Постанова

від 05.04.2017 по справі 826/12908/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 05 квітня 2017 року                                           № 826/12908/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Джапартс» до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та рішення, скасування рішення. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Джапартс» (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про: - визнання протиправними дій відповідача щодо складання акту від 22 квітня 2016 року №4239/26-58-12-01-35848208 про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних по ПДВ позивача за період жовтень, листопад, грудень 2015 року; - визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 28 квітня 2016 року №0008941201 (далі - оскаржуване рішення). В обґрунтування позову зазначено, що акт перевірки та оскаржуване рішення відповідачем складені із порушенням норм законодавства, що є підставою для визнання їх протиправними та скасування у судовому порядку. Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/12908/16 (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні. Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову. Представник відповідача зазначив, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки відповідач при складанні акту перевірки та прийнятті оскаржуваного рішення діяв у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством. Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, а також приймаючи до уваги відсутність заперечень з боку представників сторін, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження. Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд - ВСТАНОВИВ: 22 квітня 2016 року відповідачем складено акт про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних по ПДВ позивачем за жовтень-грудень 2015 року, згідно з висновками якого, позивачем порушено граничний термін реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. На підставі акту перевірки, 28 квітня 2016 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким за порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі              30569,79 грн. Вважаючи дії відповідача щодо складання акту перевірки протиправними, а оскаржуване рішення таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне. Відповідно до п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76, п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.   Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Згідно з пп. 1 п. 2.5 розділу ІІ Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця, затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року №165, після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується): в разі встановлення помилок (порушень) в податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - акт про результати камеральної перевірки; в разі відсутності помилок (порушень) в податковій звітності - до впровадження в промислову експлуатацію АС «камеральна електронна перевірка», інспектор в тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку в графі «порушень (помилок) не виявлено» (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис; після впровадження в промислову експлуатацію АС «камеральна електронна перевірка» складається довідка про результати камеральної перевірки для платників податку, які надали декларацію в електронному виді з визначеною ІР-адресою. Відповідно до пункту 4.5 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 19 червня 2012 року №522 (далі - Регламент), результати камеральної перевірки оформлюються актом в разі: встановлення факту заниження (завищення) податкових зобов'язань або завищення (заниження) податкового кредиту та відповідно зменшення (збільшення) суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту або заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість; відмови у наданні бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість та виявлення заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування. З аналізу викладених норм вбачається, що при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають саме дані податкової звітності, а отже, в акті, складеному за результатами проведення камеральної перевірки, можуть бути зафіксовані лише встановлені помилки (порушення) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності. При проведенні камеральної перевірки податкових декларацій з ПДВ, Регламентом встановлений вичерпний перелік порушень, у результаті виявлення яких контролюючий орган має право складати саме акт камеральної перевірки. До такого переліку порушень не відноситься встановлення порушення термінів реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Суд зазначає, що термін реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не є даними податкової звітності, які досліджуються під час проведення камеральної перевірки, а тому контролюючим органом, не у спосіб, встановлений законодавством, складено акт камеральної перевірки з посиланням на таке порушення як несвоєчасна реєстрація податкових накладних. Нормами ПК України встановлено, що контролюючий орган при проведенні камеральної перевірки може перевірити дані Єдиного реєстру податкових накладних та у разі виявлення розбіжності провести документальну позапланову виїзну перевірку. Отже, підсумовуючи викладене суд приходить до висновку, що заявлена позивачем вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо складання акту є такою, що підлягає задоволенню. Стосовно оскаржуваного рішення суд зазначає наступне. Зі змісту акту перевірки вбачається, що штраф до позивача застосовано у зв'язку із порушенням ним граничного терміну реєстрації податкових накладних за жовтень-грудень 2015 року, а саме: - податкова накладна від 21 жовтня 2015 року №32 зареєстрована 20 листопада                      2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 15; - податкова накладна від 24 жовтня 2015 року №41 зареєстрована 20 листопада                   2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 12; - податкова накладна від 30 жовтня 2015 року №50 зареєстрована 20 листопада                   2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 6; - податкова накладна від 02 листопада 2015 року №1 зареєстрована 20 листопада               2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 3; - податкова накладна від 02 листопада 2015 року №2 зареєстрована 20 листопада               2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 3; - податкова накладна від 02 листопада 2015 року №3 зареєстрована 20 листопада               2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 3; - податкова накладна від 02 листопада 2015 року №4 зареєстрована 20 листопада       2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 3; - податкова накладна від 04 листопада 2015 року №5 зареєстрована 20 листопада              2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 1; - податкова накладна від 12 листопада 2015 року №21 зареєстрована 12 грудня           2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 15; - податкова накладна від 12 листопада 2015 року №22 зареєстрована 12 грудня              2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 15; - податкова накладна від 19 листопада 2015 року №30 зареєстрована 12 грудня              2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 8; - податкова накладна від 19 листопада 2015 року №32 зареєстрована 12 грудня                   2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 8; - податкова накладна від 19 листопада 2015 року №33 зареєстрована 12 грудня                     2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 8; - податкова накладна від 23 листопада 2013 року №35 зареєстрована 12 грудня                   2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 4; - податкова накладна від 23 листопада 2015 року №36 зареєстрована 12 грудня                    2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 4; - податкова накладна від 24 листопада 2015 року №37 зареєстрована 12 грудня                    2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 3; - податкова накладна від 24 листопада 2015 року №38 зареєстрована 12 грудня                   2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 3; - податкова накладна від 25 листопада 2015 року №39 зареєстрована 25 листопада              2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 2; - податкова накладна від 03 грудня 2015 року №11 зареєстрована 30 грудня 2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 12; - податкова накладна від 03 грудня 2015 року №12 зареєстрована 30 грудня 2015 року, кількість днів затримки реєстрації - 12. Загальна сума ПДВ - 305697,90 грн., ставка штрафу – 10%, сума штрафу - 30569,79 грн. Факт порушення граничного терміну реєстрації зазначених вище податкових накладних представником позивача у ході судового розгляду справи не заперечувався, при цьому, таким представником зазначено про невірне застосування відповідачем норм законодавства при нарахуванні позивачу штрафу за порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних за жовтень-грудень 2015 року. Суд погоджується з доводами представника позивача з огляду на таке. Відповідно до п. 120-1.1, п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України   (у редакції, чинній до 01 січня 2016 року), порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 цього Кодексу,   тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог ст.ст. 192 та 201   цього Кодексу   покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів. Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог ст.ст. 192 та 201   цього Кодексу    покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування. Порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 120-1.3 ст. 120-1 ПК України). Згідно з п. 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №375, Міністерство фінансів України (Мінфін) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства. Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року №909-VIII   (який набрав чинності з 01 січня 2016 року) п. 120-1.3 ст. 120-1 ПК України, а разом з ним і вимогу про обов'язкове застосування контролюючим органом порядку застосування штрафних санкцій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, виключено. Відтак, органи ДФС, починаючи із 01 січня 2016 року мають повноваження застосовувати штрафні санкції, що передбачені ст. 120-1 ПК України,   не керуючись порядком, затвердженим Міністерством фінансів України. Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Конституційний Суд України рішенням у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України   (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 зазначив, що у ст. 58 Конституції України   закріплено один із загальновизнаних принципів права - принцип негайної дії норми права у часі, тобто вона є нормою-принципом. Обсяг дії норми-принципу порівняно із звичайною нормою набагато ширший, оскільки вона не регулює конкретні суспільні відносини, а встановлює загальне, основоположне правило для всіх чи певного кола правовідносин. Частина 1 ст. 58 Конституції України встановлює принцип дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, який має застосовуватися щодо будь-яких законів чи інших нормативно-правових актів. Дія зазначеного принципу обмежена лише випадками, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Інших обмежень ст. 58 Конституції України   не передбачає. Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 04 серпня 2015 року №К/800/43382/14 зазначив, що даний конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. На думку суду, принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативно-правових актів є загальним принципом права. Проте, надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Тому суд не погоджується з думкою відповідача, викладеною у запереченні, щодо правомірності притягнення платників податків до відповідальності на підставі ст. 120-1 ПК України до набрання чинності внесених змін до даної статті ПК України. Тобто, на час порушення позивачем терміну реєстрації податкових накладних (жовтень-грудень 2015 року) повинна застосовуватися ст. 120-1 ПК України у редакції, чинній на момент вчинення такого порушення. Отже, контролюючий орган міг застосувати штрафні санкції, передбачені ст. 120-1 ПК України      (до 01 січня 2016 року) тільки у відповідності до порядку застосування штрафних санкцій, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Разом з тим, станом на момент вчинення порушення позивачем (жовтень-грудень              2015 року) порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, на підставі якого контролюючим органом застосувалися б штрафні санкції, визначені ст. 120-1 ПК України,   не затверджено. При цьому, суд зазначає, що відсутність правового механізму притягнення до відповідальності за правопорушення розцінюється як невизнання законом правопорушення як такого. Зворотною дією в часі ст. 120-1 ПК України   є не саме лиш визнання факту порушення терміну реєстрації податкових накладних правопорушенням, а й застосування для притягнення до відповідальності за це порушення ст. 120-1 ПК України   у редакції 2016 року до подій, що мали місце в 2015 році, тобто у зворотному порядку в часі. Оскільки позивач прострочив реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у жовтні-грудні 2015 року, - він не може бути притягнутий до відповідальності за ст. 120-1 ПК України у 2016 році. Таким чином, підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про допущення відповідачем порушення норм законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим воно є таким, що підлягає скасуванню у судовому порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Джапартс» до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та рішення, скасування рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю. Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо складання акту від 22 квітня 2016 року №4239/26-58-12-01-35848208 «Про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних по податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Джапартс» (код ЄДРПОУ 35848208) за період: жовтень, листопад, грудень 2015 року». 3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від               28 квітня 2016 року №0008941201. 4. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Джапартс» (код ЄДРПОУ 35848208) здійснений ним судовий збір у розмірі 2756,00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39471390). Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України. Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Суддя                                                                                                    В.І. Келеберда