Постанова

від 04.04.2017 по справі 823/1306/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1306/16 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2017 року м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Мельничука В.П., Лічевецького І.О.,

за участю секретаря Борейка Д.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства Степ до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство Степ (далі - Позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.06.2016 року №0000131141, №0000151410, №0000141410, №0000751301, №0000761301 та №0000912200.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанцій встановлено, що на підставі направлень від 09.03.2016 року №152/23-00-22-0109, №153/23-00-22-0109, №154/23-00-22-0109, №155/23-00-22-0109 та №156/23-00-22-0109 виданих Головним управлінням ДФС у Черкаській області, співробітниками Уманської ОДПІ та Головного управління ДФС у Черкаській області, проведена документальна планова виїзна перевірка фермерського господарства Степ , податковий номер 31883500, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 04.05.2016 року №21/23- 00-22-0105/1/31883500, згідно висновків якого встановлено такі порушення:

1) ст.187, п. 188.1. ст.188, п.п.209.15.2., п. 209.15 ст.209 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в результаті чого занижено податок на додану вартість по спеціальній декларації на загальну суму 9165,00 грн , в т.ч. занижено на загальну суму 70542 грн , в т.ч. за вересень 2013 року на 6772 грн , за грудень 2013 року на 4057 грн , за жовтень 2014 року на 2915 жовтень 2015 року на 340 грн , за грудень 2015 року на 56458 грн та завищено на загальну суму 61377 грн , в т.ч. за липень 2014 року на 500 грн , за листопад 2014 року на 7980 грн , за грудень 2014 року на 600 грн , за липень 2015 року на 4157 грн , за серпень 2015 року на 8383 грн , вересень 2015 року на 12625 грн , за листопад 2015 року на 27132 грн ;

2) ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.9 ст.189, п.209.7 ст.207, п.п.209.15.2., п.209.15 ст.209 Кодексу, в результаті занижено податок вартість по загальній декларації на загальну суму 81282 грн , в т.ч. за квітень 2013 року 2108 грн , за грудень 2013 року на 333 грн , за липень 2014 року на 500 грн , за листопад 2014 7980 грн , за грудень 2014 року на 600 грн , за травень 2015 року на 4167 грн , за червень 2015 року на 4550 грн , за серпень 2015 року на 17167 грн , за вересень 2015 року на 16666 грн , за листопад 2015 року на 27211 грн ;

3) ст.209 Кодексу, п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року №11 Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів , в результаті чого несвоєчасно перераховано на спеціальний рахунок податок на додану вартість за жовтень 2014 року в сумі 8280 грн , за листопад 2014 року в сумі 122205,67 грн , за вересень 2015 року в сумі 14984,33 грн , за грудень 2015 року в сумі 431136,33 грн ;

4) п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320, в результаті чого видано під звіт кошти в сумі 31114,94 грн без повного звітування щодо раніше виданих коштів;

5) п.1 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг від 06.07.1995 №265/95-ВР, в результаті чого реалізовано за готівкові кошти без використання реєстратора розрахункових операцій товар на загальну суму 600 грн ;

6) пп.168.1.1, 168.1.4 п.168.1 ст.168, пп.176.2.а п. 176.2 ст.176 Кодексу, в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 60493,15 грн ; нарахована пеня в розмірі 24280,10 грн ;

7) пп.176.2. б п.176.2 ст.176 Кодексу та розділу 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходів нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1020, зареєстрованого в Мінюсті України 13.01.2011 року за №46/18784; розд.3 Порядку заповнення Податкового розрахунку сум доходів нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міндоходів України від 21.01.2014 року №49 та зареєстрованого в Мінюсті України 05.02.2014 року за №228/25005; розд.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року №111/26556, а саме: подання у неповному обсязі звітність по формі 1-ДФ про суми виплачених доходів фізичним особам за 2013-2014 роки;

8) п.1 ч.2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №2464-VI від 08.07.2010 року із змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано єдиного соціального внеску в сумі 1689,83 грн ; нараховано пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску в сумі 301,75 грн ;

9) п.п . 1.2. п.16 1 Перехідних положень, п.п.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.4 п.168.1 ст.168 Кодексу, а саме ненарахування та несвоєчасне перерахування сум військового збору на виплачені доходи в результаті чого станом на 31.12.2015 року встановлено заборгованість в розмірі 47 019,12 грн ; донараховано військового збору в сумі 399,97 грн ; нарахована пеня в розмірі 3229,01 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом 07.06.2016 року винесено податкові повідомлення - рішення №0000131141, №0000151410, №0000141410, №0000751301, №0000761301 та №0000912200.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 07 червня 2016 року №0000141410 про застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати грошових зобов'язань: у сумі 44612,06 грн за затримку на 3,5 та 13 календарних днів сплати грошового зобов'язання у сумі 446 120,60 грн ; №0000151410 про застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати грошових зобов'язань: у сумі 13048, 61 грн за затримку на 6 та 12 календарних днів сплати грошового зобов'язання у сумі 130 486,10 грн , колегія суддів зазначає таке.

Пунктом 123.2 статті 123 Кодексу передбачено, що використання платником податків сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу додатково до штрафів, передбачених п. 123.1 ст.123 Кодексу тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів, платежів, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Положеннями ст.209 Кодексу визначено, що позитивна різниця між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначена:а ) за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими і технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва) підлягає перерахуванню:до державного бюджету - у розмірі 50 відсотків; на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам - суб'єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, - у розмірі 50 відсотків; б) за операціями із зерновими і технічними культурами підлягає перерахуванню: до державного бюджету - у розмірі 85 відсотків; на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам - суб'єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, - у розмірі 15 відсотків; в) за операціями з продукцією тваринництва підлягає перерахуванню: до державного бюджету - у розмірі 20 відсотків; на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам - суб'єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, - у розмірі 80 відсотків.

Кошти, зараховані на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, зазначені у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, автоматично протягом наступного операційного дня за днем, в якому кошти надійшли на такі рахунки, перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

В ході проведення перевірки контролюючим органом виявлено, що Позивачем несвоєчасно перераховані грошові кошти на спецрахунок чим порушено вимоги п.209.2 ст.209 Кодексу, а саме станом на 17.01.2015 року у сумі 130 485, 67 грн (сплачено 23.01.2015 року у сумі 230 702, 00 грн ); станом на 31.01.2015 року у сумі 14 984, 33 грн (сплачено 13.11.2015 року у сумі 200 000, 00 грн ); станом на 30.01.2016 року у сумі 431 136, 33 грн по спец декларації за грудень 2015 року сплачено 03.02.2016 року 350 000, 00 грн , 05.02.2016 року 100 000,00 грн.

Згідно ст.200 Кодексу та Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569, платник податку з метою сплати узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ повинен у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, забезпечити наявність необхідних коштів на своєму електронному рахунку.

Пунктом 40 підрозділу 2 розділу XX Кодексу передбачено, що штрафні санкції та пеня, передбачені ПК України, за порушення строків, установлених для самостійної сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, не застосовуються за умови наявності у такі строки коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету або на спеціальні рахунки платників - сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим відповідно до ст.209 Кодексу.

Суб'єкти спеціального режиму оподаткування у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, повинні забезпечити перерахування на їх додаткові електронні рахунки коштів у розмірі, достатньому для перерахування задекларованих сум податку до державного бюджету та на спеціальний рахунок на підставі поданої податкової декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування протягом звітного (податкового) періоду.

Колегія суддів звертає увагу на те, що при прийнятті податкових повідомлень-рішень №0000141410, №0000151410 податковим органом не враховані ті обставини, що відповідно до норм Кодексу сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Таким чином, кошти, своєчасно зараховані суб'єктом спеціального режиму оподаткування на його електронний рахунок та не перераховані у визначений Кодексом термін на спеціальний рахунок, не вважаються такими, що використані сільськогосподарським підприємством не за цільовим призначенням, у зв'язку з чим штрафні санкції, визначені п.123.2 ст. 123 Кодексом, не застосовуються та такі кошти стягненню до бюджету не підлягають.

Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що застосування податковим органом фінансових санкцій у випадках, встановлених ст.126 Кодексу є безпідставним.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 07 червня 2016 року №0000751301 про донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 232 802,78 грн та №0000761301 про донарахування військового збору у сумі 94 669,56 грн слід зазначити таке.

З акту перевірки від 04.05.2016 року №21/23-00-22-0105/1/31883500 вбачається, що контролюючим органом встановлено порушення п.п . 168.1.1 , п.п.168.1.4 п. 168.1 ст.168, п.п.176.2 п.176.2 ст.176 Кодексу, у зв'язку з чим прийнято податкове повідомлення-рішення №0000751301, за яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та пеню в сумі

232 802,78 грн , з яких 60 493,15 грн за податковим зобов'язанням, 148 043,31 грн за штрафними санкціями та 24 266,32 грн пені відповідно до п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 Кодексу.

На підставі акту перевірки винесено контролюючим органом податкове повідомлення-рішення №0000761301 за порушення п.п.168.1.1. , п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168 Кодексу, у зв'язку з чим визначено суму грошового зобов'язання з військового збору та пені в сумі 94 669 грн 56 коп., з яких 47 419 грн 09 коп. за податковим зобов'язанням, 44 021 грн 46 коп. за штрафними санкціями та 3 229 грн 01 коп. пені відповідно до п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 Кодексу.

Пiдпунктом 126.1 статтi 126 Кодексу визначено, що у разi якщо платник податкiв не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання та/або авансових внескiв з податку на прибуток пiдприємств протягом строкiв, визначених цим Кодексом, такий платник податкiв притягується до вiдповiдальностi у виглядi штрафу у таких розмiрах: при затримцi до 30 календарних днiв включно, наступних за останнiм днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмiрi 10 вiдсоткiв погашеної суми податкового боргу; при затримцi бiльше 30 календарних днiв, наступних за останнiм днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмiрi 20 вiдсоткiв погашеної суми податкового боргу.

Згідно п.127.1 ст.127 Кодексу ненарахування i неутримання та/або несплата (неперерахування) податкiв платником податкiв, у тому числi податковим агентом, до або пiд час виплати доходу на користь iншого платника податкiв, - тягне за собою накладення штрафу у розмiрi 25 вiдсоткiв суми податку, що пiдлягає нарахуванню та/або сплатi до бюджету. Тi самi дiї, вчиненi повторно протягом 1095 днiв, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмiрi 50 вiдсоткiв суми податку, що пiдлягає нарахуванню та/або сплатi до бюджету. Дiї, передбаченi абзацом першим цього пункту, вчиненi протягом 1096 днiв втретє та бiльше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмiрi 75 вiдсоткiв суми податку, що пiдлягає нарахуванню та/або сплатi до бюджету.

Положеннями статтi 126 Кодексу визначено, що застосування штрафної санкцiї застосовується у випадку, коли має мiсце несвоєчаснiсть сплати платником податкiв узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмiр такої санкцiї прямо залежить вiд часу затримки такої сплати.

Таким чином, у разi якщо платник податкiв не сплачує суми самостiйно визначеного грошового зобов'язання протягом строкiв, передбачених ПК, такий платник податкiв притягується до вiдповiдальностi вiдповiдно до статтi 126 Кодексу.

Статтею 127 Кодексу встановлено мiру вiдповiдальностi, яка покладається на платника податкiв, у тому числi i на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податкiв, до або пiд час виплати доходу на користь iншого платника податкiв, при цьому розмiр штрафних санкцiй за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не вiдповiдно до часу затримки такої несплати (як передбачено статтею 126 ПК), а залежно вiд кiлькостi допущених порушень протягом певного перiоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не вiдбулися до чи на момент виплати доходу.

З матеріалів справ вбачається, що Позивачем перераховано грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 136 545,74 грн та військового збору в сумі 58 371,97 грн з запізненням.

У той же час, відповідно до акту про результати позапланової перевірки ФГ Степ від 04.05.2016 року №21/23-00-22-0105/1/31883500 донарахована сума військового збору становить 399,97 грн. Сума 47019,12 грн є нарахованою платником та узгодженою сумою податкового зобов'язання, яка станом на 31.12.2016 року не була перераховано до бюджету (фактично перерахована 05.01.2016 року), що зафіксовано актом перевірки.

Отже, твердження Відповідача про те, що не підтверджено сплату податкового зобов'язання фактично не відповідає дійсності.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що несвоєчасна сплата (перерахування) податку з доходів фізичних осіб підпадає під ознаки відповідальності, визначеної статтею 126 Кодексу, а не статті 127 Кодексу, як це зазначено у розрахунку відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22 березня 2016 у справі № 21-3694а15; постановах Вищого адміністративного суду України від 05 липня 2016 року у справі № К/800/28362/15 та від 10 червня 2015 року у справі №820/12804/14.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 07 червня 2016 року №00001311410 про донарахування податку на додану вартість у сумі 110 424,00 грн слід зазначити таке.

Податковим органом встановлено порушення п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.9 ст.189, п.207.7 ст.207, п.п.209.15.2 п.209.15 ст.209 Кодексу, у зв'язку з чим винесено податкове повідомлення рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 110424 грн 00 коп., з яких 88339 грн за податковими зобов'язаннями та 22085 грн за штрафними санкціями.

Позивач є сільськогосподарським товаровиробником, яким обрано спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. У перевіряємий період Позивачем застосовувався спеціальний режим оподаткування у сфері сільського господарства, встановлений ст.209 Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем надано послуги з використанням сільськогосподарської техніки, а саме:

1) ПП Біотек Агрікольтюр Україна (код ЄДРПОУ 37016236) по вирощуванню ріпаку на суму 4166 грн 67 коп., ПДВ 833 грн 33 коп. (в т.ч. відповідно до акта виконаних робіт №ОУ - 0000042 від 16.12.2013 року, податкової накладної №12/2 від 16.12.2013 року на суму 1666,67 грн , ПДВ 333',33 грн та до акта виконаних робіт №273/2 від 09.07.2014 року, податкової накладної №273/2 від 09.07.2014 року на суму 2500 грн , ПДВ 500 грн );

2) ДП Іваньківський цукровий завод (код ЄДРПОУ 32741501) по перевезенню цукрового буряка на суму 39900 грн 28 коп., ПДВ 7980 грн 06 коп. (акт виконаних робіт від 10.11.2014 року, податкова накладна №443/2 від 10.11.2014 року);

3) ФГ Жашків Агросад (код ЄДРПОУ 38535861) по дискуванню (обробіток грунту ) на суму 6600 грн 00 коп., ПДВ 1100 грн 00 коп. ( в т.ч. згідно акту виконаних робіт №ОУ- 0000029 від 01.12.2014 року, податкова накладна 378/2 від 01.12.2014 року на суму 3600, 00 грн , в т.ч. ПДВ 600,00 грн та акту виконаних робіт №ОУ- 0000018 від 31.08.2015року, податкова накладна 309/2 від 25.08.2015 року на суму 3000,00 грн , в т.ч. ПДВ 500, 00 грн );

4) TOB Цегров (код ЄДРПОУ 39034194) по посіву ріпаку на суму 225000 грн 00 коп., ПДВ 37500 грн 00 коп. (в т.ч. на суму 25000,00 грн , в т.ч. ПДВ 4166,67 грн (акт виконаних робіт №ОУ- 0000004 від 25.05.2015 року , податкова накладна №185/2 від 25.05.2015року), на суму 100000,00 грн , в т.ч. ПДВ 16666,67 грн (акт виконаних робіт ОУ- 0000021 від 27.08.2015року,податкова накладна 322/2 від 27.08.2015 року), на суму 50000,00 грн , в т.ч. ПДВ 8333,33 грн (акт виконаних робіт №ОУ-0000022 від 02.09.2015 року, податкова накладна №310/2 від 02.09.2015 року), на суму 50000,00 грн в т.ч. ПДВ 8333,33 грн (акт виконаних робіт №ОУ- 0000023 від 03.09.2015 року,податкова накладна 323/2 від 03.09.2015 року);

6) ТДВ Шрамківський цукровий завод (код ЄДРПОУ 00373445) з автоперевезень цукрового буряка на суму 136052 грн 29 коп., ПДВ 27210 грн 66 коп. (акт виконаних робіт від 30.11.2015 року, податкова накладна №435/2 від 30.11.2015 року).

Апелянт зазначає, що надані послуги ПП Біотек Агрікольтюр Україна , ФГ Жашків Агросад , ТОВ Цегров , ТДВ Шрамківський цукровий завод , ДП Іваньківський цукровий завод не відносяться до сільськогосподарських послуг, оскільки вказані суб'єкти господарювання не є платниками податку на додану вартість із спеціальним режимом оподаткування.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (додатки №1, №1А) основним видом економічної діяльності, визначеного на підставі державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності за рік, Товариства з обмеженою відповідальністю Цегров та Фермерського господарства Жашків Агросад є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (сільськогосподарської продукції), ТДВ Шрамківський цукровий завод , ДП Іваньківський цукровий завод - виробництво цукру, а ПП Біотек Агрікольтюр Україна дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук (основний), а також допоміжна діяльність у рослинництві; діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами.

За приписами п.п.209.15.2 п.209 ст.209 Кодексу діяльністю у сфері сільського господарства є: а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація; б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах, а також їх обробка, переробка та/або консервація; в) надання послуг іншим сільгосптоваровиробникам (юридичним особам) та/або фізичним особам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг).

Таким чином, надання послуг іншим сільгоспвиробникам з використанням сільськогосподарської техніки є діяльністю у сфері сільського господарства.

Підпунктом 14.1.235. п.14.1 ст. 14 Кодексу визначено: сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

З п.209.6 ст. 209 Кодексу вбачається, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

У той же час, відповідно положень п.209.1 ст.209 Кодексу резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п.209.6 ст. 209 Кодексу, може обрати спеціальний режим оподаткування.

Отже, Кодексом не визначено критеріїв віднесення до категорії сільгосптоваровиробників - обрання суб'єктом господарювання спеціального режиму оподаткування.

Нормами законодавства не передбачено підстав для обмеження підприємницької діяльності у сфері сільського господарства, яка підпадає під спеціальний режим оподаткування в порядку ст.209 Кодексу, виключно наданням сільськогосподарських послуг суб'єктам спеціального режиму оподаткування. А отже, відображення Позивачем у скороченій податковій декларації податкових зобов'язань з податку на додану вартість за операціями з надання послуг з використанням сільськогосподарської техніки є правомірним.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2016 року у справі № К/800/17159/13.

Слід звернути увагу, що згідно положень п. 188.1. ст.188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Податковим органом під час проведення перевірки встановлено, протягом 2015 року здійснювалась видача зернових культур (сільськогосподарської продукції) в рахунок орендної плати за паї по ціні нижчій, ніж собівартість виданої продукції.

Так, наприклад собівартість кукурудзи у 2015 році складає 1,20 грн за 1 кг., в ході проведення перевірки встановлено, що реалізація кукурудзи проводиться по ціні 1, грн. за 1кг.

Отже, Позивачем порушено вимоги п.188.1 ст.188 Кодексу, однак суд першої інстанції на вказані обставини не звернув уваги та не надав оцінку виявленим порушенням, при цьому вирішив питання про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 07 червня 2016 року №00001311410 у повному обсязі.

Згідно розрахунку штрафних санкцій за заниження ФГ Степ податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року до податкового повідомлення-рішення від 07.06.2016 року №00001311410 по спеціальній декларації загальна сума збільшення податкового зобов'язання становить 9 165 грн, сума штрафної санкції (фінансової) санкції становить 2 291 грн; по загальній декларації загальна сума збільшення податкового зобов'язання становить 79 174 грн, сума штрафної (фінансової) санкції 19 794 грн.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 червня 2016 року №00001311410 у розмірі суми 98 968 грн підлягають задоволенню, а слід відмовити - лише в частині суми 11 456 грн (110 424 грн - 98 968 грн).

Щодо податкового повідомлення-рішення від 07 червня 2016 року №0000912200 про застосування штрафних санкцій у сумі 8500,00 грн колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірки контролюючим органом було встановлено, що з каси товариства видавались готівкові кошти під звіт на господарські потреби, що підтверджується видатковим касовим ордером.

Однак, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або звіт з моменту отримання готівкових коштів до закінчення перевіряємого періоду (до 01.01.2016 року) працівниками товариства не подавався, що підтверджується письмовим поясненням головного бухгалтера.

Пунктом 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 13.01.2005 року за №40/10320 визначено, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

У порушення вказаного Положення касиром ФГ Степ неодноразово було видано готівкові кошти під звіт, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю на загальну суму 31 114, 94 грн.

За результатами проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 червня 2016 року №0000912200, згідно з яким застосовано штрафні санкції у сумі 7778 грн 73 коп (31 114, 94 грн х 25%) за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки.

За приписами пп.170.9.2. п.170.9 ст.170 Кодексу звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:а) завершує таке відрядження;б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

У матеріалах справи наявні пояснення головного бухгалтера ФГ Степ Вівчар Ю.В. про те, що звіт про використання готівкових коштів з моменту отримання готівкових коштів до закінчення перевіряємого періоду не подано.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про протиправність та скасування цього податкового повідомлення-рішення, виходив з того, що до ФГ Степ застосовано штрафну санкцію в розмірі 8500 грн , однак в розрахунку штрафних санкцій зазначена сума 7778,73 грн , а тому оскаржуване рішення контролюючого органу не відповідає вимогам наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків та підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно пункту 2 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого наказом Міністерства фінанасів України від 28.12.2015 року №1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22.01.2016 року за N 124/28254, у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами, зокрема, "С" - у разі застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та/або пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (додаток 10);.

Відповідно пункту 3 розділу II цього Порядку податкове повідомлення-рішення складається за кожним окремим податком, збором разом із штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), передбаченими Кодексом , а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) та пенею за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у тому числі за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами пункту 4 розділу II Порядку якщо за результатами адміністративного оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, збільшуються, то крім раніше сформованого податкового повідомлення-рішення, складається та додатково надсилається (вручається) окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному порядку.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 червня 2016 року №0000912200 у розмірі суми 7778,73 грн задоволенню не підлягають, а слід визнати протиправним та скасувати лише в частині суми 721,73 грн (8500,00 грн - 7778,73 грн).

Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув та постановив помилкове рішення про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Положеннями ст.159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Частиною 1 статті 198 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду та прийняти нову постанову.

Відповідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права призвели до частково неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції слід скасувати часткового з прийняттям в цій частині нової постанови про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року скасувати в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.06.2016 року №00001311410, №0000912200 та прийняти в цій частині нову постанову наступного змісту.

У задоволенні адміністративного позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.06.2016 року №00001311410 в частині суми 98968 грн, у тому числі за основним платежем 79174 грн та за штрафними санкціями 19794 грн; №0000912200 в частині суми 721,73 грн за штрафними санкціями - відмовити.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Мельничук В.П.

Лічевецький І.О.

Постанова складена у повному обсязі 10 квітня 2017 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.