Ухвала

від 28.03.2017 по справі 826/4381/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2017 року м. Київ К/800/45553/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кравцова О.В.,

суддів Єрьоміна А.В.,

Мороз Л.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут проектування до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інститут проектування (надалі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (надалі - відповідач, Інспекція), в якому просило скасувати постанову №3-0710/3 від 7 жовтня 2013 року про накладення штрафу у розмірі 103 230,00грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Інспекція звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просила судові рішення скасувати, прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заперечень на касаційну скаргу не надходило.

Враховуючи положення частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), колегія суддів здійснює перегляд судових рішень в межах касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу Інспекцією проведено позапланову перевірку дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва (144-квартирний будинок), що знаходиться за адресою: вул. Лісова, 50, м. Ірпінь, Київської області.

Під час проведення перевірки встановлено, що проектна документація розроблена Товариством та затверджена замовником, відповідальна особа проектувальника по здійсненню авторського нагляду - головний інженер проекту ОСОБА_2, генеральний підрядник - підприємства об'єднання громадян Асоціації забудовників Солідарність Ірпінської міської громадської організації Солідарність , технічний нагляд здійснює - ОСОБА_3

В ході проведення перевірки встановлено, що проект виконання робіт (ПВР) розроблено не у відповідності до проекту організації будівництва (ПОБ). Дані проекти розроблені з порушенням ДБН А.3.1-5-2009, чим порушено вимоги статті 23 Закону України Про архітектурну діяльність , авторський та технічний нагляд здійснюється не у повному обсязі.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 27 вересня 2013р.

В зв'язку з виявленням у ході проведення перевірки порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27 вересня 2013 року №1-Л-З-2709/1595, яким встановлено порушення статті 23 Закону України Про архітектурну діяльність .

7 жовтня 2013 року за наслідками позапланової перевірки постановою №З-0710/3 було накладено штраф на позивача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Товариство визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 103 230,00 грн.

Не погоджуючись із даною постановою, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку щодо протиправності оскаржуваного рішення.

Колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року N 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (надалі - Закон № 3038-VI в редакції від 6 липня 2013 року, що була чинною на момент прийняття оскаржуваного рішення) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до частини третьої статті 41 Закону № 3038-VI орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 2 частини четвертої статті 41 Закону № 3038-VI передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Згідно із частинами першою, другою статті 3 Закону України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування (надалі - Закон № 208/94-ВР, в редакції від 20 листопада 2011 року, що була чинною на момент прийняття оскаржуваного рішення) справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, враховуючи вищенаведені правові норми, саме Інспекція здійснює контроль за додержанням вимог законодавства у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (надалі - Порядок № 553, в редакції від 27 лютого 2012 року, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 7 Порядку № 553 передбачено вичерпний перелік підстав для проведення позапланової перевірки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позапланова перевірка Товариства здійснювалась на підставі направлення № 1801.13/08/01 від 12 червня 2013 року. Також судами встановлено, що підставою для проведення перевірки позивача став лист Служби безпеки України від 24 травня 2013 року № 52/27-738. Проте, в акті перевірки не вказано на підставі чого були надані повноваження головному інженеру ОСОБА_4 здійснювати позапланову перевірку позивача 27 вересня 2013 року.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553, строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. У разі потреби продовження позапланової перевірки керівником інспекції державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступником видається наказ.

Акт перевірки і протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-З- 2709/1595 складені головним держаним інспектором Вискребцовим Є.В. однією і тією ж датою - 27 вересня 2013 року.

У свою чергу, як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, в матеріалах справи відсутні докази направлення головного держаного інспектора Вискребцова Є.В. для здійснення позапланової перевірки на об'єкті 27 вересня 2013 року .

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку щодо протиправності проведення позапланової перевірки об'єкта будівництва позивача 144- квартирного житлового будинку на вул. Лісовій, 50 у м. Ірпінь, Київської області, та відсутності підстав для її проведення, передбачені пунктом 7 Порядку № 533.

Також необхідно зазначити, що оскаржуваною постановою визнано винним Товариство у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини першої статті 2 Закону № 208/94-ВР.

Абзацом 2 частини першої статті 2 Закону № 208/94-ВР передбачена відповідальність суб'єкта містобудування за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за заниження категорії складності об'єкта будівництва.

Отже, законодавством передбачена відповідальність у випадку передачі замовнику проектної документації, розробленої з порушенням вимог законодавства.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, висновки Інспекції в оскаржуваній постанові щодо дій Товариства не містять в собі складу правопорушення.

Також Інспекцією в оскаржуваній поставної зазначено, що виконавча документація (загальний журнал виконання робіт, журнал авторського нагляду) ведеться не у повному обсязі з порушенням Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №903 (надалі - Порядок № 903). Акти прихованих робіт складені не на всі виконані роботи, з порушенням ДБН А.3.1-5-2009.

Відповідно до статті 11 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV Про архітектурну діяльність (надалі - Закон № 687-XIV, в редакції від 4 липня 2013 року, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

З матеріалів справи вбачається, що технічний нагляд забезпечується замовником, та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, в даному випадку технічний нагляд об'єкту здійснював ОСОБА_3

Головний інженер проекту ОСОБА_2 здійснював авторський нагляд відповідно до наказу №4 від 4 червня 2012 року.

Нормами ДБН А.3.1-5-2009 встановлено, що Додаток В до ДБН А.3.1-5-2009, у якому закріплено форму загального журналу робіт, носить рекомендаційний характер.

Згідно з пунктом 2.5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури авторський нагляд передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту. Результати авторського нагляду фіксуються в журналі.

Відповідно до ДБН А.2.2-4-2003, для фіксування результатів авторського нагляду на будівництво повинен вестись журнал авторського нагляду (далі - журнал), який оформлюється проектувальником у двох примірниках, один з яких зберігається на будівництві, а другий знаходиться у проектувальника. Записи ведуться в обох примірниках і повинні бути ідентичні. Форми журналу наведені в додатку В.

Таким чином, додатком В ДБН А.2.2-4-2003 встановлено лише форму журналу авторського нагляду.

Враховуючи викладене, та погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів дійшла до висновку, що проведена Інспекцією позапланова перевірка дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якої складено акт, протокол та винесено постанову про накладення штрафу, відбулася з порушенням норм чинного законодавства України, у свою чергу, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Отже, колегія суддів, керуючись частиною першою статті 224 КАС України, приходить до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді