Ухвала

від 05.04.2017 по справі 8/5009/7946/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.04.2017 справа № 8/5009/7946/11

Суддя Носівець Вікторія Вікторівна, розглянувши скаргу вих. № 008-32/3904 від 13.03.2017 р. публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на дії Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області у справі № 8/5009/7946/11

за позовом публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25)

до відповідача закритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий обчислювальний центр» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 37)

про стягнення 4481 грн. 39 коп. основного боргу за спожиту електроенергію за договором № 1039 від 01.01.1993 р.

орган примусового виконання - Дніпровський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області (69006, м. Запоріжжя, вул. Лобановського, 10)

Представники сторін та учасники судового процесу:

від позивача (заявника): ОСОБА_1, довіреність № 40 від 06.02.2017 р.;

від відповідача (боржника): не з'явився;

від Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області: ОСОБА_2, довіреність б/н від 21.07.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.01.2012 р. позов відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до закритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий обчислювальний центр» про стягнення 4481,39 грн. основного боргу за спожиту електроенергію за договором № 1039 від 01.01.1993 р. задоволено.

На виконання рішення від 23.01.2012 р. судом 06.02.2012 р. видано накази про стягнення 4481,39 грн. основного боргу та 1411,50 грн. судового збору.

До господарського суду Запорізької області 13.03.2017 р. від публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» надійшла скарга вих. № 008-32/3904 від 13.03.2017 р. на дії Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області при виконанні наказу господарського суду Запорізької області від 06.02.2012 р. у справі № 8/5009/7946/11, в порядку ст. 121-2 ГПК України, відповідно до якої скаржник просив суд: 1) визнати дії органу виконання щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 15.02.2017 р. неправомірними; 2) визнати недійсною постанову від 15.02.2017 р. про повернення виконавчого документа стягувачу (ВП № 51554768) щодо виконання наказу господарського суду Запорізької області від 06.02.2012 р. у справі № 8/5009/7946/11 про стягнення з ЗАТ «Запорізький виробничий обчислювальний центр» на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» 4481,39 грн. основного боргу.

Розпорядженням керівника апарату суду № П-175/17 від 13.03.2017 р., враховуючи звільнення з посади судді-доповідача у справі ОСОБА_3, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 8/5009/7649/11.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2017 р., справу № 8/5009/7946/11 для розгляду скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби, передано судді Носівець В.В.

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» перейменовано на публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» , відповідні зміни до установчих документів зареєстровано, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.02.2017 р. Таким чином, позивачем у даній справі слід вважати публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» .

Ухвалою суду від 15.03.2017 р. суддею Носівець В.В. скаргу у справі прийнято до розгляду, призначено розгляд скарги на 05.04.2017 р.

Від Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області на електронну адресу суду 29.03.2017 р. надійшли заперечення на скаргу ПАТ «Запоріжжяобленерго» № 008-32/3904 від 13.03.2017 р.; 03.04.2017 р. на адресу суду надійшов оригінал вказаних заперечень. У судовому засіданні представник Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя пояснив, що постановою начальника Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя від 28.03.2017 р. скасовано постанову від 15.02.2017 р. про повернення виконавчого документа стягувачу (ВП № 51554768) щодо виконання наказу господарського суду Запорізької області від 06.02.2012 р. у справі № 8/5009/7946/11 про стягнення з ЗАТ «Запорізький виробничий обчислювальний центр» на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» 4481,39 грн. основного боргу; просив відмовити у задоволенні скарги у зв'язку з вирішенням питання по суті.

Позивач (заявник) у судовому засіданні залишив вирішення питання по скарзі на розсуд суду, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Представник відповідача (боржника) у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, встановивши всі наявні обставини, суд дійшов висновку про відхилення скарги, виходячи із наступного:

Оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби відбувається згідно зі статтею 13 Закону України «Про державну виконавчу службу» та статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» .

Частиною 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно абз. 1 ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Подання скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби в порядку ст. 121-2 ГПК України має на меті відновлення порушеного права сторони виконавчого провадження.

У відповідності до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Крім того, за Законом України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1. ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Постановою від 08.07.2016 р. відкрито виконавче провадження ВП № 51554768 по примусовому виконанню наказу від 06.02.2012 р. у справі № 8/5009/7946/11 про стягнення 4481,39 грн. основного боргу.

Державним виконавцем Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 15.02.2017 р. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , у зв'язку з неможливістю встановити місцезнаходження боржника та відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення.

Начальником Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області 28.03.2017 р. прийнято постанову про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 15.02.2017 р. на підставі ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» .

Державним виконавцем Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області 29.03.2017 р. винесено постанову про скасування процесуального документу постанови від 15.02.2017 р. у ВП № 51554768.

Отже, постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві від 15.02.2017 р. скасована начальником Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області в результаті здійснення ним функцій контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем.

Судом, при розгляді скарг, в порядку ст. 121-2 ГПК України, надається оцінка наслідкам певних виконавчих дій, або наслідкам їх невчинення (бездіяльності), або невчасного вчинення тощо відносно виконання рішення суду на підставі виданого судом виконавчого документу.

Тобто, саме дії, пов'язані із застосуванням заходів примусового виконання та наслідки цих дій, або бездіяльність ДВС, пов'язана із незастосуванням певних виконавчих дій, можуть бути предметом оскарження в контексті ст. 121-2 ГПК України. Про це зазначено також в постанові пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» та постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» , а саме: «за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє» .

Прийняття будь-якого іншого рішення за результатами розгляду скарги чинним законодавством не передбачено.

Приймаючи до уваги пояснення представників стягувача та органу виконання, враховуючи скасування постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві від 15.02.2017 р. начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, що свідчить про втрату інтересу скаржника (позивача) до поданої скарги і усунення обставин, що зумовили подання скарги , підстави для визнання неправомірними дій державного виконавця ВДВС та визнання недійсною постанови від 15.02.2017 р. про повернення виконавчого документа стягувачеві відсутні.

Отже, судом скарга публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» відхиляється внаслідок відсутності предмету оскарження.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» вих. № 008-32/3904 від 13.03.2017 р на дії державного виконавця Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області у справі № 8/5009/7946/11- відхилити.

Ухвала набрала законної сили 05.04.2017 р.

Суддя В.В. Носівець