на потерпілу ОСОБА_2, і стала зі значною силою завдавати останній чисельні удари в голову, груди, шию та

інші частини тіла, чим позбавила її життя.

Після цього підсудна ОСОБА_1 ретельно обшукала усі

кімнати, знайшла та викрала 15

гривень і ланцюжок із хрестиком, вважаючи, що вони золоті, та, закривши вхідні двері будинку на навісний замок, з

місця скоєння злочину зникла.

Смерть ОСОБА_2 настала від гострої крововтрати внаслідок проникаючого поранення грудної клітки зліва з

пошкодженням сердечної сорочки і серця.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину

у вчиненні цих злочинів не визнала.

Пояснила, що у той вечір, вона дійсно була у будинку потерпілої, але це трапилося випадково, і до її

вбивства не причетна.

За її словами, побачивши автомобіль біля двору ОСОБА_2,

вона вирішила, що то приїхав її син, і

зайшла в будинок. При вході у веранду на підлозі, вона побачила закривавлену

бабусю і кинулась до неї, але в цей час хтось схопив її за волосся, затяг до

зали та шпурнув на диван. Там двоє злочинців півтори години мордували її, били по голові, погрожували ножем,

допитуючись де знаходяться гроші

убитої, а згодом відпустили, пригрозивши розправою над усією сім'єю, в разі повідомлення нею про побачене.

Підсудна ОСОБА_1 заявила, що її показання на слідстві є

неправдивими і отриманні незаконним шляхом.

Незважаючи на невизнання своєї вини підсудною ОСОБА_1 в

протиправному позбавленні життя потерпілої в процесі розбійного нападу, її винність доведена сукупністю доказів, всебічно

перевірених та належно оцінених судом.

Так, потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що у квітні 2005 року

він на літо привіз свою маму у АДРЕСА_1, а сам повернувся в Росію.

25 липня близько 23 год., приїхавши з сім'єю в гості, він

побачив двері батьківського будинку запертими на

навісний замок, перед дверима стояла палиця, як це робила мати, коли відлучалася з оселі, усі вікна були

зашторені.

В пошуках матері він об'їхав родичів, в тому числі і

кумів ОСОБА_4, де спілкувався і з їх донькою, підсудною по справі, але усі

говорили, що того дня матір ніхто не бачив.

Коли він відкрутив запори та зайшов до хати - побачив

страшне безладдя. В усіх кімнатах

валялися розкидані речі, диван, ящики столів, шифонер були відкритими, все було перевернуто. В коридорі, під

купою одіял і різного лахміття, на підлозі він помітив убиту матір, біля голови

якої була пляма крові.

При огляді житла в нього склалося враження, що з будинку

нічого не пропало: новий газовий лічильник

лежав на видному місці, бутилі з самогоном залишилися не займаними. Тільки коли затримали ОСОБА_1 і

вона зізналася, що викрала лише 15 грн., він за

рекомендацією міліції оглянув будинок і зразу ж знайшов приховані 890 грн. материної пенсії.

2

Показання потерпілого про обставини виявлення трупу,

об'єктивно підтверджуються даними протоколу

огляду місця події, фототаблиць та схеми до нього, зокрема, про виявлення в коридорі власного будинку

трупу потерпілої ОСОБА_2 з ознаками насильницької

смерті, розкиданих по усіх кімнатах речей домашнього вжитку (т.1 а.с.4-45).

За поясненнями старшого слідчого Гадяцького РВ міліції

ОСОБА_5, після прибуття оперативної групи на

місце, він в ту ж ніч опитував ОСОБА_1 і вона категорично заперечувала факт свого перебування в господарстві

потерпілої в день вбивства.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 підтвердила,

що бачила підсудну як та зранку 25

липня, виходила із двору ОСОБА_2 Коли на слідстві працівники міліції викликали

її до сільради і у присутності ОСОБА_1 вона розповіла про це, остання

розплакалась і заявила, що усе їм розкаже.

Те, що увечері того ж дня, близько 20 години, підсудна

їхала на велосипеді у напрямку від

помешкання убитої, підтвердила і свідок ОСОБА_7, а при відтворенні показала місце, де зустрілась з нею.

Співробітники карного розшуку свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснили, що займаючись розкриттям злочину, вони

встановили коло осіб, вхожих до убитої, серед яких виявилася і ОСОБА_1

При опитуваннях вона спочатку пояснювала, що була у

ОСОБА_2 тільки у неділю, а коли троє свідків стали

викривати її, під тиском доказів вона визнала, що ходила до потерпілої і у день вбивства, але зранку.

Оперативно було установлено, що відбиток руки на дверцях

шафи в якому злочинець щось шукав, залишений ОСОБА_1

Та наполягала, що і в будинку потерпілої вона перебувала

за день до вбивства, де діставала з шафи газети

для бабусі. Коли їй запропонували показати яким чином вона це робила, ОСОБА_1 намалювала, що

дістаючи газети, вона ставила

стілець збоку шафи, тоді як виявлені сліди її пальців рук були спереду - у середній частині трьохстулкової шафи на дзеркалі, і

явно не могли бути залишені у спосіб, вказаний

підсудною.

Також було з'ясовано, що не дивлячись на теплі, фактично

родинні, відносини з убитою, підсудна

ОСОБА_1 не була на її похоронах.

Опитуванням батьків було встановлено, що в той вечір їх

донька збиралася на море, але безпосередньо перед від'їздом раптово кудись

поїхала, повернулась тільки через

декілька годин, різко змінила свої плани, пояснюючи тим, що на відпочинок її

нібито не пустив її хлопець. Ці пояснення негайно були перевірені і знову виявилися неправдивими.

Здобуті дані про особу ОСОБА_1 вказували про досі

невідомі негативні факти її

життя. Опитування за місцем навчання підсудної показало, що вона вчиняла крадіжки, через це часто змінювала

квартири, мала постійні проблеми з грошима. Будучи звільненою з технікуму,

приховувала це від батьків та подруг, і продовжувана

їздити нібито на навчання.

У ОСОБА_1 не було алібі, фактичні дані все більше

вказували на ймовірну її

причетність до вбивства, але в це ніхто не міг повірити, і тому було прийнято рішення про виклик спеціалістів психологів з м. Києва.

Після того, як ці фахівці зробили свій висновок, ОСОБА_1

детально розповіла про обставини вчиненого

нею. вбивства ОСОБА_2, показала куди викинула речові докази, частина яких була

знайдена на вказаному нею місці.

Допитана в судовому засіданні кандидат психологічних наук

ОСОБА_10 пояснила, що надаючи допомогу у

розкритті злочину вона разом з науковим

З

співробітником

інституту ОСОБА_11 проводили психофізіологічне дослідження на оцінку достовірності раніше даних свідчень

підсудною ОСОБА_1, що перебувала у відділі міліції в якості затриманої.

До проведення

досліджень за допомогою поліграфа, остання була у нормальному стані, вільно, без конвою, пересувалася по кабінету

начальника і дала свою письмову

згоду на проведення психофізіологічного інтерв'ю.

За методикою проведення досліджень за допомогою поліграфа

є неприпустимим перебування особи у

схвильованому стані або під впливом медичних

препаратів, що знижують сприйняття чи уповільнюють розумові процеси, воно проводиться виключно у спокійній обстановці, а відтак застосування до підескпертних будь-якого

фізичного чи психічного впливу або гіпнозу виключається.

В процесі досліджень було встановлено, що ОСОБА_1 не

тільки володіє прихованою інформацією про

обставини вбивства ОСОБА_2, але й безпосередньо

приймала участь у його вчиненні, а протиправні вчинки скоювала ще й раніше.

Подальше проведення інтерв'ю з підозрюваною було

припинено у зв'язку з заявою ОСОБА_1, що вона готова дати правдиві показання.

Після цього ОСОБА_1 з описом найдрібніших

деталей розповіла про обставини вбивства баби ОСОБА_2.

За свідченнями батьків підсудної -ОСОБА_12 та ОСОБА_13, показання якого під час слідства були оголошені

судом в порядку ст.306 КПК України

у зв'язку з його відмовою давати показання в суді, до порушення кримінальної справи вони не знали, що їх доньку

ОСОБА_1 виключили із технікуму. У

кінці червня вона приїхала додому на канікули, а 24 липня стала збиратися на море. Дочка говорила, що поїздка буде коштувати

50грн., бо продукти харчування вони

беруть з собою, а за усе інше домовилась мама подруги ОСОБА_14. Довезти її до м. Гадяча погодився кум ОСОБА_15

Ввечері 25 липня, коли настав час від'їзду, ОСОБА_1, без

будь-яких пояснень, сіла на

велосипед і кудись поїхала, обіцяючи повернутися через 15 хвилин. Близько 20год., до них заїхав ОСОБА_15, але ОСОБА_1

все ще дома не було. Повернулася

вона тільки о 21 годині г була чимось занепокоєна, пояснила, що

її затримав ОСОБА_16 і не пустив на

море, що викликало їхнє обурення. Вони намагалися

узнати де ж все таки вона була, проте нічого конкретного та не відповіла.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив,

що він дійсно дружив з підсудною ОСОБА_1,

однак 25 липня її не бачив, бо у ці дні була його зміна в ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_1», і він знаходився у м. Полтаві,

а розмовляв з нею по телефону тільки о 22 годині.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні підтвердила, що 25

липня вони з ОСОБА_1 мали від'їздити на море.

Готуючись до поїздки, вона спочатку 23 липня залишила підсудній записку, в якій вказала умови відпочинку, вартість

путівки - 250грн., список продуктів

і їх кількість, що необхідно взяти кожному із групи. Протягом двох наступних днів вони разом

обговорювали усі деталі поїздки, купували необхідні

речі.

За спільною домовленістю, ОСОБА_1 повинна була приїхати

до Гадяча на молоковозі, та в обумовлений час не. приїхала. Тоді вона

зателефонувала до ОСОБА_17,

сусідки підсудної, і попросила вияснити причину. Невдовзі вона повідомила, що ОСОБА_1 на море не їде і усе пояснить сама.

4

За свідченням ОСОБА_14, вона не обіцяла підсудній, що її

мама домовиться з організатором поїздки на море, і що та заплатить тільки

50грн.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснила,

що приїхавши в село, при спілкуванні з подругами -

підсудною ОСОБА_1 і ОСОБА_14 вона довідалася,

що ті збиралися наступного дня їхати на море. З їх слів вартість путівки становила 250грн., треба було брати з

собою харчі, а ОСОБА_1 говорила, що їй дадуть додатково

ще 100 грн.

25 липня ввечері, ОСОБА_1 з їх домашнього телефону

розмовляла з ОСОБА_14 і повідомила, що вона буде їхати на Гадяч молоковозом о

19год 45 хв. і щоб та зустрічала її. При

цьому ОСОБА_1 була одягнута у джинсові шорти та помаранчевий «топік», а за спиною у неї був рюкзак.

Після 21год. до неї зателефонувала ОСОБА_14 і попросила

узнати що трапилось з ОСОБА_1 і чому її

немає. Вона побігла до ОСОБА_1 додому, та була заплакана і сказала, що потім усе пояснить.

Наступного дня, коли звістка про вбивство рознеслася по

селу, вона зустріла підсудну, але

вона всіляко уникала розмови про цю трагедію, говорила, що не поїхала на море, бо посварилася з батьками. В цей

час по вулиці проїздила міліцейська

машина, побачивши яку ОСОБА_1 сказала, що це за нею. Дійсно її забрали в сільраду, а коли ОСОБА_1 повернулась, то

розповіла, що хтось нібито бачив її біля будинку ОСОБА_2

в день убивства, але її там не було.

Той факт, що у призначений для від'їзду час - близько 20

год., підсудної ОСОБА_1 не виявилося вдома, підтвердив і допитаний в суді

водій молоковозу свідок ОСОБА_15

Із наведених вище показань ОСОБА_17 та батьків підсудної

видно, що остання називала їм різні причини

відмови від поїздки на море: подрузі - сварку з батьками, а їм самим - забороною нареченого, тоді як

обидві ці причини є надумані, а її свідчення

неправдиві.

В той же час, судом безспірно встановлено, що

безпосередньо перед від'їздом на

море, підсудна ОСОБА_1 не тільки не мала необхідних коштів для оплати відпочинку, що вона визнала сама в

судовому засіданні, але і не зверталася

до батьків з цього приводу, приховуючи від них дійсну вартість путівки.

Своє термінове відлучення з дому перед самим від'їздом на

море підсудна ОСОБА_1 мотивувала в суді

необхідністю попередити подругу ОСОБА_18 про скасування раніше намічених планів на вечір.

Такі пояснення колегія суддів вважає

також неправдивими.

Вони спростовуються показаннями допитаної в судовому

засіданні свідка ОСОБА_19, яка пояснила, що її донька

ОСОБА_18 ще за два тижні до цього поїхала до м. Миргорода на заробітки і повернулася у село в

середині серпня. Крім того, 25 липня

в першій половині дня усі її діти, за виключенням старшої, знаходились вдома і не говорили, що підсудна приходила до них зранку.

Вбачається, що будучи затриманою за підозрою у вчиненні

навмисного вбивства, ОСОБА_1 у власноручно написаній явці з

повинною, а в подальшому при вирішенні судом

питання про обрання запобіжного заходу, дачі пояснень експертам при проведенні психолого-психіатричної експертизи,

допитах в якості підозрюваної та

обвинувачуваної, у тому числі за участю захисника, визнаючи свою винуватість у навмисному вбивстві

ОСОБА_2, давала детальні показання

про обставини вчинення цього злочину (т.1 а.с. 105-108,1НОМЕР_3-126,127-139,144,155-159,163-164, т.2 а.с. 111-116). При

цьому вказувала на такі деталі, які могли

бути відомі тільки особі, причетній до злочину, а також про мотиви, які

5

спонукали її це зробити, що знайшло

своє підтвердження в ході досудового і судового слідства.

Так, у явці з повинною ОСОБА_1 вказала, що маючи потребу

в грошах для поїздки на відпочинок, вона з метою

їх викрадення, близько 19 год.20хв. взявши з собою ніж, щоб відкрити вікно та залізти в хату, прибула

до потерпілої ОСОБА_2 Двері її будинку виявились не замкнутими і вона непомітно

зайшла до хати, але грошей чи цінних речей не

знайшла. Коли хотіла виходити, назустріч вийшла ОСОБА_2 і вона, діставши з рюкзака

ніж, накинулась на неї і стала наносити ножові поранення. Потім повернулася до кімнати і знову шукала

гроші. Під клейонкою на столі,

у конверті, знайшла 15 грн., купюрами по 5 грн., які забрала, а також взяла ланцюжок з хрестиком.

Покидаючи будинок, вона зашторила вікна, накрила труп

лахміттям, закрила двері на

навісний замок. Після цього на велосипеді поїхала до р.Псел, де викинула ніж, а біля двору ОСОБА_20 - два ключі, від хати

та кухні, і ланцюжок з хрестиком.

До явки з повинною вона додала дві схеми, на яких,

зокрема, власноручно намалювала

форму хрестика та ножа, місце де викинула речові докази, та розташування трупу відносно предметів домашньої

обстановки (т.1 а.с. 105-108)

Суд визнає усі ці показання підсудної на досудовому

слідстві за достовірні і кладе

їх в основу обвинувачення, оскільки їх достовірність підтверджується сукупністю інших доказів.

Так, відповідно до висновку дактилоскопічної експертизи №НОМЕР_1 від 10.08.05р. слід, виявлений на дзеркалі шафи в залі

будинку убитої ОСОБА_2 залишений

долонею підсудної ОСОБА_1, усі інші сліди рук, виявлені при огляді місця події, належали убитій (т.2 а.с.

95-99).При огляді місця події на підлозі

у кухні був виявлений і порожній конверт, про який говорила підозрювана у

явці з повинною (т. 1 а.с.5)

На місці, указаному підсудною при відтворенні обставин

події, були знайдені червоні мотузки від ключів

будинку убитої, а згодом і ланцюжок з хрестиком (т.1

а.с.127-139,141).

Обставини виявлення і вилучення цих речових доказів

виключно за добровільними свідченнями ОСОБА_1 та

її активним діям на місці, підтвердили

свідки ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_НОМЕР_3, ОСОБА_25, ОСОБА_9 та ОСОБА_8

Із досліджених судом показань свідка ОСОБА_26 вбачається,

що ключі від навісних замків будинку ОСОБА_2 були

на червоних мотузках, які давала потерпілій

саме вона. їй також було відомо, що на випадок смерті ОСОБА_2 мала куплений у церкві ланцюжок з хрестиком, що

ідентичні знайденим (т.1 а.с.79,231-233,240-242).

Висновком криміналістичної експертизи встановлено, що

смужки тканини червоного кольору, видані свідком

ОСОБА_26 та мотузки того ж кольору, вилучені при відтворенні обстановки і обставин події за участю

підсудної ОСОБА_1, мають

загальну групову належність (т.2 ах. 171-172, т.1 а.с.НОМЕР_30-НОМЕР_32)

Оскільки пошуки ланцюжка із хрестиком тривали в

забур'яненому місці уже після

закінчення відтворення та від'їзду групи, і у відсутність підсудної, з нею було проведено впізнання цих речових доказів, в

ході якого ОСОБА_1 впевнено впізнала

викрадені з будинку потерпілої речі (т.1 а.с. 166-169).

В судовому засіданні, намагаючись опорочити даний доказ,

підсудна заявила, що впізнання проводилось з порушенням:  інші два хрестики були

6

підкладені на

стіл при ній, а той, який нібито вона впізнала, значно різнився, на ньому були сліди корозії та потемніння.

Однак допитані в суді свідки - помічник прокурора

ОСОБА_27 та ОСОБА_28, яка була

залучена для впізнання в якості понятої, повністю спростували ці твердження

підсудної та пояснили, що її допит перед впізнанням, відбувався в одному кабінеті, а саме впізнання з фотографуванням

слідчої дії - в іншому. Всупереч

тверджень підсудної, спочатку вона впізнавала ножі, а потім хрестики, і ці

однорідні предмети готувалися для впізнання у відсутність ОСОБА_1.

В судовому засіданні колегія суддів оглянула речовий

доказ і переконалася, що ланцюжок і

хрестик виглядають новими, ніяких слідів корозії не мають, тобто показання ОСОБА_1 є явно неправдивими.

В суді ОСОБА_1 не заперечувала, що малюнок хрестика,

долученого до її явки з повинною, вона виконала сама, але на питання чому цей

речовий доказ виявився в указаному нею місці та

співпадає з її малюнком, відповідь дати не змогла.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №НОМЕР_2 від

26.07.05р. на трупі ОСОБА_2 були виявлені чисельні колото-різані рани грудної

клітини, обличчя, шиї, верхніх

кінцівок, проникаюче поранення грудної клітини з пошкодженням серця та сердечної сорочки, проникаюче поранення в

порожнину черепу з пошкодженням

мозку. Всього на трупі виявлено 14 ран, із яких 2 наскрізні, що утворилося від

дії гострого предмету з колючо-ріжучими властивостями по типу клинка ножа( т.І а.с.85-88)

При перевірці показань ОСОБА_1 на місці, в порядку ст.

194 КПК України, які вона давала в умовах, що

виключали здійснення на неї будь-якого тиску, а потім і при допиті в якості обвинувачуваної (т.І а.с.

158), підсудна розповідаючи про

механізм нанесення ударів, сама звернула увагу на важливу деталь (і це чітко зафіксовано на відеоплівці), що після нанесення нею

удару в скроню, ніж застряг у голові потерпілої.

Із висновку додаткової судово-медичної експертизи

№НОМЕР_3 від 12.09.05р. та показань

судово-медичного експерта в судовому засіданні вбачається, що показання ОСОБА_1 про обставини позбавлення нею

життя потерпілої відповідають даним судово-медичного

дослідження трупу ОСОБА_2

Як пояснила експерт ОСОБА_29, дійсно, в указаній

підсудною анатомічній області

виявлено проникаюче у порожнину черепу колото-різане поранення, довжина раневого каналу якого складає 6,5 см, із

наскрізним пошкодженням твердої мозкової оболонки,

правої скроневої долі головного мозку, з пошкодженням

малого крила основної кістки справа та твердої мозкової оболонки, і при

його заподіянні ніж міг застрягти в голові.

Підсудна ОСОБА_1 на досудовому слідстві показувала, що

знаряддя злочину - ніж, вона купила у

м.Гадячі в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» за 5 гривен з копійками (т.І а.с. 107,157,164)

В ході розслідування усі наявні в магазині ножі були вилучені та пред'явлені підсудній для впізнання, і та,

вказавши на ніж під №7, пояснила, що аналогічним

ножем вона наносила тілесні ушкодження потерпілій, а потім викинула його

з мосту у річку(т.1 а.с. 170-173)

В судовому засіданні прокурор надав довідку з вказаного

магазину про те, що його ціна складає 5грн.30коп., що

підтверджує показання ОСОБА_1 про вартість ножа.

7

За висновком медико-криміналістичної експертизи №НОМЕР_4

від 7.09.2005року виявлені на одягу

убитої пошкодження та колото-різані рани на трупі потерпілої ОСОБА_2 могли утворитися від дії

наданого на дослідження ножа (т.2 а.с. 124-130)

При обшуку, проведеного 26 липня 2005 року за місцем

проживання підсудної, був вилучений одяг

ОСОБА_1 в якому вона знаходилась в день події- шорти,

футболка, тапочки та рюкзак (т.1 а.с.67-68).

Судово-імунологічними експертизами встановлено, що на

внутрішній поверхні рюкзака, належного

підсудній, мається кров людини, яка може походити від потерпілої ОСОБА_2

Це узгоджується з показання ОСОБА_1 на слідстві, що

знаряддя злочину вона перевозила в рюкзаку.

Кров потерпілої ОСОБА_2 виявлена і на шортах підсудної, в області накладних

кишень ззаду(т.2 а.с.142-145,150-154).

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 яких-небудь

переконливих аргументів про походження цих плям крові не привела.

Таким чином, по справі зібрано достатньо доказів, які

викривають підсудну ОСОБА_1 як

особу, що намагаючись здійснити крадіжку чужого майна з проникненням у житло, будучи виявленою господаркою

будинку, вчинила розбійний напад на потерпілу ОСОБА_2

та заподіявши їй чисельні удари ножем,

з користі позбавила її життя, і заволоділа майном убитої, а тому дії підсудної колегія суддів кваліфікує за ст.ст.

187ч.4 та 115ч.2п.6 КК України.

Заяву підсудної в суді про причетність до вбивства

ОСОБА_2 двох заїзджих чоловіків, колегія судців розцінює

як її незграбну спробу уникнути відповідальності за вчинені злочини.

Ця версія перевірялася шляхом дачі судового доручення і в

судовому засіданні і ніякого підтвердження не

знайшла. Жоден із допитаних судом свідків, у тому числі за клопотанням захисту, не підтвердив того,

що на час вбивства -близько 19 год., біля помешкання потерпілої знаходився

автомобіль. На місці злочину не виявлено і відбитків

пальців рук сторонніх осіб, окрім убитої та . підсудної.

Про те, що злочин вчинив місцевий житель та вхожий до

потерпілої, якою і є підсудна

ОСОБА_1, крім вищенаведених доказів її вини, переконливо свідчить і спосіб закривання злочинцем вхідних дверей

будинку після вбивства, такий,

як це робила потерпіла, про що не могли знати чужі люди, та добре знала винна - ОСОБА_1

Стосовно доводів підсудної про застосування до неї

недозволених методів дізнання та порушення права на захист, то вони ретельно

перевірялися в порядку судового

доручення органами прокуратури і визнані безпідставними, у зв'язку з чим постановою заступника прокурора Полтавської

області від 9 лютого 2006 року за

даним фактом було відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю події злочину. Такі доводи належним чином

перевірялися і в судовому засіданні і також не знайшли

ніякого підтвердження.

Як вбачається з матеріалів справи, будучи затриманою 27

липня 2005 року за підозрою у

вчиненні злочину, ОСОБА_1 в той же день були роз'яснені її процесуальні права, які вона відразу ж і

використала, відмовившись давати показання (т.1

а.с.110-113,114-117)

Наступного дня їй знов було роз'яснено право на захист

(1а.с.109), активно використавши

яке, вона побажала мати захисника. її вимога була забезпечена, і до

8

першого допиту ОСОБА_1 мала змогу на спілкування з професійним адвокатом. В його присутності був проведений її допит, де

підозрювана знов відмовилась давати

показання, посилаючись на ст.63 Конституції України (т.1 ах. 120)

В послідуючому вона відмовилася від захисника, давала

зізнавальні показання не тільки працівникам

міліції, а й іншим членам слідчої групи, зокрема, прокурору району, де у процесуальних документах власноручно

вказувала, що розповідає правду без усілякого

примусу, « щоб скинути тягар з душі» (т.1 а.с.124-127)

Коли у справу вступив інший адвокат, вона також визнавала

свою вину повністю і упродовж усього

досудового слідства особисто чи через захисника на незаконні методи дізнання не скаржилась.

В суді ОСОБА_1 заявила, що її фактично не освідували,

експерт кудись поспішав і не оглядав її, а тому і не виявив слідів насильства.

Допитана в судовому засіданні судово-медичний експерт

ОСОБА_29 засвідчила, що коли ОСОБА_1 уже

зізналася у вчиненні вбивства, 29 липня, за декілька годин перед відтворенням, вона зранку ретельно

оглядала підсудну і ніяких

тілесних ушкоджень, які б могли бути спричинені їй за час затримання не виявила. При цьому експерт надала для доручення до

справи власноручну розписку ОСОБА_1, датовану 29.07.05р., що вона ніяких

претензій до висновку експерта не має.

Про те, що експерт в дійсності ретельно оглядала

затриману, свідчить і зміст її

висновку, в якому відображені навіть сліди від ушкоджень річної давнини, виявлені у підсудної (т.2 а.с.104-105).

Більше того, із матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 на

початку слідства утримувалась в Гадяцькому

райвідділі міліції, працівником якого є її рідний брат - помічник дільничного

інспектора ОСОБА_30.

Будучи допитаним в суді, він пояснив, що увесь той час

перебував на роботі, і всупереч показань

підсудної, підтвердив, що йому надавалася можливість поспілкуватися з сестрою.

Отже, доводи підсудної ОСОБА_1 про застосування до неї

недозволених методів дізнання, внаслідок яких

вона себе обмовила, є надуманими.

Вирішуючи питання про призначення покарання, судова колегія виходить

із  вимог ст.65 КК України, при цьому враховує ступінь

тяжкості вчинених злочинів, що

відносяться до особливо тяжких, конкретні обставини справи, дані про особу винної, її молодий вік, та інші обставини, що

впливають на міру покарання.

Підсудна ОСОБА_1 раніше не судима, за місцем постійного проживання характеризується позитивно (т.1

а.с.176,179,183,185).

Однак судом встановлено, що за період навчання в

технікумі вона змінила свою поведінку, систематично прогулювала заняття, за що

була відрахована з навчального закладу, не користувалась повагою в групі,

обманювала батьків, привласнювала

чуже майно, мала борги. Це підтверджується показаннями куратора групи свідка ОСОБА_31, а також дослідженими судом

показаннями свідків ОСОБА_32,

ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, даними її характеристики (т.1 а.с.91,93,83,174)

В силу ст. 67КК України обставиною, що обтяжує покарання

ОСОБА_1 колегія суддів визнає вчинення

злочину щодо особи похилого віку. Обставин, що пом'якшують покарання, судова колегія не вбачає.

Відповідно до медичного висновку ОСОБА_1 здорова,

працездатна (т.1 а.с.190).

9

Згідно з висновком амбулаторної психолого-психіатричної

експертизи ОСОБА_1 є осудною, під дію ст. 19

ч.2,ч.З та ст.20 ЮС України не підпадає.

У підсудної виявлені такі якості, психіки як

егоїстичність, прагнення легкого життя,

корисливість, брехливість, хитрість, впертість, заздрість, причому останні носять яскраво виражений характер і можуть

впливати на її поведінку (т.2 а.с.111-116)

Судова колегія вважає ці висновки

обґрунтованими і правильними.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним

призначити підсудній ОСОБА_1 покарання у межах

санкцій кримінального закону.

По справі маються судові витрати за проведення судових

експертиз в сумі 1047 грн.43 коп., які відповідно до

ст.93 КПК України слід покласти на засуджену.

На підставі викладеного, керуючись с.ст.323,324 КПК

України, судова колегія,-

3АСУДИЛА:

ОСОБА_1 за ст. 187ч4 КК України на 8 років позбавлення

волі з конфіскацією всього належного їй майна, за п.6 ч.2 ст.115 КК України на

12 років позбавлення волі з

конфіскацією всього належного їй майна.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів,

шляхом часткового складання призначених покарань,

призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у

вигляді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного

їй майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 27 липня 2005

року, з моменту її затримання.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 залишити попередній -тримання під вартою.

Стягти з

засудженої ОСОБА_1 на користь держави 1047 грн.43 коп. судових витрат (т.2 а.с.94,170,174). Речові докази по справі:

-одяг потерпілої ОСОБА_2, ланцюжок|

хрестиком, шорти та рюкзак засудженої ОСОБА_1, а також 4 стрічки з красної

тканини - знищити;

· ніж, повернути в магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2» м.Гадяча за

належністю;

· відеокасету з записом слідчих дій зберігати при

справі.

Вирок може бути оскаржений до

Верховного Суду України через апеляційний суд Полтавської області протягом одного місяця: засудженою, з

моменту вручення їй